Рішення

від 23.02.2024 по справі 280/10589/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року Справа № 280/10589/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 №0036650710 (форма «С»), прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 43 580,85 грн. (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства, код платежу 21081000).

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при винесені податкового повідомлення-рішення від 21.08.2023 р. № 0036650710 ГУ ДПС у Запорізькій області не врахувало норми чинного законодавства, тому податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 № 0036650710 є протиправним та підлягає скасуванню, з наступних підстав. ГУ ДПС у Запорізькій області помилково не застосовані наступні норми чинного законодавства, які зупиняють перебіг строків, у т.ч. щодо розрахунків в валюті, а саме: пп. 69.9 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (у редакції чинній до 01 серпня 2023 р.) та пп. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Перебіг граничних строків розрахунків по експортно-імпортним операціям був зупинений з 07 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року, коли набули чинності відповідні зміни до Податкового кодексу України, тобто в період порушення нерезидентом НП ЗАТ «ЕЛЕКТРОМАШ» (Республіка Молдова) строку перерахування оплати за зовнішньоекономічним контактом № 20/2022/06/13-1 від 13.06.2022 р., укладеному з ТОВ «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА». У даному випадку згідно з розрахунком пені, її нарахування здійснено за період з 31.01.2023 р. по 27.02.2023 р., вказане є безпідставним та протиправним, оскільки з 01.03.2020 р. по 30.06.2023 р. (під час дії карантину) пеня платнику податків не нараховується, що додатково виключає притягання ТОВ «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» до відповідальності у вигляді застосування штрафної санкції. Податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 р. № 0036650710 (форма «С»), відповідно до якого до платника податків застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 43 580,85 грн., прийняте ГУ ДПС у Запорізької області без застосування пп. 69.9 та пп. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, отже є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач позов не визнав, 16 січня 2024 року подав відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДПС у Запорізькій області заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначає про відсутність підстав задоволення позову через наступне. Контролюючим органом встановлено, що за Договором поставки № 20/2022/06/13-1 від 13.06.2022 з вини контрагента-нерезидента мало місце порушення строку перерахування оплати за зовнішньоекономічним контрактом ТОВ «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» не отримувало у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених Національним банком України. ТОВ «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» не зверталось до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зовнішньоекономічного контракту № 20/2022/06/13-1 від 13.06.2022, укладеного з нерезидентом НП ЗАТ «ЕЛЕКТРОМАШ» (Республіка Молдова). Сертифікат про форс-мажорні обставини є законною підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення ним вимог валютного законодавства через введення воєнного стану, оскільки війна в Україні офіційно визнана Торгово-промисловою палатою України форс-мажорною обставиною. До перевірки не надавались відповідні документи на запит контролюючого органу. Перевіркою встановлено порушення п.1 та п. 2 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», п. 14 2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями), а саме: грошові кошти з експорту товару не надійшли на валютний рахунок підприємства у законодавчо встановлений 180-денний строк надходження валютної виручки у періоді з 31.01.2023 по 27.02.2023 (28 днів по платежу 13 010,76 Євро/ 518 819,67 грн, при курсі 1 Євро станом на 31.01.2023 39,8762 грн). Відповідно до пункту 5 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 №0036650710 є правомірним та відповідає нормам діючого законодавства України. Відповідач просить у задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.

07 лютого 2024 року позивачем подані до суду додаткові пояснення у справі. Позивач не заперечує, що факти викладені в Акті перевірки від 04.08.2023 р. № 4306/08-01-07.10/44129235 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту № 20/2022/06/13-1 від 13.06.2022, укладеному з нерезидентом НП ЗАТ «ЕЛЕКТРОМАШ» (Республіка Молдова), за період діяльності з 13.06.2022 по 03.08.2023, відповідають фактичним обставинам справи, тобто дійсно мало місце ненадходження валютних коштів у законодавчо встановлений 180-денний строк розрахунків у періоді: з 31.01.2023 по 27.02.2023 (28 днів по платежу 13 010,76 Євро/ 518819,67 грн). В позовній заяві не зазначено про наявність форс-мажорних обставин як підставу для задоволення позовних вимог та звільнення від нарахування й сплати пені за порушення строків розрахунків в валюті. В якості підстави для задоволення позову ТОВ «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» зазначає про незастосування відповідачем-суб`єктом владних повноважень норм чинного податкового законодавства, які зупиняють перебіг строків, у т.ч. щодо розрахунків в валюті, а саме: пп. 69.9 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України (у редакції чинній до 01 серпня 2023 р.) та пп. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Посилання ГУ ДПС у Запорізькій області, викладене у відповіді на заперечення на Акт перевірки (вих. № 33716/6/08-01-07-10-04 від 18.08.2023), на те, що норми Закону України «Про валюту і валютні операції» та інші норми, що регулюють експортно-імпортні операції, не звільняють платників податків від відповідальності під час дії карантинних обмежень, не спростовує застосування норм Податкового кодексу України, що регулюють зупинення та/або не нарахування штрафних санкцій (пені) за порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

20 лютого 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення у справі. З твердженнями позивача відповідач не погоджується в зв`язку з наступним. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфери справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України). Відповідно до статей 9 та 10 Податкового кодексу України пеня за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічній діяльності не відноситься до загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов`язкових платежів). До валютного законодавство України відносяться закони та інші нормативні акти у сфері зовнішньоекономічної діяльності (укази, постанови, положення, інструкції тощо). Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон № 2473-VIII), в якому визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом. Частиною третьою статті 3 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону. Пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена саме Законом № 2473-VIII та не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами Податкового кодексу України та нараховується відповідно до цього кодексу. У задоволенні позовної заяви відповідач просить відмовити у повному обсязі.

23 лютого 2024 року позивачем надані до суду додаткові пояснення у справі. У додаткових поясненнях у справі ГУ ДПС у Запорізькій області зазначає, що норми пп. 69.9 та пп. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не застосовуються до пені за порушення валютного законодавства. Позивач вважає, що таке твердження не відповідає правовому висновку, зробленому Верховним Судом в постанові від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23 (адміністративне провадження № К/990/31125/23), а саме: відтак, реалізуючи мету, з якою у цій справі було відкрито касаційне провадження, колегія суддів формулює такий правовий висновок. Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до листа ДПС України від 24.02.2023 №4218/7/99-00-07-05-02-07 з інформацією Національного банку України, наданою ПАТ «ПУМБ» (334851) станом на 01.02.2023, виявлено факти порушень валютного законодавства, вчинені ТОВ «Електромаш України» під час виконання зовнішньоекономічного контракту №20/2022/06/13-1 від 13.06.2022 (дата здійснення операції з експорту товару - 04.08.2022, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 31.01.2023).

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.п. «б» п.69.2, п.69.21 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.07.2023 №1376-п проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44129235) з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту №20/2022/06/13-1 від 13.06.2022, укладеному з нерезидентом НП ЗАТ «ЕЛЕКТРОМАШ» (Республіка Молдова) за період з 13.06.2022 по 03.08.2023.

За результатами перевірки складено акт №4396/08-01-07-10/44129235 від 04.08.2023, згідно висновків якого ТОВ «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» порушено вимоги пункту 1 та пункту 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями) по зовнішньоекономічному контракту №20/2022/06/13-1 від 13.06.2022, укладеному з нерезидентом НП ЗАТ «ЕЛЕКТРОМАШ» (Республіка Молдова), а саме: ненадходження валютних коштів у законодавчо встановлений 180-денний строк у періоді з 31.01.2023 по 27.02.2023 (28 днів по платежу 13 010,76 Євро/518 819,67 грн).

Акт перевірки отримано позивачем 04.08.2023 та подано заперечення №11/08-01 від 11.08.2023 (вх.№40777/6 від 11.08.2023). За результатами розгляду заперечень висновки акту залишено без змін (лист №33716/6/08-01-07-10-04 від 18.08.2023).

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0036650710 від 21.08.2023 на суму 43 580,85 грн., яке направлено на адресу позивача та отримано підприємством 19.09.2023.

У зв`язку з незгодою з податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2023 р. № 0036650710 (форма «С») в сумі 43 580,85 грн., ТОВ «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» подано до ДПС України Скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення (вих. № 29/09-01ю від 29.09.2023 р.). 08 грудня 2023 року позивачем отримано Рішення ДПС України (вих. № 34326/6/99-00-06-01-02-06), яким скаргу платника податків було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 р. № 0036650710 без змін.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018.

Відповідно до статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов`язки для суб`єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили. У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

В силу положень частини восьмої цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ст.ст. 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України «Про Національний банк України», статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України «Про валюту і валютні операції», Правління Національного банку України постановою №5 від 02.01.2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Пунктом 1 встановлено, що це Положення визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з п. 21 та п. 23 Положення №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до п.14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 визначено, що на період запровадження воєнного стану граничні строки за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів та застосовується до операцій здійснених з 05.04.2022 року.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства, встановлено, що при встановленні порушення граничних строків розрахунків за операціями із експорту товарів - 365 календарних днів, а в умовах запровадження воєнного стану, за операціями із експорту товарів, здійснених, починаючи з 05 квітня 2022 року - 180 календарних днів, контролюючий орган має право на нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Суд звертає увагу, що позивач не заперечує факт порушення приписів Закону №2473-VIII, проте вказує на протиправність рішення контролюючого органу щодо незастосування відповідачем норм чинного податкового законодавства, які зупиняють перебіг строків, у т.ч. щодо розрахунків в валюті, а саме: пп. 69.9 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України (у редакції чинній до 01 серпня 2023 року) та пп. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до п.п. 69.2. п. 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються; крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);

в) фактичних перевірок.

Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану". Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.

Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2, 78.1.7, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які проводять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів), але не можуть бути завершені у зв`язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Пунктом 14.1.265 ст. 14 ПК України визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється засіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу, пунктом 14.1.162 ст. 14 ПК України надано визначення поняттю пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Щодо посилань позивача на п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та застосування вказаної норми до спірних правовідносин.

Положеннями п.п. 69.9 п. 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.08.2023) підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції, а саме: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих випадків, зокрема, дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2 пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Суд звертає увагу, що питання строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами регулює ст.13 Закону №2473-VIII.

При цьому, ст.11 вказаного закону покладає обов`язок здійснення валютного нагляду у даному випадку на орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (іншими словами, на контролюючий орган).

Відтак, п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України також поширює свою дію на спірні правовідносини.

При цьому, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX від 16.01.2020, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «14.1.162. пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до норм підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

З наведеного слідує, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. ст.14 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у спірному періоді суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу «Перехідні положення» ПК України.

За правилами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 лютого 2024 року по справі №420/1538/23 сформульовано такий правовий висновок: «Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.»

Застосовуючи наведений правовий висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у Головного управління ДПС у Запорізькій області підстав для нарахування позивачу у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 31.01.2023 по 27.02.2023, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зважаючи на встановлені під час судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, як наслідок податкове повідомлення - рішення від 21.08.2023 №0036650710 (форма «С») підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Суд вказує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваного рішення податковий орган діяв не на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 2147,20 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 №0036650710 (форма «С»), прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 43 580,85 грн. (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства, код платежу 21081000).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМАШ УКРАЇНА» (вул.Зейська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 44129235),

Відповідач Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Повне судове рішення складено 23.02.2024.

Суддя Б.В. Богатинський