Рішення

від 26.02.2024 по справі 300/8814/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р. справа № 300/8814/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до обслуговуючого кооперативу «УРОЧИЩЕ БЕРЕГИ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 46989,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із позовом до обслуговуючого кооперативу «УРОЧИЩЕ БЕРЕГИ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 46989,98 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятого інвалідом, повинен був до 17.04.2023 самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 44163,58 грн, оскільки вищезазначена сума відповідачем не була сплачена, утворилася заборгованість у розмірі 44163,58 грн. та пеня за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 2682,40 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить задовольнити позов та стягнути на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з обслуговуючого кооперативу «УРОЧИЩЕ БЕРЕГИ» заборгованість по адміністративно-господарським санкціям та пені в загальній сумі 46989,98грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою відповідачу визначено 15 денний строк для подання відзиву на позов.

22.01.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, з мотивів викладених у відзиві.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, відзив на позовну заяву, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно з розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 9 осіб, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 794944,5 грн., середньомісячна заробітна плата штатного працівника за рік 44163,58 грн.

Таким чином, відповідачем не забезпечено працевлаштування 1 особи з інвалідністю, із врахуванням того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік становила 9 осіб, а кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно якщо працює від 8 до 25 осіб становить 1 особа, якій за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність. Проте відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю.

Оскільки вищезазначена сума відповідачем не була сплачена, утворилася заборгованість у розмірі 46989,98 грн., а також пеня у сумі 2826,4 грн. то, позивач, з метою примусового стягнення коштів, звернувся із позовною заявою до суду.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1статті 244 КАС України, вирішуючи, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, застосовує положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", затвердженого вказаною постановою Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, Інструкції щодо заповнення форми №10-ІІІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42 та Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на час дії спірних правовідносин.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами, визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Право осіб з інвалідністю на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо, з урахуванням їх обмежених можливостей.

Частина 3статті 18 Закону №875-XII встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-3 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 9 статті 19 Закону № 875-XII встановлено обов`язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно із вказаним Порядком, Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 42 від 10.02.2007.

Згідно Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідності, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік9 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 88327,11 грн. Даний документ розміщено в електронному кабінеті роботодавця, на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування осіб з інвалідністю. А саме, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву спростовує доводи позивача щодо не працевлаштування осіб з інвалідністю, отже і порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

На підтвердження даного твердження вказує наступне.

Обслуговуючий кооператив "Урочише Береги" є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами кооперативу.

Державною податковою інспекцією в Богородчанському районі ДПА в Івано-Франківській області видано рішення про присвоєння неприбуткової установи (організації) обслуговуючому кооперативу «Урочище Береги» за № 0015. Відповідно до статуту метою створення обслуговуючого кооперативу: забезпечення та захист законних інтересів членів (асоційованих членів) кооперативу, діяльність кооперативу спрямована на обслуговування масиву житлових будинків в с. Гута Богородчанського р-ну, Урочище «Береги».

Для досягнення мети діяльності, здійснюючи види діяльності передбачені в статуті, кооператив уклав трудові договори з працівниками. Протягом тривалого часу в трудових відносинах з кооперативом перебувало 7 найманих працівників, але у зв?язку з бажанням деяких працівників працювати неповний робочий день, довелося прийняти на роботу 9 працівників.

Обслуговуючий кооператив "Урочище Береги" територіально знаходиться у с. Гута Богородчанського р-ну. Працівники приймалися для виконання робіт саме в с.Гута Богородчанського р-ну: охоронцями, що підтверджується штатним розписом. Дані працівники працюють позмінно, тому є необхідність їхнього проживання територіально поблизу виконання трудових обов`язків.

Відповідно, 02.02.2022р. відповідач звернувся до Солотвинської сільської ради з проханням допомогти знайти працівника з інвалідністю.

Протягом 2022 року обслуговуючий кооператив "Урочище Береги" отримав тільки членські внески, які були використані для покриття витрат діяльності кооперативу: тільки на зарплату працівникам, що підтверджується звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2022рік, оборотно-сальдовою відомістю за 2022р.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 133.4Податкового кодексу Українине є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінніЦивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Під час розгляду справи знаявних в матеріалах справи доказів встановлено, що рішенням Державної Податкової інспекції в Богородчанського району Державної Податкової адміністрації в Івано-Франківській області від 06.04.2007 року №1/15 обслуговуючому кооперативу «Урочище Береги» присвоєно ознаку неприбуткової установи (організації), та враховуючи звернення голови кооперативу Плотнікова С.В. до Солотвинської селищної ради з проханням повідомити жителів с. Гути осіб з інвалідністю про наявність вакантної посади. А отже відповідач звільнений від сплати адміністративно-господарських санкцій у разі незабезпечення виконання встановленого законодавством нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В силу ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Враховуючи вищенаведене, у зв`язку із тим, що відповідач є таким, що звільнений від сплати адміністративно-господарських санкцій у разі незабезпечення виконання встановленого законодавством нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог про стягнення суми адміністративного господарських санкцій.

Таким чином суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.