Рішення

від 26.02.2024 по справі 320/29520/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року № 320/29520/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕНСА+" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕНСА+" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8893966/42009314 від 30.05.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №5 від 16.05.2023; №9012527/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №6 від 16.05.2023; №9012525/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №7 від 16.05.2023, №9012523/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №15 від 23.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН №50728/42009314/2 від 19.06.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН №5 від 16.05.2023, №56083/42009314/2 від 11.07.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН №6 від 16.05.2023, №56088/42009314/2 від 11.07.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН №7 від 16.05.2023, №56191/42009314/2 від 11.07.2023, за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН №15 від 23.05.2023;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕНСА+", №5 від 16.05.2023 (реєстраційний №9117923069), №6 від 16.05.2023 (реєстраційний №9127022224), №7 від 16.05.2023 (реєстраційний №9127020209), №15 від 23.05.2023 (реєстраційний №9126605875) датою їх фактичного надходження.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні №5 від 16.05.2023, №6 від 16.05.2023, №7 від 16.05.2023 та №15 від 23.05.2023.

При цьому, позивач акцентує, що за обставинами господарських операцій, які стали підставою для складення податкових накладних, такою першою подією була поставка товару, позивачем, разом з поясненнями, були наданні первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій. Отже, формальний критерій для оцінки підстав для реєстрації податкових накладних був дотриманий. Всі дані про обсяг і зміст операції, кількість товару містяться в цих документах.

Позивач з рішеннями суб`єкту владних повноважень не погоджується, вважає їх протиправним та таким, що підлягають скасуванню з тих підстав, що чинним законодавством не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, представник позивача звертає увагу, що надаючи юридичну оцінку оскаржуваним рішенням про відмову позивачу в реєстрації податкових накладних, необхідно врахувати, що у квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини, невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативних для позивача рішень з підстав невиконання ним вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача-1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції комісією було встановлено, що відповідно до наданих документів не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій.

Також, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав правомірності оскаржуваних рішень, які було прийняте в спосіб та в межах наданих повноважень, зазначив, що відповідачем було встановлено, що позивачем надано копії документів, складених з порушенням законодавста, у зв`язку з чим на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості було зупинено здійснення операцій.

Виходячи з вищевикладеного, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні публічно-владних управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.

На день розгляду справи по суті відповідач-2 не скористався своїм правом, передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.

При цьому, судом враховано, що відповідач із заявою про продовження строку для надання відзиву до суду не звертався, про неможливість його подання з об`єктивних причин - клопотання не подавали. Враховуючи необхідність розгляду справи протягом розумного строку, а також враховуючи те, що з дати отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі сплинув встановлений судом строк, а відповідач жодних заяв та клопотань в цій справі не подавав, будучи обізнаними про її розгляд, суд дійшов висновку про можливість винесення судового рішення у справі на підставі наявних доказів.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕНСА+" зареєстровано 20.03.2018 як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні Державної податкової служби у місті Києві, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та є платником ПДВ.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 69.10 Діяльність у сфері права; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 62.01 Комп`ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

Між ТОВ "ІНТЕНСА+" (постачальник) та ТОВ "УКРПРОМТРЕЙД" (покупець) укладено договір постачання продукції від 04.04.2023 №81, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору коксівну продукцію. Найменування, ціна, кількість, якість, терміни й умови постачання, термін оплати продукції та інші відомості, необхідні для виконання цього договору, зазначені у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору сторони уклали специфікації від 04.04.20223 №1, від 07.03.2023 №2, від 10.03.2023 №4, в якій погодили асортимент товару.

Згідно договору від 04.04.2023 №81 сторонами складені та підписані видаткові накладні на відвантаження продукції - коксу доменного фракції +25 декількох партій у квітні - травні 2023 року: від 21.04.2023 №ІН-042101; від 22.04.2023 №ІН-042201; від 02.05.2023 №ІЕ-050202.

Суд встановив, що позивачем на виконання вимог п. 201.10. ст. 201 ПК України складено податкові накладні №15 від 28.02.2022, №6 від 03.03.2022, №7 від 10.03.2022, №13 від 31.05.2022 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до отриманих квитанцій, реєстрація вказаних податкових накладних зупинена, оскільки податкові накладні відповідають п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вищезазначених податковим органом рекомендацій, позивачем було направлено повідомлення про надання пояснень та копії документів.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення:

- №8893966/42009314 від 30.05.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №5 від 16.05.2023;

- №9012527/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №6 від 16.05.2023;

- №9012525/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №7 від 16.05.2023;

- №9012523/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №15 від 23.05.2023.

Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивачем було подано скарги, за наслідками рогляду яких відповідачем-2 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН:

- №50728/42009314/2 від 19.06.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН №5 від 16.05.2023;

- №56083/42009314/2 від 11.07.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН №6 від 16.05.2023;

- №56088/42009314/2 від 11.07.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН №7 від 16.05.2023;

- №56191/42009314/2 від 11.07.2023, за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН №15 від 23.05.2023.

Вважаючи вказані рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно п.5, 6 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29 грудня 2010 року, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як вбачається зі змісту квитанцій, надісланих позивачу відповідачем, контролюючим органом було сформовано висновки, що відображена у податкових накладних інформація відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку № 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 до ознак ризиковості здійснення операцій відносить наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.

Разом із тим, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

З огляду на матеріали справи, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у спірних податкових накладних, які подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Із наведеного слідує, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам п. 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Тобто, відповідачами не обґрунтовано мотивацію підстав та причин віднесення операцій за спірними податковими накладними до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Крім того, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації таких спірних податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Відповідно до п.2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, Комісія регіонального рівня перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.

Позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо спірних податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. До пояснень позивачем додано пакет документів на підтвердження проведення господарської операції.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято оскаржувані рішення, якими відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Однак, відповідачами ані в спірних рішеннях, ані у відзиві на позов не зазначено які саме документи не відповідають чинному законодавству і в чому полягає така невідповідність.

У той же час, позивачем було надано пояснення та усі документи, передбачені п.5 Порядку №520, що не дає підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Крім того, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання документів, які, як свідчать матеріали справи, були надані, таке рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Така позиція узгоджується також із висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 21.05.2020 у справі № 560/391/19 та постанові від 03.11.2021 у справі 360/2460/20.

При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Суд акцентує увагу, ознаки ризиковості господарських операцій мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об`єктивному їх дослідженні.

У розрізі наведеного суд звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №0940/1240/18).

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних носять протиправний характер та підлягають скасуванню.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача - Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою їх фактичного подання.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень Державної податкової служби України за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних розрахунку коригування в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Пунктом 25 Порядку №1165 передбачено, що Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (п. 26 Порядку №1165).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН приймаються Комісією регіонального рівня, в той час, як скарги на рішення комісій регіонального рівня розглядаються саме Комісією центрального рівня.

При цьому, наслідки у формі відмови в реєстрації податкових накладних в ЄРПН породжують саме рішення комісії регіонального рівня, до яких належить Комісія ГУ ДПС у м. Києві, які і є тими рішеннями суб`єкта владних повноважень, що фактично змінюють обсяг прав та обов`язків платника податків.

Відповідно до п. 56.1, 56.2, 56.10 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. В разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого в межах здійснення ним владної компетенції у відносинах з певним платником податків, до вищого органу чи посадової особи є одним з елементів у системі захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах з суб`єктами владних повноважень, що є альтернативним судовому захисту, який спрямований на виявлення порушення закону з боку підпорядкованих органів та посадових осіб при прийнятті ними адміністративних актів.

Суд зазначає, що процедура адміністративного оскарження за своєю суттю є досудовим порядком вирішення спору, що виник між позивачем та суб`єктом владних повноважень з приводу відмови в реєстрації податкових накладних. Досудове врегулювання спірних правовідносин має на меті відновлення прав та інтересів юридичної чи фізичної особи, що були порушені оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку порушення прав та інтересів позивача відбулось внаслідок прийняття Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішень: №8893966/42009314 від 30.05.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №5 від 16.05.2023; №9012527/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №6 від 16.05.2023; №9012525/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №7 від 16.05.2023; №9012523/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №15 від 23.05.2023.

Cаме вказаними рішеннями було порушено права та інтереси, за захистом яких слід звертатись до суду з позовом про визнання протиправними та скасування саме вказаних актів індивідуальної дії.

У той же час, рішення вищого органу чи посадової особи, прийняте за результатами розгляду в адміністративному порядку скарги фізичної чи юридичної особи, містить оцінку законності рішення (дії чи бездіяльності) підпорядкованого суб`єкта владних повноважень, є похідним від такого рішення (дії чи бездіяльності), але не має самостійного значення, адже є опосередкованим, безпосередньо не визначає обсягу прав та обов`язків фізичної чи юридичної особи.

Таким чином, рішення Комісії центрального рівня за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкових накладних №15 від 28.02.2022, №6 від 03.03.2022, №7 від 10.03.2022, №13 від 31.05.2022, - не породжують для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов`язків, отже жодним чином не порушують охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Відтак, у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною 2. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 21 472,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, не враховуючи похідних позовних вимог, які не передбачають сплату судового збору, оскільки вимога до співвідповідача - Державної податкової служби України в цій справі щодо зобов`язання зареєструвати податкові накладні є похідною, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 14 315,00 грн. (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки підстави для стягнення судового збору з Державної податкової служби України за таких обставин відсутні.

Керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕНСА+" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві: №8893966/42009314 від 30.05.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №5 від 16.05.2023; №9012527/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №6 від 16.05.2023; №9012525/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №7 від 16.05.2023; №9012523/42009314 від 16.06.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №15 від 23.05.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕНСА+" (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Михайла Задніпровського, 13, код ЄДРПОУ 42009314) податкові накладні №5 від 16.05.2023 (реєстраційний №9117923069), №6 від 16.05.2023 (реєстраційний №9127022224), №7 від 16.05.2023 (реєстраційний №9127020209), №15 від 23.05.2023 (реєстраційний №9126605875) датою їх фактичного надходження.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕНСА+" (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Михайла Задніпровського, 13, код ЄДРПОУ 42009314) судовий збір в розмірі 14 315,00 грн (чотирнадцять тисяч триста п`ятнадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.