Рішення

від 26.02.2024 по справі 420/29704/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29704/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним дії НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.05.2018 року без застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу і індексації - різниці в розмірі 8698,40 гривні, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.05.2018 року відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу і індексації - різниці в розмірі 8698,40 гривні, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено, що вона проходила військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ). При звільненні 29.05.2018 року позивачки з військової служби, їй не сплачено індексацію грошового забезпечення. На підставі рішення суду у справі №420/11657/22 позивачці здійснено виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Оскільки щомісячні нарахування грошового забезпечення з грудня 2015 по лютий 2018 змінились, позивачка звернулась до відповідача з приводу нарахування та виплати фіксованої індексації за період з 01.03.2018 по 29.05.2019 відповідно до вимог п.5 Постанови №1078, однак отримала відповідь про відсутність підстав для нарахування індексації за спірний період.

04.12.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за офіційними даними Державної служби статистики України у березні 2018 року щодо лютого того ж року, індекс споживчих цін становив 101,1%, а поріг індексації розрахований наростаючим підсумком з 1 березня 2018 року до листопада 2018 року включно не перевищив 103 відсотки. Таким чином, оскільки величина індексу споживчих цін з 1 березня 2018 року до 30 травня 218 року не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, то відповідно до п.1-1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення не проводиться. Щодо фіксованої індексації, то Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядок №1078, у період існування спірних правовідносин, не містили в собі такого поняття як "фіксована індексація".

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходила військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та наказом від 25.05.2018 року № 178-ОС була виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з липня 2015 року до моменту звільнення, на яку повідомлено, що сума індексації грошового забезпечення за період з 30.12.2015 року по 29.05.2018 року складає 4280,56 грн. та буде виплачена на картковий рахунок з урахуванням податків у зборів в сумі 4216,35 грн. після надходження асигнувань на виплату у найкоротший термін.

30 червня 2021 року ОСОБА_1 була виплачена індексацію грошового забезпечення у розмірі 4216,35 грн.

Згідно даних КП "ДСС", постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 року по справі 420/11657/22 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.12.2015 року по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Згідно довідки щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення по справі №420/11657/22, з грудня 2015 по лютий 2018 позивачці нараховано 83773,85 грн., сума, яка належить до виплати 79493,29 грн.

Відповідно до архівної відомості №1 за період з січня 2023 року по жовтень 2023 року, шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 , здійснено виплату індексації грошового забезпечення за рішенням суду у розмірі 78300,89 грн.

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою, в якій просила здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.05.2018 року з урахуванням суми фіксованої індексації відповідно до вимог п.5 Порядку №1078 від 17.07.2003 року.

Листом №11/М-106-101 від 03.11.2023 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.05.2018 року з застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу і фіксованої суми індексації (індексації-різниці).

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі Закон №1282).

Приписами статей 1, 2 Закону №1282 визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» суд встановив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у Постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).

Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналізуючи зміст приписів вищенаведеного пункту у редакціях КМУ від 09.12.2015 № 1013 та від 28.02.2018 № 141 суд робить висновок, що у разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, під підвищенням доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) необхідно розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Враховуючи приписи абз. 2, п. 5 Порядку №1078, ст. 4 Закону України № 1282-XII, офіційні дані, що містяться на сайті Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін, то лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено для військовослужбовців.

Вивчивши та проаналізувавши позиції сторін, враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Щодо позовної вимоги стосовно нарахування та виплати індексації за період з 01.03.2018 по 29.05.2018 із застосуванням базового місяця березня 2018 року, суд зазначає наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 року №1294 (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 року та якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року.

Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по березень 2018 року. А в подальшому базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є березень 2018 року.

Однак суд погоджується з відповідачем, що згідно офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 2018 року 100,0%, в липні 2018 року 99,3%, в серпні 2018 року -100,0%, в вересні 2018 року 101,9%, в жовтні 2018 року 101,7%.

Таким чином, оскільки у період з березня 2018 по травень 2018 величина індексу споживчих цін не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, то відповідачем правомірно відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.05.2018 із застосуванням базового місяця березня 2018 року.

Стосовно вимоги позивачки, яка стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.05.2018 року з урахуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 в розмірі 8698,40 гривні, суд зазначає таке.

З метою встановлення наявності у позивачки права на отримання суми індексації-різниці, суд має встановити розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.

Розрахунок розміру підвищення доходу позивачки в березні 2018 року.

Відповідно до архівної відомості у лютому 2018 року позивачці виплачено 15016,99 грн., а саме: посадовий оклад - 1050,00 грн; оклад за військовим званням - 110,00 грн; надбавка за вислугу років - 232,00 грн; надбавка за виконання особливих завдань під час проходження служби 70% - 974,40 грн; надбавка особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 15% - 7399,24 грн; щомісячна грошова винагорода 1% - 4034,34 грн.; преміювання 400% - 4200 грн.; індексація 4258,75 грн (суму взято з довідки-розрахунку).

У березні 2018 року позивачці виплачено 7399,25 грн., а саме: посадовий оклад - 4510,00 грн; оклад за військовим званням - 1130,00 грн; надбавка за вислугу років - 1692,00 грн; щомісячна грошова винагорода 1% - 67,24 грн.

У березні дохід позивача не збільшився.

Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року, то з врахуванням цифрових значень наявних у матеріалах справи, розрахунків в довідці про отримане грошове забезпечення та суми індексації, врахування в якості базового місяця січня 2008 року, приписів п. 4, 5 Порядку №1078, даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін її розмір мав складати 4463,15 грн (1762,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножений на 253,3% - величина приросту споживчих цін поділений на 100%).

Таким чином, оскільки підвищення доходу позивачки в березні 2018 року не відбулося, то сума індексації, яка мала скластися в березні 2018 року є 4463,15 грн, що відповідно і є індексацією-різницею в розумінні приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 та підлягає нарахуванню і виплаті позивачу за спірний період.

На необхідність здійснення судом таких розрахунків наголосив Верховний Суд у Постанові від 23.03.2023 року по справі № 400/3826/21.

З огляду на встановлені судом обставини, відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачці індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн за період з 01.03.2018 року по 29.05.2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом із тим, позивачка просить суд зазначити загальну суму індексації-різниці, яка підлягає стягненню за спірний період, однак така вимога задоволенню не підлягає, оскільки саме на відповідача покладено обов`язок розрахунку грошового забезпечення, яке підлягає виплаті. Так, предметом спору була індексація-різниця, яка має фіксований розмір та щомісячний характер виплати. Суд визначив розмір спірної виплати, а вже загальну суму за спірний період обраховуватиме відповідач під час виконання рішення суду.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з урахуванням вищенаведених висновків суду.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 14321386) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.05.2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн. на місяць за період з 01.03.2018 року по 29.05.2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.