Ухвала

від 26.02.2024 по справі 420/3823/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3823/24

УХВАЛА

26 лютого 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хом`якова В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Чорноморського міського споживчого товариства до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Чорноморського міського споживчого товариства до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії старшого державного виконавця Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івасьової О.О. щодо відкриття виконавчого провадження №67802237 про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з організацією та проведенням забезпечення примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2021 по справі № 5017/871/2012 в розмірі 173 995,76 грн.;

скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 67802237 про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з організацією та проведенням забезпечення примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2021 по справі № 5017/871/2012 в розмірі 173 995,76 грн.;

стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 12.02.2024 позовну заяву Чорноморського міського споживчого товариства було залишено без руху, а позивача повідомлено про необхідність у 5-ти денний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки у позовній заяві та роз`яснено, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачеві.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом зазначено, що згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016. Так, відповідно до частини 1 вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною 3 ст. 74 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Частина 5 ст. 74 вказаного Закону передбачає, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Аналіз зазначених положень вказує на те, що є дві альтернативні можливості оскаржити, зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження до відповідного суду або до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У позовній заяві позивач просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №67802237 від 08.12.2021. Отже, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 5 статті 74 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 позивач звернувся за захистом своїх прав, свобод та інтересів поза межами строку звернення до адміністративного суду (оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався ще у грудні 2021 року, а до суду звернувся 06.02.2024). Зважаючи на те, що строк оскарження цієї постанови становить 10 робочих днів, а з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 06.02.2024, то позивач пропустив строк звернення до суду з відповідним позовом. Щодо оскарження дій державного виконавця по винесенню даної постанови, то суд зазначив, що такі вимоги є аналогічними вимозі про визнання протиправною та скасуванню самої постанови.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

20.02.2024 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд дійшов наступних висновків.

Позивач зазначає, що дії чи бездіяльність державного виконавця є триваючим правопорушенням, тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому законом (Справа № 756/4756/14-ц). Крім того, Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 року у справі № 175/3995/17-ц звернув увагу на те, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом. Таким чином, дії або бездіяльність виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається. Отже, якщо обов`язок державного виконавця здійснити певну дію прямо передбачено законом, але строки її вчинення не зазначені, то бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена в будь-який час, коли особа прийде до висновку, що ця бездіяльність порушує її права чи свободи, оскільки правопорушення є триваючим.

Вивчивши надану заяву про усунення недоліків та додані до неї документи, суд вважає, що вказані причини не є поважними для пропуску строку звернення до суду.

У позовній заяві позивач просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №67802237 від 08.12.2021, тобто про порушення свого права позивач дізнався у 2021 році. В заяві не зазначено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду.

Розглянувши вказані документи, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанови слід повернути позивачеві без розгляду, оскільки заявлені позивачем вимога про визнати протиправними дій старшого державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та вимога про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є тотожними, різне формулювання позивачем вимог не змінює того факту, що ці вимоги виникли із одних тих же підстав та стосуються одного і того ж предмету позову, що зумовлює необхідність дослідження судом ідентичних обставини і норм права. Суд не встановив триваючого порушення, оскільки прийняттям постанови зафіксовані дії держвиконавця по відкриттю виконавчого провадження. Вказані позивачем обставини ніяким чином не підтверджують факт неможливості звернення до суду в установлений законом строк, що могло бути підставою для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Суддя зазначає, що особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою захисту своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Голдер проти Сполученого Королівства").

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови". У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Таким чином, у наданий строк позивач не виконав вимоги ухвали суду від 12.02.2024 року про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.5, 122, 123, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву Чорноморського міського споживчого товариства до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанови - повернути позивачеві.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя В.В. Хом`якова