Рішення

від 26.02.2024 по справі 420/36811/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36811/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до ПАТ Суднобудівний завод Лиман (місцезнаходження: 65481, м. Одеса, вул. Преображенська, 4, кв. 2-А; код ЄДРПОУ 01373890) про стягнення заборгованості у розмірі 14747,78 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до ПАТ Суднобудівний завод Лиман (місцезнаходження: 65481, м. Одеса, вул. Преображенська, 4, кв. 2-А; код ЄДРПОУ 01373890), в якій позивач просить суд:

стягнути з ПАТ Суднобудівний завод Лиман (код ЄДРПОУ: 01373890) заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на рахунок в Одеському обласному управлінні АТ «Державний ощадний банк України» м. Одеса, МФО 328845, р/р НОМЕР_1 в сумі 14747,78 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Ухвалою від 29.12.2023р Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ПАТ Суднобудівний завод Лиман перебуває на обліку як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому зазначено, що у зв`язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 14747,78 грн., що послугувало підставою звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Суд зазначає, що наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, направлялась на адресу позивача, яка повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв`язку «за закінченням терміну зберігання», дата 05.02.2024р.

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з позовної заяви, ПАТ Суднобудівний завод Лиман перебуває на обліку як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому зазначено, що у зв`язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 14747,78 грн. При цьому, на вказаному підприємстві виконувались роботи із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників

Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відшкодування підприємствами та організаціями витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з коштів, призначених на оплату праці.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

п.6.2 зазначеної Інструкції встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Згідно п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8 зазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

В результаті, порушуючи вищевикладені приписи законодавства України, відповідачем не відшкодовано Пенсійному фонду кошти фактично витрачені на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень-грудень 2023 року включно у розмірі 14747,78 грн.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, загальна сума заборгованості ПАТ Суднобудівний завод Лиман перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 14747,78 грн.

Станом на 01.07.2023 року заборгованість за Списком №2 складає 73291,51 грн., станом на 01.08.2023 року -2673,44 грн., станом на 01.09.2023 року -78638,39 грн., станом на 01.10.2023 року 81311,83 грн., станом на 01.11.2023 року 2673,44 грн., станом на грудень 2023 року 1380,58 грн.

Зокрема, заборгованість числиться за ОСОБА_1 13.01.20232р., Максюта 05.08.2024р., ОСОБА_2 09.12.2023р., ОСОБА_3 08.03.2023 р.

Крім того, відповідно розрахунку заборгованість числить за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 всього 2673,44 грн. (а.с. 22).

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до ПАТ Суднобудівний завод Лиман (місцезнаходження: 65481, м. Одеса, вул. Преображенська, 4, кв. 2-А; код ЄДРПОУ 01373890) про стягнення заборгованості у розмірі 14747,78 грн. - задовольнити.

Стягнути з ПАТ Суднобудівний завод Лиман (код ЄДРПОУ: 01373890) заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на рахунок в Одеському обласному управлінні АТ «Державний ощадний банк України» м. Одеса, МФО 328845, р/р НОМЕР_1 в сумі 14747,78 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2024 р.

СуддяО.М. Тарасишина