Рішення

від 21.02.2024 по справі 440/16575/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16575/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Куць А.С.,

представника відповідача Паламарчука Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕММІЛК» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕММІЛК» звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2023 №5237/0406.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕММІЛК» (далі ТОВ «КРЕММІЛК», позивач) вказав про протиправність податкового повідомлення-рішення від 12.06.2023 №5237/0406, адже відповідно до положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім певного виду санкцій, визначних чинним законодавством.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 прийнята позовна заява до розгляду, відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

11.12.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач) до справи наданий відзив на адміністративний позов, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами проведення камеральної перевірки встановлені факти порушення позивачем граничних строків подання на реєстрацію податкових накладних, виписаних упродовж періоду з квітня по жовтень 2022 року. За вказане порушення до позивача застосовані штрафні санкції, визначені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Відповідач наполягає на безпідставності посилання ТОВ «КРЕММІЛК» на положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, адже відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

За результатами перевірки термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ «КРЕММІЛК» зареєстровані 33 податкові накладні з порушенням термінів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України на суму ПДВ 815620,10 грн, що стало підставою для застосування штрафу податковим повідомлення-рішенням від 12.06.2023 №5237/0406, що є законним та скасуванню не підлягає.

У відповіді на відзив, наданій до справи 21.12.2023 позивач не визнав аргументів відповідача, викладених у відзиві на позов, вказав, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. У справі № 320/11934/22 (112414342, 111441547, 111441547) щодо складених податкових накладних у серпні 2022 року, тобто після припинення дії відстрочення такої реєстрації, Верховний Суд також дотримується послідовної позиції і приходить до висновку, що позивачем дійсно допущено порушення податкового законодавства, втім штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не можуть бути застосовані в силу приписів п.2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі з огляду на встановлення в ході проведення камеральної перевірки фактів несвоєчасної реєстрації 33 податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- ЄРПН), що стало підставою для застосування штрафу у розмірі, визначеному п.120-1.1 статті 120-1 ПК України. Наполягав на неможливості застосування вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дій карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

ТОВ «КРЕММІЛК» є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 37748688), зареєстроване 06.07.2011, основним видом діяльності є 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру. Позивач з 07.07.2011 взятий на облік як платник податків, є платником єдиного внеску, індивідуальний податковий номер 377486816037. Зареєстроване платником податку на додану вартість 11.08.2011, свідоцтво №100347532 /а.с.9,12/.

На підставі статей 75, 76 глави 8 розділу ІІ ПК України відповідачем у системі електронного адміністрування податку на додану вартість проведена камеральна перевірка ТОВ «КРЕММІЛК» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в ЄРПН.

За результатами камеральної перевірки відповідачем складений акт від 21.04.2023 №4265/16-31-04-06-03-01/37748688, за висновками якого встановлене порушення ТОВ «КРЕММІЛК» термінів реєстрації 33 податкових накладних, відповідальність за що передбачена п.120-1.1 с. 120-1 ПК України /а.с.12-15/.

Позивач не погодився із висновками акту камеральної перевірки від 21.04.2023 №4265/16-31-04-06-03-01/37748688, про що подав відповідачеві відповідні заперечення /а.с.15-17/. За наслідками розгляду заперечень ГУ ДПС у Полтавській області прийняте рішення про залишення висновків акта без змін, а заперечення - без задоволення /а.с.18/.

На підставі акту камеральної перевірки від 21.04.2023 №4265/16-31-04-06-03-01/37748688 прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 12.06.2023 №5237/0406, яким до платника застосований штраф у розмірі 815620,10 грн.

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням від 12.06.2023 №5237/0406 про застосування штрафу, звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий Кодекс України (далі ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України врегульовано, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-IX внесені зміни до ПК України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Цей закон набрав чинності 18.03.2020.

У подальшому Законом України від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 29.05.2020, внесені зміни до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінені цифрами та словами «по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

На час фактичного подання на реєстрацію позивачем податкових накладних, сформованих упродовж періоду з квітня по жовтень 2022 року карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тривав.

У подальшому пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зазнавав неодноразових змін та на час виникнення спірних правовідносин мав наступний зміст «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються».

Тобто, визначені пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Разом із цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесені зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, установлені особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно абзацом 17 пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

З огляду на викладене, положення 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать чинним нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, тобто у розумінні положень підпункту 69.1 податковий орган має право застосовувати санкції за порушення податкового законодавства у вказаний період незважаючи на визначені пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України обмеження щодо їх застосування за порушення, що мали місце у той же період, що є неприпустимим.

Суд вважає, що застосування до позивача за таких обставин штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає що в умовах дії карантинних обмежень та воєнного стану, з огляду на динамічну зміну податкового законодавства, позивач опинився в ситуації правової невизначеності.

Суд враховує, що незважаючи на умови дії карантинних обмежень та воєнного стану позивач виконав обов`язок щодо подання на реєстрацію податкових накладних, сформованих упродовж періоду з квітня по жовтень 2022 року.

Також, суд зважає на принципи податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України).

Відповідно пункту 56.21 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.02.2021 у справі №380/671/20.

Також у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 Верховним Судом зазначено, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу №2755 містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та їх нормативне регулювання в сукупності, суд дійшов висновку про те, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасність подання на реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який, в умовах діючого на території України воєнного стану є неприпустимим.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу судів на те, що відповідно до принципу jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц.

Цей принцип означає, що суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін, обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору. Саме таке тлумачення принципу jura novit curia (суд знає закони) наведено у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 у справі №600/2019/21-а.

Так, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані частиною третьою статті 2 КАС України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов`язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на встановлені обставини справи та їх нормативне регулювання в сукупності, суд дійшов висновку, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасність реєстрації податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який, в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим і, відповідно податкове повідомлення-рішення від 12.06.2023 №5237/0406 про застосування до ТОВ «КРЕММІЛК» штрафу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській від 12.06.2023 №5237/0406, отже позовні вимоги ТОВ «КРЕММІЛК» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12234,30 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕММІЛК» (вул. Івана Мазепи, буд. 59, офіс 102, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 37748688) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 12.06.2023 №5237/0406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕММІЛК» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 234,30 грн. (дванадцять тисяч двісті тридцять чотири гривні тридцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 лютого 2024 року.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва