Рішення

від 26.02.2024 по справі 520/36819/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

26.02.2024р. справа №520/36819/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - позивач, суб"єкт владних повноважень)до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЧПРИЛАД" (далі за текстом - відповідач, ТОВ, Товариство)простягнення заборгованості, -

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Точприлад» на користь головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 14099344) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з вересня по листопад 2023 року в сумі 6.853,02 грн.

Аргументуючи заявлені вимоги, зазначив, що у Товариства виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня по листопад 2023 року в сумі 6.853,02 грн.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив, що ТОВ "ТОЧПРИЛАД" не є правонаступником ДП "Точприлад" та не має обов`язку відшкодування пільгових пенсій колишніх працівників вказаного підприємства.

Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов`язок з офіційного з`ясування обставин спору, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Відповідач як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з вересня по листопад 2023 року в сумі 6.853,02 грн, про що свідчать розрахунки та супровідні листи, які отримані представником відповідача згідно повідомлень про вручення поштового відправлення.

Позивач стверджує, що сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідачем у строки, встановлені п. 6.7 Інструкції 21-1 "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" за вказаний період не сплачена.

У зв`язку з невиконанням вимог чинного законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у ТОВ "ТОЧПРИЛАД" склалась заборгованість перед Пенсійним фондом, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд зважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи.

Згідно пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.п. "а", "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 та списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

За наведеного правового регулювання, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2, передбачена діючим законодавством.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пукт 6.5 Інструкції №21-1).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов`язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених минулим працівникам таких підприємств. При цьому, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Водночас це стягнення не є безумовним, якщо органом пенсійного фонду допущено помилки при проведенні обрахунку або включено будь-які додаткові суми до стягнення.

Із матеріалів справи встановлено, що в розрахунках щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та супровідних листах за період з вересня 2023 року по листопад 2023 року Головним управлінням ПФУ в Харківській області зазначено наступних пенсіонерів-працівників: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 .

Судом виявлено, що обставини існування у відповідача обов`язку з приводу компенсування (погашення) фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівниками Харківського виробничого об`єднання "Точприлад" (Державного підприємства "Точприлад") були досліджені у межах справи №520/9343/22.

Так, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі №520/9343/22 зазначено, що відповідно до статуту Харківського виробничого об`єднання "Точприлад" (затвердженого 31.03.1989р.) Виробниче об`єднання "Точприлад" перебувало у віданні Міністерства приладобудування, засобів автоматизації та систем керування СРСР з безпосереднім підпорядкуванням Міністерству.

Виробниче об`єднання "Точприлад" діяло як єдиний виробничо-господарський комплекс, до складу якого входили структурні одиниці: Харківський завод точного приладобудування та Спеціальне конструкторське - технологічне бюро засобів не руйнуючого контролю.

Таким чином, відповідно до положень Статуту Харківського виробничого об`єднання "Точприлад", Державне підприємство "Точприлад" входило до складу підприємства союзного підпорядкування, відносилось до сфери його управління та мало статус підприємства союзного підпорядкування, оскільки підпорядковувалось Міністерству приладобудування, засобів автоматизації та систем керування СРСР.

У зв`язку з розпадом СРСР, проголошенням незалежності України, набранням чинності Законом України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", відповідно до статей 1, 2 цього Закону, все майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, перейшло у державну власність України. Майно цих підприємств передано Фонду державного майна та встановлено, що правонаступником за договорами оренди державних підприємств та контрактів з керівниками на території України, які укладені з міністерствами і відомствами СРСР, є Фонд державного майна України.

Відповідно до статей 3, 37 Закону України "Про підприємства в Україні", що діяв на момент створення підприємства відповідача, підприємства мають право на добровільних засадах об`єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.

Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражу.

Згідно ст. 2, 3, 5 Закону Союзу Радянських соціалістичних республік "Про підприємства в СРСР", який діяв на момент створення підприємства відповідача, встановлено, що відповідно до форм власності, встановлених Законом СРСР "Про власність в СРСР", можуть діяти зокрема, підприємства, засновані на державній власності - державне союзне підприємство.

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР, що діяла в період створення Державного підприємства "Точприлад", юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

За змістом частини 7 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні", який втратив чинність з 01.01.2004, при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Судовим розглядом встановлено, що Державне підприємство "Точприлад" утворено на підставі наказу № 9 від 23.09.1992 року регіонального відділення Фонду держмайна України по Харківській області. Отже, зазначене підприємство не утворювалось шляхом реорганізації юридичної особи, яка існувала раніше.

26 жовтня 1992 року Статут державного підприємства зареєстровано виконкомом Дзержинської районної ради народних депутатів. Як зазначено в статуті, ДП завод "Точприлад" є державним підприємством без будь-якого правонаступництва.

Відповідно до статуту ДП завод "Точприлад", зареєстрованого розпорядженням виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова №572/2 від 26.10.1992 р., є державним підприємством без будь-якого правонаступництва.

В подальшому суб`єкта підприємницької ДП завод "Точприлад" перереєстровано у відкрите акціонерне товариство "Точприлад" із зазначенням його правонаступником ДП завод "Точприлад".

Звідси слідує, що відсутні правові підстави для кваліфікації відповідача у якості правонаступника Харківського виробничого об`єднання "Точприлад".

Окрім того, суд зважає також і на обставини, установлені постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2013р. у справі №5023/4412/12, згідно з якими ДП завод "Точприлад" не визначено правонаступником Харківського заводу точного приладобудування.

При вирішенні спору суд зважає на положення ч. 4 ст. 78 КАС України, де зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом з матеріалів справи встановлено, що суб"єктом владних повноважень направлялись ТОВ "Точприлад" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Відповідно до вказаних розрахунків позивач просив відшкодувати відповідача фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за Списками №1, №2 за період з вересня 2023 року по листопад 2023 року за пенсіонерів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Разом з тим, з копії листа Комунального підприємства "Міський архів" Виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.01.2023 №98/22 (вх. №19 від 28.12.2022), судом встановлено, що в документах по особовому складу Харківського заводу точного приладобудування виявлено особові справи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до яких вбачається, що останні працювали на Харківському заводі точного приладобудування.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про відсутність у відповідача обов`язку відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії пенсіонерам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як колишнім працівникам ДП "Точприлад", яке спочатку було перереєстроване у ВАТ "Точприлад", а потім у ТОВ "Точприлад", проте не є правонаступником Харківського заводу точного приладобудування.

При цьому, суд зауважує, що у ході розгляду справи суб"єкт владних повноважень не довів відсутності правових підстав для врахування обставин, раніше установлених судами у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 по справі №520/9343/22, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі № 520/12542/22, згідно з якими відповідач не є правонаступником того суб`єкта права, під час виконання функцій найманого працівника у трудових відносинах з яким перелічені вище громадяни набули право на призначення пенсії на пільгових умовах, у зв"язку із чим відповідно до ч.4 ст.78 КАС України ці обставини не потребують додаткового доказування у межах даного спору.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ході розгляду справи судом установлено, що заявлена суб"єктом владних повноважень вимога суперечить ч.1 ст.2 КАС України, порушує права учасника суспільних відносин у сфері пенсійної справи, а тому не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко