Постанова

від 26.02.2024 по справі 200/15313/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року справа №200/15313/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

за участі секретаря судового засідання Азарової К.В.,

представника відповідача Біловол В.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 200/15313/21 (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.10.2021 № 3210924/44374543, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 06.09.2021 № 2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податковий накладних податкову накладну від 06.09.2021 № 2, складену ТОВ Солід Інжинірінг на адресу ТОВ Золоте Колосся 2017 на суму 20 000 грн, в тому числі ПДВ в сумі 3333,33 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.10.2021 № 3210923/44374543 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.09.2021 № 3;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податковий накладних податкову накладну від 15.09.2021 № 3, складену ТОВ Солід Інжинірінг на адресу ТОВ Золоте Колосся 2017 на суму 65674 грн, в тому числі ПДВ в сумі 10 945,67 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що вказаними рішеннями відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України.

При цьому, рішення не містять інформації, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи та письмові пояснення, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Отже, рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 06.10.2021 № 3210924/44374543 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг у державній реєстрації податкової накладної від 06.09.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 06.10.2021 № 3210923/44374543 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг у державній реєстрації податкової накладної від 15.09.2021 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 06.09.2021 № 2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг на адресу ТОВ Золоте Колосся 2017, на суму 20 000 грн, в тому числі ПДВ в сумі 3333 грн 33 коп., в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 15.09.2021 № 3, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг на адресу ТОВ Золоте Колосся 2017 на суму 65 674 грн, в тому числі ПДВ в сумі 10 945 грн 67 коп., в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ТОВ Солід Інжинірінг витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1135 грн, правничі витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 1250 грн.

Стягнуто з Державної податкової служби України на користь ТОВ Солід Інжинірінг витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1135 грн, правничі витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 1250 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Донецькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 1165, подані на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні ТОВ Солід Інжинірінг, після проведення перевірки на відповідність ознакам безумовної реєстрації, була автоматично перевірена щодо відповідності відображених у неї операцій критеріям ризиковості здійснення операцій, які зазначено у додатку 3 до Порядку № 1165. Після цього, за результатами автоматизованого моніторингу податкових накладних було встановлено, що відображена в них операція відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, тому реєстрація таких ПН була зупинена на підставі пункту 7 Порядку № 1165.

Причиною відмови у реєстрації податкових накладних ненадання додаткових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрація яких зупинена в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, платнику податку.

Таким чином, податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Суд першої інстанції, зобов`язуючи ДПС України зареєструвати податкові накладні, втрутився в дискреційні повноваження податкового органу.

Також суд першої інстанції порушив норми процесуального права: безпідставно розглянув справу в порядку письмового провадження, відповідача не повідомлено про місце, час та дату розгляду справи.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ 44374543), місцезнаходження юридичної особи: 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, 173. Основний вид діяльності КВЕД 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, ,зокрема, 46.61 оптова торгівля сільськогосподарськими машинами і устаткуванням. (а.с.91)

06.09.2021 ТОВ Солід Інжинірінг виписало податкову накладну № 2 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 20 000 грн, в тому числі ПДВ в сумі 3333 грн 33 коп., отримувач (покупець) ТОВ Золоте Колосся 2017 (а.с.17-18).

15.09.2021 ТОВ Солід Інжинірінг виписало податкову накладну № 3 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 65 674 грн, в тому числі ПДВ в сумі 10 945 грн 67 коп., отримувач (покупець) ТОВ Золоте Колосся 2017 (а.с.19-20)

Згідно квитанції від 28.09.2021 документ J1201012 податкова накладна від 06.09.2021 № 2 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, документ прийнятий, реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 84.09, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їx обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПH/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.21-22)

Згідно квитанції від 28.09.2021 документ J1201012 податкова накладна від 15.09.2021 № 3 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, документ прийнятий, реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7318, 8409, 8413, 8421, 8483, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їx обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПH/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.21-22)

29.09.2021 ТОВ Солід Інжинірінг надіслало до Головного управління ДПС у Донецькій області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрації яких зупинена.(а.с.23-31)

Рішенням комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Донецькій області від 06.10.2021 № 3210924/44374543 ТОВ Солід Інжинірінг відмовлено в реєстрації податкової накладної від 06.09.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступних підстав: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.(а.с.34)

Рішенням комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Донецькій області від 06.10.2021 № 3210923/44374543 ТОВ Солід Інжинірінг відмовлено в реєстрації податкової накладної від 15.09.2021 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступних підстав: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.35)

10.10.2021 ТОВ Солід Інжинірінг надіслало скарги на рішення комісії регіонального рівня від № 9296758826, № 9296761221 про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.36-44).

18.10.2021 Головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної прийняті рішення № 47006/44374543/2, № 46945/44374543/2 за результатами розгляду скарги, відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України скарга залишена без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с.47-48)

Як свідчать матеріали справи 01.09.2021 між ТОВ Солід Інжинірінг (постачальник) та ТОВ Золоте Колосся 2017 (покупець) укладений договір поставки № 01/09/2021 (а.с.49-51), яким позивач зобов`язується передати покупцю обладнання і комплектуючі, номенклатура, кількість та ціна яких вказана в специфікації.

В специфікації № 1 до вказаного договору визначено найменування виробів, вартість та кількість товару (корона поршня, кільця поршневі, комплект прокладок верхній, насос водяний тощо) (а.с.52)

01.09.2021 виставлено рахунок на оплату № 1 на суму 145 674 грн, в тому числі ПДВ 24 279 грн (а.с.53)

Платіжними дорученнями від 02.09.2021 № 343, від 06.09.2021 № 4, від 15.09.2021 № 8, видатковою накладною від 17.09.2021 № 1 підтверджується сплата позивачу коштів товариством ТОВ «Золоте Колосся 2017» відповідно до Договору поставки № 1 від 01.09.2021 (а.с.54-57)

Сторонами договору складено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2021 по 29.09.2021 (а.с.58)

На підтвердження походження товару за договором поставки № 1 від 01.09.2021 позивачем надано податковому органу контракт № 1 від 31.08.2021, інвойс, платіжне доручення в іноземній валюті, митні декларації (а.с.59-68)

Також надано договір поставки № 35 від 13.09.2021, укладений з ФОП ОСОБА_1 на поставку позивачу товару відповідно до Специфікації (а.с.69-72), Специфікацію № 1 до договору (кільця поршневі, гільза, кришка пальця шатуна) (а.с.73), рахунок № 260 від 13.09.2021 на вказані деталі (а.с.74), платіжне доручення від 15.09.2021 № 9, видаткову накладну № 193 від 17.09.2021 (а.с.76), договори з імпорту товару між ТОВ Солід Інжинірінг та KM Products Europe Ltd, платіжні дорученням № 1 від 07.09.2021, видаткову накладну ТОВ Ін Форс Груп від 02.09.2021 № 2418, платіжне доручення від 07.09.2021 № 1, видаткову накладну ТОВ з ІІ Цеппелін Україна ТОВ від 16.09.2021 № KVRN0022903, платіжне доручення від 14.09.2021 № 4, видаткову накладну ПП Фірма Альфа-Ком від 07.09.2021 № АК-0000203, платіжне доручення від 07.09.2021 № 2, виписку з банківського рахунку (а.с.77-89) та інші документи (96-99).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що рішення Комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Оцінка суду.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права суд зазначає наступне.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом частини першої статті 8 КАС України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як визначено частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до статті 124 КАС України (в редакції, чинній на час призначення справи до розгляду по суті 02.03.2022) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином (…)

Частиною третьою статті 124 КАС України в редакції, яка чинна з 18.10.2023 (зміни відповідно до Закону № 3200-ІХ від 29.06.2023) визначено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;

2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи судом першої інстанції відкрито провадження у справі 12.11.2021 і призначено підготовче засідання на 08.12.2021. Визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.102)

08.12.2021 підготовче засідання відкладено на 22.12.2021, про що учасники повідомлені під розписку (а.с.105-106)

22.12.2021 відкладено підготовче засідання на 02.02.2022 (а.с.128-129).

Позивачем подана заява про розгляд справи без його участі (а.с.130)

Підготовче засідання фактично відбулося 09.02.2022, в якому прийнята ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.03.2022 о 10:00 год, про що представник відповідача повідомлений під розписку (а.с.144-145). При цьому, суд першої інстанції з посиланням на ч. 9 ст. 205 КАС України, призначив слухання справи в письмовому провадженні.

Ухвалою від 14.12.2022 розгляд справи продовжено (а.с.146)

Ухвалами від 05.04.2023, від 23.05.2023 розгляд справи відкладено до 22.05.2023 та до 18.08.2023 відповідно (а.с. 147-150)

30.10.2023 судом першої інстанції ухвалено рішення у цій справі (а.с.151)

Матеріали справи не містять повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи в проміжок часу з 02.03.2022 по день ухвалення рішення - 30.10.2023.

При цьому суд погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції порушив процесуальні норми під час закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в письмовому провадженні з посиланням на ч. 9 ст. 205 КАС України, оскільки ця норма регламентує наслідки неявки в судове засідання належним чином повідомлених учасників справи під час розгляду справи по суті, а не під час підготовчого засідання.

Під час підготовчого судового засідання розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання відповідно до ч. 7 ст. 181 КАС України, але за письмовою згодою всіх учасників та за умови вирішення всіх питань, визначених ч. 2 ст. 180 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про безпідставність розгляду судом першої інстанції справи та ухвалення рішення 30.10.2023 в порядку письмового провадження, оскільки представником відповідача не надавалися клопотання про розгляд справи за його відсутності, сторони про дату, час та місце слухання справи не були повідомлені належним чином.

Зазначені обставини свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі пункту 3 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Слід зауважити, що невиконання судом першої інстанції вищенаведеної процесуальної норми, є безумовною підставою для констатації порушення з боку суду норм процесуального права, що, в свою чергу, тягне за собою обов`язкове скасування судового рішення, а відтак відсутні правові підстави для надання оцінки іншим, наведеним у апеляційній скарзі доводам та підставам апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК (в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (…)

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (…)

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На підставі пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 3 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до положень пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару (послуги), зазначеного (зазначеної) в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару (послуги), що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару (послуги), зазначений у податковій накладній (розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань), яку (який) подано для реєстрації, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару (послуги) (крім обсягу придбання товарів (послуг) за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних (розрахунках коригування), зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару (послуги), зазначеного в податкових накладних (розрахунках коригування), зареєстрованих з 1 січня 2017 року, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, далі - Порядок № 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Як визначено пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

На підставі пунктів 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд в постановах від 18.11.2021 у справі № 380/3498/20, від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21 зробив висновок, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як свідчить зміст пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для вирішення відповідною комісією контролюючого органу питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних (розрахунків коригування до податкової накладної) критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму.

Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена.

У постанові від 03.11.2021 (справа № 360/2460/20) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 23.10.2018 (справа № 822/1817/18), від 21.05.2019 (справа № 0940/1240/18), від 02.07.2019 (справа № 140/2160/18), Верховний Суд, застосувавши норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 № 117, «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29.03.2017 № 190, виснував, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто зазначення в ньому конкретних підстав (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків.

Зазначення контролюючим органом загального посилання на відповідний пункт Критеріїв оцінки ризиків без наведення відповідного підпункту, в якому міститься конкретний критерій ризиковості операції, обмежує право платника податків бути повідомленим щодо тих документів, які необхідні для реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акту породжує його протиправність.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відмовляючи у реєстрації податкових накладних від 06.09.2021 № 2 та від 15.09.2021 № 3 в ЄРПН, відповідач зазначив таку підставу, як ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних в переліку документів, необхідних для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних, не було вказано про надання цих документів (а.с.21-22).

Податковим органом тільки зазначена пропозиція надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН.

Доказів, які б свідчили про зворотне, відповідачем не надано.

Відтак, не можна зробити висновок, що позивач не надав документи, без яких реєстрація податкових накладних не відбудеться, враховуючи, що позивач надав пояснення щодо операцій, на які виписані податкові накладні та документи, що підтверджують його пояснення щодо змісту операцій (договори поставки, додатки до них, видаткові накладні, платіжні доручення тощо)

За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації податкових накладних, в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації податкових накладних, як несприятливий наслідок для позивача через обмеження його в правах платника ПДВ.

Вирішення питання щодо правомірності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування безпосередньо пов`язане з питанням щодо правомірності зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, як передумови прийняття зазначеного рішення.

Як зазначено вище, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних від 06.09.2021 № 2 та від 15.09.2021 № 3 в електронній квитанції про зупинення реєстрації вказано відповідність операції, на яку виписані ці податкові накладні, пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій з посиланням на те, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8409 та 7318,8409,8413,84,21,8483 відсутні у таблиці даних позивача, як платника ПДВ, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Відповідачем не розмежовано поняття «товар/послуга», обсяг постачання і обсяг придбання у контексті визначення перевищення величини залишку, твердження не містять обрахунку з огляду на критерії ризиковості та не ґрунтується на методах обліку згідно положень наказу про облікову політику платника податків щодо товарів із кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН залежить від чіткого визначення відповідачами конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Позивач надав відповідні пояснення та документи у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, які чітко розкривають зміст господарської операції, на яку було виписано податкові накладні, тому у контролюючого органу не було підстав для відмови в реєстрації спірних податкових накладних, оскільки ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, контролюючий орган повинен уникати надмірного формалізму.

Крім того, суд зауважує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Щодо визначення ДПС України обов`язку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Крім того, відповідно до підпункту 201.16.4 пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Отже, за приписами податкового законодавства та правилами Порядку № 1246 реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування за відповідним рішенням суду належить до повноважень ДПС України, якою ведеться цей реєстр.

Відтак, оскільки рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування підлягає скасуванню, тому ДПС України зобов`язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування податкові накладні датою їх фактичного отримання з метою захисту порушеного права позивача.

За таких обставин позов ТОВ «Солід Інжинірінг» підлягає задоволенню.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як визначено частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 25.10.2021 № 36, рахунок від 25.10.2021 № 266 на суму 2500 грн, платіжне доручення від 27.10.2021 № 24 на суму 2500 грн, які містять посилання на вчинення адвокатом процесуальних дій та підготовку до розгляду цієї адміністративної справи.

Виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню у повному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в сумі 2500 грн на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню з відповідачів у рівних частках на користь позивача судові витрати по справі: витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн (по 1135 грн з кожного відповідача), витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн (по 1250 грн з кожного відповідача).

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 200/15313/21 задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 200/15313/21 скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 06.10.2021 № 3210924/44374543 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг у державній реєстрації податкової накладної від 06.09.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 06.10.2021 № 3210923/44374543 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг у державній реєстрації податкової накладної від 15.09.2021 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 06.09.2021 № 2 датою її подання 28.09.2021, складену товариством з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг на адресу ТОВ Золоте Колосся 2017, на суму 20 000 грн, в тому числі ПДВ в сумі 3333 грн 33 коп., в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 15.09.2021 № 3 датою її подання 28.09.2021, складену товариством з обмеженою відповідальністю Солід Інжинірінг на адресу ТОВ Золоте Колосся 2017 на суму 65 674 грн, в тому числі ПДВ в сумі 10 945 грн 67 коп., в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187, адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська 59) на користь ТОВ Солід Інжинірінг (ЄДРПОУ 44374543, адреса: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, 173) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1135 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 1250 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04655, м. Київ, пл. Львівська, 8) на користь ТОВ Солід Інжинірінг (ЄДРПОУ 44374543, адреса: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, 173) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1135 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 1250 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 26 лютого 2024 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв