Постанова

від 26.02.2024 по справі 120/12046/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12046/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

26 лютого 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.09.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року. З метою зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.09.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Визнано протиправною бездіяльність Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.07.2017.

3.2. Зобов`язано Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.09.2017 із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

3.3. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно пункту 5 Постанови КМУ від 17 липня 2003 р. №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" базовим місяцем для нарахування індексації місяць якому відбулося підвищення посадового окладу. Проте застосування з 1 січня 2016 року базовим місяцем для здійснення індексації січня 2008 року є невірним підходом, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлювався не посадовий оклад особи молодшого начальницького складу, яким на момент звільнення був Позивач, а діапазон граничного розміру посадового окладу.

6. Оскільки посада командира відділення навчальної пожежно-рятувальної частини відповідає VI тарифному розряду Постановою 1294 діапазон граничного розміру посадового окладу Позивача встановлено в межах 645-685 грн.

7. Розмір посадового окладу особам молодшого начальницького складу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) встановлювався наказами училища.

8. Згідно пункту 6 Постанови 1294 видатки, пов`язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів. Враховуючи обмежені ресурси державного бюджету, посадовий оклад командира відділення - водія ОСОБА_1 станом на 31 грудня 2015 року був встановлений у розмірі 645 грн. В січні 2016 року посадовий оклад ОСОБА_1 наказом училища від 04 січня 2016 року №1 був збільшений та встановлений в розмірі 685 грн (витяг з наказу додається). Враховуючи збільшення посадового окладу та значне підвищення грошового забезпечення за рахунок додаткових видів грошового забезпечення, для Позивача січень 2016 року став базовим.

9. Індексація в особи молодшого начальницького складу ОСОБА_1 виникла в червні 2016 року і нараховувалася та виплачувалася в повному обсязі до моменту звільнення 07.09.2017 року.

10. Вказує, що 2016 - 2017 роках індексація виплачувалась у межах кошторисних призначень на грошове забезпечення на відповідний рік і всі кошти були спрямовані на виплату підвищеного грошового забезпечення та виплату індексації згідно чинного законодавства, а відтак підстави для розрахунку індексації грошового забезпечення Позивача з урахуванням базового місяця - січень 2008 року за період з 01.01.2016 відсутні.

11. Окремо зазначає, позивач не є військовослужбовцем, оскільки відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Проте Державна служба України з надзвичайних ситуації, відомчим навчальним закладом якої є Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця), не є військовим формуванням.

12. Відтак, апелянт вважає, що оскільки позивач в період проходження служби в училищі займав посаду молодшого начальницького складу служби цивільного захисту, а отже він не є військовослужбовцем.

13. Окрім іншого апелянт зауважує, що Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) є відокремленим структурним підрозділом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, з окремими правами фінансово-господарської самостійності, а саме: право вести окремий баланс, відкриття рахунків в територіальному органі Державної казначейської служби та валютних рахунків в установах державних банків, має круглу печатку із своїм найменуванням, інші печатки із своєю назвою, кутові штампи, бланки, власну символіку, а відтак не може бути відповідачем, оскільки не наділене відповідними правами.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця). Наказом ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 07.09.2017 № 526 о/с позивач був звільнений із служби у запас та виключений зі списків особового складу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) та всіх видів забезпечення.

15. За період з 01.01.2016 по 07.09.2017 позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.

16. На звернення позивача з питань виплати індексації грошового забезпечення відповідач листом відмовив у задоволені заяви.

17. На думку позивача, відповідачем протиправно не враховано січень 2008 року, як місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення, тому останній звернувся до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Статтею 2 Закону України № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

20. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

21. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

22. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

23. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

24. Відповідно ч.2 ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

25. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078).

26. Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

27. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

28. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.

29. Відповідно до статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

30. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

31. Об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.

32. Індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

33. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

34. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок №1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

35. Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

36. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка до 1 січня 2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.

37. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

38. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

39. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

40. Згідно пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

41. Положеннями пункту 4 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

42. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

43. Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

44. Так, нормами Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078 визначено і джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

45. Згідно з п. 5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013 від 09.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

46. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

47. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

48. Аналізуючи зміни посадового окладу у часі слід вказати, що відповідно до постанови Кабміну України №1294, затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб, яка згідно з положеннями п. 13 постанови № 1294 набрала чинності з 01 січня 2008 року.

49. Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови КМ України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб, а саме 01 березня 2018 року.

50. З аналізу постанови Кабінету Міністрів України №1294 в період її дії з 01.01.2008 по 28.02.2018, слідує незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців та деяких інших осіб.

51. Відповідно до листа від 03.08.2020 №220/4621 Міністерства соціальної політики України, починаючи з грудня 2015 року, з метою забезпечення єдиних умов нарахування індексації для усіх військовослужбовців та деяких інших осіб, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останнього підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до рішення Уряду. Тобто, станом на 2015 - 2018 роки таким місяцем при проведенні індексації є січень 2008 року.

52. Отже, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у січні 2008 на чому наполягає позивач, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року.

52. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року по справі № 560/3965/21 та по справі №400/1119/21.

53. Стосовно справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

54. Верховний Суд у справах № 400/1118/21 і №420/3593/20, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку № 1078, указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

55. Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року по справі № 560/3965/21 вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Указана постанова була чинна з 01.01.2008 до 01.03.2018. Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

56. Стосовно доводів апелянта, що позивачем пропущений строк на звернення до суду, то суд їх відхиляє з огляду на таке.

57. Згідно з частиною третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

58. Втім, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

59. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

60. Проте, на момент звільнення прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 з посади командира відділення - водія караулу навчальної пожежно-рятувальної частини Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) та виключення його із списків особового складу 07.09.2017 ч. 2 ст. 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

61. Аналогічні правові висновки були сформовані Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 02.03.2023 у справі № 460/14618/21, від 27.04.2023 у справі № 300/4201/22.

62. Офіційне тлумачення положення ст. 233 КЗпП України надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9- рп/2013.

63. Так, у рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст.ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь яким строком.

64. Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

65. Таким чином, поняття "грошове забезпечення", «одноразова грошова допомога при звільненні» та «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір у цій адміністративній справі охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».

66. Аналогічну правову позицію було неодноразово висловлено Верховним Судом у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 807/363/18, від 25 квітня 2019 року у справі №804/496/18, від 26 червня 2019 року у справі № 820/4748/17, від 22 травня 2020 року у справі № 808/3200/17, від 04 лютого 2021 року у справі № 160/5393/19.

67. Тому колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що дія Закону України "Про оплату праці" у спірних правовідносинах не поширюється на відносини пов`язані із проходженням служби цивільного стану.

68. Також слід вказати, що положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

69. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

70. Отже, стаття 116 КЗпП України до внесення змін Законом № 2352-IX від 01.07.2022 року не передбачала обов`язку роботодавця письмово повідомляти при звільненні працівника про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні).

71. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач листом від 11.07.2023 надав на запит представника ОСОБА_1 інформацію про виплачені позивачеві суми за період з 01.01.2016 по 07.09.2017 (а.с.12).

72. Таким чином, відлік тримісячного строку на звернення до суду із заявленими позовними вимогами слід визначати з дати отримання позивачем вказаного листа від 11.07.2023.

73. Встановлено, що з позовом позивач звернувся до суду 07.08.2023, тобто у межах тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 233 КЗпП (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) України, що свідчить про дотримання строку звернення до суду.

74. З приводу доводів апелянта, що Державна служба України з надзвичайних ситуації, відомчим навчальним закладом якої є Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця), не є військовим формуванням, то суд з цим погоджується. Також суд погоджується, що позивач не є військовослужбовцем в розумінні Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Поряд з цим, позивач у спірний період займав посаду, яка відноситься до посад підрозділів цивільного захисту.

75. Структура та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, зокрема, осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, установлювалися постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1297

76. Нарахування та оплата праці позивачу здійснювалась відповідно до постанови від 07.11.2007 №1297, а посадовий оклад відповідав УІ тарифному розряду, а саме до посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, тому у спірних правовідносинах підлягає застосуванню вказана постанова.

77. Стосовно того, що індексація виплачувалась у межах кошторисних призначень на грошове забезпечення на відповідний рік і всі кошти були спрямовані на виплату підвищеного грошового забезпечення, на чому наполягає відповідач у відзиві, то суд такі аргументи відхиляє, оскільки реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (справа "Кечко проти України", № 63134/00, рішення Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2005 року).

78. У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

79. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 у справі №825/1832/17.

80. Отже, відсутність у апелянта фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації грошового забезпечення, не може впливати на зміст та обсяг права позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.

81. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.09.2017.

82. З метою захисту прав позивача суд першої інстанції правомірно зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.

83. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

84. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

85. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

86. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

87. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

88. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.