Постанова

від 26.02.2024 по справі 240/32176/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/32176/23

Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

26 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фермерського господарства "Гетьман Самойлович-Агро" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Гетьман Самойлович-Агро" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2023 року позивач, фермерське господарство "Гетьман Самойлович-Агро" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України у якому просив:

- визнати протиправною дію Головного управління ДПС у Житомирській області та скасувати прийняте в результаті протиправної дії рішення Головного управління ДПС у Житомирській області в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9244761/39430904 від 25.07.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 22.06.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Фермерським господарством "Гетьман Самойлович-Агро" податкову накладну №5 від 22.06.2023 датою її фактичного направлення на реєстрацію.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.12.2023 визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду, позовну заяву залишив без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що строк для оскарження рішення Головного управління ДПС у Житомирській області був пропущений у період з 03.11.2023 по 08.11.2023 включно в результаті надмірного судового формалізму, пропущення якого судом визнано з поважних причин, а пропущення строку у період із 09.11.2023 по 13.11.2023 (з яких 11.11.2023 та 12.11.2023 є вихідними днями) є наслідком такого надмірного судового формалізму в зв`язку з необхідністю вивчення судової практики та пошуку нормативно-правових актів, які б надавали роз`яснення з того питання, яке стало підставою для повернення позову, а також необхідністю повторного створення нової позовної заяви та обґрунтуванням в ній поважності причини пропуску строку для звернення до суду.

Вважає, що представник позивача звернувся повторно з позовною заявою упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісного позову, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

Разом з тим, у п.1 прохальної частини позову позивач просив поновити строк звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що граничним строком, встановленим п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України для звернення до суду є 02 листопада 2023 року. Представником позивача через систему «Електронний суд» позов до Житомирського окружного адміністративного суду був поданий в межах встановленого строку. Але ухвалою від 07 листопада 2023 року по справі № 240/31324/23 суд, керуючись п.3 ч.4 ст.169 КАС України ухвалив позовну заяву повернути позивачу в зв`язку з тим, що до позовної заяви додано ордер серії АI № 1438442 від 11.08.2023, що згенерований у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, в якому був відсутній підпис адвоката - Авраменко О.В., що свідчить про відсутність у ньому обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 41. Хоча, враховуючи наявну протилежну практику правозастосування судами апеляційної інстанції наслідків неналежного оформлення ордеру, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви міг постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надати час для усунення недоліків. Вважав, що строк для оскарження рішення Головного управління ДПС у Житомирській області був пропущений в результаті надмірного судового формалізму, за наявності протилежної практики правозастосування судами апеляційної інстанції наслідків неналежного оформлення ордеру, що є підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З матеріалів справи встановлено, що Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 листопада 2023 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 11 грудня 2023 року.

У підготовчому засіданні 11.12.2023 суд поставив на обговорення питання щодо строків звернення до суду. Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що ухвала суду від 07 листопада 2023 року по справі № 240/31324/23 не оскаржувалась, щоб не затягувати строки вирішення спору, що виник між сторонами.

Житомирський окружний адміністративний суд, розглянувши у письмовому провадженні питання дотримання позивачем строків звернення до суду, ухвалою від 11 грудня 2023 року постановив залишити позовну заяву без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Зокрема, в ухвалі від 11.12.2023 вказано: "Суд бере до уваги ту обставину, що позивач 02.11.2023 звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" із позовом у справі №240/31324/23, а тому є поважним пропуск строку у період із 03.11.2023 по 08.11.2023 (дата отримання позивачем та представником позивача в електронному кабінеті ухвали від 07.11.2023 про повернення позовної заяви у справі №240/31324/23). Разом з тим, представник позивача у позові не вказує щодо причин пропуску строку звернення до суду у період із 09.11.2023 по 13.11.2023 та не надає докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Через підсистему "Електронний суд" 16.12.2023 (субота) надійшла заява представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду, яка зареєстрована 18.12.2023 (понеділок) за вх. №84907/23.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду представник позивача повторює свою позицію, викладену у позові в частині обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та додатково зазначає, що "строк для оскарження рішення Головного управління ДПС у Житомирській області був пропущений у період з 03.11.2023 по 08.11.2023 включно в результаті надмірного судового формалізму, пропущення якого суд в цій справі визнав пропущеним з поважних причин, а пропущення строку у період із 09.11.2023 по 13.11.2023 (з яких 11.11.2023 та 12.11.2023 є вихідними днями) є наслідком такого надмірного судового формалізму в зв`язку з необхідністю вивчення судової практики та пошуку нормативно-правових актів, які б надавали роз`яснення з того питання, яке стало підставою для повернення позову, а також необхідністю повторного створення нової позовної заяви та обґрунтуванням в ній поважності причини пропуску строку для звернення до суду". Представник позивача вказує, що звернулась повторно з цією позовною заявою упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісного позову, без невиправданих затримок і зайвих зволікань. Представник позивача у заяві посилається на правову позицію ЄСПЛ та практику ВП ВС, у якому мітиться послання на ЄСПН та Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Просить суд визнати поважними причини пропуску строку, який надається для звернення до адміністративного суду; поновити пропущений строк та продовжити розгляд справи.

Судом при постановлені ухвали від 11.12.2023 взято до уваги ту обставину, що позивач 02.11.2023 звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" із позовом у справі №240/31324/23, а тому визнав поважним пропуск строку у період із 03.11.2023 по 08.11.2023 (дата отримання позивачем та представником позивача в електронному кабінеті ухвали від 07.11.2023 про повернення позовної заяви у справі №240/31324/23) .

Однак, судом, при постановлені ухвали від 11.12.2023, встановлено відсутність при подачі позову 14.11.2023, поважності причин пропуску строку звернення до суду у період із 09.11.2023 по 13.11.2023.

На виконання вимог ухвали від 11.12.2023 представник позивача, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду у період із 09.11.2023 по 13.11.2023 вказує, що 11.11.2023 та 12.11.2023 є вихідними днями, а пропуск строку є наслідком "надмірного судового формалізму в зв`язку з необхідністю вивчення судової практики та пошуку нормативно-правових актів, які б надавали роз`яснення з того питання, яке стало підставою для повернення позову, а також необхідністю повторного створення нової позовної заяви та обґрунтуванням в ній поважності причини пропуску строку для звернення до суду".

Разом з тим, Житомирський окружний адміністративний суд вважав, що вивчення судової практики та пошуку нормативно-правових актів, які б надавали роз`яснення з питання, яке стало підставою для повернення позову у справі №240/31324/23, - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом, який підготовлено та подано адвокатом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як встановлено судом першої інстанції строк звернення до суду із даним позовом становить три місяці з дати прийняття та отримання позивачем рішення за результатами адміністративного оскарження рішення, що є предметом даної справи.

Разом з тим, суд першої інстанції вважав, що вивчення судової практики та пошуку нормативно-правових актів, які б надавали роз`яснення з питання, яке стало підставою для повернення позову у справі №240/31324/23, - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом, який підготовлено та подано адвокатом.

При цьому зазначив, що поданий у справі №240/31324/23 позов є ідентичним позову у справі №240/32176/23, а тому, на переконання суду, створення нової позовної заяви не вимагало у адвоката додаткового часу.

Також вважав, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

Водночас, колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених вище вимог КАС України видно, що повернення позовної заяви у зв`язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин, у який строк позивач мав подати заявлений позов з урахуванням його вимог, обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, з`ясування причин пропуску цього строку та наявності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням, на його думку, поважних причин пропуску такого строку, відповідно, за правилами п. 9 ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 123 КАС України, позовна заява могла бути повернута позивачу у зв`язку з визнанням судом неповажними вказаних позивачем підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Разом з тим, у п.1 прохальної частини позову позивач просив поновити строк звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що граничним строком, встановленим п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України для звернення до суду є 02 листопада 2023 року. Представником позивача через систему «Електронний суд» позов до Житомирського окружного адміністративного суду був поданий в межах встановленого строку. Але ухвалою від 07 листопада 2023 року по справі № 240/31324/23 суд, керуючись п.3 ч.4 ст.169 КАС України ухвалив позовну заяву повернути позивачу в зв`язку з тим, що до позовної заяви додано ордер серії АI № 1438442 від 11.08.2023, що згенерований у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, в якому був відсутній підпис адвоката - Авраменко О.В., що свідчить про відсутність у ньому обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.

Поряд з цим, у разі виникнення у суду сумнівів щодо наявності у представника повноважень на подання позовної заяви, суд першої інстанції міг зобов`язати позивача та його представника надати відповідні підтвердження для підтвердження чи спростування таких сумнівів, одночасно забезпечивши право позивача на доступ до правосуддя.

Водночас, визначаючись щодо подальших дій в частині доцільності оскарження ухвали суду першої інстанції та пошуку можливого способу виходу з ситуації, що склалась, представник позивача без зайвих зволікань подав позов повторно із зазначенням причин пропуску строку.

Тобто, представник позивача, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на подачу позову, діяв сумлінно, проявляв добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснив усі можливі та залежні від нього дії, використовуючи усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При цьому, колегія суддів вважає, що представником позивача у період із 09.11.2023 по 13.11.2023 (тобто, 3 робочі та 2 вихідні дні) пропущено строк з поважних причин, оскільки цей строк є наслідком надмірного судового формалізму та напряму пов`язаний з необхідністю вивчення представником позивача судової практики та пошуку нормативно-правових актів, які б надавали роз`яснення з того питання, яке стало підставою для повернення позову у справі №240/31324/23, а також пов`язаний перш за все з необхідністю обґрунтування в позовній заяві поважності причини пропуску строку для звернення до суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що повторне звернення представника позивача здійснено упродовж розумного строку без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

Постановою Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 в справі № П/9901/736/18 встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому наявні підстави для його скасування.

Згідно зіст. 320КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у випадку неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу фермерського господарства "Гетьман Самойлович-Агро" задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Гетьман Самойлович-Агро" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та скасування рішення скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.