Постанова

від 21.02.2024 по справі 240/18902/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18902/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

21 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушнір В. В.,

представника позивача: Опанасюка С.П.,

представника відповідача: Дем`янчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВД Трейд Компані" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «АВД Трейд Компані» (ТОВ «АВД Трейд Компані») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (ГУ ДПС у Житомирській області) в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №00038250702 від 27.02.2023 року.

13 жовтня 2023 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АВД Трейд Компані" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.08.2021 №9240627204, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акти від 09.11.2021 №11168/06-30-07-02/42314105 та від 10.02.2023 №1627/06-30-07-02/42314105.

У ході проведеної перевірки встановлено порушення пп. 16.1.2, пп. 16.1.12, пп. 16.1.15 п.16.1 ст. 16, п.44.1, п.44.3, п.44.4, п.44.6 ст.44, п.198.5 ст.198, п.201.1, ст.201 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, п. 5 розділу III, пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за серпень 2021 року), на суму 6 437 068 грн.

На підставі акта перевірки, 27.02.2023 року ГУ ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00038250702, яким встановлено завищення від`ємного значення по ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 6 437 068,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до Житомирського окружного адміністративного суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Згідно п. п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Так, у акті перевірки, серед іншого, встановлено, що ТОВ "АВД Трейд Компані" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 228 873 грн. на підставі податкових накладних, зареєстрованих постачальниками ТОВ "ФОРПОСТ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ВІК ПАРТНЕР", ТОВ "БІСІ ГУМА", та суму ПДВ в розмірі 3 439 170грн, яка була сплачена при розмитненні товару.

При цьому, до перевірки позивачем надано договір купівлі-продажу №1-21 від 02.04.2020, згідно якого ТОВ "АВД Трейд Компані" (покупець) та ТОВ "ФОРПОСТ ТРЕЙДІНГ" (постачальник) домовились, що продавець зобов`язується передати у власність покупця автомобільні запчастини, їх компоненти та/або складові для транспортних засобів по найменуванню, асортименту, ціні і в кількості узгодженому сторонами; покупець здійснює закупівлю товару шляхом розміщення замовлення на веб-сайті продавця; покупець здійснює оплату за товар в розмірі 100% від суми, зазначеної у відповідному рахунку, на поточний рахунок продавця, після спливу 30 календарних днів з дати передачі товару покупцеві (п.5.5 Договору) на підставі виставленого рахунку.

Станом на 31.08.2021 відповідно до оборотно-сальдової відомості по рах.631 з ТОВ "ФОРПОСТ ТРЕЙДІНГ" обліковувалась кредиторська заборгованість в сумі 669 710,85 грн.

ТОВ "ФОРПОСТ ТРЕЙДІНГ" документально оформлено поставку товару наступними видатковими накладними:

-№UA-3931 від 16.08.2021 на загальну суму 19 142,50 грн, сума ПДВ 3 190,42 грн.;

- №UA-3928 від 16.08.2021 на загальну суму 223 335,23 грн, сума ПДВ 37 222,56 грн;

- №UA-4019 від 16.08.2021 на загальну суму 385,22 грн, сума ПДВ 64,20 грн;

- № UA-40216 від 30.08.2021 на загальну суму 426 847,90 грн, сума ПДВ 71 141,31 грн.

Згідно бази даних "Єдиний реєстр податкових накладних" ТОВ "ФОРПОСТ ТРЕЙДІНГ" складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на покупця ТОВ "АВД Трейд Компані" на загальну суму 669 710,9 грн, в т.ч. ПДВ 111 618,49 грн.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ "АВД Трейд Компані" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №01092018 від 01.09.2018 з ТОВ "ВІК ПАРТНЕР" (постачальник) згідно із умовами якого: продавець зобов`язується передати у власність покупця в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити наступний товар запасні частини та аксесуари до автомобілів; загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у рахунках-фактурах, згідно замовлень, що надходять від покупця, та є невід`ємними частинами цього договору; покупець здійснює закупівлю товару шляхом розміщення замовлення на веб-сайті продавця; оплату за товар здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати на підставі рахунку-фактури, виставленого продавцем на момент підтвердження замовлення.

ТОВ "ВІК ПАРТНЕР" документально оформлено поставку товару видатковою накладною №01154247 від 20.08.2021 на загальну суму 408 506,20 грн, сума ПДВ 68 084,37 грн.

Згідно бази даних "Єдиний реєстр податкових накладних" ТОВ "ВІК ПАРТНЕР" складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на покупця ТОВ "АВД Трейд Компані" на загальну суму 408 506,20 грн, в т.ч. ПДВ 68 084,37 грн.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ "АВД Трейд Компані" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №300818 від 30.08.2018 року з ТОВ "БІСІ ГУМА" (постачальник) згідно із умовами якого: постачальник зобов`язується систематично поставляти покупцю, визначених цим договором товар (гумотехнічні вироби), окремими партіями за цінами в асортименті, та накладних (за номенклатурою) та кількості що зазначаються в замовленнях, які є невід`ємною частиною договору та накладних, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплачувати товар на встановлених даним договором умовах.

ТОВ "БІСІ ГУМА" документально оформлено поставку товару наступними видатковими накладними:

-№179 від 11.08.2021 на загальну суму 158 553,50 грн, сума ПДВ 26 425,58 грн;

- №194 від 25.08.2021 на загальну суму 66 383,16 грн, сума ПДВ 11 063,86 грн;

- №193 від 25.08.2021 на загальну суму 45 134,16 грн, сума ПДВ 7 522,36 грн;

- №180 від 11.08.2021 на загальну суму 24 953,65 грн, сума ПДВ 4 158,94 грн.

Згідно бази даних "Єдиний реєстр податкових накладних" ТОВ "БІСІ ГУМА" складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на покупця ТОВ "АВД Трейд Компані" на загальну суму 295 024,47 грн., в т.ч. ПДВ 49 170,74 грн.

Проте, відповідачем зроблено висновок, що ТОВ "АВД Трейд Компані" не надано документів щодо обліку зазначеного товару (оприбуткування, списання, реалізація) згідно видаткових накладних від постачальників ТОВ "ФОРПОСТ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ВІК ПАРТНЕР", ТОВ "БІСІ ГУМА" та отриманого товару від нерезидентів по ВМД.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, на підприємстві позивача згідно внутрішнього наказу №12-ОД від 28.12.2018 застосовується система уніфікації найменувань придбаних товарів, яка направлена на забезпечення належного рівня обліку запасів, їх відповідної ідентифікації при інвентаризаціях та вибутті, отримання оперативної інформації не лише про загальні залишки запчастин, а і в розрізі артикулів виробника та назви виробника.

Згідно пояснень представника позивача, вказана система уніфікації найменувань придбаних товарів необхідна для належної ідентифікації запчастин, отримання оперативної інформації про залишки товарів не лише в цілому, а і в розрізі окремих торгових марок, а тому важливим є зазначати в найменуванні запчастини назви виробника.

На виконання вимог наказу №12-ОД від 28.12.2018 підприємством при надходженні запчастин складається "Акт відповідності номенклатури" до кожної видаткової накладної внутрішнього постачальника та кожної митної декларації при імпорті запчастин.

Однак, при проведенні перевірки перевіряючими не було взято до уваги акти відповідності номенклатурі та наказ №12-ОД від 28.12.2018 при дослідження порядку оприбуткування позивачем придбаних товарів, посилаючись на те, що вони не є первинними бухгалтерськими документами, а наказ №12-ОД від 28.12.2018 є внутрішнім наказом по товариству.

При цьому, придбані від постачальників ТОВ "ФОРПОСТ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ВІК ПАРТНЕР", ТОВ "БІСІ ГУМА" запчастини були перейменовані в уніфіковані назви на підставі внутрішнього наказу по товариству №12-ОД від 28.12.2018, але без зміни коду УКТЗЕД, однак у ході перевірки було зосереджено увагу лише на назві товару, дослідження оприбуткування товару за кодом не проводилось.

Крім того, у судовому засіданні представник ГУ ДПС у Житомирській області було зазначено про те, що оскільки на думку податкового органу внутрішній наказ по товариству №12-ОД від 28.12.2018 не є первинним документом, а відтак перевіряючими не досліджувались первинні документи щодо оприбуткування та реалізації позивачем придбаних товарів.

Тоді як, у судовому засіданні представник позивача зазначив про те, що придбаний товар був оприбуткованим товариством та в подальшому був реалізований, що підтверджується зареєстрованими податковими накладними у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій, у зв`язку з чим твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 лютого 2024 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.