Постанова

від 15.02.2024 по справі 380/13301/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13301/23 пров. № А/857/21614/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Гуляка В.В., Носа С.П.,

з участю секретаря судового засідання : Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Крутько О.В. в порядку письмового провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Керамік Плюс до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Керамік Плюс (далі - ТзОВ Керамік Плюс, Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000086/2, №UA209000/2023/000093/1, №UA209000/2023/000094/1 від 17.05.2023, №UA209000/2023/000101/1, №UA209000/2023/000102/1 від 24.05.2023, №UA209000/2023/000104/2 від 29.05.2023, №UA209000/2023/000107/2, №UA209000/2023/000108/2, від 31.05.2023, №UA209000/2023/000113/2 від 05.06.2023, №UA209000/2023/000115/2 від 07.06.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 позовні вимоги були задоволені повністю.

27.10.2023 за вх.№81917 від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат з відповідача. В обґрунтування поданої заяви, зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року у справі №380/13301/23 позовну заяву було залишено без руху внаслідок, зокрема, неподання перекладів долучених до справи доказів. На виконання вищевказаної ухвали суду, позивачем було здійснено переклад долучених доказів. Вартість послуг з перекладу становила 41 050, 00 грн.

31.10.2023 представник відповідача подала заперечення на подану заяву. Просила відмовити у задоволенні заяви представника ТзОВ «Керамік Плюс» про ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТзОВ «Керамік Плюс» витрати, пов`язані з перекладом документів, в сумі 41 050, 00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Шокало В.С. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника Стецюренка І.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника позивача Шокало В.С., який заперечив проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, з огляду на доведеність позивачем фактичного розміру понесених витрат на залучення перекладача та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі чи неспівмірності таких витрат, прийшов до висновку про задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат з відповідача та про наявність підстав для постановлення додаткового рішення про відшкодування витрат на залучення перекладача, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, шляхом стягнення з Львівської митниці витрат на залучення перекладача у розмірі 41050,00 грн

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

За результатами розгляду справи витрати на залучення перекладача підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частини 3-8 статті 137 КАС України. Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз

Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що розмір понесених позивачем витрат складає 41050,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на залучення перекладача, мають бути надані договір про надання послуг перекладача, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням послуг перекладу, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на послуги перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, до заяви про стягнення судових витрат з відповідача представником Товариства додано до заяви акт наданих послуг від 27.06.2023 за послуги письмового перекладу загальною вартістю 41050,00 грн, без ПДВ, згідно з розрахунком №075/40941 від 27.06.2023 виконано в повному обсязі.

Згідно платіжної інструкції №247 від 29.06.2023 ТзОВ «Керамік плюс» сплатило суму коштів за надані послуги ОСОБА_1 у розмірі 41 050,00 грн.

Отже, враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на послуги перекладача в суді першої інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці витрат на залучення (послуги) перекладача у розмірі 41050,00 грн.

Таким чином, позивачем документально підтверджено понесені витрати на оплату робіт (послуг) залученого ним для перекладу документів на виконання вимог ухвали суду, перекладача.

Згідно з частиною 1статті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, апелянтом не наведено будь-яких конкретних доводів чи заперечень щодо неспівмірності указаних витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, заперечуючи співмірність, обґрунтованість та доцільність розміру витрат на залучення перекладача, які були стягнуті на корить позивача додатковим рішенням суду першої інстанції у розмірі 41050,00 грн, не вказує який, на його думку, розмір витрат, пов`язаних з залученням (послугами) перекладача у даній справі, є обґрунтованим та в чому полягає помилковість визначення судом першої інстанції співмірності такого розміру витрат.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір відшкодування витрат на послуги з залучення перекладача, які повинні бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, має становити 41050,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року по справі №380/13301/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді В. В. Гуляк С. П. Нос Повне судове рішення складено 26.02.2024