Ухвала

від 26.02.2024 по справі 380/5393/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2024 року

м. Київ

справа №380/5393/22

адміністративне провадження №К/990/4827/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі № 380/5393/22 за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправними дії щодо відмови у реєстрації: розрахунку коригування № 20 від 18.11.2021 до податкової накладної № 37 від 27.03.2015; розрахунку коригування № 21 від 18.11.2021 до податкової накладної № 9 від 29.05.2015; розрахунку коригування № 22 від 18.11.2021 до податкової накладної № 12 від 26.06.2015; розрахунку коригування № 23 від 18.11.2021 до податкової накладної № 8 від 22.08.2012; розрахунку коригування № 24 від 18.11.2021 до податкової накладної № 23 від 27.02.2014; розрахунку коригування № 25 від 18.11.2021 до податкової накладної № 5 від 16.01.2014; розрахунку коригування № 26 від 30.11.2021 до податкової накладної № 5 від 16.01.2014; розрахунку коригування № 27 від 30.11.2021 до податкової накладної № 1 від 11.01.2013; розрахунку коригування № 28 від 30.11.2021 до податкової накладної № 9 від 18.12.2013; розрахунку коригування № 29 від 30.11.2021 до податкової накладної № 10 від 21.02.2013; розрахунку коригування № 30 від 30.11.2021 до податкової накладної № 16 від 20.03.2013; розрахунку коригування № 31 від 30.11.2021 до податкової накладної № 24 від 19.04.2013; розрахунку коригування № 32 від 30.11.2021 до податкової накладної № 3 від 15.05.2013; розрахунку коригування № 33 від 30.11.2021 до податкової накладної № 12 від 19.06.2013; розрахунку коригування № 34 від 30.11.2021 до податкової накладної № 16 від 18.07.2013; розрахунку коригування № 35 від 30.11.2021 до податкової накладної № 9 від 15.08.2013; розрахунку коригування № 36 від 30.11.2021 до податкової накладної № 14 від 11.09.2013; розрахунку коригування № 37 від 30.11.2021 до податкової накладної № 6 від 09.10.2013; визнати означені вище розрахунки коригувань такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх фактичного надходження, а також зобов`язати ДФС України відобразити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, що містяться у таких розрахунках коригувань.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 апеляційну скаргу Державної податкової служби України задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 скасовано та прийнято нову постанову. В задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12.07.2023 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 08.02.2023 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 без змін.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 10 жовтня 2023 року у судовому засіданні (в режимі відеоконференції), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» 07 лютого 2024 року.

Водночас в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Скаржник зауважує, що первинну касаційну скаргу було подано у встановлені статтею 329 КАС України строки. Крім того, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно з відомостями з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 22.11.2023, від 06.12.2023, від 21.12.2023 та від 15.01.2024 касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.

Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі № 380/5393/22 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко