Рішення

від 26.02.2024 по справі 947/2847/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2847/24

Провадження № 2/947/1939/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря Солтановської Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої власнику транспортного засобу,-

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2024 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок пошкодження автомобіля, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй на праві приватної власності належить легковий автомобіль марки «AUDI А6», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу номер НОМЕР_2 від 24.02.2023 року.

27 серпня 2023 року позивачка залишила своє авто у подвір`ї будинку АДРЕСА_1 . Повернувшись 28 серпня 2023 року до автомобіля, вона побачила, що на нього впало сухе дерево, в результаті чого було пошкоджено капот, праве крило та дах авто.

В цей же день, 28 серпня 2023 року, позивачка звернулася до ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області з проханням зафіксувати факт пошкодження її автомобіля.

29.08.2023 року отримала довідку ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про результати розгляду матеріалів (ІТС ІПНП №9869 від 28.08.2023 р.). Відповідно до довідки, вказана подія не мала ознак кримінального правопорушення, підстав для внесення відомостей до ЄРДР не виявлено.

30.08.2023 року позивач отримала відповідь на своє електронне звернення від КП «МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ», де було зазначено, що зелені насадження, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не знаходяться на балансі та не утримуються ними.

Крім того, 07.09.2023 року позивачка отримала лист від ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області «Про результати розгляду звернення», де повторно вказувалося, що вказана подія не мала ознак кримінального правопорушення, підстав для внесення відомостей до ЄРДР не виявлено.

01.11.2023 року позивачка звернулася до Відділу контролю та моніторингу за станом території району Київської районної адміністрації Одеської міської ради з проханням надати інформацію щодо балансоутримувача прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , а також надати копії документів (рішень, розпоряджень, геодезії) щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою.

29.11.2023 року вона отримала відповідь за підписом заступника голови Київської районної адміністрації ОМР С. Круглова, де зазначалося, що за наявною інформацією багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ОСББ «Вільямса 74/1». «За вказаним будинком закріплена прибиральнатериторія,план-схемаякої додається». Жодні розпорядження, рішення органів місцевого самоврядування не надавалися, як і не вказувалось, на підставі яких саме актів за вказаним будинком «закріплена прибиральна територія».

13.11.2023 року позивач отримала відповідь на своє звернення від Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, де зазначалося, що за наявною у Департаменті інформацією Одеською міською радою не приймалось рішень щодо передачі у власність чи користування (оренду) земельної ділянки, прибудинкової території поряд із будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

20.11.2023 року на ім`я позивачки надійшов лист від Департаменту міського господарства ОМР, відповідно до якого зелені насадження, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 74/1, не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест». Подібну відповідь позивачка повторно отримала від Департаменту міського господарства ОМР 22.12.2023 року.

01.12.2023 року позивачка звернулася до судового експерта Крутих Є.О. з проханням провести транспортно-товарознавче дослідження, на вирішення якого поставити питання: Яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «АUDI А6», д.н.з. НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 27.08.2023 року?

В рамках проведення експертного дослідження експертний (технічний) огляд пошкодженого транспортного засобу відбувався 08.12.2023 року.

Завчасно позивачка повідомила Департамент міського господарства Одеської міської ради з проханням прийняти участь у огляді її автомобіля, який постраждав внаслідок падіння сухого дерева. 22.12.2023 року Департамент надав відповідь, що відповідно до Положення Департаменту міського господарства Одеської міської ради наявність спеціалістів з відповідною спеціальною освітою в галузі експертизи пошкоджень автомобілів в штаті Департаменту не передбачено.

19.12.2023 року судовим експертом Крутих Є.О. було складено Висновок експерта №283-23 експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу АUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Відповідно до вказаного висновку, вартість матеріального збитку, завданого власнику атомобілю АUDI А6,реєстраційний номер НОМЕР_3 .пошкодженого внаслідокподії,яка відбулася27.08.2023року,визначається рівною36226,76грн. Вартість експертизи, яку самостійно сплатила позивачка, становила 5200, 00 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року провадження по справі відкрито впорядкуспрощеногопозовного провадження.

12.02.2024 року до канцелярії суду надійшов Відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик А.О. просила відмовити у задоволенні позову.

19.02.2024 року до канцелярії суду від позивача ОСОБА_1 надійшла Відповідь на відзив на позовну заяву.

23.02.2024 року до канцелярії суду від представника відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик Анастасії Олегівни надійшли Заперечення на відповідь позивача на відзив.

У судове засідання, призначене на 26.02.2024 року, з`явилися позивач ОСОБА_1 та представник відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик Анастасія Олегівна.

Позивач - ОСОБА_1 позовну заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик Анастасія Олегівна заперечувала проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як стверджує позивач, підставою для звернення до суду стало пошкодження автомобіля, належного на праві власності ОСОБА_1 та припаркованого за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок, як зазначено позивачем, падіння сухого дерева. Однак, з наданих разом із позовною заявою фотофіксації події відсутнє відображення факту саме падіння дерева на автомобіль.

Відповідно до копії листа Відділу поліції № 4 Одеського районного управління №1 ГУ НП в Одеській області від 07.09.2023 року № 60.4/ЖД9858 звернення ОСОБА_1 за фактом пошкодження автомобіля «Ауді А6» д/н НОМЕР_1 розглянуто та встановлено, що заявнику не було спричинено істотної матеріальної шкоди.

Позивач зазначає, що з метою фіксації події падіння дерева звернулась до правоохоронних органів, проте належних доказів стосовно виїзду співробітників Національної поліції України на місце події не вбачається. В додатках до позовної заяви надано копію рапорту, у якому відсутнє відображення дати та часу прибуття оперативної чергової частини на місце події, а лише зафіксовано прийняття заяви ОСОБА_3 . Також, відсутній протокол огляду місця події та належної фотофіксації даної події, що настала за твердженням позивача саме 27.08.2023 року за вказаною адресою.

Листи Відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області від 07.09.2023 року та від 28.09.2023 року свідчать лише про звернення до правоохоронних органів в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», а відтак не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі.

На думку суду, належним доказом мав бути протокол огляду місця події, в якому було б підтверджено дані обставини з відображенням точного місця розташування транспортного засобу, відомості про отримані пошкодження, фіксування падіння дерева зі складанням схеми пригоди. Однак, до матеріалів справи такого доказу не надано. Більш того, до позовної заяви у даній справі не додано жодних матеріалів поліції про фіксування події (інформаційної довідки про подію, рапорту про виїзд на місце, письмових пояснень свідків, тощо).

Крім того, матеріали справи не містять доказів причинно-наслідкового зв`язку між спричиненими пошкодженнями автомобіля, який належить ОСОБА_1 , та падінням гілки з дерева, оскільки відсутня офіційна фіксація працівниками поліції та відображення, яке саме дерево впало або з якого дерева відбувся відкол гілки, відсутні свідки даної події, а також план-схема розташування дерева. При цьому, з документів правоохоронних органів вбачається, що відповідні обставини пошкодження автомобіля були записані лише зі слів заявника - ОСОБА_3 .

Згідно з наданої Позивачем копії висновку експерта №283-23 від 19.12.2023 року визначення причинно-наслідкового зв`язку між тією або іншою подією, утворювання тих чи інших пошкоджень КТЗ (його складників) не входить до компетенції атотоварознавчої експертизи (автотоварознавчого дослідження або оцінки КТЗ), а є прерогативою трасологічної експертизи. До суду також не надано будь-яких доказів віднесення дерева, падіння якого або гілки з якого з тверджень позивача спричинило пошкодження автомобіля, припаркованого за адресою: АДРЕСА_1 , до категорії сухостійних або аварійних зелених насаджень.

Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт настання відповідної події падіння дерева, а також аварійності будь-якого з розташованих біля автомобіля дерев, що спричинило майнову шкоду та, більш того, як стверджувала позивач у судовому засіданні, вона чула у дорі звуки пиляння, а належне їй авто було в бензинових плямах.

Відшкодування матеріального збитку у розмірі 41226 грн. 76 коп. обґрунтовується позивачем висновком судового експерта Крутих Євгена Олександровича № 283-23, складеним 19.12.2023 року. Однак, згідно даного висновку експертом досліджувався інший автомобіль за реєстраційним номером НОМЕР_3 , в той час як позивачу у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.02.2023 року НОМЕР_2 належить транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Таким чином, відповідний висновок експерта не є належним та допустимим доказом проведеного дослідження та встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить позивачу.

Як вбачаєтьсяз висновкуексперта КрутихЄ.О.,експертиза булапроведена 08.12.2023року зазаявою гр. ОСОБА_1 ,поданою 01.12.2023року,тобто намомент проведенняекспертизи пройшлобільше ніж3місяці після настання події, яка з позиції позивача спричинила майнові збитки та що саме відбувалось з вказаним автомобілем протягом зазначеного часу залишилось не відомим.

Крім того, суд бере до уваги, що матеріали справи містять невідповідність даних про пошкодження автомобіля,наведені узверненні ОСОБА_3 від 28.08.2023 року,зафіксованих уматеріалах правоохороннихорганів тау висновкахексперта.Відповідно докопії довідкипро результатирозгляду матеріалів,складеної стДОП СПВП №4ОРУП №1ГУНП вОдеській областікапітаном поліціїЮлією Галієвською, «28.08.2023 р. до ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшло звернення від гр. ОСОБА_1 1994 р.н., меш.: АДРЕСА_2 , з проханням зафіксувати факт пошкодження її автомобіля «Ауді А6» д/н НОМЕР_1 , а саме подряпини на капоті, правому крилі та даху». Аналогічна інформація зазначена у тексті позовної заяви.

Однак,на 10аркуші висновкуексперта врозділі "Визначеннявартості відновлювальногоремонту КТЗ" зазначено,що «на моментекспертного (технічного)огляду КТЗмає механічніпошкодження складовихчастин (дивисьфото таблиціу додаткудо висновку,а такожвизначені нижчепереліки складовихчастин),для усуненняяких потрібенвідновлюваний ремонт,обсягом,наведеним укалькуляції», серед яких наведено про деформацію капоту, крила переднього правого, панелі даху та кришки багажнику.

Крім того, включена позивачем до стягнення згідно з прохальною частиною позовної заяви вартість понесених витрат на проведення експертизи у розмірі 5200 грн. не відноситься до матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України відносяться до судових витрат із визначенням окремої процедури їх стягнення.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували завдання моральної шкоди. Окрім посилань на понесені хвилювання, нервування та страждання, не надано будь яких доказів, які б свідчили про характер, обсяг страждань та заподіяння моральної шкоди у розмірі 5000 грн. саме через падіння дерева.

Місцем настання вказаної позивачем події (падіння дерева на автомобіль), яка відбулась 28.08.2023 року є подвір`я будинку АДРЕСА_1 .

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства,установи таорганізації усфері благоустроюнаселених пунктівзобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою, та охорони навколишнього середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Виконавчий комітет Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, який створюється Одеською міською радою на період її повноважень відповідно в силу Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно доч.1ст.15Закону України«Про благоустрійнаселених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкту.

Рішеннями Одеської міської ради створюються виконавчі органи, до повноважень яких віднесено благоустрій території м. Одеса, а також у складі яких створені комунальні установи і підприємства, які реалізують вказані повноваження по визначеній території міста. Виконавчий комітет Одеської міської ради рішенням від 14.02.2008 року № 102 «Утримання зелених насаджень у місті Одесі» визначив перелік об`єктів загального користування, що знаходяться на утриманні та обслуговуванні комунальних підприємств Одеської міської ради.

Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI (із змінами) затверджені Правила благоустрою території міста Одеса, якими врегульовано правовідносини у сфері благоустрою, у тому числі визначено осіб, відповідальних за утримання зелених насаджень.

Згідно п. 4.6 Правил благоустрою, поточне утримання скверів, бульварів, парків та інших об`єктів зеленого господарства загального користування покладається на їх балансоутримувачів. Поточне утримання дерев, клумб, тротуарних газонів, зелених майданчиків прибудинкової території покладається на підприємства і організації житлово-комунального господарства, підприємства, установи, організації (незалежно від форми власності) і громадян - власників будинків на територіях прилеглих до їх споруд та будинків.

З урахуванням наведеного, Виконавчий комітет Одеської міської ради не є спеціалізованим підприємством - баланстоутримувачем об`єктів благоустрою зеленого господарства комунальної власності та не здійснює безпосередньо санітарне очищення території міста Одеси, а також Виконавчий комітет Одеської міської ради не може бути відповідачем за заявленими вимогами про відшкодування шкоди, завданої внаслідок падіння дерева тільки з тих підстав, що є виконавчим органом Одеської міської ради.

Як вбачається із наданого позивачем листа Київської районної адміністрації від 29.11.2023 року № Г-941, вказаний багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_3 ), знаходиться на балансі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 74/1». За вказаним будинком закріплена прибиральна територія, план-схема якої додана до листа.

Департаментом міського господарства Одеської міської ради листом від 20.11.2023 року № Г-2755 позивача повідомлено, що у будинку за адресою: АДРЕСА_1 створено ОСББ «Вільямса 74/1», яке власними силами здійснює господарчу діяльність.

Згідно ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з моменту державної реєстрації, а саме з 30.06.2016 року ОСББ «Вільямса 74/1» набуло статусу юридичної особи та веде самостійну господарську діяльність.

Згідно з п. 4.6 Правил благоустрою території міста Одеси, поточне утримання скверів, бульварів, парків та інших об`єктів зеленого господарства загального користування покладається на їх балансоутримувачів. Поточне утримання дерев, клумб, тротуарних газонів, зелених майданчиків прибудинкової території покладається на підприємства і організації житлово-комунального господарства, підприємства, установи, організації, (незалежно від форми власності) і громадян - власників будинків на територіях прилеглих до їх споруд та будинків.

Відповідно до п. 4.14 Правил благоустрою території міста Одеси, відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень, знищення бур`янів покладається на вулицях перед будівлями до проїзної частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста - на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств, побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 № 76 утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ОСББ «Вільямса 74/1» (код ЄДРПОУ 40612630) є комплексне обслуговування об`єктів.

Вирішуючи спір по суті, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що вона ніби-то не змогла знайти відповідальних осіб та місцезнаходження вказаного ОСМД, так як доказів цього у судовому засіданні надано не було і, у будь-якому випадку, зазначене не могло бути підставою для не залучення ОСББ «Вільямса 74/1» до участі у справі в якості відповідача.

Згідно п.3 ч.2 ст.11ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно положень ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1-4статті 12 Цивільного процесуального кодексу України(надалі «ЦПК України») визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Так,статтею 81 ЦПК Українивстановлено правила обов`язку доказування і подання доказів в цивільній справі.

Відповідно до частини 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6статті 81 ЦПК України).

Згідно ж з частиною 7статті 81 ЦПК Українисуд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400 цс 19):

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.ч. 1-3ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.2ст.22 ЦК Українизбитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбаченіст.1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (п.2постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Зважаючи на те, що позивач не довела причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою їй шкодою, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.15-16, 22-23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст.2,4,10-13,43,49,64,76,81,82,89,95,133,141,210,247,258-259,263-265,268,354ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доВиконавчого комітетуОдеської міськоїради простягнення матеріальноїта моральноїшкоди,завданої власникутранспортного засобу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2024 року