Рішення

від 23.02.2024 по справі 672/1155/23

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/1155/23

Провадження №2/672/22/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пономаренко Л.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Ратушняк Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача-адвоката Жеребецької І.О.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради про повернення дитини матері,третяособа: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради про повернення дитини матері на виховання, відібраної без позбавлення батьківських прав, в якому просить суд, повернути їй на виховання її доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку було відібрано на підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.11.2012 у справі № 2/2204/371/2012, без позбавлення батьківських прав.

На обгрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_4 . Внаслідок складних життєвих обставин, у яких опинилася позивачка, остання потрапила під негативний вплив сторонніх осіб, внаслідок чого тривалий час не працювала, пиячила, ,не здійснювала належного догляду за дітьми, крім того у позивачки були на утриманні неповнолітні доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Мати поводилася з дітьми недбало, внаслідок цього умови проживання дітей з матір`ю стали небезпечними для їх життя та здоров`я. Дані обставини стали підставою для відібрання дітей від матері, без позбавлення її батьківських прав. На даний час позивачка змінила свою поведінку, повернулася до належного способу життя, просить повернути їй доньку ОСОБА_4 на виховання.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила, що до 2013 року зловживала алкоголем, що стало підставою для відібрання в неї дітей. З 2013 по 2016 відбувала покарання в місцях позбавлення волі. Після звільнення хотіла повернути своїх дітей, які на той час знаходилися під опікою своєї бабусі, але не мала свого місця проживання, не була соціалізована і діти не хотіли до неї повертатися. Через деякий час вона вийшла заміж, народила доньку ОСОБА_6 . В 2020 році її чоловік ОСОБА_7 помер і вона залишилася проживати в його будинку в с.Хоростець Тернопільської області. З доньками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 весь час підтримувала стосунки, вони до неї приїжджали. Відчуває свою провину за дитинство доньок і хоче виправити те, що можливо, по відношенню до них. ОСОБА_10 вже досягла повноліття, а ОСОБА_11 хоче повернути.

Представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, зазначила, що ОСОБА_1 проживає в с.Хоростець Тернопільської області, являється вдовою, веде позитивний образ життя, виховує малолітню доньку від другого шлюбу, має підсобне посподарство, займається садівництвом та городництвом, від реалізації плодів якого і забезпечує себе та доньку, спиртними напоями не вживає. В будинку створені належні умови для проживання, періодично забирає доньку ОСОБА_11 , між дітьми склалися дружні, сестринські стосунки. Дівчатка люблять одна одну, бажають спільно проживати разом з матір`ю.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, пояснив, що ОСОБА_1 змінила свою поведінку, ставлення до сім`ї, веде позитивний спосіб життя, піклується про родину, належним чином виховує малолітню доньку ОСОБА_12 , приділяє належну їй увагу, турбується про її здоров`я. Питання про доцільність повернення дитини ОСОБА_4 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Городоцької міської ради та прийнято рішення про доцільність повернення дитини матері.

Третя особа ОСОБА_3 суду пояснила, що являється донькою позивачки та рідною сестрою ОСОБА_4 . Після відібрання їх у матері в 2012 році, вона разом із сестрою проживали в будинку бабусі. На цей час вона є опікуном своєї сестри ОСОБА_11 , але підтримує бажання матері проживати разом з ОСОБА_11 . Вважає, що проживання дитини разом з матір`ю позитивно вплине на ОСОБА_11 та її соціалізацію. Зазначила, що мати весь час підтримували з ними стосунки, вони їздили до неї в гості.

Крім того, судом було проведено бесіду з неповнолітньою ОСОБА_4 , яка пояснила, що любить мати, спілкується з нею, їздила до неї в гості та бажає проживати з мамою та молодшою сестрою. Розуміє складнощі, які можуть виникнути з моменту їх спільного проживання, але готова до них і налаштована їх долати.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_13 з 10.03.2009 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14 . Від даного шлюбу у подружжя народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, на вихованні у подружжя ОСОБА_15 знаходилася донька ОСОБА_3 від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внаслідок неналежного виховання дітей, зловживання спиртними напоями та неналежних умов виховання, проживання та морального їх розвитку, ведення аморального способу життя з боку ОСОБА_3 , рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.11.2012 дітей відібрано від матері, без позбавлення батьківських прав. Неповнолітню доньку ОСОБА_5 передано службі у справах дітей Городоцької районної адміністрації Хмельницької області для подальшого влаштування. Неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передано їх бабі ОСОБА_16 ..

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 16.05.2014 шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 розірвано.

12.10.2017 ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , після одруження прізвище змінено на ОСОБА_17 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 у подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_12 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 помер.

Позивач разом із молодшою донькою проживає у будинку, 1/3 частки якого належала її покійному чоловіку ОСОБА_7 , згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом успадковано ОСОБА_12 .

Згідно довідки Погрібецького старостинського округу встановлено, що ОСОБА_1 разом із донькою ОСОБА_12 зареєстровані в с.Хоростець Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно характеристики Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї встановлено, що ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_12 проживають у житловому будинку, який має три кімнати, житлові умови придатні для проживання, будинок газифікований. Крім того, користуються присадибною ділянкою 0,20 га.

Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Городоцької міської ради «35/22-П від 21.09.2022 малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово влаштовано у сім`ю сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятоюстатті 7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), у тому числі шляхом застосуваннястатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліКонвенція), ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

Так, рішенням у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ, установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Також у справі «М. С. проти України» у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (§ 76).

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.

Відповідно до частини першоїстатті 151 СК Українибатьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

За правилом частини першоїстатті 170 СК Українисуд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першоїстатті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичамза їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з частиною третьоюстатті 170 СК Україниякщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до наведеного правила для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини відпали.

Водночас, під час вирішення питання про повернення дитини на підставі наведеної статті судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбаченихстаттею 170 СК України, для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам (одному з батьків). У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей.

Таким чином обставини, які стали підставою для вилучення дитини без позбавлення батьківських прав на даний час відсутні.

30 січня 2024 року виконавчим комітетом Городоцької міської ради Хмельницької області затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність повернення дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судом встановлено, що позивачка змінила свій спосіб життя, припинила вживання спиртних напоїв, віддала пріоритет здоровому способу життя і має реальне бажання виправити допущені помилки.

Пріоритетним для суду стало висловлене дитиною ОСОБА_9 бажання проживати разом з матір`ю, відсутність образи на мати.

Оцінивши комплексно прагнення матері та дитини, врахувавши обставини життя кожної, можливість створення позивачкою належних умов проживання та виховання доньки ОСОБА_11 , її прагнення забезпечити догляд та виховання дитини, організувати своє повсякденне життя та забезпечити благополуччя дитини, а також психологічне ставлення ОСОБА_11 до матері, суд дійшов висновку, що умови, які стали підставою для ухвалення рішення про відібрання дитини від позивачки на час розгляду справи відпали.

Враховуючи, що представником відповідача визнано позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому судом враховано, що у справі відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради про повернення дитини матері.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про відібрання дітей і повернення їх тому, з ким вони проживали.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання цього рішення в частині повернення дитини на вихованні матері.

Керуючись ст.ст. 206, 263-265, 354,430 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради про повернення дитини матері,третяособа: ОСОБА_3 - задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на виховання неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданапротягом тридцятиднів здня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_19 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради, місце знаходження: вул.Грушевського, буд. 53, м.Городок Хмельницька область, 32000, код ЄДРПОУ: 38823893.

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Л.Е.Пономаренко