Постанова

від 20.02.2024 по справі 299/3686/15-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 299/3686/15-ц

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Фазикош Г.В., Куштана Б.П.

з участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградівська взуттєва фабрика», де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство економіки України, Берегівська районна державна адміністрація Закарпатської області, Комунальне підприємство «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації», про визнання частково недійсним і скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державної реєстрації права власності на нерухоме майно

встановив:

29.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області, ТОВ «Виноградівська взуттєва фабрика», третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, визначив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Рішенням Виноградівського районного суду від 24.05.2018, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 28.05.2019, у позові було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.05.2020 рішення Виноградівського районного суду від 24.05.2018 і постанову Закарпатського апеляційного суду від 28.05.2019 скасовано, справу передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Виноградівського районного суду від 17 листопада 2021 року скасовано, вимоги позову ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградівська взуттєва фабрика» про визнання частково недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно задоволено.

Визнано недійсним і скасовано пункт 3 рішення Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24.02.2009 № 54 «Про визнання права власності на будівлі»;

скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Відкритому акціонерному товариству «Виноградівська взуттєва фабрика» Виноградівською міською радою Закарпатської області 26.02.2009 на підставі рішення Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24.02.2009 № 54 на 4-х квартирний житловий будинок за адресою (на момент видачі свідоцтва): АДРЕСА_1 ;

у вимозі позову ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградівська взуттєва фабрика» про скасування державної реєстрації права власності Відкритого акціонерного товариства «Виноградівська взуттєва фабрика» на 4-квартирний житловий будинок на АДРЕСА_1 відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Виноградівської міської ради Закарпатської області та ТОВ «Виноградівська взуттєва фабрика» з кожного по 2352,70 грн у рахунок компенсації витрат із оплати судового збору.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв В.В., звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Вказану заяву мотивує тим, що у вказаній справі була проведена будівельно-технічна експертиза за проведення якої позивачем було сплачено 73 497,42 грн. При ухваленні постанови, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання щодо компенсації витрат на проведення експертизи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подану заяву та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

ОСОБА_1 на підтвердження понесених ним судових витрат по оплаті судової будівельно-технічної експертизи надав дві квитанції №9309-8576-7256-9035 від 26.06.2023 та №9307-2425-08919178 від 31.05.2023, згідно яких останній сплатив 73 497,42 грн.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та вимоги процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних з проведенням експертизи підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 133, 137, 138, 141, 2071 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі, задовольнити.

Стягнути з Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, м. Виноградів, пл. Миру,5, код ЄДРПОУ 04053677) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградівська взуттєва фабрика» (90300, м. Виноградів, пл. Миру,2, код ЄДРПОУ 37508596) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі по 36 748,71 гривень з кожного, за проведення експертизи.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 26 лютого 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: