Рішення

від 22.02.2024 по справі 509/665/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/665/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої вчиненим кримінальним проступком,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2023 р., представник Маяківської с/р Одеського району Одеської області, звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на їх користь шкоду спричинену рибним ресурсам України, у розмірі 403155 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Біляївським районним судом Одеської області розглянуто кримінальну справу за фактом вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України (справа № 496/5690/21). Судом встановлено, що 15.11.2021 близько 17:00, ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом без належного, передбаченого діючим законодавством дозволу, перебуваючи на березі Карагвольської затоки, поблизу с. Надлиманське Одеського району Одеської області, достовірно знаючи, що вказана територія належить до території Нижньодністровського національного природного парку, переслідуючи мету незаконного вилову риби з використанням заздалегідь підготовлених знарядь лову, незаконно виловив водні живі біоресурси, а саме такі види риби як карась у кількості 255 штук, чим порушив вимоги п. 3.1 «Правил любительського i спортивного рибальстві у внутрішніх водоймах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України» від 15 лютого 1999 року № 19, в яких визначено: «Любительський i спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянствам у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду...» та ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» В результаті вказаних дій ОСОБА_3 , відповідно до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України», заподіяно істотну шкоду рибним ресурсам України на загальну суму 403155 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно вироку Біляївського районного суду Одеської області від 06.12.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

Вищевказаним вироком встановлено, що в результаті протиправних дій ОСОБА_3 було заподіяно істотну шкоду рибним ресурсам України на загальну суму 403155,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті3Закону України«Про природно-заповіднийфонд» доприродно-заповідногофонду Україниналежать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до Указу Президента України Про створення Нижньодністровського національного природного парку від 16.04.2019 з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних природних комплексів пониззя річки Дністра, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення, відповідно достатті 53Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території Білгород-Дністровського, Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області створюється Нижньодністровський національний природний парк і підпорядкувати його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України.

Згідно ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином, територія, на якій ОСОБА_3 займався рибним промислом є об`єктом природно-заповідного фонду.

Відповідно до п. 3.1 Правил любительського i спортивного рибальстві у внутрішніх водоймах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19 любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування (далі - лов) заборонені цими Правилами рибальства (Наказ втратив чинність 19.09.2022).

Згідно із п.п. 3.14, 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 р. забороняється перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддям лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них. Забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів ї найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Наказом Державного комітету рибного господарства України № 132 від 14.04.2022 р. встановлено заборону на промисловий та любительський лов водних біоресурсів у зв?язку з їх нерестом на водних об?єктах, зокрема в Дністровському лимані з 15 квітня по 31 липня 2022 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 20 Закону України «Про рибне господарство» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 10Закону України«Про твариннийсвіт» передбачено,що громадянивідповідно дозакону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Таким чином, у ОСОБА_3 виникло зобов`язання щодо відшкодування істотної шкоди, завданої рибним ресурсам України на загальну суму 403155,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 47 Закону Україні «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, серед іншого, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, шкода, завдана ОСОБА_3 рибним ресурсам України на загальну суму 403155,00 грн, підлягає відшкодуванню відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди. Враховуючи той факт, що кримінальне правопорушення, шкоду яким завдано рибним ресурсам України, вчинено на березі Карагвольської затоки, поблизу с. Надлиманське Одеського району Одеської області, то шкода, завдана ОСОБА_3 , має бути відшкодована Маяківській сільській раді Одеського району Одеської області.

Отже, протиправних винних дій ОСОБА_3 завдано шкоду рибним ресурсам України на загальну суму 403155,00 грн, яка підляга стягненню на користь Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області є обґрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню завдана відповідачем шкода у розмірі 403155,00 грн, отже позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.6ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір» відсплати судовогозбору підчас розглядусправи вусіх судовихінстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи той факт, що за результатом судового розгляду суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з відповідача на користь Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,258,259,265 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_1 , на користь Маяківської сільської територіальної громади в особі Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області (ЄДРПОУ 04377747) шкоду спричинену рибним ресурсам України, завдану вчиненим кримінальним проступком у розмірі 403155 (чотириста три тисячі сто п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у сумі 4031 (чотири тисячі тридцять одну) гривню 55 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі складання рішення у повному обсязі - з дня складання у повному обсязі.

Суддя В.К.Кочко