Номер провадження 2/754/1081/24
Справа №754/16216/23
РІШЕННЯ
Іменем України
27 лютого 2024 року м.Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прип`ять-30" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСББ "Прип`ять-30" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСББ «Прип`ять-30» створено у будинку АДРЕСА_1 та діє у відповідності до вимог чинного законодавства. Загальними зборами уповноважених представників та членів правління ОСББ «Прип`ять-30» було визначено розмір внесків на основі яких нараховувалася сума щомісячних платежів на утримання будинку та прибудинкової території, на утримання і ремонт приміщень, що перебуває у спільній власності. 01.06.2023 Протоколом №2 Зборів Уповноважених представників та членів правління ОСББ «Прип`ять-30» було прийнято рішення з приводу затвердження оновленого кошторису 2023/2024 у зв`язку із підвищенням вартості вивозу ТПВ, підвищення тарифу на електричну енергію, згідно якого тариф внесків співвласників 1 поверху залишився 6,50грн/кв.м квартири, тариф для 2-9 поверхів 7,00грн/кв.м квартири. В оновленому кошторисі 2023/2024 додалися витрати 25500грн вивіз ТПВ (сміття), що в результаті стало причиною нарахування на кожну квартиру додатково до щомісячних платежів 75,00грн (з 01.06.2023). Відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачем щомісяця нараховується відповідачам внесок на утримання будинку та прибудинкової території, однак відповідачі не оплачують, внаслідок чого з 01.01.2020 по 01.11.2023 утворилась заборгованість у розмірі 20996,06грн. Посилаючись на те, що добровільно відповідачі борг не погашають, позивач просить стягнути з них заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 20996,06грн, інфляційні втрати в розмірі 5575,85грн, 3 % річних в розмірі 1488,54грн, а також понесені судові витрати та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 10.11.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
14.11.2023 сторонам направлено лист з додатками до нього, а саме: позивачу копію ухвалу про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , повідомлялись належним чином про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін за адресою зазначеною в позовній заяві ( АДРЕСА_2 ). Однак, станом на 15 січня 2024 року повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачам по справі в матеріалах справи відсутнє.
Враховуючи вищевикладене, 15 січня 2024 року суд повторно повідомляє відповідачів про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін для надання можливості надати пояснення та докази щодо справи. Від відповідачів до суду повернулись зворотні рекомендовані повідомлення з відміткою про вручення поштових відправлень.
Однак, відповідачами у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
Станом на 26.02.2023 закінчились строки для подання відзиву та відповіді на відзив, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є користувачами житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Ордеру на житлове приміщення від 20.02.1989, виданим Виконавчим комітетом Ватутінської районної ради народних депутатів. Вищевказану квартиру видано ОСОБА_1 на сім`єю з чотирьох чоловік.
Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» створено та зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прип`ять-30», про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до п. 2.1 Статуту ОСББ «Прип`ять-30» метою створення об`єднання: є забезпечення та захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.
Згідно із п. 2.2 Статуту ОСББ «Прип`ять-30» завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників будинку на володіння та користування спільним майном співвласників; забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками будинку своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Пунктом п. 9.1, 11.2 Статуту ОСББ «Прип`ять-30» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності співвласників будинку визначаються рішенням загальних зборів співвласників будинку.
Утримання будинку та прибудинкової території забезпечується ОСББ та відповідними підприємствами - виконавцями послуг на підставі договорів з ОСББ. При визначенні розміру внесків виходять з витрат на утримання, передбачених кошторисом ОСББ, який відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» затверджується Загальними зборами.
Судом установлено, що 01.06.2023 Протоколом № 2 Зборів Уповноважених представників та членів правління ОСББ «Прип`ять-30» було прийнято рішення з приводу затвердження оновленого кошторису 2023/2024 у зв`язку із підвищенням вартості вивозу ТПВ, підвищення тарифу на електричну енергію, згідно якого тариф внесків співвласників 1 поверху залишився 6,50грн/кв.м квартири, тариф для 2-9 поверхів 7,00грн/кв.м. квартири.
В оновленому кошторисі 2023/2024 додалися витрати 25500,00грн - вивіз ТПВ (сміття), що в результаті стало причиною нарахування на кожну квартиру додатково до щомісячних платежів 75,00грн (з 01.06.2023).
Відповідно до п. 7.3 Статуту ОСББ «Прип`ять-30» визначено, що співвласник будинку зобов`язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, що встановлені статутом об`єднання та чинним законодавством.
Судом установлено, що відповідачі є споживачами послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, виконавцем послуг за якими є позивач ОСББ «Прип`ять-30».
Позивач належним чином виконує свої зобов`язання шляхом надання відповідачам послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій.
Однак відповідачі у свою чергу порушують свої зобов`язання та умови перед позивачем, внаслідок неналежного виконання зобов`язань у відповідачів, згідно з довідкою про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), здійсненого за період з 01.01.2020 по 01.11.2023, наявна заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , в загальному розмірі 20996,06грн.
Згідно з частинами першою, п`ятою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами; господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.
Відповідно до пунктів 5, 10 частини першої 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно із частини другої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Статтею 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі тощо.
Згідно із ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб. Реалізація прав об`єднання,визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання.
Стаття 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду. Несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості зі сплати по відповідних рахунках у примусовому порядку.
До того ж основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст.26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст.16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).
Суб`єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV).
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Крім того, відповідно до статей 156, 162 ЖК України, власники квартир зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і придомової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Таким чином, наявність відносин між сторонами, а отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: об`єднання надає послуги, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату за отримані комунальні послуги, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов`язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.
Стаття 509 ЦК України регламентує, що зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
До того ж суд вважає, що у випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме ст. 625 ЦК України.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, частиною першою вказаної статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною другою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже позивач ОСББ «Прип`ять-30» належним чином виконує свої зобов`язання, а відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в свою чергу порушують свої зобов`язання. Внаслідок неналежного виконання у відповідачів виникла заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 20996,06грн, інфляційні втрати в розмірі 5575,85грн, 3 % річних в розмірі 1488,54грн.
Однак відповідачами вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання по сплаті за надані житлові-комунальні послуги з боку відповідачів суду надано не було.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов до такого.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСББ «Прип`ять-30» здійснював адвокат Панова І.Ю. на підставі Договору (Угоди) про надання правничої допомоги від 11.10.2023; Додаткової угоди № 6 до Договору, Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1065113; Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КР №000525.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, беручі до уваги, що рішенням суду позов задоволено повністю, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом позивача належного захисту в суді, тому заява про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідачів на користь позивача в розмірі 3200,00грн підлягає до задоволення, оскільки відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, та не суперечить принципу розподілу таких витрат.
Крім того відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00грн, а саме з кожного по 671,00грн.
Керуючись Житлового кодексу України, статтями 319, 322, 509, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 10, 12, 19, 81, 133-137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України -
УХВАЛИВ:
Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прип`ять-30" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прип`ять-30" заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 20996,06грн, інфляційні витрати в розмірі 5575,85грн та 3 % річних в розмірі 1488,54грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прип`ять-30" витрати на правову допомогу в розмірі 3200,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прип`ять-30" витраті по сплаті судового збору в розмірі 2684грн, а саме з кожного по 671,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прип`ять-30", місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 40518782.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , дата народження та ідентифікаційнийкод відсутні в матеріалах справи, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2024.
Суддя В.В. Бабко
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2024 |
Оприлюднено | 28.02.2024 |
Номер документу | 117258697 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Бабко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні