Ухвала

від 26.02.2024 по справі 757/7634/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7634/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2023 по справі №757/20202/23-к, у кримінальному провадженні №12022170590000196 від 30.07.2022,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2023 по справі №757/20202/23-к, у кримінальному провадженні №12022170590000196 від 30.07.2022.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/20202/23-к від 01 червня 2023р. накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який розміщений на земельних ділянках з кадастровими номерами 0520688900:04:007:0720 тa 0510100000:02:002:0271.

Так, адвокат вказує, що виходячи з мотивів клопотання, що було покладено в основу ухвали про накладення арешту від 01.06.2023 року, де було у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» внаслідок тяжких тілесних ушкоджень), у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України, сторона обвинувачення, посилається у клопотанні та суд в ухвалі, що під час здійснення протиправної діяльності, ОСОБА_5 з метою ухилення від відповідальності та приховання своїх реальних статків, конспірації своїх дій, здійснював купівлю та реєстрацію нерухомого майна (Житловий будинок, який розміщений на земельній ділянці), зокрема на ОСОБА_4 .

На даний час вищевказаний житловий будинок, який розміщений на земельній ділянці та інша земельна ділянка перебувають під арештом більше 8 ( восьми) місяців. Органом досудового розслідування не наведено доказів, які б свідчили, що таке майно має хоч якесь відношення до розслідуваного кримінального провадження, не проведено жодної дії, спрямованої на встановлення походження арештованого майна з метою встановлення обставин події кримінального провадження. Вказане свідчить про те, що накладення арешту на вищевказане майно немає жодного значення для розслідування даного кримінального провадження.

ОСОБА_4 є добросовісним набувачем житлового будинку, який розміщений на земельній ділянці та іншої земельної ділянки, а тому необхідно скасувати арешт, заборону розпорядження та відчуження щодо об`єкту нерухомого майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/20202/23 - к від 01 червня 2023р. на майно ОСОБА_4 , а саме на: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який розміщений на земельних ділянках з кадастровими номерами 0520688900:04:007:0720 тa 0510100000:02:002:0271. Житловий будинок, який розміщений на земельних ділянках, та інша земельна ділянка належить ОСОБА_4 , третій особі, яка не є учасником кримінального провадження № 12022170590000196 від 30.07.2022р.

Окрім цього, в постанові слідчого про визнання майна речовим доказом від 18.05.2023р. та в клопотанні прокурора про накладення арешту на майно від 18.05.2023р., зазначено, що ОСОБА_4 є приватним підприємцем та здійснює діяльність в сфері продажу автомобільних запчастин та брала участь в дрібних державних закупівлях, що відповідає дійсності, а тому ОСОБА_4 , яка отримує легальний дохід від підприємницької діяльності, що вказує на її фінансову незалежність, дійсно самостійно придбала у 2020р. житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який розміщений на земельній ділянці із кадастровим номером 0520688900:04:007:0720, за ціною, яка в рази є меншою за отриманий дохід від підприємницької діяльності.

Наведене підтверджується, податкових декларацій платника податку - ФОП: за 2018 рік: сума річного доходу 812 340,00 грн.; за 2019 рік: сума річного доходу 909 843,00 грн.; за 2020 рік: сума річного доходу 1 301 018,00 грн.;за 2021 рік: сума річного доходу 1 342 876,00 грн.;за 2022 рік: сума річного доходу 2 849 918,64 грн.;за 2023 рік: сума річного доходу 4 247 174, 24 грн.

Земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровими номерами 0510100000:02:002:0271 власником, якої є ОСОБА_4 була отримана нею на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 07.10.2014р., що підтверджується інформаційною довідкою № 364248518 від 02.02.2024р., проте вищевказана земельна ділянка була отримана нею шляхом приватизації, ще у 2014р., а відомості щодо КП за № 12022170590000196 були внесені до ЄРДР, лише 30.07.2022р.

З врахуванням зазначеного, адвокат вважає, що арешт є безпідставним та порушує права заявника, а тому просить суд:

- скасувати арешт, заборону розпорядження та відчуження щодо об`єктів нерухомого майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/20202/23- к від 01 червня 2023р. на майно, а саме: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який розміщений на земельних ділянках з кадастровими номерами 0520688900:04:007:0720 тa 0510100000:02:002:0271 власником, яких є ОСОБА_4 .

Адвокат в судове засідання, подав заяву про розгляд клопотання без його відсутності, вимоги підтримав.

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність прокурора/слідчого, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12022170590000196 від 30.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2023 у справі 757/20202/23-к накладено арешт на наступні об`єкти нерухомого майна та транспортні засоби:земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0.09 га, кадастровий номер: 0520680200:01:009:0213, розташована на території АДРЕСА_3 ;земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0.09 га, кадастровий номер: 0520680200:01:009:0215, розташована на території Агрономічної сільської ради, Вінницького району, Вінницької області садівничий масив «Окружний», ділянка № НОМЕР_2 ;транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель GL 450, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ;транспортний засіб марки FORD, модель ESCAPE, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 ;транспортний засіб марки «BMW X7», номерний знак НОМЕР_7 , 2019 р.в., чорного кольору, номер кузова (рами, шасі): НОМЕР_8 ;транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN ID.4», номерний знак НОМЕР_9 , 2021 р.в., синього кольору, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 ;земельну ділянку кадастровий номер 3222486201:01:036:5218 за адресою: Київська обл., Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Жулянська, земельна ділянка 80;житловий будинок за адресою: Київська обл., Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Жулянська, будинок 80, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3222486201:01:036:0010;квартиру однокімнатну, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;квартиру двокімнатну, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;садовий будинок за адресою: АДРЕСА_6 , який розміщений на земельній ділянці кадастровий номер 3220887000:03:002:0940.земельну ділянку з кадастровим номер 3220887000:03:002:0940;квартиру загальною площею 43.7 кв.м. (житлова площа 20.4 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_7 ;житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який розміщений на земельних ділянках з кадастровими номерами 0520688900:04:007:0720 та 0510100000:02:002:0271,із забороною розпорядження та відчуження щодо об`єктів нерухомого майна та забороною користування, розпорядження та відчуження щодо вказаних транспортних засобів.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2022 року арешт було накладено з метою забезпечення збереження вищевказаного майна як речових доказів.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Рішенням ЄСПЛ від 19квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

У справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що на момент розгляду даного клопотання з доводів та наданих доказів адвокатом, вбачається, що на день розгляду скасування арешту, представником власника майна, після постановлення ухвали про накладення арешту, зі спливом часу було доведено відсутність підстав у продовженні даного заходу, з наведених вище підстав.

Також, варто вказати, що власник майна немає статусу у кримінальному провадженні, відтак версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам, визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими новими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Окрім цього, вбачається, що майно заявник набула у 2014 та 2020 роках, в результаті своєї діяльності, а досудове розслідування здійснюється відносно факту, який відбувся у 2022 році.

Таким чином, на думку суду, оскільки ОСОБА_4 за період застосування відносно неї такого заходу, як арешт майна не набула статусу у кримінальному провадженні, органом досудового розслідування не надано достатніх доказів необхідності такого арешту, а тому і відсутня необхідність у його подальшому застосуванні.

Окрім цього, стороною органу досудового розслідування не надано доказів, що власник несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану протиправними діяннями та арешт є актуальний.

З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання адвоката про скасування арешту.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/20202/23-к від 01 червня 2023р., в частині житлового будиноку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який розміщений на земельних ділянках з кадастровими номерами 0520688900:04:007:0720 та 0510100000:02:002:0271, із забороною розпорядження та відчуження щодо об`єктів нерухомого майна та забороною користування, розпорядження та відчуження.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1