Рішення

від 21.02.2024 по справі 935/3140/23

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3140/23

Провадження № 2/935/241/24

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2024 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Янчук В.В.,

зі секретарем - Кумечко С.М.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Кукареки К.С.,

представників відповідача ОСОБА_2 , адвоката Кушніренка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального навчального закладу "Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" про поновлення на роботі,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до Комунального навчального закладу "Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат про поновлення на роботі.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем з 1992 р., 10 років займав посаду заступника директора по господарській частині, з 2019 був завідуючим господарством. Згідно наказу № 92-к від 30.08.2023 відповідач звільнив позивача за п.3.ч.1 ст.40 КЗпП. Позивач вважає, що вказаний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач ніколи не дозволяв собі системного невиконання своїх трудових обов`язків, доказом чого є той факт, що всі підстави, зазначені в оскаржуваному наказі 5 наказів про оголошення догани містять в собі неправдиві відомості, не відповідають вимогам чинного законодавства. Оскаржуваним наказом позивача звільнено з роботи у зв`язку з нібито системним невиконання трудових обов`язків без поважних причин. Підставами такого наказу стали: Доповідна бухгалтера № 01 від 21.03.2023, копія наказу №87-к від 21.08.2023, копія наказу № 89-к від 29.08.23, копія наказу №91-к від 30.08.2023, копія наказу 17-к від 22.02.2022 та копія наказу № 22-к від 22.03.22. З приводу невідповідності дійсним обставинами справи та вимогам законодавства України підставами винесення оскаржуваного наказу позивач зазначив, що доповідна записка ОСОБА_3 №01 від 21.08.2022 не може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, оскільки викладена у ній інформація не має жодного іншого підтвердження. Наказ № 87 к від 21.08.2023 щодо оголошення догани за нестачу матеріальних цінностей не може бути підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця. Вказаний наказ не відповідає вимогам закону, оскільки застосовує дисциплінарне стягнення без жодних доказів вини та з порушенням 6 місячного строку після виявлення нестачі матеріальних цінностей, окрім того вказаний наказ не вручений позивачу. Щодо Наказу № 89-к від 29.08.2023 про оголошення догани за несвоєчасність (відмови) підготовки закладу до навчального року позивач зазначив, що стягнення у вигляді догани було застосовано на підставі доповідної записки ОСОБА_3 від 21.08.2023 та Акту про відмову підписати наказу від 18.08.2023 № 28. Позивача було притягнуто, щодо не виконання наказу № 102 від 15.07.2023, але даний наказ був винесений на момент перебування позивача у відпустці (17.04.2023 17.08.2023). Накази № 17-к від 22.02.2022 та 22-к від 22.03.2022 не можуть бути підставою для розірвання строкового трудового контракту, оскільки є погашеними у зв`язку із завершенням терміну в один рік, визначеного ст. 151 КЗпП України. Наказ № 91-к від 30.08.23, щодо догани у зв`язку з відсутності позивача на робочому місці 30.08.2023 винесений під час перебування позивача у додатковій відпустці без збереження заробітної плати за заявою від 29.08.2023. Відповідна заява надана відповідачу шляхом поштової кореспонденції 29.08.2023. Необхідність даної відпустки була обумовлена госпіталізацією 29.08.2023 та подальшою смертю у лікарні матері позивача. З огляду на викладене акт про відсутність на робочому місці від 30.08.23 фактично складено щодо особи, яка перебуває у відпустці. Наказ про звільнення № 92-к від 30.08.23 був винесений відповідачем під час перебування позивача у відпустці, що прямо заборонено ч.3 ст.40 КЗпП.

Відповідачем Комунальним навчальним закладом «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради подано відзив відносно позовних вимог, відповідно до якого просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до відзиву зазначили, що позовні вимоги є не обгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Доданими позивачем до позовної заяви доказами, підтверджується обставина невиконання останнім його посадових обов`язків без поважних причин, так як Позивач не оскаржує накази про застосування до нього дисциплінарних стягнень та не спростовує обставини, вказані в цих наказах. В цілому рішення про розірвання трудового договору з Позивачем було прийнято у зв`язку з кількаразовим порушенням позивачем трудової дисципліни, невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього, а також кількаразову відсутність позивача на робочому місці без поважних причин та без повідомлення про причини відсутності. 18.08.2023 р. позивачу було надано на ознайомлення наказ № 102 від 15.07.2023 «Про підготовку школи до нового 2023/2024 навчального року», однак позивач відмовився підписувати даний наказ. Отже, позивач знав зміст наказу і власні обов`язки, проте умисно їх не виконував. 30.08.2023 р. наказом № 91-к ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме відсутність на робочому місці. 29.08.2023 на адресу електронної пошти закладу надійшла фото письмова заява ОСОБА_1 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 30.08.2023 по 01.09.2023, як особі з інвалідністю ІІІ групи. Роботодавець не мав правових підстав для видачі наказу про надання відпустки, оскільки позивачем не надано документів, які підтверджують його право на отримання такої відпустки, в подальшому після цього, у зв`язку з неявкою позивача на робоче місце протягом 3-х годин без поважних причин, було складено відповідний акт. Вказування наказів № 17-к від 22.02.2022, № 22-к від 22.03.2022 в наказі про звільнення здійснено з метою дотримання вимог п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали з мотивів та доводів, що викладені в позові та просили їх задовольнити. Зазначили, що 18.08.2023 р. позивач був на роботі, знайомився з наказами, та чекав доступу до робочого місця. 29.08.2023 подав заяву про відпустку без збереження заробітної плати на 30.08.2023, у зв`язку з госпіталізацією мами до лікарні.

Представники відповідача Комунального навчального закладу «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради - Пінчук В.В. та ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали пояснення, аналогічні поясненням, що викладені у відзиві, зазначили, що ОСОБА_1 неодноразово грубо порушував трудову дисципліну, у тому числі не виконуючи своїх посадових обов`язків. Виходячи з фактів грубого порушення трудової дисципліни працівником у серпні 2023 р. та враховуючи значимість роботи, яку повинен був виконати позивач в умовах воєнного стану з метою забезпечення початку нового навчального року , а тому відповідач вирішив скористатись своїм правом на розірвання трудового договору.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що станом на час звільнення, 30.08.2023 ОСОБА_1 працював на посаді завідувача господарством Комунального навчального закладу «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради ( а.с.41-44).

Згідно з наказом т.в.о. директора школи КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради Пінчука В. № 17-к від 22.02.2022, у зв`язку з порушенням строків при проведенні інвентаризації в КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат», керуючись ст.147-152 КЗпП України оголошено ОСОБА_1 , завідувачу господарством, матеріально-відповідальній особі, догану за неналежну підготовку складських приміщень, обліку матеріальних цінностей до проведення інвентаризації і як наслідок порушення термінів проведення щорічної інвентаризації. З наказом ОСОБА_6 не ознайомлений (а.с.29).

Відповідно до наказу т.в.о. директора школи КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради Пінчука В. № 22-к від 22.03.2022, у зв`язку з порушенням строків списання дров, подання на списання подорожніх листів, вивчивши пояснення надане ОСОБА_1 , керуючись ст. 147-152 КЗпП України, оголошено ОСОБА_1 , завідувачу господарством, матеріально-відповідальній особі, догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, у частині подачі фінансової звітності до бухгалтерії КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради. З наказом ОСОБА_1 не ознайомлений (а.с.31).

Наказом від 15.07.2023 року за № 102, КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради, затверджено заходи з підготовки до 2023/24 навчального закладу та затверджено план організації та ремонтних робіт. Затверджено склад робочої комісії з перевірки виконання організаційних та ремонтних робіт. Завідувачу господарства ОСОБА_7 , відповідно до вказаного наказу, необхідно забезпечити виконання заходів з підготовки до 2023/24 навчального року з урахуванням рішень обласної комісії з питань технологічно еконономічної безпеки та надзвичайних ситуацій; контролювати виконання та якість робіт із підготовки матеріально- технічної бази школи інтернат до 2023/24 навчального року та роботи в осінньо - зимовий період (а.с.33)

Як вбачається з Додатку № 1 до наказу від 15.07.2023 № 102 «Заходи з підготовки КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа- інтернат» до 2023/24 навчального року, до 20 серпня 2023 завідувачу з господарства О.Кучуку провести інженерно-технічні комунікації, устаткування, обладнання закладу освіти; до 15 серпня 2023 року провести захисні споруди цивільного захисту до вимог утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту для застосування у разі виникнення небезпеки, з урахуванням доступності їх для осіб з інвалідністю; до 15 серпня 2023 здійснити нарощування фонду захисних споруд; до 15 серпня 2023 року продовжити інвентаризацію наявного фонду захисних споруд; до 10 серпня 2023 провести евакуаційні шляхи відповідно до норм чинного законодавства; постійно контролювати у захисних спорудах роботу систем водопостачання та водовідведення, каналізації , поповнити в них місця надання медичної допомоги необхідним інвентарем і медикаментами, вжити заходи щодо забезпечення закладу освіти резервами та автономними джерелами енергопостачання, підключення захисних споруд до мережі «Інтернет»; постійно здійснювати перевірку закладу освіти та прилеглих до неї територій на наявність вибухових предметів та пристроїв; до 20 липня 2023 розробити план усунення порушень; постійно забезпечити заклад комп`ютерною та мультимедійною технікою; до 21 серпня 2023 провести комплексні роботи з підготовки приміщень, будівель закладу освіти до початку 2023/2024 навчального року; до 01 жовтня 2023 провести комплекс заходів з підготовки закладу освіти до стабільної роботи в осінньо-зимовий період та в умовах можливих обмежень енергоресурсів; до 01 вересня 2023 року забезпечити заклад освіти твердим паливом; протягом року вживати заходи для створення безпечних умов для учасників освітнього процесу. (а.с.9 - 11).

Секретарем друкаркою ОСОБА_8 , у присутності т.в.о. директора Пінчука В., головного бухгалтера ОСОБА_9 , було складено акт № 28 від 18.08.2023 р. відповідно до якого, 18.08.2023 р. ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення та підписання наказу по школі № 102 від 15.07.2023 р. «Підготовку школи до нового 2023/2024 навчального року» ( а.с.63).

Як вбачається з наказу № 81-к від 21.08.2023 КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати, як особі з інвалідністю ІІІ групи, 21.08.2023 р. тривалістю один календарний день ( а.с. 32).

Згідно з наказом т.в.о. директора школи КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради Пінчука В. № 87-к від 21.08.2023, у зв`язку з виявленням нестачі при проведенні інвентаризації складського приміщення, зафіксованої актом інвентаризаційної комісії від 02.06.2022 р. № 1, оголошено ОСОБА_1 , завідувачу господарством, догану за порушення трудової дисципліни (нестача матеріальних цінностей ). З наказом ОСОБА_6 не ознайомлений.

Підставою для накладення вказаного стягнення були: Акт інвентаризаційної комісії від 02.06.2022 р. № 1, письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.08.2023 р.

Відповідно до наказу № 82-к від 21.08.2023 КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради ОСОБА_1 надано щорічну основну оплачувану відпустку, за період з 20.03.2022 р. по 19.03.2023, тривалістю 8 календарних днів, з 22 серпня 2023 р. по 29 серпня 2023 р. ( а.с. 94).

29.08.2023 ОСОБА_1 подав заяву до відповідача про надання відпустки без збереження заробітної плати, як особі з інвалідністю ІІІ групи з 30.08.2023 по 01.09.2023 ( а.с. 64). Як підтвердив в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_10 , вказана заява відповідачем не була розглянута, оскільки позивачем не було надано підтверджуючих документів щодо інвалідності ІІІ групи.

30.08.2023, секретарем друкаркою ОСОБА_8 , заступником директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_11 , головою Ради трудового колективу Шевчук Т., складено акт про відсутність на роботі ОСОБА_12 , 30.08.2023 р. з 08.30 год. до 11.30 год. (а.с.66).

Відповідно до наказу т.в.о. директора школи КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Житомирської обласної ради Пінчука В. № 92-к від 30.08.2023, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 систематично не виконує посадові інструкції, має догану за виявлену нестачу при інвентаризації складських приміщень та несвоєчасність (відмова) підготовки закладу до нового 2023/2024 навчального року, звільнено ОСОБА_1 , завідувача господарством, 30.08.2023 р. у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього, п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України ( а.с.92-к) . Підставою для накладення вказаногостягнення були:Доповідна записка головного бухгалтера ОСОБА_3 від 21.08.2023 р.№01; копія наказу « Про оголошення догани ОСОБА_13 » від 21.08.2023 р. № 87к; копія наказу Про оголошення догани ОСОБА_13 » від 29.08.2023 р. № 89-к; копія наказу «Про оголошення догани ОСОБА_13 » від.30.08.2023 р.№ 91-к: копія наказу «Про догану ОСОБА_1 »від 22.02.2022 № 17-к; копія наказу «Про догану ОСОБА_1 » від 22.03.2022 р.№ 22-к. ( а.с.93).

Відповідно до копії посадової інструкції завідувача господарства ОСОБА_1 , яка погоджена заступником голови профкому Ю.О. Господарчук та затверджена т.в.о. директором шкоди ОСОБА_2 , яка містить права та обов`язки позивача, але не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомленням з даною посадовою інструкцією (а.с.34-35).

Між сторонами виник спір стосовно правомірності накладення на позивача дисциплінарних стягнень у виді догани і звільнення у зв`язку з тим, що він вважає, що передбачені законом підстави для накладення таких стягнень були відсутні.

У відповідності до частини першоїстатті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, урегульовані нормами Кодексу законів про працю України.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю ст. 5-1 КЗпП Українивизначено, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За правилами ст. 4 Конвенції Міжнародної організації праці №158 від 22 червня 1982 року «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» (ратифікована 04 лютого 1994 року) трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Згідно ч.1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Способи захисту порушених трудових прав працівника врегульовано нормами КЗпП України.

Згідно ч.1ст. 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Так, статтею 150 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XVцього Кодексу).

Під час розгляду справи, правова оцінка дисциплінарного проступку має проводитись на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку (висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16.05.2028 у справі № 712/6576/17).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.07.2022 року у справі № 754/695/20 (провадження № 61-16433св21) зазначено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, суди повинні з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини 1 статті 40КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Для звільнення працівника за пунктом 3 частини 1 статті 40КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19).

Отже, для звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, необхідна наявність таких умов, як протиправність дій або бездіяльність працівника, його вина та систематичність порушень.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи обґрунтованість накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення, судом встановлено, що накази про оголошення догани від 22.02.2022 та 22.03.2022, які передували наказу про звільнення втратили юридичну силу за давністю, дисциплінарне стягнення у виді догани, згідно наказу № 87-к застосовано поза межами строків для застосування дисциплінарного стягнення ( ст.148 КЗпП України), наказ № 87-к позивачу не вручений, відповідачем не надано доказів на підтвердження вини та умислу у діях позивача ( в тому числі і щодо підготовки закладу до навчального року), що свідчить про відсутність систематичних порушень і систематичного невиконання ОСОБА_1 , як працівником, без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, що могло бути підставами для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Отже, оскільки відповідачем недоведене систематичне невиконання ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, тому наказ про його звільнення підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу, що вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суд повинен перевірити законність всіх попередніх стягнень, які за висновком роботодавця, входять до системи для звільнення (річний строк та інше). Отже, незалежно від того чи оспорює позивач такі накази, які й не потрібно оспорювати заявленням окремої позовної вимоги, суд перевіряє законність таких наказів про оголошення доган, які передували звільненню за систему порушень.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частин 1 та 8 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Зважаючи нате,що звільненняпозивача булонезаконним, то належним способом захисту прав є його поновлення на роботі.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Україниу разі задоволення позову суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 110,112 СК України, ст.ст. 4, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279,280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о директора школи КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради Пінчука В.В. від 30.08.2023 №92-к «Про звільнення ОСОБА_14 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради з 31.08.2023 року.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допустити до негайного виконання.

Стягнути з КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат», ЄДРПОУ: 20407784 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено: 26 лютого 2024 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальний навчальний заклад «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат», ЄДРПОУ - 20407784, адреса місця знаходження: Житомирська область, Житомирський район, с. Кмитів, вул. Покровська, 42-б.

Суддя В.В. Янчук.