Ухвала

від 20.02.2024 по справі 342/1572/14-ц

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1572/14-ц

Провадження № 6/342/4/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Матієк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про надання дозволу на звернення стягнення на частки нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В.В. звернувся до суду із поданням в якому просить в порядку ч.10 ст.440 ЦПК України надати дозвіл на звернення стягненняна 1/4 частки нерухомого майна боржника, а саме: квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 право власності наяку не зареєстровано в установленому законом порядку за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Подання мотивоване тим, що на виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавче провадження № 70774819 з примусового виконання виконавчого листа № 342/1572/14-ц виданого Городенківським районним судом Івано-Франківської області 25.03.2015 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 в користь публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» заборгованість за кредитним договором № 1/60021 від 26.12.2013 в розмірі 430 557,32 грн. на рахунок к/р НОМЕР_2 , АТ «Фінростбанк» в управлінні НБУ в Одеській області, МФО 328599, ЄДРПОУ 14366762. Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18.11.2019 у справі № 342/1572/14-ц замінено сторону стягувача з ПАТ «Фінростбанк» на його правонаступника ОСОБА_2 , код НОМЕР_3 . 17.01.2023постановою про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження № 70774819 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було направлено пам`ятку про його права та обов`язки, а також виклики приватного виконавця з вимогою з`явитись 24.01.2023 о 14:00 год. до приватного виконавця з приводу виконання виконавчих документів. Однак, боржник не виконав законні вимоги приватного виконавця та не з`явився 24.01.2023 о 14:00 год. до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. та не надав декларацію про доходи на майно боржника, а також не надав пояснення за фактом невиконання вимог виконавчих документів, хоча йому належним чином надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження №70774819 та виклик приватного виконавця. Постановою про арешт майна боржника від 18.01.2023 № 70774819 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 в межах суми 473813,97 грн. Згідно відповідей з Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 14.12.2023 №ПЗ/1/6154-23, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області від 21.12.2023 № 31/28/748, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 20.12.2023 № 11-9-0.221-5572/0/2-23, Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 20.12.2023 №вих-04/5064-23 майно на яке можна звернути стягнення відсутнє. Згідно відповіді з Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України від 09.02.2024 боржник не працює, доходи не отримує. Згідно з наявною в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) інформацією щодо рахунків боржника станом на 13.02.2024 на рахунках боржника недостатньо коштів для виконання виконавчого листа №342/1572/14-ц.Таким чином, рішення суду до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення, не виконує законних вимог приватного виконавця. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.01.2023 за боржником не зареєстровано нерухоме майна на яке можна звернути стягнення. Однак, згідно відповіді Обласного комунального підприємства «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» №163а від 03.10.2023 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 (по 1/2 частки), які померли, що підтверджується актовими записами про смерть №5 від 04.01.2018 та №163 від 03.03.2021. Хоча реєстратори бюро технічної інвентаризації (БТІ) з 1 січня 2013 втратили повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, однак згідно з ч.1 ст.6 Закону про реєстрацію прав систему органів державної реєстрації прав складають Міністерство юстиції України і органи реєстрації прав, створені цим Міністерством. Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.9 Закону про реєстрацію прав в передбачених законом випадках державну реєстрацію прав на нерухомість здійснює нотаріус. Згідно відповіді Городенківської ДНК № 1551/01-16 від 25.10.2023 спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , згідно перевірки в Спадковому реєстрі не заведена, а після смерті ОСОБА_3 спадкова справа заведена Городенківською районною державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області 26 травня 2021 року на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом онуки померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_3 . Заповіт від імені спадкодавця посвідчено на все майно після його смерті на свою онуку ОСОБА_5 , яка звернулася 19 січня 2022 року про видачу спадщини після смерті діда ОСОБА_3 на автомобіль марки ЗАЗ 11021, 1999 року випуску, отримавши свідоцтво про право спадщину, що зареєстроване в реєстрі за №956, пізніше, а саме 05 січня 2023 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом по реєстру за №4 на частки квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 . Спадщина на частку вищезазначеної квартири ще не видано, поскільки померлій ОСОБА_4 належала частки квартири, спадкоємцями якої, згідно довідки Центру надання адміністративних послуг від 26.05.2021 були: чоловік ОСОБА_3 , 1934 року народження та син ОСОБА_1 , 1973 року народження. Не видана частки квартири належить сину померлої ОСОБА_4 ОСОБА_1 , 1973 року народження, який згідно ст.1268 ЦК України «постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, та вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї». Вищезазначена інформація також підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, де також вказано, що державній реєстрації за ОСОБА_5 підлягає право власності на частки квартири, оскільки право на спадщину за законом на частку квартири ще не видано, про що в свою чергу є запис в Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.01.2024 за ОСОБА_5 зареєстровано частки квартири. Окрім того, згідно відповіді Городенківської міської ради №3646 від 23.10.2023 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . 22 лютого 2014 рішенням сесії Городенківської міської ради ОСОБА_6 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Городенки» (посмертно), а вулицю ОСОБА_7 перейменовано на вулицю Сергія Дідича. Вказане рішення Третього пленарного засідання шостого демократичного скликання 37 сесії Городенківської міської ради від 22 лютого 2014 року знаходиться у вільному доступі на сайті Городенківської міської ради.Отже, ОСОБА_1 прийняв у спадщину 1/4 частку вищезазначеної квартири, однак не зареєстрував в установленому законом порядку. Приватний виконавець зазначає, що на даний момент ним вичерпано всі заходи примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, і визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою та звернення на неї стягнення з єдиним можливим способом виконання рішення суду в повному обсязі.

Відповідно до ч. 11 ст. 440 ЦПК України суд розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю приватного виконавця.

Ухвалою від 20 лютого 2024 року прийнято до розгляду вказано справу та призначено її розгляд на 20.02.2024, про що повідомлено тільки приватного виконавця як це передбачено ч. 11 ст. 440 ЦПК України.

В судове засідання приватний виконавець не прибув, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. У поданому поданні приватний виконавець просив розгляд подання проводити без його участі.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 440 ЦПК України, державний або приватний виконавець має право звернутися досуду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. знаходиться виконавче провадження № 70774819 від 17.01.2023 з примусового виконання виконавчого листа № 342/1572/14-ц, виданого Городенківським районним судом Івано-Франківської області 25 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ПАТ «Фінростбанк» заборгованості за кредитним договором № 1/60021 від 26.12.2013 в розмірі 430557,32 грн.

На підставі ухвали Городенківського районного суду від 18.11.2019 у справі № 342/1572/14-ц замінено сторону стягувача з ПАТ «Фінростбанк» на його правонаступника ОСОБА_2 , код НОМЕР_3 .

17.01.2023 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. 18 січня 2023 року винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 473813,97 грн.

Звертаючись із поданням приватний виконавець зазначає, що рішення суду до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення, не виконує законних вимог приватного виконавця. На даний момент ним вичерпано всі заходи примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, і визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою та звернення на неї стягнення з єдиним можливим способом виконання рішення суду в повному обсязі.

Відповідно достатті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій реалізації права на доступ до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частинами першої, другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження`стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Поряд з цим, суд зауважує, що оцінка вартості вказаного нерухомого майна, на яке просить надати дозвіл на звернення стягнення нерухомого майна боржника, а саме: на 1/4 часткиквартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 право власності наяку не зареєстровано в установленому законом порядку за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в матеріалах, доданих приватним виконавцем до подання, - відсутня.

За змістом частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України покладається в даному випаду на орган виконавчої служби, який звертається до суду із відповідним поданням.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірку, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність державної реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України«Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, колиборжник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26 травня 2021 року по справі № 947/22930/19 провадження № 61-9215св20.

З огляду на зазначене, суд зауважує, що у випадку звернення приватного виконавця з поданням про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, останньому потрібно надати докази, які підтверджують, що боржник фактично є володільцем майна, та такими доказами можуть бути:свідоцтво проправо наспадщину,договір купівлі-продажунерухомого майна,рішення суду,рішення місцевоїради пропередачу земельноїділянки уприватну власність,а такожінші документи,які підтверджуютьволодіння нерухомиммайном,при цьому, окрім зазначених вище документів приватним виконавцем має бути обов`язково доведено факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача. Дане обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.

З викладеного слідує, що приватному виконавцю потрібно надати докази, які підтверджують, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 фактично є володільцем майна та користується ним, а також те, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Згідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст.5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістомст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись із вказаним поданням, приватний виконавець на підтвердження того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, долучив до подання:

- відповідь Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях) Головного сервісного центру МВС від 21.12.2023 № 31/28/748 згідно якої встановлено, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортні засоби не зареєстровано;

- відповідь Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 20.12.2023 № 11-9-0.221-5572/0/2-23 в якій зазначено, що у Головному управлінні станом на 01.01.2013 за гр. ОСОБА_1 відсутні відомості щодо зареєстрованих прав на земельні ділянки на території Івано-Франківської області. У відповіді також зазначено, що з 01.01.2013 реєстрацію речових прав чи їх перехід, в т.ч. на земельні ділянки, здійснюють реєстратори речових прав та нотаріуси;

- відповідь Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 20.12.2023 №вих-04/5064-23 згідно якої встановлено, що в електронній базі даних відсутня зареєстрована техніка за ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 ).

- відповіді з Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України від 09.02.2024 з яких слідує, що боржник не працює, доходи не отримує;

- інформацію, яка наявна в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) щодо рахунків боржника з якої слідує, що станом на 13.02.2024 на рахунках боржника недостатньо коштів для виконання виконавчого листа №342/1572/14-ц.

Також приватним виконавцем до подання додано відповідь з Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 14.12.2023 №ПЗ/1/6154-23 на запити №01-29/12571 від 04.12.2023; №01-29/12574 від 04.12.2023; №01-29/12577 від 04.12.2023; №01-29/12580 від 04.12.2023; №01-29/12582 від 04.12.2023; №01-29/12642 від 05.12.2023; №01-29/12645 від 05.12.2023; №01-29/12648 від 05.12.2023; №01-29/12651 від 05.12.2023; №01-29/12654 від 05.12.2023; №01-29/12739 від 05.12.2023; №01-29/12743 від 05.12.2023; №01-29/12747 від 05.12.2023; №01-29/12778 від 06.12.2023, в якій зазначено, що за вказаними фізичними особами великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, в Міжрегіональному управлінні не зареєстровані.

Однак, із даної відповіді не можливо встановити, яких саме осіб стосується дана інформація, тому суд приходить до висновку, що дана відповідь не є належним доказом, який б підтверджував те, що за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не зареєстровані в Міжрегіональному управлінні технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.

На підтвердження того, що боржник є фактично володільцем 1/4 частки нерухомого майна, а саме: квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 право власності наяку не зареєстровано в установленому законом порядку за ОСОБА_1 , приватний підприємець додав до подання: відповідь Городенківської ДНК Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1551/01-16 від 25.10.2023, відповідь ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 03.10.2023 № 163а, відповідь Городенківської міської ради від 23.10.2023 № 3646, відповідь ВОМІР МП Управління ДМС України в Івано-Франківській області вих.978 від 24.01.2023, копію рішення Городенківської міської ради «Про перейменування вулиці в м.Городенка» від 22.02.2014 №1938 та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №362542195 від 19.01.2024.

Так, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №362542195 від 19.01.2024 стверджується, що за боржником ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 нерухоме майно не зареєстровано.

У поданому поданні приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В.В. проситьв порядку ч.10 ст.440 ЦПК України надати дозвіл на звернення стягненняна 1/4 частки нерухомого майна боржника, а саме: квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 , право власності наяку не зареєстровано в установленому законом порядку за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Як слідує із відповіді ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від №163а від 03.10.2023 право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за: ОСОБА_3 частина згідно свідоцтва про право власності виданого Городенківським бюро по приватизації державного житлового фонду 01.03.1994 на підставі розпорядження №198 від 01.03.1994 р. та за ОСОБА_4 частина згідно свідоцтва про право власності виданого Городенківським бюро по приватизації державного житлового фонду 01.03.1994 на підставі розпорядження №198 від 01.03.1994 р. Майно зареєстроване в реєстровій книзі №15 за реєстровим №2265 02 червня 1994 року. Вказана інформація є невичерпною.

Одночасно у відповіді зазначено, що надана ними інформація щодо права власності на квартиру АДРЕСА_2 актуальна станом на день останньої реєстрації, тобто станом на 02.06.1994, щодо того хто є власником станом на сьогоднішній день їм невідомо, оскільки вони не мають доступу до відповідних реєстрів.

Як стверджується актовими записами про смерть №5 від 04.01.2018 та №163 від 03.03.2021 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як слідуєіз відповіді Городенківської ДНК Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1551/01-16 від 25.10.2023 спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , згідно перевірки в Спадковому реєстрі не заведена, а після смерті ОСОБА_3 спадкова справа заведена Городенківської ДНК 26.05.2021 на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом онуки померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка звернулася про видачу спадщини після смерті діда ОСОБА_3 на автомобіль та 05.01.2023 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 .

Одночасно повідомлено, що спадщина на 1/4 частку вищевказаної квартири ще не видано, оскільки померлій ОСОБА_4 належала 1/2 частка квартири, спадкоємцями якої були: чоловік ОСОБА_3 , 1934 р.н., та син ОСОБА_1 , 1973 р.н.

Крім того, у даній відповіді зазначено, що не видана частки квартири належить сину померлої ОСОБА_4 ОСОБА_1 , 1973 року народження, який згідно ст.1268 ЦК України «постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини та вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї».

Із відповіді Городенківської міської ради від 23.10.2023 № 3646 вбачається, що за період з 01.01.2018 по 11.10.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Із відповіді ВОМІР МП Управління ДМС України в Івано-Франківській області вих.978 від 24.01.2023 встановлено, що 19.06.1990 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 .

Копією рішення третього пленарного засідання Городенківської міської радт Городенківського району Івано-Франківської області №1938 від 22.02.2014 «Про перейменування вулиці в м. Городенка» стверджується, що у місті Городенка Івано-Франківської області вулицю ОСОБА_8 перейменовано на вулицю Дідича Сергія.

Однак, в матеріалах справи відсутній правовстановлюючий документ про виділ ОСОБА_1 1/4 частки квартири, яка на праві власності належала ОСОБА_4 , а також відсутні докази,проте, що ОСОБА_1 фактично володіє та користується 1/4 частки квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 , право власності наяку не зареєстровано в установленому законом порядку за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Також, приватним виконавцем не подано достатньо доказів наявності чи відсутності в боржника ОСОБА_1 рухомого майна чи інших цінностей достатніх для задоволення вимог стягувача, оскільки як зазначалося вище відповідь Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 14.12.2023 №ПЗ/1/6154-23 не є належним доказом, який б підтверджував те, що за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не зареєстровані в Міжрегіональному управлінні технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.

Враховуючи вищевикладене,суд приходитьдо висновку,що на час розгляду подання, приватним виконавцем не подано достатньо доказів наявності чи відсутності в боржника ОСОБА_1 рухомого майна чи інших цінностей достатніх для задоволення вимог стягувача,а також не надано суду доказів, що боржник ОСОБА_1 є фактичним володільцем та користується 1/4 частки квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 , право власності наяку не зареєстровано в установленому законом порядкуза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Крім того суду не подано достатньо належних і допустимих доказів щодо ухилення боржника від виконання виконавчого листа в добровільному порядку, оскільки суду не подано доказів одержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про звернення стягнення на нерухоме майно, виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного/приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно.

З огляду на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що звернення приватного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, яке є крайнім заходом, є необґрунтованим та передчасним, а тому в задоволенні подання, - слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260-261, 352-353, 440 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про надання дозволу на звернення стягнення на частки нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 26.02.2024.

Суддя: Федів Л. М.