Рішення

від 15.02.2024 по справі 549/412/23

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 549/412/23

Провадження №2-о/549/11/24

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2024 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючої - судді Глущенко Н.М.

з участю - секретаря Зуб Р.В.

за участю осіб, які брали участь у справі:

заявника - ОСОБА_1

представника заявника - Допа В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селища Чорнухи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Деснянська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем однією сім`єю,

установив:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Допа В.І. звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини до дня реєстрації смерті ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер вітчим заявника - ОСОБА_3 . Мати заявника ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_3 та проживала з ним однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за життя мали хвороби, а з 2017 року потребували постійного стороннього догляду.

З січня 2017 року по день смерті, вітчим заявника ОСОБА_3 постійно проживав разом із заявником однією сім`єю та вів з ним спільне господарство, мав спільний бюджет.

До дня смерті ОСОБА_1 здійснював постійний догляд за матір`ю та вітчимом, як за членами сім`ї. Допомагав їм у побуті, купував ліки, після смерті матері та вітчима - здійснив їх поховання та облаштував пам`ятники на могилах.

Таким чином, з січня 2017 року по 25.11.2022 рік ОСОБА_1 та його вітчим ОСОБА_3 були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки.

У січні 2023 року він звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Ткаченко Н.В з питання оформлення його спадкових прав щодо майна його померлого вітчима ОСОБА_3 .

Приватним нотаріусом при перевірці документів було встановлено, що відсутні будь-які документи, які б свідчили про віднесення заявника до спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 , згідно визначених ст.1261-1265 ЦК України черг. Приватним нотаріусом було роз`яснено право звернення до суду про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті.

Для захисту порушеного права, він вимушений звернутися до суду, щодо встановлення юридичного факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За вказаних обставин, заявник позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права, тому звернувся до суду з вищевказаною заявою.

Ухвалою судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 14.12.2023 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено здійснювати за правилами окремого провадження.

Від ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява, в якій заявник просить 15.02.2024 справу розглядати за його відсутності, заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, у судове засідання не з`явився, надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника, проти задоволення заяви не заперечує.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні 15.01.2024 ОСОБА_1 пояснив, що він, починаючи із січня 2017 року проживав разом із ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 був його вітчимом та він здійснював за ним догляд, оскільки останній постійно хворів і не міг сам себе обслуговувати. Коли ОСОБА_3 помер, то він здійснив його поховання та пізніше встановив надгробок на його могилі. По теперішній час доглядає за могилою ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні 06.02.2024 пояснила, що працювала в магазині с.Лутава Чернігівської області, в цей час познайомилася із заявником ОСОБА_1 , який часто приходив в магазин для придбання продуктів харчування. Також їй відомо, що ОСОБА_1 возив ОСОБА_7 на лікування до обласного центру та постійно з ним проживав, доглядаючи за ним, а коли ОСОБА_3 помер здійснив поховання та встановив надгробок на його могилі власним коштом.

Допитана в судовому засіданні 06.02.2024 свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона приїхала в с.Лутава Чернігівської області доглядати свою матір. Поряд з її будинком по сусідству проживав ОСОБА_3 разом зі своєю матір`ю та дружиною ОСОБА_5 . Їй достовірно відомо, що ОСОБА_1 досить часто приїздив до своєї матері. Після смерті матері, в 2017 році ОСОБА_9 переїхав на постійне проживання до с.Лутава і почав доглядати за ОСОБА_3 .

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Лутава Чернігівського району Чернігівської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області 25 листопада 2022 року.

Після його смерті відкрилась спадщина на належне останньому майно, зокрема, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя померлий заповіту не склав, на час смерті останнього за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , з ним ніхто не був зареєстрований, що підтверджується довідкою Деснянської селещної ради Чернігівського району Чернігівської області від 30.01.2023 року.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Ткаченко Н.В з приводу оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .

Однак, приватним нотаріусом при перевірці документів було встановлено, що на час відкриття спадщини спадкоємець ОСОБА_1 із спадкодавцем проживали разом, в той же час виявлено, що документів, які підтверджують родинний зв`язок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутні, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що з січня 2017 року мати заявника ОСОБА_5 та вітчим ОСОБА_3 хворіли і тому потребували постійного стороннього догляду. У зв`язку з чим заявник вимушений був проживати разом з ними, піклуватись про них, зокрема і про вітчима ОСОБА_3 купувати продукти харчування, ліки, готувати їжу та вести домашнє господарство. Вказані обставини підтверджуються довідками Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області №379,380 від 18.09.2023 року.

Із довідки №61 від 12 лютого 2024 року виданої Деснянською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області видно, що ОСОБА_1 дійсно здійснив поховання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за свій рахунок.

Вказані письмові докази підтверджують, ту обставину, що заявник ОСОБА_1 в період з січня 2017 року постійно проживав з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 та вів з ним спільне домашнє господарство.

Отже, встановлення факту, проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, має для заявника юридичне значення та дозволить реалізувати свої спадкові права.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно положень п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК). Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців їхнє проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. Отже, визначальним тут є поняття сім`ї.

Згідно зі ст. 3 СК України, сім`ю становлять особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Особа, яка претендує на спадщину, мас довести, що проживала зі спадкодавцем однією сім`єю (мала спільне господарство, витрати тощо), і що таке проживання тривало не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Це можуть бути свідчення сусідів чи інших членів сім`ї; документи, які підтверджують спільне проживання та спільні витрати, тощо.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності СК України.

Частиною 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

У випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 вказаної вищезазначеної Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Згідно вимог частини 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. ( ст. 55 Конституції України).

Враховуючи те, що встановлення факту породить для заявника певні юридичні наслідки (можливість оформлення права на спадщину) та іншого шляху для підтвердження даного факту не існує, на підставі зібраних у справі та досліджених доказів, суд вважає встановленим факт проживання ОСОБА_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини до дня реєстрації смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,247,263-265,315,319 ЦПК України, суд

ухвалив

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Деснянська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем однією сім`єю задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживав однією сім`єю разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 05 січня 2017 року по 25 листопада 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2024 року.

Суддя Н.М.Глущенко