Рішення

від 27.12.2023 по справі 757/29518/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29518/23-ц

Категорія 75

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Остапчук Т.В.,

при секретарі судових засідань - Гаманюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позову вказував, що розпорядженням Київського міського голови від 05 серпня 2016 року №790 позивач ОСОБА_1 з 09 серпня 2016 року був призначений на посаду директора Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904.

Розпорядженням Київського міського голови від 06 жовтня 2022 року №563 ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.

Однак відповідач, у порушення вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні позивача не виплатив йому заробітну плату, що підтверджується довідкою Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904, за якою розмір заборгованості заробітної плати становить 414 405 грн. 94 коп.

В листі КАТП-273904 від 31.05.2023 р. № 251вказано, що КАТП-273904 з 08.10.2022 р. по 24.05.2023 р. погасило заборгованість працівникам підприємства у розмірі 1 719 707,06 грн., а також погасило заборгованість суб`єктам господарювання в розмірі 687 195,80 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2023 р. у справі №757/6986/23-ц стягнуто з КАТП-273904 на користь ОСОБА_1 заборгованість у заробітній платі в розмірі 414 405,94 грн.

Заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 . КАТП-273904 не погасило.

Позивач в своєму позові просить стягнути з Відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 166 738,32 грн., витрати на правову професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 12.09.2023 року відкрито провадження, та призначення розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти розгляду справу в заочному порядку не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся вчасно та належним чином, відзив на позов не подав.

Третя особа в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся вчасно та належним чином, пояснень по справі не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що розпорядженням Київського міського голови від 05 серпня 2016 року №790 позивач ОСОБА_1 з 09 серпня 2016 року був призначений на посаду директора Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904.

Розпорядженням Київського міського голови від 06 жовтня 2022 року №563 ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.

Згідно довідки № 29 від 26 грудня 2022 року, виданої Комунальним автотранспортним підприємством № 273904 КАТП-273904 слідує, що заборгованість по заробітній платі Комунального підприємства перед позивачем станом на 26 грудня 2022 року становить 414 405 грн. 94 коп.

Відповідно листа КАТП-273904 від 31.05.2023 р. № 251, КАТП-273904 з 08.10.2022 р. по 24.05.2023 р. погасило заборгованість працівникам підприємства у розмірі 1 719 707,06 грн., а також погасило заборгованість суб`єктам господарювання в розмірі 687 195,80 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2023 р. у справі №757/6986/23-ц стягнуто з КАТП-273904 на користь ОСОБА_1 заборгованість у заробітній платі в розмірі 414 405,94 грн.

Згідно табелю обліку використання робочого часу, заробітна плата ОСОБА_1 становила 27 789,72 грн.

Позивач вважає, що відповідно до ст. 117 КЗПП України, за час затримки виплати заробітної плати КАТП-273904 зобов`язане сплатити ОСОБА_1 166 738,32 грн.

29.06.2023р. Відповідачу на електронну адресу була направлена заява про погашення заборгованості ОСОБА_1 , яка залишена без уваги.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Працівник є слабшою ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця (така позиція викладена в пунктах 67, 69, 70, 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18)).

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Позивач стверджує, що при звільненні з посади з ним не був проведений остаточний розрахунок на суму 414 405,94 грн. з вини роботодавця, а тому, до відповідача має застосовуватися відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України у виді стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

В свою чергу, питання стягнення на його користь заборгованості по заробітній платі вже розглянуто, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2023 р. у справі №757/6986/23-ц стягнуто з КАТП-273904 на користь ОСОБА_1 заборгованість у заробітній платі в розмірі 414 405,94 грн.

Відповідно до Закону України №2352-ІХ від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» кількість місяців, за які виплачується середня заробітна плата, становить 6 місяців.

Таким чином, враховуючи, що спір щодо розміру середньомісячної заробітної плати між сторонами відсутній, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців, з урахуванням вказаного вище, складає 166738,32 грн.

Суд вважає, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку виконаний позивачем правильно та з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», будь-яких належних доказів на спростування такого розміру відповідачем до суду не подано, а тому заперечення відповідача щодо цієї частини позовних вимог також не знайшли свого підтвердження.

Що стосується доводів відповідача про те, що при визначенні позовних вимог позивачем не враховано вимоги норм Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів фізичних осіб, то такі доводи суд визнає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах Закону.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у справах №6-259цс17 від 13.03.2017, №6-144ц13 від 29.01.2014, та пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини за невиплату належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленні сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у х сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає і рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийняття. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказами в цілому, та і кожного доказу.

Як встановлено судом, і вказані обставини відповідачем не спростовані, на момент розгляду справи судоми заборгованість відповідача перед позивачем із виплати середнього заробітку не погашена.

Таким чином, враховуючи те, що в процесі розгляду справи відповідачем не надано доказів виплати заявлених позивачем сум, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 166 738,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - задовольнити. Стягнути з Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 166 738, 32 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Комунальне автотранспортне підприємства № 273904 КАТП-273904 (вул. Охтирська, 8, м. Київ, 03195, ЄДРПОУ 05433011).

Суддя Т.В. Остапчук