Ухвала

від 22.02.2024 по справі 296/11668/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/11668/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника третьої особи ОСОБА_7 ,

третьої особи ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 23.11.2023,

в с т а н о в и в:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та накладено арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на майно, володільцем якого являється ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене в ході обшуку обшук в гаражі № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Простір» (ЄДРПОУ 20427226) за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Танкістів, 15, власником являється ОСОБА_11 , та в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що він фактично використовується ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: -14200 доларів США, упаковано до спецпакету №PSP1182415; та майно згідно переліку, зазначеному в оскаржуваній ухвалі.

В своїй апеляційній скарзі представник-адвокат ОСОБА_7 просить скасувати вище зазначену ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, а саме: грошових коштів в сумі 14200 доларів США, які належать ОСОБА_8 , та зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні повернути їх власнику ОСОБА_8 . Зазначає, що відповідно до виписки з ЄДРПОУ ОСОБА_8 є фізичною особою - підприємцем та має власний дохід, який підтверджується банківськими виписками. Звертає увагу, що в кримінальному провадженні ні ОСОБА_10 , ні ОСОБА_8 не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення. Звертає увагу, що ні слідчий, ні слідчий суддя не забезпечили та не повідомили про розгляд указаного вище клопотання про арешт майна власників цього майна. Наголошує, що клопотання про арешт майна направлено до суду 16.11.2023 (обшук відбувся 14.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 06.11.2023 у справі №296/11247/23), тобто через два дні після вилучення майна, цим самим порушено право власника майна на негайне повернення вилученого майна. Крім того, відповідно до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 06.11.2023 у справі №296/11247/23 грошові кошти не є предметом обшуку та слідчим не доведено в засіданні їх незаконне походження, такі кошти відповідно підлягають поверненню законному власнику, а саме ОСОБА_8 . Також, слідчим у судовому засіданні не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК (частина 1 статті 173 КПК), а слідчим суддею недотримані указані вище норми КПК, що призвело до необґрунтованого арешту майна. Тобто, у відповідності до вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя в даному випадку зобов`язаний був відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, а саме грошових коштів, які належать ОСОБА_8 . Крім того, відповідно до ухвали про арешт майна факт володіння ОСОБА_10 указаним вище гаражем нібито підтверджується НСРД, але відсутні будь-які фактичні дані та документи, які б свідчили про те, у чиїй власності перебуває цей гараж та чи є договір оренди із ОСОБА_10 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення третьої особи ОСОБА_8 та її представника адвоката ОСОБА_7 в підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як вважає апеляційний суд, старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, надала достатні і належні докази тих обставин, на які послалася у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст.94 КПК України, належним чином оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

При цьому, слідчий звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт майна 15.11.2023 (а.п.91, експрес накладна «Нової пошти»), вилученого під час обшуку в гаражі № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Простір» за адресою: м. Житомир, пров.1-й Танкістів, 15, 14.11.2023, тобто, з дотриманням процесуальних строків визначених ч.5 ст.171 КПК України. Апеляційні посилання сторони захисту на порушення в цій частині органом досудового розслідування вимог КПК України, є безпідставними.

В свою чергу, відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

З матеріалів провадження убачається, що ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримано.

Як зазначено в клопотанні про накладення арешту на майно, в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження за №12023060000000260 від 17.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчої судді Корольовського районного суду м.Житомира від 06.11.2023 у справі №296/11247/23 надано дозвіл групі слідчим, визначеним у складі групи слідчих СУ ГУНП в Житомирській області по розслідуванню кримінального правопорушення на проведення обшуку в гаражі № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Простір» за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Танкістів, 15.

14.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира №296/11247/23 від 06.11.2023 проведено обшук в гаражі № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Простір» (ЄДРПОУ 20427226) за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Танкістів, 15, власником являється ОСОБА_11 , та в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що він фактично використовується ОСОБА_10

15.11.2023 постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023060000000260.

15.11.2023 (отримано судом 17.11.2023, а.п.93) старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із клопотанням, в якому просив накласти арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на майно, володільцем якого є ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене в ході обшуку в гаражі № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Простір» (ЄДРПОУ 20427226) за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Танкістів, 15, власником є ОСОБА_11 , та в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що гараж фактично використовується ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами судового розгляду слідчим суддею постановлена оскаржувана ухвала.

При цьому, до клопотання слідчим додано: витяг з ЄРДР з якого убачається, що 17.05.2023 було зареєстровано кримінальне провадження №12023060000000260 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України (а.п.8); копію ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 06.11.2023 у справі №296/11247/23 про надання дозволу на проведення обшуку в гаражі № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Простір» за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Танкістів, 15 (а.п.9-10); копію протоколу обшуку від 14.11.2023, який був проведений в гаражі № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Простір» за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Танкістів, 15, в ході якого було виявлено та вилучено вище зазначені речі (а.п.10-17); постанову про визнання предметів речовими доказами в кримінальному провадженні №12023060000000260 від 15.11.2023 (а.п.19-23); рапорт про причетність до протиправної діяльності відповідних осіб (працівників заводу), у тому числі і ОСОБА_12 (а.п.29); висновок аналітичного дослідження від 21.06.2023 за №18/06-30-08-05/7620064 (а.п.30-47); протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії вівд 18.06.2023 (а.п.48-90).

В даному випадку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту, та що майно, на яке накладено арешт та зазначене в клопотанні, у тому числі грошові кошти (14200 доларів США), підпадає під ознаки майна, передбаченого статтею 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні і ці обставини доведено доданими до клопотання доказами, а відтак існували реальні підстави для накладення арешту на майно, з метою збереження і використання як доказів у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо істотних порушень слідчим та слідчим суддею норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, а зазначені в апеляційній скарзі обставини є необґрунтованими.

Як вважає апеляційний суд, слідчий суддя під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке слід накласти арешт, відповідає вимогам ч.2 ст.170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

Крім того, слідчим суддею ретельно перевірено майно, на яке орган досудового розслідування просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, та зроблено правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході обшуку від 14.11.2023 , який був проведений в гаражі № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Простір» за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Танкістів, 15, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати щодо наявності існування ризиків, передбачених ч.11 ст.170 КПК України.

З огляду на зазначене, як вважає апеляційний суд, висновки слідчого судді про арешт майна, викладені в оскаржуваному рішенні, цілком доведені матеріалами кримінального провадження та долученими до клопотання про накладення арешту документами на підтвердження того, що обмеження прав власника співвідносяться із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для їх арешту.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України.

При цьому, розгляд клопотання органу досудового розслідування, судом першої інстанції проведено у порядок та спосіб визначеним КПК України.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси як власника майна, так і інших осіб.

Слідчий суддя дотримався вимог п.п.5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що для проведення повного та неупередженого розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження, накладення арешту на майно із заборонами є необхідним, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення кримінального правопорушення та підлягає збереженню.

При цьому, слід зауважити, що всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Апеляційні посилання адвоката на те, грошові кошти не були предметом обшуку вгаражі № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Простір» за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Танкістів, 15, оскільки на це не було надано дозвіл ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 06.11.2023 у справі №296/11247/23, є в даному випадку, необґрунтованими, оскільки, згідно резолютивної частини цієї ухвали, слідчим суддею було надано чіткий процесуальний дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема і готівкових коштів.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги щодо належності грошових коштів третій особі - ОСОБА_8 , яка підтвердила це в суді апеляційної інстанції, за відсутності (ненадання) переконливих доказів належності грошових коштів саме останній - ОСОБА_8 суду апеляційної інстанції не надано, версія відносно грошових коштів висунута стороною захисту є об`єктивно сумнівною.

В даному випадку, матеріали судового провадження свідчать, що накладення арешту на грошові кошти, є виправданим і необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання настанню негативних наслідків.

Одночасно, суд апеляційної інстанції враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими, підстав для обґрунтованого сумніву в співрозмірності обмеження права власності, у тому числі третьої особи ОСОБА_8 , завданням кримінального провадження, судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 23.11.2023 в частині накладення арешту у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на 14200 доларів США, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :