Ухвала

від 01.02.2024 по справі 477/652/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/652/21

Провадження №2/477/454/24

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

про залишення позовної заяви без розгляду

01 лютого 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

за участю секретаря Купрейчик К. М.

при прокурорі Миколаївської окружної прокуратури- Задирко А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Миколаївської районної державної адміністрації до Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , третя особаДержавне спеціалізоване господарське підприємство«Ліси України» про визнаннянезаконним таскасування рішенняв частині з одночаснимприпиненням прававласності наземельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2021 року до суду надійшла позовна заява Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» до Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 09.04.2020 року №9 щодо затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0.1025 га (кадастровий номер 4823383000:07:000:0127) для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування ДП «Миколаївське лісове господарство» зазначену земельну ділянку.

Ухвалою від 06 вересня 2021 року за клопотанням прокурора залучено до участі у справі в якості позивача шляхом заміни первісного позивача в особі Кабінету Міністрів України його правонаступником Миколаївську районну державну адміністрацію.

03 листопада 2021 року прокурором подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої прокурор просить визнати незаконним та скасувати рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 11.12.2019 року №10 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1025 га (кадастровий номер 4823383000:07:000:0127) для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку.

Ухвалою від 18 листопада 2021 року заяву прокурора про зміну предмету позову задоволено.

Ухвалою від 21 грудня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 23 березня 2023 року суддею Сауковою А.А. справу прийнято до свого провадження на підставі розпорядження керівника апарату Жовтневого районного суду Миколаївської області «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», у зв`язку з відрядженням судді Семенової Л.М. до іншого суду, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, з урахуванням ухвали від 21 грудня 2021 року.

Ухвалою суду від 16 травня 2023 року у справу залучено правонаступника позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (ДП «Ліси України»).

20 листопада 2023 року на адресу Жовтневого районного суду Миколаївської області від представника відповідача адвоката Костенюк М. В. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначила, що по-перше, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (п. 38-39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

По-друге, представник відповідача, зазначила, що на даний час, спеціальним законом, який встановлює засади, органи, межі, повноваження і порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також державний нагляд за дотриманням земельного законодавства є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону встановлено, що: «Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю».

З дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» (далі Положення) по сьогоднішній день, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та його територіальні органи.

Відповідно до п.6 Положення керівники структурних підрозділів Держгеокадастру та його територіальних органів є одночасно старшими державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, а інші працівники є одночасно державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель.

Отже, законодавством України встановлено, що: державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; цим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Держгеокадастр; Держгеокадастр має у своєму складі державних інспекторів які наділені повноваженнями проводити перевірки, складати акти перевірок, безперешкодного доступу на земельні ділянки та їх обстеження, надання приписів, здійснення фото та відеозйомки, отримання від всіх органів інформації та документів стосовно земельних ділянок, притягнення порушників до цивільної та адміністративної відповідальності, звертатись до суду за захистом інтересів держави в тому числі і з позовами про вилучення земельних ділянок.

Із зазначеного слідує, що компетентним органом щодо захисту інтересів держави у сфері земельних відносин в цій справі є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, який наділений низкою повноважень.

По-третє, представник відповідача, зазначила, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, представник відповідача посилається на те, що інтереси держави мають захищатись спеціально уповноваженими та створеними відповідно до закону органами державної влади, а органи прокуратури не можуть їх підміняти. Захист інтересів держави органами прокуратури допускається лише у виключних випадках, коли орган уповноважений здійснювати ці функції їх не виконує (виконує неналежним чином), або цей орган взагалі відсутній, про що неодноразово наголошував як Верховний Суд так і ЄСПЛ у своїх рішеннях.

На думку адвоката Костенюк М. В. в позовній заяві представник Позивача не обґрунтував бездіяльність компетентного органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким в даному випадку є ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, а отже не дотримався процедури, встановленої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому відсутні підстави для його представництва в цій справі.

У зв`язку з вищевикладеним представник відповідача адвокат Костенюк М. В. просить задовольнити її клопотання та залишити позовну заяву без розгляду.

Разом з тим, прокурором Миколаївської окружної прокуратури Марією Савицькою надано клопотання, в якому вона просить відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача Мішково-Погорілівської сільської ради про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначила, що з доводами, викладеними у клопотанні, неможливо погодитися з наступних підстав.

Звертаючись із даним позовом прокурор зазначав, що відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Кабінет Міністрів України має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державного лісового фонду, однак заходів до усунення порушень законодавства дотепер не вжито.

Зокрема, обласною прокуратурою 12.10.2020 скеровано до Кабінету Міністрів України запит № 15/1-152вих-20, де вказано про конкретні порушення законодавства при відведенні у власність спірної земельної ділянки та звернуто увагу на необхідність вжиття Кабінетом Міністрів України, як розпорядником земель державного лісового фонду, заходів до усунення порушень законодавства.

Водночас, листом секретаріату Кабінету Міністрів України від 19.10.2020 № 35097/0/2-20 обласну прокуратуру, окрім іншого, повідомлено, що вказаний запит надіслано Мін`юсту, Держлісагентству та Держгеокадастру для розгляду в установленому порядку.

Проте, Міністерство юстиції України, яке відповідно до ст. 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» є представником інтересів Кабінету Міністрів України у судах, 13.11.2020 повідомило, що у разі звернення обласної прокуратури до суду із зазначеним позовом, Міністерством буде забезпечено представництво інтересів у відповідній судовій справі.

Також до листа Мін`юста від 13.11.2020 долучено лист Держгеокадастру від 02.11.2020, в якому вказано, що перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно наявності в межах спірної земельної ділянки земель лісогосподарського призначення не проводились. Також висловлена позиція про те, що заходи претензійно-позовного характеру можливо здійснювати за умови встановлення факту незаконного відчуження земель лісогосподарського призначення, привласнення, розтрати майна або заволодіння ним, шляхом зловживання службовим становищем та в інших випадках спричинення шкоди.

Від Держлісагентства будь-яка інформація на цей час не надходила.

Враховуючи, що спірна ділянка відноситься до земель державного лісового фонду, які перебувають під особливою охороною держави, невжиття Кабінетом Міністрів України протягом розумного строку, після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави, заходів до їх поновлення, є підставою звернення прокурора до суду.

Спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Миколаївське ЛГ», а тому, ураховуючи положення ст. 391, 396 ЦК України, ст. 152 ЗК України вказане підприємство має право вимагати повернення такого майна.

Обласною прокуратурою 08.10.2020 скеровано лист до ДП «Миколаївське ЛГ» про надання інформації про вжиті заходи щодо усунення вказаних порушень законодавства.

Відповідно до інформації ДП «Миколаївське ЛГ» від 13.10.2020, останнє фактично лише проконстатувало порушення законодавства при наданні земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та повідомило, що ними 09.09.2020 було скеровано лист до Миколаївської місцевої прокуратури №2 для вжиття заходів відповідно до норм чинного законодавства України.

Таким чином, державне підприємство упродовж тривалого часу жодних реальних заходів до усунення порушень законодавства не вчинило, що свідчить про не здійснення захисту інтересів держави, тому у Миколаївської обласної прокуратури були всі підстави для звернення до суду з вказаним позовом.

В судовому засідання прокурор Задирко А. М. підтримала раніше подане клопотання та просила суд відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача Мішково-Погорілівської сільської ради про залишення позовної заяви без розгляду.

Заслухавши прокурора Задирко А. М., дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Більш того, як вказано у п. 6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Враховуючи, те що, ні Кабінетом Міністрів України, ні підпорядкованими йому Міністерствами та центральними органами виконавчої влади, будь-яких заходів щодо звернення до суду не вжито, незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, а ДП «Миколаївське ЛГ» лише проконстатувало порушення законодавства при наданні земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та повідомило, що ними 09.09.2020 було скеровано лист до Миколаївської місцевої прокуратури №2 для вжиття заходів відповідно до норм чинного законодавства України та упродовж тривалого часу жодних реальних заходів до усунення порушень законодавства не вчинило, що свідчить про не здійснення захисту інтересів держави, тому у Миколаївської обласної прокуратури були всі підстави для звернення до суду з вказаним позовом.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення клопотання представника Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Керуючись статтями 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про залишення позовної заяви без розгляду- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Саукова