Рішення

від 27.02.2024 по справі 477/913/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/913/23

Провадження №2/477/460/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судових засідань Багрєєвим М.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 (не з`явився),

розглянувши в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У травні2023року позивач,діючи якуповноважений державнийорган всфері земельнихвідносин, звернувся до суду в інтересах держави із позовом, в якому просив припини право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки: площею 2,6746 га, кадастровий номер 4823381700:07:000:0055 та площею 3,99 га кадастровий номер 4823381700:07:000:0060, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації, успадкував зазначені земельні ділянки, отримавши свідоцтва про право на спадщину від 14 та 22 вересня 2017 року.

В той же час, в порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145, Земельного кодексу України після отримання у власнісність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не здійснив їх відчуження протягом року з часу набуття їх у власність.

В зв`язку з цим просив суд припинити та конфіскувати у власність держави земельні ділянки.

Ухвалою суду від 10 травня 2023 року відкрито провадження в справі в спрощеному порядку.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, задовольнивши позов.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримав у власність в порядку спадкування дві земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва:

-площею 2,6746 га, кадастровий номер 4823381700:07:000:0055, відповідно до свідоцтва про право на спадщину № 1-1060 від 14 вересня 2017 року, виданого Першою миколаївською міською нотаріальною конторою Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївського області;

-та площею 3,99 га кадастровий номер 4823381700:07:000:0060, відповідно до свідоцтва про право на спадщину № 1-1103 від 22 вересня 2017 року, виданого Першою Миколаївською міською нотаріальною конторою Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївського області;

В ті ж дні ділянки, які мали призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, були зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 . Вони розташовані в межах території Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (на час набуття у власність в межах території Коларівської селищної ради цього ж району).

Положення ст.ст. 13,1 4 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб.

Проте з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Також, згідно із ч. 3 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цих вимог настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України: у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зі ст. 356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 чт. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з вересня 2017 року по даний час) не відчужив їх, як це передбачено законом, тому є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд, в зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, вважає за необхідне стягнути з відповдіача на користь позивача 2481 грн. судового збору, сплаченого при пред`явленні даного позову.

З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельні ділянки, яка на праві власності належать ОСОБА_2 , розташовані в межах території Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме:

-площею 2,6746 га, кадастровий номер 4823381700:07:000:0055;

-площею 3,99 га кадастровий номер 4823381700:07:000:0060.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області судові витрати по справі, а саме: 2481 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.В. Козаченко