Постанова

від 27.02.2024 по справі 738/220/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 лютого 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/220/23

Головуючий у першій інстанції Волошина Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/340/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шарапової О.Л.

суддів: Висоцької Н.В., Євстафіїва О.К.,

з участю секретаря: Шапко В.М.,

Учасники справи:

позивачі: заступник керівника Корюківської окружної прокуратури, Чернігівська обласна рада,

відповідач: ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради».

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Менського районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2023 року, повний текст рішення складено 21 квітня 2023 року.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року заступник керівника Корюківської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в розмірі 215 770 грн 19 коп. на користь Чернігівської обласної ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Менського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2022 року, зміненого ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, на підставі ст.75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Вироком суду цивільний позов прокурора в інтересах Чернігівської обласної ради, КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_1 , про стягнення коштів залишено без розгляду. Внаслідок отриманих у результаті ДТП тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради 72 ліжко-дні з 19 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року. Відповідно до довідки, наданої КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, витрати понесені на лікування ОСОБА_2 склали 215 770,19 грн.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2023 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернігівської обласної ради витрати понесені КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 215 770 гривень 10 копійок. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що прокурор є неналежним позивачем у справі, оскільки ним не доведено, що Чернігівська обласна рада не здійснювала або неналежним чином здійснювала захист інтересів держави. Крім того, позовну заяву підписано заступником керівника, при цьому не надано доказів на підтвердження відсутності на час подання позовної заяви самого керівника прокуратури або його першого заступника.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що при подачі позову прокуратурою не було сплачено судовий збір, але суд не залишив позовну заяву без руху, чим порушив норм ЦПК України. Крім того, рішенням суду стягнуто з відповідача судовий збір, при цьому відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як член сім1ї загиблих (померли) ветеранів війни.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що позивачем не надано розрахунків витрат на лікування потерпілого, розмір стягнутих коштів на лікування потерпілого не підтверджено належними доказами. Приєднана довідка лікарні не містить розрахунок фактичних витрат на лікування в день, що не є належними доказами понесених витрат на лікування хворого.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що кошти, які були витрачені з державного бюджету України та кошти благодійних організацій не можуть вважатися витратами Чернігівської обласної ради та відшкодовуватися на користь обласного бюджету, зазначає при цьому, що з обласного бюджету на лікування було витрачено лише 23 648,60 грн, а всі інші кошти є Національної служби здоров`я України та благодійні кошти.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що вироком Менського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, йому призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами; на підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Цивільний позов прокурора Корюківської окружної прокуратури Положій Н.І. в інтересах Чернігівської обласної ради, КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_1 , про стягнення коштів, вказаним вироком суду залишено без розгляду (а.с.18-25).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року змінено вирок Менського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2022 року, ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, на підставі статей 75, 104 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою (а.с.26-31).

У вказаному кримінальному провадженні потерпілим від злочину є ОСОБА_2 ..

З листа КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради №35-30/1475 від 05 жовтня 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії з 19 жовтня по 08 листопада 2020 року 20 ліжко-днів, неврологічному відділенні з 09 листопада по 31 грудня 2020 року - 52 ліжко-днів, вартість перебування на лікуванні останнього за вказані періоди становить 215 770,19 грн. (в тому числі витрати на заробітну плату та відрахування на заробітну плату становить 173 397,48 грн). Розрахунок розміру фактичних витрат на стаціонарне лікування зроблено відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрат на місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання (а.с.17).

Згідно з довідкою №41-06/754, наданою КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради 11 квітня 2023 року, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради з 19 жовтня по 31 грудня 2020 року, всього 72 ліжко-днів, вартість перебування на стаціонарному лікуванні за вказаний період склала 215 770,10 грн (а.с.98, 99).

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

За ч. 3 ст.1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 06.07.1993.

Цим Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Як вбачається з п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 06.07.1993, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що закладом охорони здоров`я понесені витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, які відповідачем добровільно не відшкодовані. Також суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судового збору.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення витрат на лікування, який узгоджується з приписами законодавства та матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що прокурор є неналежним позивачем у справі, оскільки ним не доведено, що Чернігівська обласна рада не здійснювала або неналежним чином здійснювала захист інтересів держави не узгоджуються з письмовими доказами по справі, протирічать приписам Закону України « Про прокуратуру», а тому не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що при подачі позову прокуратурою не було сплачено судовий збір, але суд не залишив позовну заяву без руху, чим порушив норм ЦПК України, не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки позивачі звільняються від сплати судового збору при зверненні з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги є довільним тлумаченням правових норм, а тому не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення витрат на лікування.

Проте, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині стягнення судового збору з відповідача на користь держави.

Згідно з приписами п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.152).

Враховуючим викладене, рішення Менського районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2023 року слід змінити, виключивши з нього посилання про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 2 681 гривні 32 копійки судового збору.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2023 року змінити, виключивши з нього посилання про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 2 681 гривні 32 копійки судового збору.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: