Ухвала

від 19.02.2024 по справі 910/15138/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"19" лютого 2024 р. Справа№ 910/15138/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 (суддя Джарти В.В., повний текст складено - 30.11.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Центренерго" про визнання недійсним наказу та зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" про визнання недійсним наказу, зобов`язання Фонду державного майна України поновити конкурс, зобов`язання Фонду державного майна України визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" учасником конкурсу, зобов`язання Фонду державного майна України видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, до якого включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15138/19.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли витребувані матеріали справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні позовної заяви, обґрунтованим розміром судового збору було 7 684 грн., а тому апелянт оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку має сплатити 150 відсотків вказаної суми, тобто 11 526 грн.

Доказів сплати судового збору скаржником не подано.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі " Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Крім цього, апелянтом не надано доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу та третій особі.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасниками справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Аналіз положень статей 174, 258, 260 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що апеляційна скарга приймається до розгляду у випадку виконання скаржником вимог статті 258 ГПК України, зокрема подання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Водночас норми статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного пункту 3 частини третьої статті 258 ГПК України в частині того кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.

Варто зазначити, що наведена у пункті 3 частини третьої статті 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

При цьому, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19.

Заявник, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається, на те, що надісланий в електронній формі до електронного кабінету повний текст судового рішення позивачем так і не був отриманий, а його копію представник позивача отримав лише 27.12.2023 в приміщенні суду, що підтверджується, за його доводами, відміткою про вручення.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшла висновку про неповажність причин його пропуску через недоведеність належними доказами підстав, на які посилається апелянт, з огляду на наступне.

Так, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення було складено судом - 30.11.2023, відповідно останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 20.12.2023.

Згідно відмітки органу поштового зв`язку на конверті (в якому до суду надійшла апеляційна скарга) апеляційна скарга була подана апелянтом 08.01.2024, тобто з пропуском, встановленого п.1 ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, строку на апеляційне оскарження.

Як вже було вказано, заявник, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається, на те, що надісланий в електронній формі до електронного кабінету повний текст судового рішення позивачем так і не був отриманий.

Стосовно вказаного слід зазначити наступне.

Згідно повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" 01.12.2023 о 02:08.

Так, з 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, з початку функціонування підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку змінюється порядок подання апеляційних і касаційних скарг, надіслання судових рішень тощо.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 6 ГПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи підтверджується доставлення до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 01.12.2023 о 02:08.

У пункті 2 частини шостої статті 242 ГПК України зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 ч.6 статті 242 ГПК України).

Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 04.12.2023 (оскільки 02.12.2023 - 03.12.2023 були вихідними днями).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, двадцятиденний строк з дня отримання скаржником повного рішення суду сплив 25.12.2023, в свою чергу апеляційну скаргу було подано 08.01.2024.

Скаржник пославшись на неотримання рішення, надісланого до його електронного кабінету, не довів та не навів обставин такого не отримання.

Стосовно посилань апелянта на отримання копії рішення представником позивача лише 27.12.2023 в приміщенні суду, що підтверджується, за його доводами, відміткою про вручення, колегія суддів вказує, що ані матеріали справи, ані апеляційної скарги не містять доказів отримання представником позивача рішення суду 27.12.2023.

Отже, поважності причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду в період після 25.12.2023 та до 08.01.2024, апелянтом не доведено.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені апелянтом підстави в обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги (після 25.12.2023 та до 08.01.2024) є недоведеними належними доказами, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 без руху.

Згідно ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням визнання причин, наведених скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 - залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" усунути встановленні при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 11 526 грн., та доказів надсилання копії скарги відповідачу та третій особі листом з описом вкладення, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" про право на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19, в якій вказати інші підстави для поновлення строку (після 25.12.2023 та до 08.01.2024), протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

5. Роз`яснити апелянту, що при неподанні відповідної заяви у встановлений вище строк або у разі, якщо вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Ухвала складена та підписана із урахуванням перебування судді Руденко М.А. у відпустці з 12.02.2024 по 16.02.2024: 19.02.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко