Постанова

від 15.02.2024 по справі 912/1160/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024 року м.Дніпро Справа № 912/1160/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді на рішення у Господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2023 (прийняте суддею Закуріним М.К., повне судове рішення складено 05.10.2023) у справі № 912/1160/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

до Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії звернулося із позовом до Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 860857 грн, з яких: 783586,56 грн основної заборгованості, 68482,84 грн пені, 4268,72 грн річних та 4518,88 грн інфляційних.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2023 у справі № 912/1160/23:

-Позовні вимоги задоволено частково.

-Стягнуто з Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" 783586,56 грн основної заборгованості, 68482,82 грн пені, 4268,72 грн річних та 2481,70 грн інфляційних.

-Стягнуто з Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" 12887,03 грн компенсації по сплаті судового збору.

- В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконанням відповідачем зобов`язань за договором розподілу природного газу в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, наявності заборгованості станом на 31.08.2023 783586,56 грн. Пеня за прострочення плати послуг нарахована згідно умов договору, 3% річних та інфляційні втрати згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України. Суд здійснив перерахунок зазначених нарахувань та виправив помилки допущені під час їх розрахунку. У клопотанні про зменшення заявленої до стягнення пені відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Комунальне підприємство "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді подало апеляційну скаргу на рішення у Господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2023 у справі № 912/1160/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з відповідача 783 586, 56 грн основної заборгованості та закрити провадження у господарській справі у цій частині у зв`язку з відсутністю предмету спору; в частині стягнення з відповідача 67 482, 82 грн пені оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що КП "Долинський Міськкомунгосп" є підприємством критичної інфраструктури, яке єдине в м. Долинська надає послуги з централізованого постачання теплової енергії населенню, бюджетним установам та організаціям, іншим споживачам в місті.

В зв`язку з введенням воєнного стану багато споживачів з категорії населення виїхали за межі України чи втратили роботу, багато споживачів з категорії інші взагалі припинили свою діяльність або втратили платоспроможність. Наслідком цього настало різке зменшення сплати споживачами вартості отриманих послуг з постачання теплової енергії і як наслідок неможливість своєчасної оплати КП "Долинський Міськкомунгосп" вартості послуги з розподілу природного газу.

Зростання кредиторської заборгованості зумовлене зростанням цін в основному на енергоносії. При цьому незначне зростання дебіторської заборгованості зумовлене забороною підняття тарифів за житлово-комунальні послуги.

Враховуючи вищевикладене вважаємо, що у зв`язку з існуючими форс-мажорними обставинами за укладеним договором розподілу природного газу не настав, оскільки форс-мажорні обставини продовжуються і на теперішній час, в силу викладених обставин відповідальність КП "Долинський Міськкомунгосп" зі сплати пені та штрафу за договором розподілу природного газу також не може мати місце.

КП "Долинський Міськкомунгосп" наголошує, що незважаючи на скрутний фінансовий стан підприємства, викликаний військовою агресією рф проти України, підприємство намагається першочергово виконувати свої договірні зобов`язання перед Позивачем за договором розподілу природного газу.

За період з 01.09.2023 по 04.10.2023 відповідачем сплачено 953587,00 грн., в тому числі 140000,44 грн. за серпень 2023 р. (які не заявлялися позивачем). Тобто, всі заявлені позивачем суми до стягнення були сплачені відповідачем станом на 03.10.2023, що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині у зв`язку з відсутністю предмету спору.

З урахуванням наявності форс-мажорних обставин (воєнний стан) відповідач не міг виконувати у повному обсязі і вчасно свої зобов`язання перед позивачем, хоча вживав для цього всі можливі заходи, про що свідчить наведена вище динаміка платежів. Відповідач вважає, що зазначені обставини є підставою для зменшення неустойки до 1000,00 грн. Однак, місцевий господарський суд, безпідставно порівняв відповідача і позивача, як таких, що перебувають в однаковому становищі. Хоча, позивач продає природний газ відповідачу по ринкових цінах, а відповідач не має права збільшувати вартість комунальних послуг населенню у зв`язку з мораторієм на їх збільшення. Динаміка оплат свідчить, що відповідач вживав заходи для сплати боргу, але обставини його діяльності в умах воєнного стану та абсолютна збитковість в таких умовах, є підставою для зменшення неустойки до 1000,00 грн.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що враховуючи положення Договору, Сторона, яка вважає, що у неї наявні форс - мажорні обставини повинна повідомити іншу сторону про таке та в подальшому надати відповідні докази щодо підтверджують такі обставини. Доказом, який підтверджує форс - мажорні обставини є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Наголошуємо, що Відповідачем не надавались Позивачу і суду відповідні докази на підтвердження форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП України).

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 не є сертифікатом в розумінні ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", відповідно не є і не може бути доказом, яким може встановлюватись наявність форс- мажорних обставин. Тобто, наразі відсутні будь-які належні та допустимі докази, які свідчать про виникнення у Відповідача форс-мажорних обставин.

Крім того, між фактом початку військової агресії російської федерації проти України 24.02.2022 та фактом неможливості виконання зобов`язання по сплаті послуги розподілу природного газу відсутній причинно-наслідковий зв`язок.

Загальновідомим є той факт, що територія м. Долинська та Кіровоградської області не перебуває в зоні бойових дій, а докази завдання шкоди інфраструктурі Відповідача, які могли б вплинути на його господарську діяльність не надані. Яким чином агресія рф проти України впливає саме на неможливість виконання умов Договору Відповідачем не наведено, а констатація лише самого факту дії військового стану в Україні не є тим фактом, що унеможливлює виконання умов Договору.

Відповідачем було проігноровано обов`язок надати суду усі наявні у нього докази та в свою чергу не було надано до суду доказів (копій платіжних інструкцій) на підтвердження сплати заборгованості в заявленому Позивачем до стягнення розмірі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 783 586,56 грн., в результаті чого, судом було всебічно, повно та об`єктивному досліджено наявні у справі докази та відповідно правомірно прийнято рішення.

Разом з тим, відповідно до повноважень представника Позивача адвоката Руденка Т.В. за довіреністю від 6 червня 2023 № 116/Дов-23 , останній не має права відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог).

Позивач зазначає, що факт оплати Відповідачем відображено в бухгалтерському обліку Кропивницької філії та враховано при примусовому виконанні судового рішення.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 15.02.2024 о 15:00 год.

У судовому засіданні 15.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

01.02.2023 КП "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді подало до ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу, в якій вказало величину річної замовленої потужності об`єкта, а саме на 2023 рік 2178046 куб. м (а.с. 7).

За твердженнями ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії заява-приєднання була прийнята ним з огляду на положення статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим між сторонами виникли договірні правовідносини щодо розподілу природного газу. Безпосередньо умови договору передбачені Типовим договором розподілу природного газу.

Зокрема, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" № 2498 від 30.09.2015 затверджений відповідний Типовий договір.

Згідно з основними умовами Типового договору, які впливають на вирішення спору:

- Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. (пункт 1.1.);

- за Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (пункт 2.1.);

- оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1.);

- величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ; Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу; місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. (пункт 6.3.);

- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 6.4.);

- оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ; остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 6.6.);

- споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (підпункт 1, пункту 7.4.);

- у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 8.2.);

- сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин); під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору; строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин; Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства; засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку (пункти 10.1. 10.4.).

На виконання умов договору Сторони підписали акти про надані послуги з розподілу природного газу, а саме від 30.04.2023, 31.05.2023, 30.06.2023 та 31.07.2023. За змістом Актів ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії надало послуги КП "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді на загальну суму 1298115,40 грн, а саме за актом від 30.04.2023 на суму 324528,85 грн (а.с. 12), від 31.05.2023 на суму 324528,85 грн (а.с. 13), від 30.06.2023 на суму 324528,85 грн (а.с. 76) та 31.07.2023 на суму 324528,85 грн (а.с. 77).

За обрахунками ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії, які підтверджені Актами звірок взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 08.06.2023 (а.с. 14) та з 01.01.2023 09.08.2023 КП "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді вартість наданих послуг сплатило частково, у зв`язку з чим заборгованість складає станом на 31.08.2023 783586,56 грн., що стало підставою для нарахувань штрафних санкцій та звернення до суду.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода відповідача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу та пені.

В іншій частині зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами; за договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу (частина 1). Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором; договір розподілу природного газу є публічним.

У свою чергу, за наведеними положеннями Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" № 2498 від 30.09.2015 за Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (пункт 2.1.).

Учасники ринку природного газу провадять свою діяльність на договірних засадах шляхом обов`язкового укладення договору на підставі типового; розподіл природного газу є послугою, яка надається оператором ГРМ; обов`язком споживача за договором є сплата вартості послуг.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевим господарським судом правильно встановлено неналежне виконання відповідачем обов`язків за договором в частині своєчасної оплати за договором. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відповідач оплату здійснював несвоєчасно та не у повному обсязі, вартість наданих послуг сплатив частково, у зв`язку з чим заборгованість складає станом на 31.08.2023 783586,56 грн.

Відповідач у суді апеляційної інстанції надав платіжні інструкції (а.с.110-119, т. 1) та зазначає, що здійснив оплату боргу у повному обсязі до прийняття рішення у справі судом першої інстанції.

Колегія суддів не вбачає підстав примати такі нові докази у справі.

За положеннями ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте, колегія суддів не вбачає підстав, які б дозволяли дійти висновку, що скаржник був позбавлений можливості з об`єктивних причин подати вказані платіжні документи до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Про слухання справи судом першої інстанції скаржник був обізнаний та приймав участь у її розгляді.

Питання про погашення боржником заборгованості може бути вирішено під час примусового виконання рішення суду. Суд звертає увагу на положення частини другої статті 328 ГПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Погашення суми боргу, на який посилається скаржник, за наявності відповідних належних та допустимих доказів підлягає врахуванню при виконанні судового рішення у цій справі.

Стосовно посилання відповідача на форс-мажорні обставини у справі та ненастання строку оплати за надані послуги у зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, відповідачем не доведено належними доказами настання форс-мажору під час виконання спірних зобов`язань.

Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто, необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Дійсно, за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України). Тобто, можна звільнити від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок буде оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката, однак відповідач не надав відповідного сертифікату до суду та не довів настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд звертає увагу, що законодавчо форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов`язань (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов`язань та не припиняють зобов`язання сторін.

При укладені договору між сторонами був узгоджений порядок дій, у випадку настання форс-мажорних обставин, однак, відповідачем не надано доказів дотримання вказаного порядку.

Щодо нарахування пені колегія суддів зазначає наступне.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 2 Закону).

У пункті 8.2. Типового договору передбачена відповідальність у разі порушення Підприємством строків оплати, а саме воно сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За результатами перевірки встановлено, що позивачем правомірно заявлено до стягнення пеню у сумі 68482,82 грн. Заперечень щодо невірного розрахунку судом першої інстанції відповідач не наводить.

Відповідач просить зменшити заявлену до стягнення пеню до 1 000, 00 грн. з урахуванням наявності форс-мажорних обставин (воєнного стану) та збитковості його діяльності; вжиття всіх можливих заходи для оплати боргу та регулярну часткову його оплату; нерівність становища відповідача та позивача, який має можливість продавати газ за ринковими цінами, тоді як відповідач не має права збільшувати вартість комунальних послуг населенню у зв`язку з мораторієм на їх збільшення.

Так, відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Отже, з наведених норм випливає, що зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань. Таке зменшення не є обов`язком суду.

Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та принципах господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України.

Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Колегія суддів враховує, що стягнення штрафних санкцій за оскаржуваним судовим рішенням припадає на період воєнних дій та обидві сторони знаходяться у складних умовах ведення господарської діяльності.

Суд враховує, що відповідач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність на власний ризик, самостійно формує програму діяльності, залучає матеріально-технічні, фінансові та інші види ресурсів з метою одержання прибутку.

Відповідач укладаючи спірний договір був обізнаний зі строками та умовами оплати за договором, а також розміром відповідальності за прострочення оплати.

Суд враховує систематичне погашення боргу відповідачем, проте приймає до уваги і ті обставини, що прострочення оплати мало місце.

Також суд враховує, що розмір пені та його співвідношення з сумою боргу є співмірним (менше 10%) та, на думку суду, не порушить інтереси відповідача і не стане надмірним тягарем.

В даному випадку відповідач не надав доказів, що саме введення воєнного стану унеможливило виконання конкретних зобов`язань за договором. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

Як зазначено вище, визначення розміру, на який зменшуються нараховані штрафні санкції, є суб`єктивним правом суду, і в даному випадку судом першої інстанції було підставно відмовлено у зменшенні заявленої до стягнення пені за відсутності встановленого виняткового випадку для такого зменшення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді на рішення у Господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2023 у справі № 912/1160/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2023 у справі № 912/1160/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.02.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд