Рішення

від 15.02.2024 по справі 902/1498/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2024 р. Cправа № 902/1498/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Агро" (вул. Трамвайна, 3 корп. 2, оф. 38, м. Вінниця, 21036)

до: Приватного підприємства "Бонас" (вул. Сонячна, 1, с. Морозівка, Могилів-Подільський р-н., Вінницька обл., 23433)

про: про стягнення 160560,56 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Пинзар І.В.

відповідача: Чорний О.М.

В С Т А Н О В И В :

06.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Агро" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Бонас" про стягнення 160 560,56 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.12.2023 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 11.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Агро" до Приватного підприємства "Бонас" про стягнення 160 560,56 грн - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

13.12.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків до позовної заяви, яка судом визнана як така, що подана в строк встановлений ухвалою суду від 11.12.2023.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відкрито провадження у справі 902/1498/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.01.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 18.12.2023.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 15.02.2024, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 18.01.2024 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 15.02.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення щодо заявлених позовних вимог, доводи якого зводяться до наступного: останнім визнається сума основного боргу в розмірі 45 625,14 грн, оскільки, після подання позову до суду відповідачем частково сплачено борг в розмірі 52 083,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією. Поряд з цим, відповідачем заперечуються нараховані штрафні санкції, вважає їх надмірно великими з огляду на суму основного боргу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне: між ТОВ «Аква-Агро» та ПП «Бонас» укладено договір поставки № 72 від 25.05.2023. За доводами позивача ним виконано умови договору в частині поставки товару, натомість відповідачем порушено умови договору в частині оплати, що і стало підставою позову.

Із наявних доказів в матеріалів справи судом встановлено наступне: між ТОВ «Аква-Агро» та ПП «Бонас» укладено договір поставки № 72 від 25.05.2023 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору Постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар виробничо-технічного призначення (засоби захисту рослин, насіння, добрива, мікродобрива, надалі - товар), що дозволений до використання на території України, а покупець - прийняти і оплатити товар.

Асортимент, кількість, ціна, вартість товару визначаються специфікаціями та накладними, що оформлюються (складаються) в період дії цього договору і які є невід`ємною його частиною.

Базова ціна товару складає гривневий еквівалент вартості товару в іноземній валюті, що встановлено в специфікації до цього договору, що є його невід`ємною частиною і такий еквівалент гривні має визначатись на основі міжбанківського курсу продажу іноземної валюти, опублікованого на сайті http://minfin.com.ua/ у розділі «Міжбанк» (надалі - міжбанківська ставка), що діяв на 17:00 годину (ОМТ+2) дня, що передував дню підписання специфікації до договору (п.п. 2.1.,2.2. договору).

Згідно п. 2.3. договору - загальна вартість договору визначається специфікаціями та накладними і складається з суми вартості всіх партій товару, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору. У випадку розбіжностей даних у специфікаціях щодо кількості і асортименту товару, в порівнянні з даними у відповідних видаткових накладних, сторони при розрахунках застосовують дані з видаткових накладних (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору умови та строки сплати за поставлений товар зазначаються в специфікації.

Вартість, що підлягає сплаті за товар у гривні має бути еквівалентна сумі кожного платежу, що підлягає сплаті за товар іноземній валюті, як зазначено в специфікації до договору, помноженої на міжбанківську ставку, що діяла на 17.00 годину (ОМТ+2) дня, що передував дню фактичної оплати за товар покупцем за правилами, передбаченими п. 3.3, 3.4 договору (п.3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору у разі якщо міжбанківська ставка на день оплати товару збільшиться по відношенню до міжбанківської ставки визначеної п. 2.2 договору більше ніж на 1%, ціна товару в гривні змінюється пропорційно автоматично та сума чергового платежу, що підлягає сплаті за товар у гривні має бути еквівалентна сумі, що підлягає сплаті за товар в іноземній валюті, як зазначено в специфікації до договору, помноженої на міжбанківську ставку, що діяла на 17.00 годину (ОМТ+2) дня, що передує дню фактичної оплати за товар покупцем.

У разі якщо міжбанківська ставка на день оплати товару зменшиться по відношенню до міжбанківської ставки, визначеної п. 2.2 договору, ціна товару в гривні не змінюється та сума чергового платежу, що підлягає сплаті за товар у гривні має бути еквівалентна сумі, що підлягає сплаті за товар в іноземній валюті, як зазначено в специфікації до договору, помноженої на міжбанківську ставку, що діяла на 17:00 годину (СМТ+2) дня, що передує дню укладення специфікації (п.3.4. договору).

Якщо, сплаченої суми за товар у гривні недостатньо для повного виконання покупцем своїх зобов`язань за цим договором щодо оплати еквіваленту вартості товару в іноземній валюті як вимагається цим договором, покупець зобов`язаний здійснити додатковий платіж протягом 10 днів з дня відповідного платежу; у разі якщо сплачена сума у гривні перевищує суму, необхідну для виконання зобов`язань оплати за цим договором, постачальник зобов`язаний виплатити покупцю надлишок суми протягом 10 днів з дня відповідної оплати, або зарахувати суму надлишку в рахунок майбутніх платежів (п.3.5. договору).

Розділом 7 між сторонами було погоджено права та обов`язки сторін.

Постачальник зобов`язаний: 7.1.1. поставити товар належної якості у товарному вигляді, без будь-яких дефектів та в кількості, що передбачена відповідними специфікаціями; 7.1.2. гарантувати, що товар на момент його поставки покупцю відповідає сертифікату якості виробника, який надається покупцю на його вимогу; 7.1.3. надавати покупцеві необхідну консультативну допомогу з питань застосування товару; 7.1.4. гарантувати оригінальність товару, легальність походження, належну реєстрацію та право застосування в Україні.

Покупець зобов`язаний: 7.2.1. прийняти та оплатити Товар згідно з умовами цього договору та специфікацій; гарантувати безпеку та імунітет постачальника від усіх претензій, штрафів, витрат, втрат, збитків та інших видів відповідальності, застосованих до постачальника внаслідок порушення чи недодержання покупцем умов чинного законодавства; 7.2.3. приймати, зберігати та застосовувати товар відповідно до вимог та інструкцій виробника, методичних рекомендацій, інших нормативних документів, які регламентують ці дії; 7.2.4. використовувати товар виключно в технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції. Покупець не має право відчужувати, перепродавати, передавати товар третім особам; 7.2.5. за власний рахунок, в порядку визначеному законом, збирати, знезаражувати, перевозити та утилізувати тару та невикористані залишки товару.

Постачальник має право: 7.3.1. не розпочинати поставку товару, а розпочавши поставку товару, призупинити її у випадку порушення покупцем умов цього договору та специфікацій.

Покупець має право на: 7.4.1. отримання товару у належному вигляді, без будь-яких дефектів; 7.4.2. отримання необхідної консультативної допомоги з питань застосування товару; 7.4.3. у випадку поставки (передачі) некомплектного товару вимагати доукомплектування її у строк 3 днів; 7.4.4. якщо постачальник у визначений строк не доукомплектував товар, вимагати повернення сплаченої грошової суми за відповідний товар.

У разі прострочення поставки товару, більш ніж на десять днів, покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період такого прострочення, від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки (п.8.1. договору).

Відповідальність постачальника обмежується вартістю (ціною) товару, якість якого на момент передачі по-купцеві не відповідала сертифікатам якості (аналізу) виробника чи ДСТУ 2240-93. Постачальник не несе відповідальності перед покупцем за упущену вигоду або будь-які втрати, прямі чи непрямі, які настали з вини або бездіяльності останнього. (п.8.2. договору).

У разі прострочення строків оплати товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період такого прострочення, від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки ( п. 8.4 договору).

У разі прострочення оплати вартості поставленого товару на строк понад один місяць, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10 (двадцять) відсотків від суми прострочення. У разі прострочення оплати вартості поставленого товару на строк понад два місяці, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від суми прострочення. У разі прострочення оплати вартості поставленого товару на строк понад три місяці, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від суми прострочення (п.8.5. договору).

У разі прострочення строків оплати товару покупець відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити 36 (тридцять шість) процентів річних від простроченої суми (п. 8.6. договору).

Строк нарахування пені за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Пеня за прострочення виконання зобов`язань за цим договором нараховується до моменту належного виконання відповідного зобов`язання або до моменту звернення кредитора до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій, в залежності від того, яка обставина настане раніше. До вимог про стягнення неустойки (пені та штрафу) за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення неустойки (пені та штрафу) за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України (п. 8.7 договору).

Пунктом 10.1. договору передбачено, що цей договір діє до 31.12.2023, а в частині виконання зобов`язань сторін - до моменту повного виконання своїх зобов`язань сторонами.

Специфікацією № 1 від 25.05.2023 до договору визначено перелік, ціну, вартість товару, а також ціну, вартість товару (в тому числі порядок їх визначення/збільшення) у випадку порушення умов оплати: загальна вартість товару 152 083,80 грн; курс еквіваленту вартості 36,934 грн за 1 долар США; умови оплати 100% кредит до 01.10.2023;

На виконання умов договору ТОВ «Аква Агро» поставлено та ПП «Бонас» прийнято товар відповідно до видаткової накладної № 127 від 25.05.2023 та товарно-транспортної накладеної № Р298 від 25.05.2023.

Натомість ПП «Бонас» не оплатило поставлений товар у встановлений термін.

Відповідно до п. 3.7 договору у разі прострочення строків оплати за товар відповідно до специфікації, ціна та вартість неоплаченої частини товару збільшується до ціни та вартості вказаної в специфікації для випадку порушення строків оплати (п. 4 специфікації).

Згідно з п. 4 специфікації у разі прострочення строків оплати за товар, ціна та вартість неоплаченої частини товару збільшується до ціни та вартості товару вказаної в графах «Ціна у випадку порушення строків оплати, грн без ПДВ», «Еквівалент ціни в іноземній валюті у випадку порушення строків оплати, доларів США з ПДВ», «Вартість у випадку порушення строків оплати, грн без ПДВ», «Еквівалент вартості в іноземній валюті у випадку порушення строків оплати, доларів США з ПДВ».

Враховуючи факт прострочення оплати товару, умови п. 3.7 договору та п. 4 специфікації, вартість товару, що підлягає оплаті становить 97 708,94 грн.

Разом з тим, після подання позову до суду відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 52 083,80 грн.

Крім того позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції погоджені умовами договору.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов до таких висновків.

Спір між сторонами у справі виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки №72 від 25.03.2021 в частині своєчасної оплати одержаного товару.

Договір, що укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 1 статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Згідно з частиною першою статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

У зв`язку із несвоєчасним та неповним виконанням грошового зобов`язання позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 97 708,94 грн основного боргу, водночас після подання позову до суду було сплачено відповідачем борг в сумі 52 083,80 грн.

З огляду на що суд зазначає, що у відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов`язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З огляду на вищезазначене, та факт сплати суми основного боргу після подання позову до суду, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 52 083,80 грн суми основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в даній сумі.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 45 625,14 грн заборгованості.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо вчасної оплати товару, внаслідок чого просив стягнути 11 650,68 грн пені; 11 888,26 грн відсотків річних; 19 770,89 грн 10 % штрафу, 19 541,79 грн штрафу 20%.

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Щодо нарахування 11 650,68 грн пені судом зазначається наступне.

Між сторонами у справі було погоджено, що у разі прострочення поставки товару, більш ніж на десять днів, покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період такого прострочення, від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки (п.8.1. договору).

За умовами п.8.5. Договору у разі прострочення строків оплати Товару, відповідно до розділу 3 цього Договору, допущеного Покупцем при оплаті вартості поставленого Товару, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день допущеного прострочення.

Судом встановлено, що відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з 02.10.2023 і строк прострочення по партії Товару становить понад два місяць.

З огляду на що, вимоги про нарахування пені в розмірі 11 650,68 грн за період з 02.10.2023 по 28.11.2023 на суму боргу 197 708,94 грн та з 29.11.2023 по 04.12.2023 на суму боргу 97 708,94 грн є правомірною та правильною.

Щодо заявленої до стягнення 19 770,89 грн штрафу 10 % штрафу та 19 541,79 штрафу 20% суд зазначає наступне.

У разі прострочення оплати вартості поставленого товару на строк понад один місяць, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10 (двадцять) відсотків від суми прострочення. У разі прострочення оплати вартості поставленого товару на строк понад два місяці, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від суми прострочення. У разі прострочення оплати вартості поставленого товару на строк понад три місяці, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від суми прострочення (п.8.5. договору).

Як уже зазначалось судом, встановлено, що відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з 02.10.2023 і строк прострочення по партії Товару становить понад два місяць, що в свою чергу призвело до відповідальності щодо стягнення штрафу у розмірі 20%, тому, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову щодо стягнення 10 % штрафу в сумі 19 770,89 грн з огляду на їх заявлення як безпідставні та неправомірні.

Таким чином, заявлений штраф 20% в розмірі 19 541,79 грн є правомірним та правильним.

Щодо заявлених до стягнення 11 888,26 грн 36 % річних відсотків річних, суд зазначає наступне.

Перевіривши вимогу про стягнення 11 888,26 грн 36% річних за період з 02.10.2023 по 28.11.2023 на суму 197 708,94 грн та з 29.11.2023 по 04.12.2023 на суму 97 708,94 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, у разі прострочення строків оплати товару покупець відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити 36 (тридцять шість) процентів річних від простроченої суми (п. 8.6. договору).

Здійснивши перевірку правильності нарахування компенсаційних нарахувань, суд дійшов висновку про правомірність заявленого позову в межах заявлених вимог щодо стягнення 11 888,26 грн 36 % річних з відповідача.

Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.625 ЦК України, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, згідно яких суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу, пені та 36% річних суд взяв до уваги такі обставини:

- за період дії договірних відносин, відповідач погасив більшу частину наявної заборгованості за Договором;

- позивачем не доведено розмір збитків, завданих невиконанням зобов`язань відповідачем за договором;

Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені, 36% річних та штрафу і таким чином стягненню підлягає пеня в розмірі 2000, 00 грн, 36% річних в розмірі 2000,00 грн та 20 % штраф в розмірі 5 000,00 грн. В решті позову слід відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За правилами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Бонас" (вул. Сонячна, 1, с. Морозівка, Могилів-Подільський р-н., Вінницька обл., 23433, код ЄДРПОУ 32938906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Агро" (Україна, 21036, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Трамвайна, буд.3, корп.2, офіс 38, ідентифікаційний код: 43905218) 45 625,14 грн заборгованості, пені в розмірі 2 000, 00 грн, 36% річних в розмірі 2000,00 грн та 20 % штрафу в розмірі 5 000,00 грн та 2 408,41 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 52 083,80 грн відповідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмет спору.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронні адреси: позивача-aquaagrogroup@gmail.com, представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повне рішення складено 26 лютого 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Трамвайна, 3 корп. 2, оф. 38, м. Вінниця, 21036)

3 - відповідачу (вул. Сонячна, 1, с. Морозівка, Могилів-Подільський р-н., Вінницька обл., 23433)