Рішення

від 22.02.2024 по справі 902/1551/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2024 р. Cправа № 902/1551/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "ПОДІЛЛЯ" (вул. Порошенка О. Героя України, буд. 74 А, смт Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600)

до: Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Ватутіна, буд. 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353)

про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "ПОДІЛЛЯ" з вимогами до Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання додаткової угоди до договору оренди землі №369 від 19.07.2016 укладеною, в редакції позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 25.12.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/1551/23 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 23.01.2024.

03.01.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив № б/н від 03.01.2024 (вх. № 01-34/75/24 від 03.01.2024) відповідача з наведенням заперечень на позовну заяву. Означений відзив 09.01.2024 надійшов на адресу суду засобами поштового зв`язку.

09.01.2024 до суду надійшла відповідь на відзив № 31 від 04.01.2024 представника позивача - адвоката Хитрука І.С. з наведенням заперечень щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Поряд з цим, в прохальній частині відповіді на відзив наведено клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу з Державного земельного кадастру № НВ-9900164772024 від 04.01.2024.

Дослідивши в судовому засіданні 23.01.2024 зазначене клопотання, суд, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, задовольнив останнє та долучив копію витягу з Державного земельного кадастру № НВ-9900164772024 від 04.01.2024 до матеріалів справи.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 22.02.2024, про що 23.01.2024 постановлено відповідну ухвалу.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився. В заяві №б/н від 22.02.2024, що надійшла до суду 22.02.2024, представник позивача клопотав про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 23.01.2024 до електронного кабінету в ЄСІТС.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 22.02.2024 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення 19.07.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та Приватним акціонерним товариством «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ» Договору оренди землі № 369, відповідно до якого позивачу, як Орендарю, надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу площею 19,6977 га за кадастровим номером 0524186500:01:001:0585 зі строком оренди 7 років до 18.07.2023.

Позивач стверджує, що належним чином виконував обов`язки Договору оренди, сплачував орендну плату у розмірі, який був визначений відповідно до Договору оренди.

Маючи намір поновити договір оренди на той самий строк позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 16.06.2023 №вих1805/1, до якого було додано проект відповідної додаткової угоди, агрохімічний паспорт земельної ділянки, Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Проте, відповідач протягом місяця не повідомив письмово позивача про наявність заперечення у поновленні Договору оренди, що кваліфікується останнім «як мовчазна згода» на його поновлення.

З часу закінчення строку дії Договору оренди сплинуло більше 4 місяців, але між сторонами добровільно додаткова угода про поновлення Договору оренди не підписана. Разом з цим, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, яка відповідачем приймається.

Оскільки, переважне право позивача на поновлення Договору оренди невизнане відповідачем, ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ» звернулося до суду з вимогою визнати додаткову угоду, яка додавалася до клопотання про поновлення Договору оренди, укладеною.

Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що на даний час значна кількість громадян-жителів Ободівської територіальної громади (близько 400 військовослужбовців) боронять українську землю від російських окупантів та російської збройної агресії проти України на півдні та сході України. В подальшому, після закінчення військовий дій та Перемоги України у війні виникне гостра потреба відповідно до ст.116, 121 Земельного Кодексу України надати учасникам бойових дій земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею в розмірі до 2,00 гектарів кожному військовослужбовцю в адміністративних межах Ободівської сільської ради. Тому Ободівська сільська рада планує зарезервувати спірну земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 0524186500:01:001:0585 площею 19,6977га за межами с. Цибулівка з послідуючим її поділом та наданням в приватну власність утворених ділянок (наділів) площею до 2,00га для ведення особистого селянського господарства захисникам, учасникам бойових дій та інвалідам АТО, членам сімей загиблих в АТО та учасникам ООС.

Позивач, в свою чергу, в письмових поясненнях, заперечує доводи відповідача наголошуючи на тому, що декларування відповідачем наміру «планування зарезервувати земельну ділянку... з послідуючим поділом на наданням в приватну власність утворених ділянок» фізичним особам не є підставою для ухилення від укладення додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі. Доказів того, що земельна ділянка зарезервована для наступного поділу її на земельні ділянки для передачі їх в майбутньому у власність фізичним особам відповідачем не надано.

До того ж позивач наголошує, що відповідачем у відзиві не спростовано жодними доказами доводів позивача про те, що відповідач протягом місяця з дня отримання листа-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі не прийняв рішення та відповідно не повідомив письмово позивача про наявність заперечень.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 19.07.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ» (позивач, Орендар) укладено Договір оренди землі № 369 (надалі Договір).

Згідно з предметом даного Договору Орендодавець відповідно до протоколу №2 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон №5176 лот №9617) від 19.07.2016 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу, на території Цибулівської сільської ради (за межами населеного пункту), Тростянецького району Вінницької області.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 19,6977 га, рілля, кадастровий номер 0524186500:01:001:0585.

Договір укладено на 7 (сім) років з моменту укладання. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну Договору 18.07.2023 року (п. 8. Договору).

Плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на торгах, підлягає сплаті не пізніше трьох банківських днів з дня укладання Договору оренди земельної ділянки. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 8,52 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 38063,42 (тридцять вісім тисяч шістдесят три) гривні, 42 коп. за 1 рік (п. 9. Договору)

Згідно з п. 11 Договору оренди орендна плата вноситься рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю.

01.09.2016 право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 31199049).

Як убачається з наданих доказів, та визнається відповідачем, ПрАТ «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ» (позивач) належним чином виконував свої зобов`язання за вказаним Договором оренди землі, використовував земельну ділянку відповідно до цільового призначення, дотримувався вимог законодавства щодо охорони земель, вчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату.

Суд зазначає, що пунктом 58 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 18 квітня 2021 року, внесено зміни у п.24 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України. Відповідно до вказаних змін з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27 травня 2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певних виключень, зазначених в цій нормі. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Відтак, з огляду на зазначені норми Закону, Орендодавцем за вищевказаним Договором є Ободівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області.

16.06.2023 позивач, скориставшись переважним правом Орендаря, згідно з Договором оренди землі № 369 від 19.07.2016, звернувся до Ободівської сільської ради з клопотанням щодо продовження Договору оренди землі строком на 7 років та орендною платою у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі. До клопотання позивачем додано відповідний пакет документів (проєкт Додаткової угоди до Договору оренди землі, агрохімічний паспорт земельної ділянки, Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки). Клопотання отримано представником відповідача 16.06.2023 за зареєстровано за вхідним номером 1508 від 16.06.2023.

Проте, як вказує позивач, відповідач у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення Договору оренди землі та протягом одного місяця після закінчення строку Договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у його поновленні, тому Договір вважається поновленим в силу ч.ч. 1-6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Водночас відповідач не виконав свого обов`язку щодо укладення Додаткової угоди про поновлення Договору оренди, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки площею 19,6977 га, кадастровий номер 0524186500:01:001:0585, укладеного 19.07.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ПрАТ «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ» в редакції, зазначеній у позовній заяві.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1).

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-ІХ який набрав чинності 16.01.2020 поряд із внесенням змін до статті 33 Закону України «Про оренду землі» шляхом викладення її у новій редакції, внесено зміни до Земельного кодексу України шляхом доповнення його статтею 126-1 та доповнено розділ IX "Перехідні положення" Закону України «Про оренду землі» абзацами третім і четвертим такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Отже поновлення спірного Договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Зазначені висновки підтверджуються правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.03.2023 у справі № 909/992/20.

Ураховуючи викладене, при поновленні Договору оренди земельної ділянки площею 19,6977 га, кадастровий номер 0524186500:01:001:0585, який укладено у 2016 році мають застосовуватися положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на момент його укладення 01.09.2016.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час укладення Договору оренди землі та державної реєстрації права оренди землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додатково ї угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної тати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди - землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди».

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Виникнення права на земельну ділянку (права оренди) відповідно до статті 125 Земельного кодексу України - з моменту державної реєстрації цих прав.

Суд установив, що Договір оренди земельної ділянки підписано сторонами 19.07.2016, але право оренди зареєстровано Державним реєстратором 01.09.2016 (номер запису: 31199049), тому початком відліку строку дії Договору оренди землі, слід вважати 01.09.2016.

Проте протягом 30 днів після закінчення строку дії договору оренди землі (до 01.10.2023) розпорядником земельної ділянки не направлено обґрунтованого заперечення щодо поновлення договору оренди на новий строк на тих самих умовах в розумінні частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції на дату укладення договору оренди землі та державної реєстрації права оренди землі.

Після закінчення строку дії вказаного Договору оренди землі позивач продовжує користуватися земельною ділянкою відповідно до цільового призначення, сплачує орендну плату.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 вказав, що статтею 33 цього Закону регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2 - 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 зазначеної статті).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця з дня закінчення строку договору заперечення орендодавця проти поновлення договору (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору).

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З цього випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк. Відповідно до частини 8 статті 33 вказаного Закону таке передання здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Зазначена додаткова угода відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З наведеного убачається, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц відступила від висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Орендар (ПрАТ «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ») надсилав Орендодавцеві у строки, встановлені Договором оренди землі та статтею 33 Закону України «Про оренду землі», повідомлення про свій намір поновити Договір оренди землі разом з проєктом додаткової угоди, проте Ободівською сільською радою не прийнято належного та обґрунтованого рішення за результатами розгляду поданого звернення протягом 30 днів після закінчення строку дії Договору оренди землі, тобто до 01.10.2023.

На зазначеному наполягає позивач та слідує зі змісту відзиву відповідача на позовну заяву.

Отже, протягом 1 місяця після закінчення строку дії Договору оренди землі - Ободівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області не висловила своїх заперечень щодо користування Орендарем земельною ділянкою, тому Орендар має законні сподівання на поновлення Договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах, що і первинний Договір оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 за позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки визначила алгоритм дій для орендаря та орендодавця, які відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" мають намір поновити договір оренди землі.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, щодо порядку поновлення договору оренди землі. Касаційний суд визначив, що для виникнення підстави для поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", якщо орендарем не дотримано процедури, встановленої, зокрема, частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме не надано до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зауважила, що "незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі".

"Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-ХІV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше ".

Зазначена правова позиція Великої Палати Верховного Суду підтвердила раніше висловлені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до 15.07.2020), зокрема щодо виникнення у орендаря права на поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції у випадку порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі у відповідь на лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди.

У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019, у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин. Верховний Суд зауважував, що оскільки відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у даних спірних правовідносинах є орендар. Тому у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

У частині 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та. охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як слідує з наявних матеріалів справи та доводів сторін, будь-якого рішення щодо звернення позивача із клопотанням про поновлення Договору оренди землі Ободівською сільською радою Гайсинського району Вінницької області у встановленому законом порядку не приймалося.

Крім того, матеріали справи не містять заперечень відповідача після закінчення строку дії договору (01.09.2023) протягом місяця у поновленні Договору оренди, позивач продовжує належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою та виконує обов`язки землекористувача за спірним Договором (сплачує орендну плату).

На підтвердження зазначеного позивачем подано до справи платіжні інструкції про сплату орендних платежів за 2022, 2023 роки та податкові декларації з плати за землю.

Доводи відповідача про те, що спірну земельну ділянку сільська рада планує зарезервувати для наступного її поділу та приватизації фізичними особами не є підставою для ухилення від укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, тому відхиляються судом як безпідставні.

Тобто, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачем дотримані усі умови для поновлення договору оренди, визначені ст.33 Закону України "Про оренду землі" щодо звернення до відповідача в установлений термін з проханням поновити договір. Відтак, в результаті відмови відповідача у поновленні договору порушене переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст.86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У п.п.1-3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для захисту прав ПрАТ «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ» на поновлення Договору оренди землі шляхом визнання укладеною Додаткової угоди до нього.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Визнати Додаткову угоду до Договору оренди землі №369 від 19 липня 2016 року, що укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ», укладеною в наступній редакції:

Додаткова угода

до Договору оренди землі № 369 від 19 липня 2016 року

с. Ободівка «____»

---

2023 року

(місце укладення)

Ободівська сільська рада, надалі - Орендодавець, в особі голови сільської ради Ременюк Костянтина Васильовича, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись Законом України «Про оренду землі», з однієї сторони, та

Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля» надалі - Орендар, в особі керівника підприємства Вдовцова Михайла Михайловича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, надалі поіменовані кожна окремо - Сторона, а разом - Сторони, відповідно до рішення _____ сесії Ободівської сільської ради скликання від «__» 2023 року №

---

«Про продовження терміну та внесення змін до Договору оренди землі № 369 від 19 липня 2016 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу, що розташовані на території Ободівської сільської ради, за межами села Цибулівка Гайсинського району Вінницької області», уклали дану додаткову угоду до Договору оренди землі № 369 від 19 липня 2016 р. (надалі по тексту - Договір) про наступне:

1.Сторони домовились:

1.1.Визнати за Договором оренди землі № 369 від 19 липня 2016 року стороною «Орендодавець» Ободівську сільську раду замість Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

1.2. Поштові реквізити сторони Орендодавця викласти в наступній редакції:

Ободівська сільська рада

вул. Ватутіна, 8

с. Ободівка Гайсинський район Вінницька область КОД ЄДРПОУ 04331107

2. Внести зміни до Договору оренди землі № 369 від 19 липня 2016:

2.1. Пункт 5 викласти в новій редакції:

«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 0524186500:01:001:0585 станом на 2023 рік становить 396 387 (триста дев`яності шість тисяч триста вісімдесят сім) гривень, 98 копійок.».

2.2. Пункт 9 викласти в новій редакції:

«Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 47 566 (сорок сім тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень, 56 копійок.».

3. Продовжити строк дії Договору оренди землі № 369 від 19 липня 2016 року на 7 років з дати його закінчення. Дата закінчення строку дії договору 18 липня 2030 року.

4. Після закінчення строку дії Договору оренди землі Орендар має переважне право на укладення Договору оренди землі на новий строк. У цьому разі Орендар зобов`язаний повідомити про це Орендодавця не пізніше як за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору оренди землі.

5. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі № 369 від 19 липня 2016 року та набирає чинності з моменту підписання Сторонами та її державної реєстрації.

Сторони підтверджують, що на момент підписання Угоди на земельну ділянку з кадастровим номером 0524186500:01:001:0585, між ними немає неврегульованих спорів з приводу його виконання, а також будь-яких невиконаних Сторонами зобов`язань.

Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться в Орендодавця, друга - в Орендаря.

Реквізити сторін:

Орендодавець: Орендар:

Ободівська сільська рада ПрАТ ПК «Поділля»

Місцезнаходження юрдичної особи: Місцезнаходження юрдичної особи:

24353, Вінницька область, Гайсинський 24600, Вінницька область, Тульчинський

район, с. Ободівка, вул. Ватутіна, 8 район, смт. Крижопіль, вул. Порошенка О. e-mail obodonkaselskarada@gmail.com Героя України, буд. 74 А

Код ЄДРПОУ 04331107 Код ЄДРПОУ 33143011

Підписи сторін:

---

К.В. РЕМЕНЮК

---

М.М. ВДОВЦОВ

МП МП

Стягнути з Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Ватутіна, буд. 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353; код ЄДРПОУ 04331107) на користь Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "ПОДІЛЛЯ" (вул. Порошенка О. Героя України, буд. 74 А, смт Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600; код ЄДРПОУ 33143011) 2 684 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам та представнику позивача - Хитруку І.С. до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 26 лютого 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи