Рішення

від 15.02.2024 по справі 904/637/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024м. ДніпроСправа № 904/637/23За позовом Керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області

до Відповідача -1 - Петропавлівської районної державної адміністрації в особі правонаступника: Синельниківської районної державної адміністрації

Відповідача -2 - Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича

про скасування розпорядження визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Прокуратури Скрипник К.Ю.

Позивача Верешко С.В.

Відповідача -1 Бондар Ю.В.

Відповідача -2 Меженна О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор просить: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" № Р-517/0/350-15 від 24.12.2015; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,9546 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1014, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та ФОП Марковим Д.О., зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016, номер запису - 13647309 та скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав ФОП Макарова Д.О. на вказану земельну ділянку; зобов`язати ФОП Маркова Д.О. повернути земельну ділянку загальною площею 3,9546 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1014, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі землі Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області.

Відповідач -1 позов заперечує, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає виконанню, оскільки розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання в оренду на території Дмитрівської сільської ради" № Р-517/0/350-15 від 24.12.2015 ФОП Маркову Д.О., яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання в оренду, земельної ділянки, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, за межами населених пунктів, площею 3,9546 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1014, прийнято без порушення норм чинного законодавства, тому є законним та не підлягає скасуванню. Також Відповідач -1 не вбачає підстав для визнання недійсним Договору оренду та, відповідно, повернення земельної ділянки Орендодавцем. Крім того, Відповідач -1 заявляє про пропуск Прокурором позовної давності. Позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав оренди та суборенди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Належним способом захисту прав або інтересу Позивача у такому разі не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав.

14.03.2023 від Відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №912/2797/21. Мотивуючи тим, що однією з підстав для визнання Договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016 Прокурором зазначено саме відсутність нормативної грошової оцінки на час укладання договору та з метою врахування позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Великої Палати щодо подібних правовідносин під час розгляду у справі №904/637/23.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2023 провадження у даній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2797/21.

18.10.2023 від Прокурора надійшло клопотання про відновлення провадження у справі № 904/637/23, мотивоване тим, що Великою Палатою Верховного Суду 05.07.2023 розглянуто справу № 912/2797/21 та прийнято відповідну постанову.

Ухвалою суду від 30.10.2023 поновлено провадження в даній справі.

15.11.2023 Прокурор надав пояснення, в яких зазначив, що проаналізувавши постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, останній вважає, що у даному спорі, на момент укладання спірного Договору оренди земельної ділянки у ФОП Маркова Д.О. відсутні об`єктивні причини, що перешкоджали останньому у виготовленні та затвердженні технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1223881500:02:001:1014, а отже алгоритм визначення орендної плати, передбачений абзацом третім підп. 288.5.1. п.288.5 ст. 288 ПК України не міг бути застосований та орендна плата мала бути розрахована на підставі проведеної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач -2 позов заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до рішення VIII сесії Дмитрівської сільської ради від 14.05.1997 XII скликання, колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чкалова видано державний акт на право постійного користування землею №004503, серії І-ДП від 21.05.1997, на підставі якого КСП "ім. Чкалова" передано у постійне користування 616,2 га, з них державний резервний фонд 263,7 га. Разом із тим, Відповідачеві -2 не зрозуміло, яким чином Першотравенською окружною прокуратурою встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування на землю колишнього КСП ім. Чкалова № 004503 від 21.05.1997, серії І-ДП, спірна земельна ділянка віднесена до державного резервного фонду із земель, які передані КСП у постійне користування, якщо це твердження спростовується доказами доданими Позивачем, зокрема копією зазначеного документу, до якого не внесено відповідні зміни. Крім того, розпорядженням голови Петропавлівської районної адміністрації № 79 від 20.03.2000 погоджено "Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова", виготовлену Дніпропетровською філією інституту землеустрою, відповідно до протоколу № 2 загальних зборів (зборів уповноважених) членів КСП ім. Чкалова від 18.02.2000 та рішення XIII сесії ХШ скликання Дмитрівської сільської ради від 29.02.2000. В той же час, ще якусь "Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова", виготовлену Дніпропетровською філією інституту землеустрою, відповідно до протоколу №2 загальних зборів (зборів уповноважених) членів КСП ім. Чкалова від 10.03.2000 та погоджено рішенням Дмитрівської сільської ради від 18.05.2000. Як стверджує сам Позивач, у 2000 році на замовлення КСП ім. Чкалова Дніпропетровською філією Інституту землеустрою виготовлено ще якусь науково-технічну документацію по підготовці документів, що посвідчують право власності або користування землею, а також Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області, у зв`язку з чим, виникає питання, чи відповідає зазначена документація нормам чинного законодавства. До того ж, Державний акт на право постійного користування землею № 004503, серії І-ДП від 21.05.1997, виданий КСП ім. Чкалова не встановлює межі земель резервного фонду та не може вказувати на належність до них спірної земельної ділянки. Так, вказаним державним актом посвідчувалось право користування КСП ім. Чкалова земельною ділянкою площею 616,2 га. Однак, ні з матеріалів позову, ні зі змісту даного державного акту не випливає, що спірна земельна ділянка сформована із земель резервного фонду. Більше того, Державний акт на право постійного користування землею № 004503, серії I-ДП від 21.05.1997 втратив свою чинність, оскільки КСП ім. Чкалова припинило свою діяльність (відповідно до ст. 27 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, яка кореспондується зі ст. 141 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001). Отже, вказаний державний акт не може слугувати доказом наявності порушень чинного законодавства з боку Відповідачів. Схема поділу земель колективної власності КСП ім. Чкалова, як і всі інші копії документів, також не мають у собі змістового навантаження, яке б дозволяло стверджувати, що спірна земельна ділянка сформована із земель резервного фонду. На вищевказаній схемі зазначено межі земель колективної власності та землі постійного користування КСП, яке вже не існує. Зважаючи на викладене, Позивачем не надано жодного доказу належності спірної земельної ділянки до земель резервного фонду. Візуальним співставленням тих самих документів та вивченням Публічної кадастрової карти та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яку перевірено та затверджено всіма відповідними організаціями, зокрема Управлінням Держземагенства у Петропавлівському районі та Державним Агентством земельних сервітутів, Відповідачем -2 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223881500:02:001:1014 не відноситься, а ні до земель запасу, а ні до земель резервного фонду. ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області має всю необхідну інформацію для проведення перевірки без підтверджень з боку Петропавлівської РДА, зокрема, поземельну книгу земельної ділянки в електронному та паперовому вигляді. Крім того, на заяву ОСОБА_1 від 27.05.2015 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції (площа 102,672 га), яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області" листом вих. № 31 -4-0.11-13497/2-15 від 16.07.2015 ГУ Дерземагенства у Дніпропетровській області, правонаступником якого згідно з витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2021 є ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, надано відповідь, в якій зазначено, що відповідна земельна ділянка відноситься до земель приватної власності та надання дозволу не відноситься до повноважень цієї установи. Враховуючи інформацію, яка міститься у матеріалах справи, всю інформацію ГУ Держгеокадастру мало з моменту формування та державної реєстрації земельної ділянки, яку само і здійснило 09.02.2008. Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), який зазначено в пунктах 2.1, 3.1, 3.2 вказаного Договору оренди земельної ділянки; строк дії Договору, який зазначено в п. 4.1. Договору; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, передбачені розділом 5 Договору. При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма, (ст. 14 Закону України "Про оренду землі"). Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право оренди земельної ділянки підлягає обов`язковій державній реєстрації. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів (ч. 2 ст. 124 Земельного Кодексу України). Однак, нерозподілені частки не є землями державної або комунальної власності, і тому їх надання в користування здійснюється без проведення земельних торгів. Досить рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування та розробки технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що нерозподілені земельні ділянки за рішенням відповідного органу можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається в Договорі оренди. Таким чином, в договорі оренди нерозподілених земельних часток обов`язково повинна міститися умова про укладення такого договору на термін до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Це називається "скасувальна умова", яка передбачена п. 10.2 Договору оренди земельної ділянки;

У відповіді на відзиви Прокурор не погоджується із запереченими твердженнями Відповідачів, наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у позові.

Від Відповідача -2 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що ознайомившись з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, Відповідач -2 наполягає на тому, що законодавцем допускається передання власником в оренду земельної ділянки у випадку неможливості проведення нормативної грошової оцінки за об`єктивних обставин та визначено можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певним алгоритмом, передбаченим абз. 3 підп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України. Щодо правомірності втручання у право мирного володіння спірного земельною ділянкою, Відповідач -2 зазначив, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Прокурором не доведено підстав, за яких може бути виправдано втручання у майнове право Відповідача -2 на оренду землі, оскільки таке втручання є непропорційним тому заходу, якого вимагає Прокурор. Визнання Договору оренди земельної ділянки недійсним у цьому випадку матиме негативні наслідки як для органу місцевого самоврядування, який діє як власник майна, так і для Орендаря.

11.12.2023 від Відповідача -1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи відповіді Миколаївської сільської ради від 24.11.2023 № 2090 на запит Синельниківської райдержадміністрації.

Від Відповідача 2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копіі реєстраційної справи по державній реєстрації Договору оренди земельної ділянки.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У 1997 році на замовлення КСП ім. Чкалова Дніпропетровською філією Інституту землеустрою виготовлено науково-технічну документацію по роздержавленню земель та виготовленню державних актів на право колективної власності на землю та право постійного користування землею Колективному сільськогосподарському колективу ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 1.4.4 та п. 1.5 зазначеної технічної документації за КСП ім. Чкалова закріплено на праві постійного користування 263,7 га земель з державного резервного фонду та зазначено, що землі резервного фонду є державною власністю та використовуються за цільовим призначенням.

Відповідно до виписки з протоколу №2 зборів КСП ім. Чкалова від 30.04.1997 зазначеними зборами затверджено науково-технічну документацію по роздержавленню земель і виготовленню державних актів на колективну власність і постійне користування КСП ім. Чкалова від 1997 року, якою передбачено виділення та закріплення за господарством земель, у тому числі земель державного резервного фонду площею 263,7га.

Рішенням VIII сесії Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 14.05.1997 XII скликання затверджено зазначену науково-технічну документацію згідно з протоколом №2 зборів КСП ім. Чкалова від 30.04.1997 та передано у колективну власність 5537,8 га земель: в постійне користування 616,2 га із них за рахунок державного резервного фонду 263,7 га.

У подальшому, на підставі вищевказаного рішення Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 14.05.1997, КСП ім. Чкалова виготовлено державний акт на право постійного користування на землю серії І-ДП №004503 від 21.05.1997, відповідно до якого КСП ім. Чкалова надано у постійне користування 616,2 га, з них: державний резервний фонд 263,7 га. Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування, що містить зазначений державний акт, спірна земельна ділянка розташована в межах масиву земель державного резервного фонду, позначеного номером 2.

Відповідно до плану зовнішніх меж, який міститься у вказаному державному акті, земельна ділянка площею 616,2 га, яка передається в постійне користування КСП ім. Чкалова, складається в тому числі, із земель державного резервного фонду - 263,7 га, земель лісового фонду 135,3 га, земель природоохоронного фонду 161,8, земель водного фонду 55,4 га.

За наявними у справі графічними матеріалами, КСП ім. Чкалова в постійне користування передана ділянка, в частині площі 263,7 га земель резервного фонду, поконтурно складається з полів площею 106,7 га, 72,9 га, 26,8 га, 57,3 га.

19.04.2000 Дмитрівська сільська рада прийняла рішення провести обмін земельними ділянками колективної власності і резервного фонду на площі 179,6 га в межах полів 7, 8, 2 польової сівозміни на поле 7, 8, 2 кормової сівозміни та поле 1, 2 польової сівозміни частково. При розробці схеми поділу земель колективної власності КСП "ім. Чкалова" врахувати обмін земель колективної власності і резервного фонду сільської ради.

Внаслідок проведеного обміну земельних ділянок, земельна ділянка резервного фонду площею 179,6 га, яка раніше передана КСП ім. Чкалова в постійне користування, і перебувала у складі ділянки загальною площею 263,7 га, передана в колективну власність КСП ім. Чкалова та підлягала розпаюванню.

Співставлення площі земельних ділянок, визначених в графічних матеріалах, та площі ділянки, яка пропонувалася до обміну, свідчить про те, що об`єктом обміну за рішенням сільської ради від 19.04.2000 виступали ділянки в межах полів площею 106,7 га та 72,9 га., загальна площа яких разом і становить 179,6 га.

16.05.2000 у зв`язку з реорганізацією КСП ім. Чкалова, на підставі рішення Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області погоджено "Схему поділу земель колективної власності на земельні частки/паї КСП ім. Чкалова.

Відповідно до відомостей поділу земель, що паюються на частки (паї), до складу відповідних земель увійшли ділянки площею 106,7 га та 72,9 га. (№ контуру 37, 38). Що стосується решти раніше переданих КСП ім. Чкалова в постійне користування земельних ділянок площею 57,3 га та 26,8 га, вони залишилися у складі земель держаного резервного фонду та не увійшли до земель колективної власності КСП, які підлягають паюванню.

Згідно з ч. 10, 11 ст. 25 Земельного кодексу України, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.

Резервний фонд земель перебуває в державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Згідно з Указом Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паюванню підлягали тільки сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

15.05.2003 Петропавлівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (Орендодавець) та Марков О.Я. уклали Договір оренди землі, за п. 1.1. якого Орендодавець: Петропавлівська райдержадміністрація, на підставі розпорядження голови райдержадміністрації № 152-р-03 від 03.04.2003 року передає, а Орендар приватний підприємець Марков Олександр Якович набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 102,0 га, в тому числі: ріллі 102,0 га. Грошова оцінка земельної ділянки складає 311 406,00 грн. без урахування коефіцієнту індексації. Права третіх осіб на земельну ділянку відсутні. Земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформлюється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного договору.

Головою Петропавлівської районної державної адміністрації 24.12.2015 видано розпорядження №Р-517/0/350-15 "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради".

Зазначеним розпорядженням затверджено Відповідачеві-2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки № 1014 площею 3,9546 га з не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради. Надано Відповідачеві -2 в оренду строком на 30 років земельну ділянку з кадастровим номером 1223881500:02:001:1014 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради, а також встановлено розмір орендної плати 4% від грошової оцінки земельної ділянки.

29.01.2016 на підставі розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації 24.12.2015 №Р-517/0/350-15 Відповідачі уклали Договір оренди земельної ділянки (далі Договір), за п. 2.1 якого Орендодавець (Відповідач -1) надає, а Орендар (Відповідач -2) приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі не витребуваних паїв), яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,9546 га - ріллі (п. 3.1 Договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1223881500:02:001:1014 (п. 3.2 Договору).

Договір укладено строком на 30 років (п. 4.1. Договору).

Термін оренди та площу орендованої земельної ділянки може бути зменшено у разі отримання Власниками не витребуваних паїв державних актів на право власності на земельні ділянки (за письмовим повідомленням орендодавця) (п. 4.2 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду із земель не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради (п. 6.1. Договору).

Цільове призначення земельної ділянки: за КВЦПЗ код 01.01: - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 6.2. Договору).

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється на підставі розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації 24.12.2015 року № Р-517/0/350-15 "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" (п. 7.1. Договору).

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється впродовж 10 календарних днів з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, встановленому чинним законодавством України, за актом приймання-передачі, підписаним сторонами по Договору (п.7.3 Договору).

Після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п. 15.1. Договору договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації речового права оренди.

Цей Договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

Державну реєстрацію речового права права оренди Відповідача-2 на земельну ділянку кадастровий номер 1223881500:02:001:1014 проведено 10.03.2016.

У позовній заяві, Прокурор зазначає, що земельна ділянка 102,672 га належала КСП ім. Чкалова на праві постійного користування землею з 1997 року. Проте, у 2002 році КСП ім. Чкалова припинило свою діяльність, після чого земельна ділянка, до складу якої входить спірна ділянка, поділена на 22 ділянки, які в 2003 році без достатніх повноважень передано Петропавлівською РДА в оренду ПП Маркову О.Я., а у 2016 році в оренду Відповідачеві -2 як нерозподілені паї, в той час, як дані земельні ділянки відносяться до земель резервного фонду, а тому на підставі приписів ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі їх в оренду належить виключно центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Додані до справи докази підтверджують, що земельна ділянка, яка передана в користування ФОП Маркову Д.О. за спірним розпорядженням та Договором оренди, знаходиться в полі земельної ділянки площею 57,3 га, тобто ділянки, яка залишилася в землях державного резервного фонду, що не входила до земель колективної власності КСП ім. Чкалова та не підлягала паюванню, адже згідно з Указом Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність відповідним сільськогосподарським підприємствам.

Те, що вказана земельна ділянка не розпайована, також підтверджується кадастровим планом на якому зображено план земельної ділянки, як ціле поле (не поділене на окремі ділянки (паї)) та схема розподілу, масштаб 1:25000 на якому також земельна ділянка площею 102,672 га зображена єдиним полем. Також на експлікації контури земельної ділянки не зазначені. Відповідно до відомостей поділу земель, що паюються на частки (паї) спірна земельна ділянка не має контуру (номеру). Тобто дана земельна ділянка не розпайована.

Керівник Першотравенської окружної прокуратури в позовній заяві зазначає, що земельна ділянка площею 102,972 га, до складу якої входить спірна земельна ділянка, безпідставно, без будь-яких документів, поділена на 22 земельні ділянки, які потім обліковані як нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї).

Зазначене також підтверджуються наявною в матеріалах реєстраційної справи пояснювальною запискою, з якої вбачається, що спірна земельна ділянка пропонується для надання в оренду із земель запасу Дмитрівської сільської ради.

Додатковими підставами для визнання недійсним Договору Прокурор вказує, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилась, технічна документація не виготовлювалась, рішення про затвердження нормативно грошової оцінки районною радою не приймалось, а тому визначення орендної плати за земельну ділянку без проведення її нормативно грошової оцінки, є порушенням чинного законодавства.

Відповідач наполягає, що спірна земельна ділянка відноситься до нерозподілених земельних ділянок (паїв), тому спірний договір укладено правомірно.

Наведені обставини стали причиною звернення Прокурором з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для визнання недійсним розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації, підстави визнання недійсним Договір оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3,5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (ч.1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру").

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді і зазначив, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію: "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Водночас ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у судовому провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянин й або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 № 926/979/19).

Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: … 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 3,4 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті: індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з п. 31 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до п.1, підп.13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення у порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Згідно з п. 1 - 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до частини другої статті 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до п. "б", "ґ" ст. 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачі позов заперечують з викладених у відзивах підстав.

Позивач позов прокурора не підтримує.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Прокурором та не приймає позицію Відповідачів.

На підставі наданих у справу доказів судом встановлено, що земельна ділянка, передана в користування Відповідачеві -2 за спірним розпорядженням та Договором оренди, знаходиться в полі земельної ділянки площею 57,3 га, тобто ділянки, яка залишилася в землях державного резервного фонду, що не входила до земель колективної власності КСП "ім. Чкалова" та не підлягала паюванню, адже згідно з Указом Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність відповідним сільськогосподарським підприємствам.

Таким чином, за відсутності належного документального підтвердження віднесення спірної земельної ділянки до нерозподілених земельних паїв, та доведення матеріалами справи факту належності такої ділянки до земель резервного фонду, Відповідач-1 не мав повноважень розпоряджатися зазначеною ділянкою, як ділянкою з не витребуваних паїв Дмитрівської сільської ради, що свідчить про невідповідність оскаржуваного розпорядження вимогам законодавства.

Петропавлівська районна державна адміністрація розпорядилась земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не віднесена до нерозподілених (не витребуваних) паїв. Таким чином, передача земельної ділянки в оренду відбулася незаконно.

Разом із тим, суд вважає, що вимога Прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації не є ефективним способом захисту, адже дане розпорядження не є правовстановлюючим документом, а задоволення такої вимоги не призведе до відновлення прав Позивача. При цьому, Позивач (Прокурор) у межах розгляду справи про повернення земельної ділянки вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного розпорядження без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування.

Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження №14-208цс18), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19) від 11.02.2020 у справі №922/614/19 (провадження № 12-157гс19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

Також суд бере до уваги Висновки Верховного Суду, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

У зазначеній справі Прокурор пред`явив вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області). За висновками суду, зазначене не відповідає ч. 1 ст. 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

У даній справі склалася подібна ситуація, за якої Прокурор заявив вимогу про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації № Р-517/0/350-15 від 24.12.2015, тобто в частині даної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі Прокурора) до неї самої (в особі Петропавлівської РДА та її правонаступника - Синельниківської РДА).

З урахуванням викладеного, позов Прокурора в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації задоволенню не підлягає.

Щодо вимог Прокурора в частині визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016, суд виходить з того, що земельний кодекс України та інші законодавчі акти в редакції, чинній на день укладення оспорюваного договору не передбачали можливості передачі спірної земельної ділянки, з урахуванням встановленого судом статусу землі, поза процедурою земельних торгів.

У постанові від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що неконкурентне надання землі у користування не відповідає зазначеним принципам.

Відповідно до Висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених ч.1,2 ст.228 ЦК України договір оренди земельної ділянки, укладений без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, відповідно до ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

Водночас як у справі, що переглядалася Верховним Судом так і у даній справі земельні торги не проводилися.

Отже, Договір оренди землі від 29.01.2016 укладений Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області з ФОП Марковим Д.О. без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, а тому відповідно до ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

Якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу Позивача. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19, п. 72), від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18, п. 69, 70).

З урахуванням наведеного, позовна вимога Прокурора про визнання недійсним Договору задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав Відповідача -2 на земельну ділянку та повернення земельної ділянки Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області суд бере до уваги, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Відповідно до Висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.391 ЦК України, викладених у попередніх постановах та уточнених у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

У даній справі, речове право Відповідача -2 зареєстровано в реєстрі, а фактичне користування земельною ділянкою відбувається на підставі Договору оренди, що є недійсним (нікчемним). Отже, за встановленими обставинами, ефективним способом захисту власника ділянки, є усунення перешкод у користуванні належним Позивачеві майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з одночасним припиненням речових прав на вказану ділянку та її повернення на користь власника.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин позов Прокурора підлягає задоволенню в частині вимог про скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав Відповідача -2 та зобов`язання Відповідача -2 повернути земельну ділянку загальною площею 3,9546 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1014 Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволені позову про скасування спірного розпорядження та визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки через неналежність та неефективність способу захисту порушеного права, суд не надає оцінку доводам учасників справи щодо пропуску строку позовної давності за вказаними вимогами.

Щодо вимог про скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав на земельну ділянку та повернення земельної ділянки, які, по суті, є вимогами про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України), то, як вище зазначено судом, відповідний позов може бути пред`явлений впродовж усього часу тривання порушення прав Позивача, і на такі вимоги позовна давність не поширюється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки спірною земельною ділянкою Відповідач -2 володів, в тому числі на підставі Договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016 укладеного Відповідачами, суд вважає, що судовий збір підлягає стягненню з Відповідачів.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на земельну ділянку загальною площею 3,9546 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1014, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку загальною площею 3,9546 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1014, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі землі Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області (52744, Дніпропетровська обл., Синельниківський (Петропавлівський) район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, 182, код 04339066).

Стягнути з Петропавлівської районної державної адміністрації в особі правонаступника: Синельниківської районної державної адміністрації (52700, Дніпропетровська обл., смт Петропавлівка, вул. Героїв України, буд. 62, код 04052347) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, код 02909938) 2 684,00 грн. судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, код 02909938) 2 684,00 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Повне судове рішення складене 26.02.2024.

Суддя С.Г. Юзіков