Рішення

від 20.02.2024 по справі 904/153/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024 Справа № 904/153/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ", м.Дніпро

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

про відшкодування завданих збитків

Представники сторін в судове засідання не з`явились

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (далі-Позивач) 09.01.2024 року звернулось до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (далі-Відповідач) з позовом про стягнення майнової шкоди в розмірі 761 176,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на заподіяння шкоди внаслідок знищення та пошкодження майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а саме: 28.04.2023 підрозділами Збройних Сил Російської Федерації здійснено обстріл цивільної інфраструктури м. Дніпра, ракетами невстановленого типу. В результаті вказаних протиправних дій пошкоджено об`єкти цивільної інфраструктури, розташовані у м. Дніпро, в тому числі по вул. Панікахи, будинок 2. Факти руйнувань були встановлені під час первинного обстеження території аптечного складу №1, розташованого за адресою: м.Дніпро, вул. Панікахи 2, працівниками ТОВ «БаДМ» і підтверджуються, зокрема, Актом обстеження стану будівель та споруд, які зруйновано, стали непридатними для експлуатації або потребують капітального ремонту/реконструкції в результаті військової агресії Російської Федерації проти України № 1 від 28,04.2023. Сума матеріальної шкоди завданої Російською Федерацією в результаті пошкодженого об`єкту нерухомості складає 761176,00 грн, яка складається з суми завданих збитків у розмірі 672 176,00 грн, що підтверджується долученим до позовної заяви звітом "Про оцінку збитків", а також сумою збитків у розмірі 89000,00 грн за проведення експертної оцінки щодо визначення об`єму збитків, завданих внаслідок ракетного обстрілу.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

11.01.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 08.02.2024 о 10:00 год.

08.02.2024 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 20.02.2024 о 11:00год.

Позивач в судові засідання 08.02.2024 та 20.02.2024 не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк.с. 121, 122). 02.02.2024 через "Електронний суд" представник Позивача подав заяву про розгляд справи без участі (арк.с. 113-114).

Відповідач в судові засідання призначені на 08.02.2024 та 20.02.2024 не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства РФ в Україні, з огляду на припинення його роботи на території України.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.

У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору Позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з РФ, що унеможливлює надсилання ухвал суду на адресу Відповідача в особі посольства РФ в Україні повідомлення Відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі, судом здійснено розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/) (арк.с. 111-112, 123-124) відповідних оголошень-повідомлень.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи неявку Відповідача, належним чином сповіщеного про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.

В судовому засіданні 20.02.2024 року прийнято рішення в порядку ст. 240 ГПК України з оформленням вступної та резолютивної частини рішення.

3. Позиції інших учасників справи

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" є власником нерухомого майна (склад лікарських препаратів (корпус "2") літ. х-4, 5, 6, х1-1, х2-1, х4-1, х4), яке розташоване у Дніпропетровській області, м.Дніпро, вул.Панікахи, будинок 2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.08.2006 серія ЯЯЯ №575192 (арк.с. 29) та Договором про купівлю-продаж 1/100 частин нежитлової будівлі від 06.09.2006 (арк.с. 28, 30).

Також, 28.12.2021 року між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" укладено Договір оренди землі (арк.с. 31-35), відповідно до умов якого Дніпровська міська рада надає, а ТОВ "БаДМ" приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню складу лікарських препаратів, яка розташована по вул. Панікахи, 2 (Соборний район), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 03.03 (для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомога), з кадастровим номером 1210100000:03:031:0033. Підставою для укладання цього договору оренди землі сушення Міської ради від 27.01.2021 №294/2 та від 24.11.2021 №547/12. В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,7704 га. Договір укладено на п`ятнадцять років.

28.04.2023 року приблизно о 04:36 годин злочинною владою Російської Федерації, внаслідок ведення агресивної війни та агресивних воєнних дій, здійснено обстріл цивільної інфраструктури м.Дніпра ракетами невстановленого типу, в результаті вказаних противоправних дій загинуло 2 особи, отримали поранення 2 особи та пошкоджено об`єкти цивільної інфраструктури, в тому числі по вул.Панікахи, будинок 2, яким завдано значні пошкодження вибуховою хвилею від детонації ракети.

Факти руйнувань були встановлені під час первинного обстеження території аптечного складу №1, розташованого за адресою: м.Дніпро, вул.Панікахи 2, працівниками ТОВ «БаДМ» і підтверджуються зокрема Актом обстеження стану будівель та споруд, які зруйновано, стали непридатними для експлуатації або потребують капітального ремонту/реконструкції в результаті військової агресії Російської Федерації проти України №1 від 28.04.2023 (арк.с. 27). Факти руйнувань та знищення майна ТОВ «БаДМ» також підтверджуються матеріалами фото та відео фіксації, що була здійснена під час первинного огляду території Аптечного складу № 1 комісією відповідно до Наказу «Про призначення інвентаризаційної комісії у СП Дніпро (Аптечний склад № 1) № 182/1-од від 18.04.2023 (арк.с. 38-76).

Як зазначає Позивач у позові, в результаті пошкодження агресором інфраструктури Аптечного складу №1, діяльність зазначеного структурного підрозділу ТОВ «БаДМ» фактично була паралізована, відновлення діяльності вимагає здійснення фінансових видатків у значних обсягах, що власними силами підприємство забезпечити не в змозі. Дефіцит фінансових ресурсів підприємства обумовлений активною благодійною діяльністю, виконанням належним чином своїх фінансових зобов`язань на користь держави, національних та іноземних постачальників, та збереженням у повному обсязі робочих місць на підприємстві.

Керуючись чинним законодавством України, діяльність ТОВ «БаДМ» визначається, як діяльність закладу охорони здоров`я, основне завдання якого полягає в забезпеченні лікарськими засобами інших суб`єктів оптової або роздрібної торгівлі, закладів охорони здоров`я та виробників лікарських засобів шляхом здійснення ним оптової торгівлі та безпосередньо пов`язана з розповсюдженням і постачанням лікарських засобів через мережу ліцензованих аптечних складів, які відносяться до закладів охорони здоров`я відповідно до:

Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 за №929 «Про затвердження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів);

наказу Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2022 ; 385, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 12 листопада 2002 року за № 892/7180 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров`я».

ліцензії АЕ № 192538 від 22 лютого 2013 року, Аптечний склад № , що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 2.

За визначених обставин, дії військових зі складу збройних сил Російської Федерації та дії керівництва Російської Федерації підпадають під склад кримінального правопорушення, зазначеного у ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України.

28.04.2023 ТОВ «БаДМ» подало заяву про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується. Водночас, слідчим СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, складено протокол огляду місця події в присутності понятих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участю представника власника приміщення - ОСОБА_3 , а також протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 (арк.с. 22-23).

Відповідно до акту обстеження стану будівель та споруд, які зруйновано, стали непридатними для експлуатації або потребують капітального ремонту/реконструкції в результаті військової агресії Російської Федерації проти України № 1 від 28.04.2023 (арк.с. 27), в період часу з 09 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. 28 квітня 2023 року обстежено будівлі та споруди, що відносяться до інфраструктури Аптечного складу №1, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 2 з метою визначення технічного стану, що належить ТОВ «БаДМ» на підставі приватної власності та підтверджується Додатками до акту.

На день обстеження Аптечного складу № 1, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 2 комісія встановила наступне:

1.Склад - в приміщенні складу (літ. Х-4, 5, 6) вибуховою хвилею пошкоджені елементи огороджувальних конструкцій переважно на головному фасаді (південна сторона будівлі), а саме:

зламані запірні планки вікон в кількості - 100 (сто) одиниць;

пошкоджена цілісність та несуча спроможність воріт секційних розміром 2900x3000 мм, колір RAL 9002, з ручним тяговим дротом в кількості 5 (п`ять) одиниць.

2. Приміщення офісу - в приміщенні офісу пошкоджені елементи віконних конструкцій, а саме:

розбиті склопакети метало-пластикових вікон в кількості 22 (двадцять дві) одиниці різних розмірів;

розбиті мансардні вікна на 6-му поверсі в кількості 2 (дві) шт.

3. Пошкодження зазначені у п.1 та п. 2 виникли після вибухів, що мали місце 28.04.2023 приблизно о 04 год. 30 хв. у будівлях розташованих неподалік від місцезнаходження аптечного складу № 1 (м. Дніпро, вул. Панікахи, 2).

В подальшому, для визначення розміру збитків, завданих ТОВ «БаДМ» внаслідок знищення та пошкодження майна, товариство звернулось до фізичної особи-підприємця Жирова Андрія Костянтиновича, який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №35/2023 від 19.01.2023. За висновком експертизи, проведеної ОСОБА_4 , розмір реальних збитків (у вартісному виразі), завданих ТОВ «БаДМ», код ЄДРПОУ 31816235, внаслідок пошкодження 28.04.2023 у зв`язку із збройною агресією російської федерації нежитлової будівлі, складу лікарських препаратів (корпус « 2»), літ. Х-4, 5, 6, х1-1, х 2-5, х 3-1, х 4-1, х 5-1, х 4, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, складає 672 176 (шістсот сімдесят дві тисячі сто сімдесят шість) гривень без урахування ПДВ.

Відповідно до рахунку-фактури від 27 червня 2023 року (арк.с. 19), за послуги з проведення оцінки, а саме: визначення величини матеріальної шкоди, заподіяної ТОВ «БаДМ» (код ЄДРПОУ 3186235), внаслідок пошкодження майна в результаті військової агресії російської федерації проти України, за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, надані суб`єктом оціночної діяльності ФОП Жировим Андрієм Костянтиновичем, ТОВ «БаДМ» сплатило 89 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №650221 від 03.07.2023 про оплату проведеної експертної оцінки завданих збитків (арк.с. 18).

Відповідно до листа Служби Безпеки України, який надійшов на адресу ТОВ «БаДМ» разом із витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 28.04.2023, за вихідним № 349/8св від 11.09.2023 (арк.с. 20), зазначено, що за фактом ракетного обстрілу збройними силами російської федерації по території м. Дніпра, який відбувся 28.04.2023, у результаті якого пошкоджене офісне приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд.2, що належить ТОВ «БаДМ» (ЄДРПОУ 31816235), слідчим відділом Управління СБУ у Дніпропетровській області зареєстровано кримінальне провадження № 22023040000000349 від 28.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України (арк.с. 17).

Таким чином, 28.04.2023 року внаслідок ракетного обстрілу збройними силами Російської Федерації території м.Дніпра, ТОВ «БаДМ» завдано матеріальних збитків у розмірі 672 176 грн без урахування ПДВ, а також збитків, завданих необхідністю проведення експертної оцінки щодо визначення об`єму збитків, завданих внаслідок такого ракетного обстрілу у розмірі 89 000,00 грн.

Сума матеріальної шкоди завданої Російською Федерацією в результаті пошкодженого об`єкту нерухомості, підтверджується звітом №РЗ-01,08,23-П_2 "Про оцінку збитків" (арк.с. 77-107).

Відповідні незаконні, протиправні дії Російської Федерації, як в контексті норм національного законодавства України, так і в контексті норм міжнародного права, призвели до порушення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ", внаслідок пошкодження і руйнування об`єкт нерухомості, що стало підставою звернення Позивача до суду з відповідною позовною заявою.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках. встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного - з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ЕS-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію і зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ЕS-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна згідно з Конституцією України суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

У зв`язку з чим, суд вважає, що Позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до Відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

6. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (посольство Російської Федерації в Україні: 03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (49000, м.Дніпро, вул.Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 31816235) суму завданих йому збитків у розмірі 672176,00 грн без урахування ПДВ та суму збитків у розмірі 89000,00 грн за проведення експертної оцінки щодо визначення об`єму збитків, завданих внаслідок ракетного обстрілу.

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (посольство Російської Федерації в Україні: 03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 27) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 11 417,64 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 26.02.2024

Суддя Н.Б. Кеся