Рішення

від 26.02.2024 по справі 906/1656/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1656/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Смоляка Артема Олеговича

до Приватного підприємства "Лібос"

про стягнення 138813,9 грн.

Процесуальні дії по справі.

ФОП Смоляк Артем Олегович звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Лібос" 138813,90 грн., з яких: 73077,34 грн. боргу, 1063,12 грн. 3% річних, 64673,44 грн. пені.

Ухвалою суду від 27.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

10.01.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.32-36).

22.02.2023р. до суду від сторін надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди, до якої додано, підписану сторонами, мирову угоду від 14.02.2024 р.

Ухвалою суду від 23.02.2024р. суд відмовив у затвердженні мирової угоди від 14.02.2024 р., укладеної між фізичною особою - підприємцем Смоляк А.О. та Приватним підприємством "Лібос".

Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного сторонами 14.06.2023 року договору №14-06-23 ЛІБ, позивач надав послуги на загальну суму 60897,78 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом від 22.06.2023 №3.

У зв`язку з непроведенням відповідачем розрахунків, позивач нарахував до стягнення з нього 1063,12 грн. 3% річних, 64673,44 грн. пені, починаючи з 28.06.2023 року і до моменту звернення до суду 21.12.2023р. (177 днів).

Просив стягнути з відповідача 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що позивачем не доведено належне виконання своїх зобов`язань з надання послуг, а тому вважає, що вимога про сплату боргу є передчасною та такою, ще не підлягає задоволенню.

Зазначає, що позивач нарахував штрафні санкції поза межами визначеного статтею 232 ГК України періоду.

Вказує, що стягнення пені в сумі 64673,44 грн. та 1063,12 грн. 3% річних в надмірному великому розмірі покладає на відповідача додатковий надмірний тягар, який в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим та не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

14.06.2023 року між ФОП Смоляк А.О. (виконавець) та Приватним підприємством "Лібос" (замовник) було укладено договір №14-06-23 ЛІБ (а.с.7-8), згідно п.1.1 якого виконавець зобов`язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по обприскуванню культур за допомогою БПЛА (агродронів) - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

За умовами п.1.2 договору виконавець виконуватиме роботи з внесення ЗЗР агродронами на площі 208,79 га, загальною вартістю 73077,34 грн.

Пунктом 3.3 договору визначено, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунка-фактури згідно з актом передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 3 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт.

За прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5%, що нараховується на суму заборгованості, за кожен день прострочення оплати (п.5.1 договору).

22.06.2023р. сторонами підписано акт надання послуг №3 та додаток до акту, згідно якого позивачем виконано роботи з внесення ЗЗР агродронами на площі 208,79 га, вартістю 73077,34 грн. (а.с.8 на звороті, 9).

02.11.2023р. позивач направив відповідачу претензію про сплату існуючої заборгованості за надані послуги в сумі 73077,34 грн., а також нараховані суми річних та пені (а.с.10-13).

Відповідач відповіді на претензію не надав, існуючу заборгованість не погасив.

За вказаних обставин, ФОП Смоляк Артем Олегович звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Лібос" 138813,90 грн., з яких: 73077,34 грн. боргу, 1063,12 грн. 3% річних та 64673,44 грн. пені, нарахованих за період з 28.06.2023р. по 21.12.2023р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК Українивстановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг на підставі договору №14-06-23ЛІБ від 14.06.2023р.

Відповідно дост.901 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч.1ст.903 ЦК Україниякщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За нормамист. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На підтвердження факту надання відповідачу послуг на суму 73077,34 грн., позивачем надано суду копію акту надання послуг №3 від 22.06.2023р. та додатку до нього, підписаного представником відповідача та скріпленого його печаткою (а.с.8-9).

За умовами п.3.3 договору оплата мала бути здійснена замовником в строк не пізніше ніж через 3 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт.

Враховуючи, що акт наданих послуг підписано сторонами 22.06.2023р., у відповідач виник обов`язок оплатити надані послуги в строк до 27.06.2023р. включно.

Доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідач вказує про недоведення позивачем належного виконання своїх зобов`язань з надання послуг, а тому вважає, що вимога про сплату боргу є передчасною та такою, ще не підлягає задоволенню.

Разом з тим, акт надання послуг від 22.06.2023р. з додатком підписаний директором підприємства без зауважень щодо якості та кількості наданих послуг.

Доказів в підтвердження своїх заперечень відповідач суду не надав, в зв`язку з чим дані доводи не приймаються судом до уваги, як такі, що не підтверджені належними доказами.

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в частині сплати коштів за надані позивачем послуги в даному випадку покладено на відповідача, і останній не надав суду доказів погашення боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 73077,34 грн. вартості наданих послуг та задовольняє їх в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та пені, суд зазначає наступне.

Згідност.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст.612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч.2ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1063,12 грн. 3% річних, нарахованих за період з 28.06.2023р. по 21.12.2023р.

Перевіривши розрахунок відсотків річних, суд встановив, що він є законним та обґрунтованим, а тому заявлена позивачем сума 1063,13 грн. 3% річних підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Частиною 1 ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до статей 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5%, що нараховується на суму заборгованості, за кожен день прострочення оплати (п.5.1 договору).

Згідно розрахунку (а.с.2) позивач здійснив нарахування пені у розмірі 0,5% від суми боргу 73077,34 грн. за період з 28.06.2023р. по 21.12.2023р. і її розмір склав 64673,44 грн.

Суд звертає увагу, що обчислена позивачем пеня перевищує суму пені, обрахованої виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що суперечить приписам ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Здійснивши власний розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму боргу 73077,34 грн. за період з 28.06.2023р. по 21.12.2023р., суд встановив, що її розмір складає 14243,07 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

В стягненні 50430,37 грн. пені суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю її нарахування.

За приписами ч.1ст.74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1ст.86 ГПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 88383,53 грн., з яких: 73077,34 грн. боргу, 1063,12 грн. 3% річних, 14243,07 грн. пені.

В стягненні 50430,37 грн. пені судом відмовлено.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 вказаної статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Про правомірність обрахунку судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, у випадку подання до суду документів через підсистему "Електронний суд" вказує і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 року у справі №916/228/22.

Оскільки позовна заява подана позивачем через систему Електронний суд, тому за подання даного позову судовий збір підлягав сплаті в сумі 2147,20 грн. і саме з цієї суми суд здійснює обрахування судового збору, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 1367,13 грн., сплачений із задоволених позовних вимог 88383,53 грн., покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За відсутності клопотання позивача, суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі.

Частиною 2 ст.126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач вказав у позовній заяві, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 6000,00 грн.

До позовної заяви в підтвердження надання правової допомоги надав договір надання правової (професійної правничої) допомоги від 21.11.2022р., додаткову угоду №2 від 02.11.2023р., ордер адвоката від 29.11.2023р. та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000095, видане на ім`я адвоката Коверзнева Д.В. (а.с.15-17).

Пунктами 4, 5 додаткової угоди визначено, що за наслідком надання правової допомоги згідно цієї додаткової угоди, сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг, у якому зазначається перелік фактично наданої правової допомоги, її обсяг у похвилинному розмірі, склад та обсяг витрат, понесених виконавцем, у зв`язку з наданням правової допомоги.

Акт приймання-передачі наданих послуг є документом, що свідчить про повне прийняття замовником наданої правової допомоги та понесених у зв`язку з її наданням витрат. На вимогу замовника виконавець зобов`язаний надати докази понесених витрат та їх приналежність до цієї додаткової угоди.

Разом з тим, при зверненні до суду з даним позовом позивач не надав відповідний акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний з адвокатом, та не заявив під час розгляду справи про подання доказів понесених правничих витрат протягом 5 днів після прийняття судом рішення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не подано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, розподіл вказаних витрат суд не здійснює.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Лібос" (11244, Житомирська обл., Звягельський рн., с.Сербо-Слобідка, вул.Грека Івана, 47, код ЄДРПОУ 36188813)

на користь Фізичної особи - підприємця Смоляка Артема Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ):

- 73077,34 грн. - заборгованості;

- 1063,12 грн. - 3% річних;

-14243,07 грн. - пені;

- 1367,13 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня підписання судового рішення.

Рішення підписано: 26.02.2024 р.

Суддя Сікорська Н.А.

1 - в справу

сторонам - додано в Електронний суд