Рішення

від 26.02.2024 по справі 908/3767/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/182/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2024 Справа № 908/3767/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРО-ЛЮКС, ЛТД» (69008, м. Запоріжжя, вул. Каліброва, буд. 1, ідентифікаційний код 31888378)

про стягнення 419 169,08 грн.

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 02/033-20/03393 від 15.12.2023 (вх. № 4140/08-07/23) Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРО-ЛЮКС, ЛТД» про стягнення 419 169,08 грн. заборгованості за договором оренди землі № 041026101599 від 25.05.2010 за період з 01.01.2022 по 31.10.2023.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.12.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3767/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.05.2010 між Запорізькою міською радою та ТОВ «ФЕРРО-ЛЮКС, ЛТД» було укладено договір оренди землі, на виконання умов якого Запорізька міська рада передала відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6139 га, кадастровий номер 2310100000:02:022:0112 за адресою: АДРЕСА_1 , а орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду. Оскільки відповідач у 2022 та 2023 роках орендну плату за користування земельною ділянкою сплачував не в повному обсязі заборгованість за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 становить 419 169,08 грн. У зв`язку з чим, просить суд на підставі ст. ст. 11, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 83, 120, 206 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 173, 193, 283 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3767/23 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 19/182/23, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

Ухвала суду від 26.12.2023 про відкриття провадження у справі № 908/3767/23, що надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69008, м. Запоріжжя, вул. Каліброва, буд. 1, повернуто до суду 20.01.2024 з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3767/23.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал, згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій сплив. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 26.12.2023 у справі № 908/3767/23 процесуальний строк не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/3767/23 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 26.02.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2010 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРРО-ЛЮКС, ЛТД» (орендар) укладено договір оренди землі, про що у Державному реєстрі речових прав вчинено запис від 09.06.2010 за №041026101599.

Згідно п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення тридцять восьмої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №61/267 від 23 грудня 2009 року, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування станції технічного обслуговування автомобілів, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Власником земельної ділянки загальною площею 0,6139 га, кадастровий номер 2310100000:02:022:0112 за адресою: АДРЕСА_1 є Запорізька міська рада, що підтверджується реєстраційною карткою земельної ділянки серія АБЗ № 0638613.

Договір укладається строком на дев`ятнадцять років (п. 8 Договору).

Пунктом 6 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 3 721 154 грн. 85 коп (три мільйона сімсот двадцять одна тисяча сто п`ятдесят чотири грн. 20 коп.), в цінах 2010 року.

Відповідно до п. 9 Договору, оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 111 634 грн. 65 коп. (сто одинадцять тисяч шістсот тридцять чотири грн. 65 коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року.

Відповідно до п. 11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Заводського району 33218812700004 в управлінні Держказначейства у Заводському районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677136, код 13050200.

Як вбачається з матеріалів справи Запорізька міська рада виконала покладені на неї зобов`язання передбачені договором, та передала орендарю земельну ділянку загальною площею 0,6139 га, кадастровий номер 2310100000:02:022:0112 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каліброва, 1, а орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі.

За таких умов, у орендаря за результатами підписання договору виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 29.11.2023 за № 06.1-14/2500 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LОGІКА», через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРРО-ЛЮКС, ЛТД»: протягом 2022 року сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 37 064,50 грн.; з 01.01.2023 по 31.10.2023 сплата до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» не здійснювалась.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до п. 30.6. Договору орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до даних офіційного сайту Державної податкової служби України (httрs://tах.gоv.uа/nоvе-рrо-роdаtkі-nоvіni-/рrіnt-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2010-2021 роки (2010 рік -1,0; 2011 рік- 1,0; 2012 рік-1,0; 2013 рік 1,0; 2014 рік- 1,249; 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1) складав 2,0867, тобто 1,249 (2014)* 1,433 (2015) * 1,06 (2016) * 1,1 (2021) = 2,0869.

Таким чином розмір річної орендної плати за 2022 рік, відповідно до умов Договору становить: з 3 721 154,85 (НГО2010) * 2,0869 (К2010-2021) = 7765678,06 грн. (НГО 2022) * 3% = 232 970,34 грн.

Позивач розраховує розмір заборгованості орендної плати за період 01.01.2022-31.12.2022, відповідно до умов Договору наступним чином: 232970,34 грн. -37064,50 грн. = 195905,84 грн.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить 1,15, тому розмір річної орендної плати за 2023 рік, відповідно до умов Договору становить: 7 765 678,06 грн. (НГО 2022) * 1,15 (К2022) = 8 930 529,77 грн. (НГО2023) * 3% = 267 915,89 грн.

Позивач розраховує розмір заборгованості орендної плати за період 01.01.2023-31.10.2023, відповідно до умов Договору наступним чином: 267915,89 /12* 10= 1223 263,24 грн. (нараховано орендної плати за період 01.01.2023-31.10.2023).

Таким чином, оскільки відповідач у 2022 та 2023 роках орендну плату за користування земельною ділянкою сплачував не в повному обсязі заборгованість за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 становить 195 905,84 грн. + 223 263,24 грн. = 419 169,08 грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРО-ЛЮКС, ЛТД» заборгованості за договором оренди землі № 041026101599 від 25.05.2010 за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 в розмірі 419 169,08 грн.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ «Податок на майно») об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Тож, згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою за договором

Між тим, за відповідачем за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 рахується заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,6139 га, кадастровий номер 2310100000:02:022:0112 за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 419 169,08 грн.

Оренда плата є одним із основних джерел наповнення міського бюджету, а отже існуюча заборгованість відповідача з орендної плати за землю порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Оскільки відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди за яким стягується заборгованість, між сторонами існують господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом оренди.

Враховуючи, що відповідач у період 2022 та 2023 роках орендну плату за користування земельної ділянки сплачував не в повному обсязі, то заборгованість, що підлягає стягненню за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 становить 419 169,08 грн.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не спростував, правом на заперечення проти заявлених до стягнення сум не скористався, свого документально та нормативно обґрунтованого контррозрахунку суду не подав, доказів виконання зобов`язання за договором оренди землі та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості не надав.

З урахуванням вищевикладеного вимоги позивача є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними, туму суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Запорізької міської ради заборгованість за договором оренди землі № 041026101599 від 25.05.2010 за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 в розмірі 419 169,08 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

При цьому суд зазначає, що статтею 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

В ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Згідно зі ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет.

Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.

В ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

В ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно: виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет (ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

З огляду на викладене, бюджетне законодавство України не передбачає можливості Запорізької міської ради бути розпорядником бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень міської ради віднесено розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

07.12.2022 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 129 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2023 рік». Згідно з додатком 3 до рішення № 129 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків в фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради. Таким чином, сплачений судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню саме на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРО-ЛЮКС, ЛТД» (69008, м. Запоріжжя, вул. Каліброва, буд. 1, ідентифікаційний код 31888378) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 206) заборгованість за договором оренди землі № 041026101599 від 25.05.2010 в розмірі 419 169 (чотириста дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн. 08 коп. на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРО-ЛЮКС, ЛТД» (69008, м. Запоріжжя, вул. Каліброва, буд. 1, ідентифікаційний код 31888378) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 6287 (шість тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 54 коп.; отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UА058201720344270024000034816, ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 26.02.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.