Рішення

від 14.02.2024 по справі 910/9218/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2024Справа № 910/9218/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є.А. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" (вул. Балукова, 21, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, код ЄДРПОУ 20037376)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін плюс" (вул. Поповича Мирослава (Семашка), буд. 13, Київ, 03142, код ЄДРПОУ 37226619)

про стягнення 78 807, 04 грн,

представники сторін: згідно протоколу судового засідання;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармако" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін плюс" (далі - відповідач) про стягнення 78 807, 04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №ПК/431 від 01.10.2014 в частині оплати фактично поставленого товару (лікарські засоби та вироби медичного призначення), у зв`язку з чим і виникла вказана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.23 було відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження.

14.07.23 до канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано заяву про відстрочку виконання рішення. Клопотання про розгляд справи з викликом сторін. Відзив на позов мотивований тим, що позивачем в тексті позовної заяви не зазначено за якими саме видатковими накладними виникла заборгованість. Крім того, відповідач вказує на існування форс-мажорних обставин, на думку відповідача позивач також повинен взяти на себе тягар з втрати лікарських засобів, також відповідач просить відстрочити настання зобов`язання сплатити за отриманий товар.

24.07.23 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив від позивача.

10.08.23 до канцелярії суду надійшло клопотання про долучення документів від позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.23 було встановлено перехід справи до розгляду за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 20.12.23.

Ухвалою від 20.12.20213 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 24.01.2024.

Призначене судове засідання на 24.01.2024 не відбулося, розгляд справи призначено на 14.02.2024.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача в засідання суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 14.02.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між ТОВ «ФАРМАКО» (позивач, постачальник) та ТОВ «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ТМ» (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №ПК/430 (надалі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною. Предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Згідно пункту 6.1. Договору - оплата покупцем товару за цим Договором, здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому, порядок оплати товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) визначається постачальником при поданні замовлення на поставку покупцем.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що при здійсненні покупцем оплати товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому, перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов`язковим.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов`язання щодо повної оплати вартості поставленого товару відповідачем не виконано, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 78 807,04 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В частині 1 статті 265 Господарського кодексу України зазначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України внормовано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2, 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Матеріалами справи встановлено, що 31.12.2020 між сторонами укладено Угоду про використання електронних документів із застосуванням ЕЦП/ЕП за якою сторони погоджуються у зв`язку із виконанням своїх зобов`язань за будь-якими договорами, які укладені між сторонами або які будуть укладені в майбутньому здійснювати електронний обмін документами за допомогою телекомунікаційних каналів зв`язку та/або електронних носіях, підписаними ЕЦП/ЕП в порядку, обумовленому цією Угодою.

Згідно пункту 3.1. Угоди про використання електронних документів із застосуванням ЕЦП/ЕП - сторони визнають, що ЕЦП/ЕП в електронному документів рівнозначно власноручному підпису в документів на паперовому носії при дотриманні умов:

- ЕЦП/ЕП підтверджено з використанням посиленого/кваліфікованого сертифікату ключа за допомогою надійних засобів ЕЦП/ЕП;

- під час перевірки використовувався посилений/кваліфікований сертифікат ключа, чинний на момент накладення ЕЦП/ЕП;

- особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних та бухгалтерської довідки вбачається, що станом на 31.03.2023 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар у розмірі 64 873,34 + 789 018,27 грн. (сума поставок позивачем товару з 01.04.2023 по дату подання позову) - 775 084,57 грн (сума оплат здійснених відповідачем за товар з 01.04.2023 по дату подання позову) = 78 807,04 грн.

Додані до матеріалів справи видаткові накладні були підписані сторонами із застосуванням електронних цифрових підписів, як те передбачено Угодою про використання електронних документів із застосуванням ЕЦП/ЕП від 31.12.2020 та Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Про підписання спірних видаткових накладних, зокрема, без зауважень з боку відповідача щодо кількості та якості поставленого товару свідчать відповідні відмітки на первинних документах, а також надані в матеріали справи протоколи перевірки підписів сторін.

Крім того, щодо факту поставки позивачем товару на суму 78 807,04 грн не заперечує і відповідач у відзиві.

Згідно пункту 6.1. Договору - оплата покупцем товару за цим Договором, здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому, порядок оплати товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) визначається постачальником при поданні замовлення на поставку покупцем.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що при здійсненні покупцем оплати товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому, перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов`язковим.

З наявних у справі видаткових накладних вбачається, що товар поставлявся на умовах відстрочення платежу зі строком оплати - 24.05.2023 по всім спірним видатковим накладним, що не заперечується і відповідачем у відзиві.

Проте, відповідач зазначає, що згідно пункту 9.1. Договору сторони домовились, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин, які впливають на виконання сторонами зобов`язань за цим Договором, строки виконання таких зобов`язань продовжуються на строк дії вказаних обставин, якщо вони значною мірою впливають на виконання в належний строк всього Договору чи тієї його окремої частини, яка підлягає виконанню після настання форс-мажорних обставин.

Форс-мажорними обставинами, які впливають на можливість оплати вартості поставленого товару, на думку відповідача, є повномасштабне вторгнення росії на територію України, що розпочалося 24.02.2022.

Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14 № Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Отже, факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 внаслідок повномасштабного вторгнення Росії є загальновідомим фактом та саме з цієї дати боржники можуть бути звільнені від відповідальності за порушення зобов`язань, у випадку неможливості виконання зобов`язання саме внаслідок дії обставин форс-мажору.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, де вказано, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

Згідно пункту 9.3. Договору - обидві сторони цього договору зобов`язані терміново, в письмовій формі повідомити одна одну про початок та кінець дії форс-мажорних обставин, що перешкоджають виконанню зобов`язань за цим Договором.

Однак, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем письмового повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин в порядку п. 9.3. Договору, що значною мірою впливають на оплату в належний строк вартості поставленого товару.

Як встановлено судом, місцезнаходженням відповідача є м. Київ, а поставки товарів на суму 78 807,04 грн відбулись 09.05.2023, тобто в той час, коли відповідачеві було відомо про введення воєнного стану, існування загальновідомих об`єктивних обставин нападу Росії на територію України. При цьому, активні бойові дії на околицях Києва , як власне і в Києві з квітня 2022 не ведуться, а територія Києва виключена з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 14 від 13.01.2023.

Суд зазначає, що такі обставини, як військова агресія та введення воєнного стану в Україні самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача можливості виконати свої грошові зобов`язання та в силу п. 9.1. Договору продовжують строк виконання грошового зобов`язання.

Факт військової агресії Російської федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість виконання зобов`язань за договором.

Матеріали справи не містять доказів, того, що саме у зв`язку з повномасштабним вторгненням та введенням в Україні воєнного стану відповідач позбавлений був можливості виконати грошові зобов`язання з повної та своєчасної поставки товару щодо поставки товару, який він приймав вже після початку повномаштабного вторгнення Росії.

При цьому, суд не враховує надані відповідачем довідки по банківських рахунках відповідача станом на 22.06.2023, оскільки такі довідки сформовані лише станом на один календарний день, та в будь-якому разі, згідно приписів статті 617 ЦК України - не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, згідно долучених до відповіді на відзив актів звіряння між сторонами, а також виписки по банківському рахунку позивача, вбачається, що в період з першого кварталу 2022 по перший квартал 2023 (тобто в тому числі вже в період введення воєнного стану) відповідач здійснював розрахунки з позивачем за іншими видатковими накладними, що свідчить про наявність у відповідача оборотних коштів, якими останній покриває наявні заборгованості перед позивачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність форс-мажорних обставин у даних спірних правовідносинах, а відтак відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 25.05.2023, оскільки строк оплати вартості поставленого товару у розмірі 78 807,04 грн настав 24.05.2023.

Отже, суд дійшов висновку, про те що позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 78 807,04 грн є такими, що підлягають задоволенню, з огляду на те, що строк оплати вартості поставленого товару є таким, що настав.

Щодо заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Відповідач просить суд відстрочити виконання судового рішення на один рік з огляду на те, що господарська діяльність відповідача є соціально важливою, а на рахунках відповідача відсутня достатня кількість коштів для здійснення розрахунку з позивачем, що в силу триваючої військової агресії може ускладнити виконання судового рішення.

За ч. ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).

Втім, в будь-якому разі вирішуючи питання відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін на основі поданих сторонами доказів.

Тобто, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, та докази подані кожною із сторін, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанові КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).

Матеріали справи не містять доказів збитковості підприємства відповідача, та такими доказами не можуть вважатись надані суду довідки по банківським рахункам відповідача у АТ КБ «Приватбанк» та АТ «ОТП Банк», що сформовані лише станом на дві календарні дати, а не за відносно триваючий період (до прикладу за 2022 рік, перше півріччя 2023 року тощо). В будь-якому разі довідки банківських установ не містять та не можуть містити відомостей про збитковий стан боржника.

Отже, з огляду на встановлені вище обставини саме по собі введення воєнного стану на території України, як надзвичайних обставин, не означає, що відповідач не зможе виконати рішення суду, в силу того, що діяльність останнього є не припиненою та продовжується, а строк виконання зобов`язань є таким, що настав, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік.

За таких обставин, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір за подання позову покладається на відповідача на підставі п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін плюс" (вул. Поповича Мирослава (Семашка), буд. 13, Київ, 03142, код ЄДРПОУ 37226619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" (вул. Балукова, 21, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, код ЄДРПОУ 20037376) 78 807 (сімдесят вісім тисяч вісімсот сім) грн 04 коп. заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін плюс" про відстрочення виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА