Рішення

від 26.02.2024 по справі 910/19125/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2024Справа № 910/19125/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 00135390)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Тренд» (вул. Дніпровська, буд. 1-А, офіс 1, м. Київ, 04077; ідентифікаційний код 39726825)

про стягнення 1 678 742, 30 грн,

Представник сторін:

від позивача: Мошенець Дмитро

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача.

До Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі за текстом - ПАТ «Укрнафта», Позивач, Продавець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Тренд» (далі за текстом - ТОВ «Бізнес Тренд», Відповідач, Покупець), про стягнення 1 038 105 грн - основного боргу, 552 030 грн - інфляційних втрат та 88 607,30 грн - 3% річних, що в загальній сумі становить - 1 678 742, 30 грн заборгованості за договором купівлі-продажу скрапленого газу № АК1НГ-УУБ/3-1-СГ від 07.06.2022 (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на належне виконання ним умов Договору та здійснення поставки скрапленого газу в обсязі 600, 000 тон у період з 07.06.2022 по 31.07.2022.

Позивач звертає увагу суду на те, що істотною умовою Договору була передоплата Відповідача відповідно до пункту 5.2 розділу 5 Договору, яку Відповідачем порушено, що призвело до зарахування Позивачем гарантійного внеску Покупця, отриманим Продавцем від біржі у якості штрафу (компенсації) за неналежне виконання Договору Покупцем згідно пункту 6.4 розділу 6 Договору.

Так, подаючи даний позов, Позивач стверджує, що Відповідачем здійснено оплату за скраплений газ з порушенням договірного порядку, що призвело до прострочення виконання грошового зобов`язання та стало підставою для нарахування на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) інфляційних втрат та 3% річних.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що ним заперечуються заявлені вимоги, а саме в частині сплати 1 038 105 грн, оскільки за твердженням Відповідача, дана сума ним сплачена у якості гарантійного платежу та повинна бути зарахована у якості оплати за Договором.

Відповідач стверджує, що заборгованість за Договором відсутня, а нарахування на суму 1 038 105 грн 3 % річних та інфляційних втрат є безпідставним, що відповідно свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, Відповідач звертає увагу суду на те, що вказані кошти набули статусу штрафу лише з 08.05.2023, тобто після отримання повідомлення від Позивача, а затримка проведення попередньої оплати пояснюється Відповідачем виникненням форс-мажорних обставин - запровадження на території України з 24.02.2022 воєнного стану, що призвело до скрутного матеріального становища товариства та викликало труднощі з розрахунками з контрагентами.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 29.01.2024.

08.01.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

15.01.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 29.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.02.2024.

09.02.2024 через загальний відділ діловодства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від Відповідача.

Судове засідання 12.02.2024 відкладено на 26.02.2024.

У судовому засіданні 26.02.2024 представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Відтак, заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 26.02.2024 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

07.06.2022 між Позивачем, Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа» (Біржа) укладено Договір на комерційному аукціоні з продажу скрапленого газу № 1НГ-УУБ, що відбувся 07.06.2022, за результатами проведення торгів Покупець купує у Продавця газ нафтовий скраплений марки А власного виробництва.

Згідно пункту 1.2 Договору Покупець зобов`язується оплатити та прийняти скраплений газ на умовах цього Договору, а Продавець зобов`язується передати Покупцю скраплений газ відповідно до графіка поставки, вказаного Додатку № 1 до цього Договору загальною кількістю 600, 000 тонн.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Договору загальна вартість скрапленого газу становить 27 796 355, 00 грн, крім того ПДВ 1 805 744,86 грн.

Згідно пункту 3.1. Договору Продавець передає скраплений газ Покупцю по кількості і якості на умовах EXW Качанівський ГПЗ в пунктах передачі та в терміни, зазначені в Додатку 1 до цього Договору.

Додатком № 1 до Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.2022) погоджено терміни відвантаження: 1 декада червня - 3 декада липня (з 07 червня по 31 липня).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що Покупець здійснює попередню оплату за скраплений газ відповідно до пункту 5.1 Договору за наступним графіком:

- термін відвантаження 1 декада червня 2022 - 4 600 350, 00 грн. - протягом трьох банківських днів з дати підписання Договору;

- термін відвантаження 2 декада червня 2022 - 9 200 700, 00 грн. - протягом трьох діб до початку декади;

- термін відвантаження 3 декада червня 2022 - 13 801 050,00 грн. - протягом трьох днів до початку третьої декади червня 2022 року.

Остання сума, перераховується з врахуванням сплаченого біржі гарантійного внеску.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Договору визначено, що Покупець зобов`язаний сплатити на рахунок Продавця, визначену цим Договором вартість скрапленого газу відповідно до пункту 5.2 цього Договору.

Згідно пункту 5.3 Договору Біржа перераховує Продавцю гарантійний внесок, який вона отримала від Покупця для участі в аукціоні, відповідно до п. 4.3.1 Договору.

Відповідно до пункту 6.4 Договору якщо Покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок Продавця в терміни, визначені в пункті 5.2 Договору, гарантійний внесок Покупця (отриманий Продавцем відповідно до п. 4.3.1 цього Договору у сумі, зазначеній у пункті 5.2 цього Договору) як штраф (компенсація) за неналежне виконання ним своїх зобов`язань залишається у Продавця. Сума гарантійного внеску вважається зарахованою в сплату штрафу з моменту отримання Покупцем про це повідомлення Продавця. Сплата Покупцем штрафу не звільняє його від неналежного виконання взятих на себе зобов`язань та відповідальності за їх порушення.

Договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 9.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що за період з 16.06.2022 по 24.06.2022 Позивачем здійснено поставку товару Відповідачу наступним чином.

16.06.2022 передано скраплений газ в обсязі 69, 980 тон вартістю 3 219 325.28 грн., про що Позивачем та Відповідачем складено:

- видаткову накладну № КЦ-00319 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,720 тон вартістю 815 182,11 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00320 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,160 тон вартістю 835 423,65 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00321 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,040 тон вартістю 829 903,22 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00322 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 16,060 тон вартістю 738 816,30 грн;

- 17.06.2022 передано скраплений газ в обсязі 123, 200 тон вартістю 5 667 631, 82 грн., про що Позивачем та Відповідачем складено:

- видаткову накладну № КЦ-00323 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,580 тон вартістю 808 741,61 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00324 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,400 тон вартістю 800 460,99 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00325 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,700 тон вартістю 814 262,05 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00326 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,560 тон вартістю 807 821,55 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00327 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 480 тон вартістю 804 141,26 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00328 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,540 тон вартістю 806 901,48 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00329 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,940 тон вартістю 825 302,88 грн;

20.06.2022 передано скраплений газ в обсязі 71, 840 тон вартістю 3 304 891,79 грн., про що Позивачем та Відповідачем складено:

- видаткову накладну № КЦ-00330 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 680 тон вартістю 813 341, 97 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00331 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 900 тон вартістю 823 462, 74 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00332 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 860 тон вартістю 821 622, 59 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00333 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,400 тон вартістю 846 464,49 грн.

21.06.2022 передано скраплений газ в обсязі 104, 580 тон вартістю 4 811 046.54 грн., про що Позивачем та Відповідачем складено:

- видаткову накладну № КЦ-00334 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,440 тон вартістю 802 301, 13 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00335 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18, 040 тон вартістю 829 903, 22 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00336 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 620 тон вартістю 810 581, 75 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00337 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 15, 920 тон вартістю 732 375, 80 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00338 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,980 тон вартістю 827 143, 02 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00339 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 580 тон вартістю 808 741, 62 грн.

22.06.2022 передано скраплений газ в обсязі 89, 440 тон вартістю 4 114 553, 52 грн., про що Позивачем та Відповідачем складено:

- видаткову накладну КЦ-00340 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,540 тон вартістю 806 901, 49 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00341 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,340 тон вартістю 843 704,29 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00343 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 320 тон вартістю 796 780,72 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00344 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18, 420 тон вартістю 847 384,56 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00345 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 820 тон вартістю 819 782, 46 грн.

23.06.2022 передано скраплений газ в обсязі 71, 760 тон вартістю 3 301 211, 51 грн., про що Позивачем та Відповідачем складено:

- видаткову накладну № КЦ-00342 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 860 тон вартістю 821 622,60 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00346 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 960 тон вартістю 826 222, 95 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00347 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 900 тон вартістю 823 462, 74 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00348 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18, 040 тон вартістю 829 903, 22 грн.

24.06.2022 передано скраплений газ в обсязі 52, 940 тон вартістю 2 435 425, 55 грн., про що Позивачем та Відповідачем складено:

- видаткову накладну № КЦ-00351 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18, 100 тон вартістю 832 663, 44 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00352 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,820 тон вартістю 819 782,46 грн;

- видаткову накладну № КЦ-00353 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17, 020 тон вартістю 782 979, 65 грн.

Судом встановлено, що вказані вище видаткові накладні підписані представниками Позивача та Відповідача без зауважень та претензій, що відповідно підтверджує факт виконання Позивачем поставки за Договором належним чином та виникнення у Відповідача обов`язку з його плати.

Як зазначено вище, в обов`язки Відповідача, входило внесення гарантійного платежу та здійснення своєчасної оплати за скраплений газ.

Згідно доводів Позивача та як вбачається з матеріалі справи, 13.06.2022 на дотримання приписів підпункту 4.3.1 пункту 4.3 розділу 4 та пункту 5.3 розділу 5 Договору Біржею перераховано на користь Позивача гарантійний внесок Відповідача в розмірі 1 038 105 грн згідно платіжної інструкції № 40 від 13.06.2022, який сплачено Відповідачем.

Вказані кошти мали враховуватися під час проведення розрахунків між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Бізнес Тренд» у складі останнього платежу ТОВ «Бізнес Тренд» за скраплений газ, як це передбачено пунктом 5.2 розділу 5 Договору.

Позивач в обґрунтування поданого позову зазначає, що оплата по Договору Відповідачем здійснено з порушення, а саме:

- транш № 1 в розмірі 4 600 350 грн повинен був бути здійснений у строк до 10.06.2022 (включно), однак здійснено 06.07.2022;

- транш № 2 в розмірі 9 200 700 грн повинен був бути здійснений у строк до у строк до 11.06.2022, однак здійснено 06.07.2022;

- транш № 3 в розмірі 13 801 050 грн повинен був бути здійснений у строк до у строк до 21.06.2022, однак здійснено 06.07.2022 але не на повну суму, оскільки недоплачено 1 038 105 грн.

Суд вказує, що зазначені оплати здійснені Відповідачем згідно платіжної інструкції № 3 від 06.07.2022 на суму 25 815 981, 01 грн.

Позивач зазначає, що оскільки Відповідачем оплату за товар здійснено з порушенням встановлених пунктом 5.2 Договору строків суму гарантійного платежу в розмірі 1 038 105 грн зараховано Позивачем як штраф згідно положень пункту 6.4 Договору за неналежне виконання його умов, а тому товар оплачено Відповідачем не у повному обсязі.

Так, Позивач вказує, що у Відповідача станом на дату звернення до суду з позовом існує основний борг за Договором в розмірі 1 038 105 грн, а також нараховані Позивачем 3 % річних та інфляційні втрати згідно наданого розрахунку за прострочення виконання грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача (на офіційну адресу місцезнаходження) із листом від 01.05.2023 № 01/01-02/01/2096 про зарахування штрафу за Договором та необхідності сплати заборгованості.

Докази направлення вказаного листа Відповідачу поштовим повідомленням № 0105494082892 та отримання його представником Відповідача 12.05.2023 містяться в матеріалах справи.

У відзиві отримання повідомлення Позивача про зарахування штрафу Відповідачем вказано дату - 08.05.2023.

Згідно доводів Відповідача у нього відсутня заборгованість за Договором оскільки на його виконання сплачено всю суму поставки в розмірі 26 854 086, 01 грн., а нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму 1 038 105 грн до дати повідомлення його про зарахування штрафу є неправомірним в силу положень пункту 6.4 Договору.

Відповідач посилається на існування форс-мажорних обставин, що спричинили оплату товару за Договором із простроченням.

Так, Відповідач звертає увагу суду, що внаслідок введення на території України Указом Президента № 60/2022 від 24.02.2022 воєнного стану у товариства виникло скрутне фінансове становище, що спричинило складнощі з розрахунками з контрагентами.

Відповідач посилається на довідку від 07.09.2023 вих. №423, видану Державним ощадним банком України про закриття поточного рахунку ТОВ «Бізнес Трейд» та зазначає, що саме через цей рахунок здійснювалися аукціонні платежі та розрахунки по договорам, а докази в підтвердження руху грошових коштів та майнового стану Відповідача будуть надані пізніше після їх отримання.

Суд вказує, що станом на дату ухвалення даного рішення інші (додаткові) докази не подано.

При цьому судом враховано відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження наявності у Позивача лише одного (закритого) рахунку у АТ «Ощадбанк» для розрахунку з Позивачем.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Із врахуванням викладеного вище та з огляду на встановлені судом обставини, суд погоджується з доводами Позивача та визначеними ним кінцевими датами для здійснення оплат за Договором.

За сукупністю зазначеного, суд вказує, що Відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання з огляду на порушення строків оплати товару 06.07.2022, а не у строк до 10.06.2022, 11.06.2022 та 21.06.2022, що відповідно свідчить про порушення Відповідачем умов Договору.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 1 та 2 статті 549 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Укладаючи Договір, сторони погодили всі його істотні умови, зокрема і строки поставки товару і обсяг відповідальності.

З огляду на спірні правовідносини сторін, враховуючи положення пункту 5.2 та 6.4 Договору та порушення Відповідачем строків оплати, що ним не заперечується, зарахуванням Позивачем суми гарантійного платежу в розмірі 1 038 105 грн у якості штрафу відповідає умовам Договору та є відповідальністю Відповідача за порушення договірного зобов`язання.

Відтак, внаслідок зазначеного у Відповідача станом на дату звернення до суду існує заборгованість з основного боргу в розмірі 1 038 105 грн, яка є обґрунтованою та такою, що підлягає сплаті Відповідачем.

При цьому суд погоджується з доводами Позивача та зазначає, що умовами Договору не визначено строк протягом якого Продавець зараховує внесок у якості штрафу, а можливість його зарахування залежить від факту порушення Відповідачем пункту 5.2 Договору.

Однак, сторони укладаючи Договір, окрім зазначеного також погодили в пункті 6.4 наступну умову: «Сума гарантійного внеску вважається зарахованою в сплату штрафу з моменту отримання Покупцем про це повідомлення Продавця».

З огляду на зазначене, враховуючи отримання Відповідачем повідомлення про зарахування суми гарантійного платежу у якості штрафу, суд погоджується з доводами Відповідача, що саме з 08.05.2023 сума 1 038 105 грн набула правової природи штрафу в силу її зарахування Позивачем у відповідності до умов пункту 6.4 Договору у зв`язку з чим з 08.05.2023 виникла заборгованість з основного боргу.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок нарахованих Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат окремо по кожному траншу із врахуванням здійсненої оплати, у зв`язку з чим суд зазначає, що такі нарахування в частині суми траншу № 1, 2, 3 є правомірними та обґрунтованими, а нарахування на суму 1 038 105 грн повинно здійснюватися за період з 08.05.2023 по 23.11.2023, що відповідно становить 11 253, 37 грн інфляційних втрат та 17 064, 74 грн 3 % річних (в цій частині), а загалом 439 085, 95 грн інфляційних втрат та 61 303, 72 грн 3 % річних.

Враховуючи заперечення Відповідача, викладені у відзиві суд зазначає, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Нарахуванням Позивачем інфляційних втрат та 3 % річних є правом кредитора (Позивача), яке він може реалізувати при неналежному виконанні боржником грошового зобов`язанні, що наразі допущено Відповідачем та водночас є підставою для настання для останнього відповідних правових наслідків, в даному випадку передбачених частиною 2 статтею 625 ЦК України.

Так, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.

При цьому суд зазначає, що нараховані суми 3 % річних та інфляційних втрат передбачені статтею 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, а доказів наявності підстав для звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України матеріали справи не місять, що відповідно спростовує посилання Відповідача в цій частині.

Фактично Відповідачем лише констатується факт настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), однак не доводиться суду належними та достатніми доказами неможливість виконання умов Договору (здійснення оплати), що відповідно виключає можливість звільнення Відповідача від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Надана Відповідачем довідка банку № 42 від 07.09.2023, посилання на вилучення документів в ході кримінального провадження та запровадження на території України воєнного стану є недостатнім для звільнення Відповідача від відповідальності.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини щодо порушення Відповідачем умов Договору та порушення строків оплати товару, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог та наявності підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Тренд» (вул. Дніпровська, буд. 1-А, офіс 1, м. Київ, 04077; ідентифікаційний код 39726825) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 00135390) основний борг - 1 038 105 (один мільйон тридцять вісім тисяч сто п`ять) грн, інфляційні втрати - 439 085 (чотириста тридцять дев`ять тисяч вісімдесят п`ять) грн 95 коп, 3 % річних - 61 303 (шістдесят одна тисяча триста три) грн 72 коп. та судовий збір 23 077 (двадцять три тисячі сімдесят сім) грн 41 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 27.02.2024

Суддя Антон ПУКАС