Рішення

від 22.02.2024 по справі 912/7/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 рокуСправа № 912/7/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №912/7/24 від 08.01.2024

за позовом: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), код ЄДР 43877118, вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, 50103, адреса для листування: вул. Віктора Чміленка, 84/37, м. Кропивницький, 25006

до відповідача: Державного підприємства "Долинське лісове господарство" (далі - ДП "Долинський лісгосп"), код ЄДР 00992177, вул. Центральна, 1-А, м. Долинська, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 28500

про стягнення збитків в розмірі 207 786,57 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Братухін О.Ю. (в порядку самопредставництва), витяг з ЄДР;

від відповідача - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява №б/н від 30.12.2023, з урахуванням уточненої позовної заяви №6-64-10 від 03.01.2024, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ДП "Долинський лісгосп"з вимогами:

1. Стягнути з Державного підприємства "Долинське лісове господарство" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) завдані державі збитки в розмірі 207 786,57 грн, з яких:

198 511,21 грн на рахунок ГУК у Кіровоградській області/тг Компаніївка, UА458999980333139331000011485, ККДБ 24062100 - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, ЄДРПОУ 37918230;

9 275,36 грн на рахунок ГУК у Кіровоградській області./тг с.Аджамка, UА988999980333119331000011531, ККДБ 24062100 - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, ЄДРПОУ 37918230.

2. Стягнути з відповідача на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 116,80 грн за наступними реквізитами: ЄДРПОУ 43877118, номер рахунку IBAN UA 038201720343190001000101953, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перевіркою встановлено, що в межах державного лісового фонду Державного підприємства "Компаніївське лісове господарство" (далі - ДП "Компаніївський лісгосп") відбулася порубка дерев без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка, внаслідок чого завдано шкоду державі в розмірі 207 786,57 грн. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП "Компаніївський лісгосп" припинило діяльність, а правонаступником підприємства є ДП "Долинський лісгосп".

Ухвалою від 08.01.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/7/24, ухвалив справу №912/7/24 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 06.02.2024 - 14:30, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

24.01.2024 до господарського суду в межах строку, встановленого судом, від відповідача надійшов відзив №1 від 23.01.2024 на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ДП "Долинський лісгосп" про стягнення збитків в розмірі 207 786,57 грн.

В обґрунтування поданого відзиву зазначено таке.

Забезпечення охорони лісу дійсно входить до обов`язків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу, відповідно до норм чинного законодавства України, не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу.

Підставами притягнення до юридичної відповідальності є наявність складу правопорушення, як такого (фактична підстава) та наявність норми права, що прямо передбачає склад правопорушення та санкцію за його вчинення (нормативна підстава).

Державне підприємство "Компаніївське лісове господарство" виявивши, що в урочищі "Лужок" квартал 23 виділ 10 на території с. Лужок Компаніївської ОТГ Кропивницького району Компаніївського лісництва невідомими особами було скоєно незаконну рубку 21 дерева (дуба, ясена, клена) чим заподіяно істотну шкоду лісу на суму 79 466,60 грн, 22.05.2021 подано до відділу поліції №2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області заяву про вчинення злочину, на підставі якої, 25.05.2021 за фактом незаконної порубки дерев було відкрито кримінальне провадження відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121121040002556 від 25.05.2021.

Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню станом на даний час не завершено, тобто правоохоронними органами здійснюються заходи для встановлення винних осіб у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 КК України, та в подальшому буде вирішуватись питання про притягнення їх до відповідальності та стягнення завданих збитків.

Окрім зазначеного, із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач 17.06.2021 звернувся до Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконної рубки дерев виявленої при проведенні Інспекцією у період з 21 травня по 3 червня 2021 року позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП "Компаніївське лісове господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Із відповіді ГУ НП в Кіровоградській області від 06.09.2023, яка долучена позивачем до матеріалів позовної заяви, вбачається, що за фактами викладеними у повідомленнях про вчинення кримінального правопорушення, зокрема й від 17.06.2021, слідчими підрозділами та підрозділами дізнання ГУНП у Кіровоградській області у 2021-2022 роках розпочато досудові розслідування, яке триває й на даний час, вживаються заходи на встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.

З викладеного слідує, що у випадку стягнення з постійного лісокористувача (відповідача), за умови незабезпечення ним належної охорони лісу від незаконних порубок, шкоди за вказану бездіяльність у такому ж розмірі (як за незаконну порубку лісу), в наведеній ситуації ця особа, яка фактично буде такою, що відшкодувала шкоду замість іншої, винної особи (яка фактично здійснила рубку лісу), водночас буде позбавлена правової можливості в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України звернутись до винної особи зі зворотною вимогою (регресом) у розмірі виплаченого відшкодування оскільки підстави відповідальної постійного лісокористувача (відповідача) та особи визнаної винною у незаконній порубці дерев, будуть різними (відповідальність за неналежну охорону лісу в першому випадку та відповідальність за незаконну рубку лісу у другому) що суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення адже розраховані на підставі спеціальних такс розмір шкоди завданої саме незаконною рубкою лісу, повністю охоплює розмір шкоди за такий вид правопорушення, як незаконна рубка лісу, натомість стягнення такої шкоди з обох осіб (лісокористувача-охоронника та особи що, незаконно здійснила рубку дерев), тобто в подвійному розмірі по-перше суперечить загальним принципам притягнення до юридичної відповідальності, по-друге, не передбачено нормами чинного законодавства.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; 2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вину особи що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Позивачем чітко не обґрунтовано, які саме заходи охорони лісів не було вчинено відповідачем з метою збереження лісів від незаконних порубок також не обґрунтовано належним чином, в чому полягає безпосередньо вина відповідача, з чого слідує недоведеність позивачем усіх елементів визначених ст. 1166 ЦК України як таких що обов`язково мають бути встановлені при вирішенні питання про відшкодування шкоди.

02.02.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача в межах строку, встановленого судом, надійшла відповідь на відзив №б/н від 02.02.2024, відповідно до якої, оскільки відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, то на відповідача покладається обов`язок відшкодувати завдану шкоду. Вказане правозастосування наведене Верховним Судом у постанові №920/1106/17 від 20.02.2020. В свою чергу, на думку Інспекції, у разі встановлення органами досудового розслідування осіб, які безпосередньо скоїли порубку дерев на підвідомчій відповідачу території, то останній не позбавлений можливості звернутися до таких осіб зі зворотною (регресною) вимогою.

Протокольною ухвалою від 06.02.2024 господарський суд на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголосив перерву в судовому засіданні до 22.02.2024 о 15:00 год.

19.02.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання №б/н від 19.02.2024 про долучення доказів з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, зокрема, на підтвердження факту знаходження видалених дерев на території, підвідомчій відповідачу, направляє відомості з Геопорталу "Ліси Україна" (https://forestry.org.ua) та просить долучити їх до матеріалів справи.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом, відповідач - ДП "Долинський лісгосп" зареєстроване та має електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Документ в електронному вигляді "Ухвала-повідомлення" від 06.02.2024 по справі №912/7/24 (суддя Коваленко Н.М.) було надіслано одержувачу Державне підприємство "Долинське лісове господарство" ІПН/ЄДРПОУ 00992177 в його електронний кабінет; документ доставлено до електронного кабінету 08.02.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2024 про доставку електронного листа.

Відповідач в судове засідання 22.02.2024 своїх повноважних представників не направив.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

Відповідно до п. 2, 9-11 розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затверджене наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633, - Державна екологічна інспекція відповідного округу: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

28.04.2021 до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшло звернення громадянки Солодової І.М. щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, у якому зазначено про порушення вимог законодавства у сфері лісництва ДП "Компаніївський лісгосп".

На підставі вказаного звернення 11.05.2021 Державною екологічною інспекцією України надано Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави суб`єктом господарювання Державним підприємством "Компаніївське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00992220).

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №833 від 19.05.2021 "Про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ДП "Компаніївське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00992220), місцезнаходження юридичної особи: вул. Лісна, 2, смт. Компанїївка, Кіровоградська область" наказано з 21.05.2021 по 03.06.2021 провести позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ДП "Компаніївське лісове господарство". Предмет перевірки: здійснення державного контролю за додержанням правил, нормативів та стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, ведення лісового господарства.

19.05.2021 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) видано направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державного підприємства "Компаніївське лісове господарство" (код 00992220), Кіровоградська область, смт Компаніївка, вул. Лісна, 2.

В період з 21 травня по 03 червня 2021 року Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) складено акт №65/5.2/21 від 03.06.2021 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до якого виявлено, зокрема, порушення ст. 69, абз. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, а саме: виявлено факти незаконної вирубки дерев без спеціального дозволу (лісорубного квитка) у кв. 11 в. 18 (3 дерева), кв. 16 в. 1 (3 дерева), кв. 23 в. 10 (21 дерево), кв. 11 в. 14 (5 дерев), кв. 11 в. 15 (6 дерев) Компаніївського лісництва ДП "Компаніївське ЛГ" та факт незаконної вирубки дерев не відведених у рубку у кв. 87 в. 1 (6 дерев) Кропивницького лісництва ДП "Компаніївське ЛГ", чим заподіяні збитки лісовим ресурсам.

Вказаний акт підписано директором ДП "Компаніївське ЛГ" Слюсаренком О.М., а також міститься відмітка про отримання ним 03.06.2021 примірника акту на 27 сторінках. Також зазначено, що зауваження і заперечення будуть надані на окремому аркуші.

Також, 03.06.2021 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) видано ДП "Компаніївський лісгосп" припис від 03 червня 2021 №65/5.2/21, зокрема, розробити заходи та забезпечити їх виконання, по усуненню виявлених недоліків під час перевірки, які спрямовані на збереження, охорону та захист лісів від пожеж, засмічень побутовим сміттям, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захисту від шкідників і хвороб. Провести у даному напрямку роз`яснювальну роботу серед працівників господарства та проінформувати Держекоінспекцію про виконані заходи. Вказаний припис містить підпис директора ДП "Компаніївське ЛГ" Слюсаренка О.М.

01.07.2021 ДП "Компаніївський лісгосп" звертався до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) із заявою №02-11/166 від 30.06.2021 з проханням продовжити термін виконання припису від 03 червня 2021 року №65/5.2/21 пунктів 1-4 строком до 30.09.2021 року.

04.08.2021 ДП "Компаніївський лісгосп" надав до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) відповідь №02-11/188 від 02.08.2021 на припис від 03.06.2021 р. №65/5.2/21, відповідно до якої ДП "Компаніївський лісгосп" на виконання припису повідомлено, зокрема, про розроблені та затверджені заходи спрямовані на збереження, охорону та захист лісів від пожеж, засмічень побутовим сміттям, незаконних рубок, захисту від шкідників та хвороб.

Позивач зазначає, що внаслідок незаконного вирубування дерев завдано шкоду державі в розмірі 207 786,57 грн, яку обчислено згідно такс, вказаних у додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту", із врахуванням індексу інфляції на 2020 рік.

Інспекцією направлено ДП "Компаніївське ЛГ" претензію №5.1/279-ПР від 05.07.2021 про відшкодування розміру шкоди заподіяної внаслідок неналежної охорони постійним лісокористувачем, що призвело до незаконної вирубки дерев ДП "Компаніївське ЛГ" на суму 207 786,57 грн.

ДП "Компаніївське ЛГ" претензію відхилено виходячи з того, що за фактом порубки дерев відкрито кримінальне провадження №12021121040002556 від 25.05.2021.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.06.2022 здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП "Компаніївський лісгосп" (код ЄДР 00992220) в результаті її реорганізації, дані про юридичних осіб-правонаступників: Державне підприємство "Долинське лісове господарство", код ЄДРПОУ: 00992177.

У зв`язку з цим, Інспекція звертається з позовом до ДП "Долинський лісгосп" про стягнення збитків у розмірі 207 786,57 грн.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 16 та ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19, ч. 1, 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Положеннями ст. 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктами 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України визначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі №906/133/18, 20.02.2020 у справі №920/1106/17.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП "Компаніївський лісгосп", а пізніше його правонаступник ДП "Долинський лісгосп" є постійними лісокористувачами, на яких чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.

Вказані обставини підтверджуються зокрема відомостями з Геопорталу "Ліси Україна" та не заперечуються відповідачем.

Як встановлено судом, Актом №65/5.2/21 від 03.06.2021 Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зафіксовані факти правопорушень, а саме виявлено факти незаконної вирубки дерев без спеціального дозволу (лісорубного квитка) у кв. 11 в. 18 (3 дерева), кв. 16 в. 1 (3 дерева), кв. 23 в. 10 (21 дерево), кв. 11 в. 14 (5 дерев), кв. 11 в. 15 (6 дерев) Компаніївського лісництва ДП "Компаніївське ЛГ" та факт незаконної вирубки дерев не відведених у рубку у кв. 87 в. 1 (6 дерев) Кропивницького лісництва ДП "Компаніївське ЛГ".

Вказаний акт перевірки є чинним, зазначені в акті відомості відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані. Матеріали справи також не містять доказів оскарження акту та припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області.

Таким чином, позивачем доведено, що на відповідних земельних ділянках мала місце незаконна вирубка дерев, що свідчить про протиправність поведінки ДП "Компаніївський лісгосп".

Відповідачем не оспорюється факт вчинення незаконної рубки дерев на земельній ділянці, що перебувала у постійному користуванні ДП "Компаніївський лісгосп".

Разом з тим, суд відзначає, що такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №924/669/22).

В матеріалах справи наявні також акти обстеження, складені представниками Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за участі працівників ДП "Компаніївський лісгосп", в яких вказані породи дерев та діаметри пнів, а також письмові пояснення працівників ДП "Компаніївський лісгосп", які є належними доказами, та підтверджують факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства та завдання державі шкоди незаконною рубкою лісових насаджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вину.

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Водночас, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Господарський суд зазначає, що обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Позиція з даного приводу висловлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №927/1096/16, від 21.02.2020 у справі №920/1106/17.

У п. 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах №909/976/17, №925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Дана позиція спростовує доводи відповідача стосовно відсутності обов`язку відповідача нести відповідальність за шкоду завдану діяннями осіб, які вчинили незаконну рубку лісу.

Відтак, допустивши незаконну рубку лісу, ДП "Компаніївський лісгосп" порушило вимоги п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, оскільки не виконав свого обов`язку здійснювати охорону лісів від незаконних рубок. Причинний зв`язок між вчиненим порушенням та заподіяною шкодою полягає у тому, що внаслідок бездіяльності відповідача заподіяна шкода лісовим ресурсам.

При цьому, відповідач не надав жодних доказів, які би об`єктивно могли спростувати або обґрунтовано навести суду факти, що могли би поставити під сумнів вірогідність відповідних обмірів та розрахунків спеціалістів позивача.

Судом встановлено, що розмір збитків на загальну суму 207 786,57 грн розраховано державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища за Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 за №665.

При цьому, господарським судом враховано, що розмір нарахованих позивачем збитків відповідачем не спростовано.

Доводи відповідача про те, що відповідальність за завдану шкоду у даному випадку має нести виключно особа, яка здійснила незаконну рубку, господарським судом оцінюються критично, адже законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Зокрема, у цій справі підставою позову виступає наявність складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допущення самовільної вирубки лісу, а відтак наявність/відсутність вироку у кримінальному провадженні щодо притягнення до відповідальності осіб за незаконну порубку лісу не є визначальним для покладення на лісокористувача цивільно-правової відповідальності на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 18.02.2019 у справі №926/869/18 та від 30.11.2021 у справі №926/2174/20.

З огляду на викладене вище, відповідачем не спростовано відсутність вини у заподіянні шкоди лісовим ресурсам.

Звернення до правоохоронних органів про виявлення правопорушення для встановлення винних осіб не звільняє лісокористувача від відповідальності за порушення вимог ведення лісового господарства та відшкодування.

Отже, за таких обставин наявні усі елементи складу цивільного правопорушення.

Оскільки у спорах про відшкодування шкоди вина відповідача презюмується, тому саме відповідач мав довести відсутність його вини у заподіянні шкоди.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності, з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев.

Відтак, позовні вимоги про відшкодування шкоди в сумі 207 786,57 грн є обґрунтованими та належать до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не спростував вимоги та доводи позивача, та не надав суду відповідні докази, які свідчать про відшкодування ним шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна у розмірі 207 786,57 грн.

За результатами дослідження наданих сторонами доказів, господарський суд дійшов висновку про доведеність законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог, а отже задоволенню їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Долинське лісове господарство" (код ЄДР 00992177, вул. Центральна, 1-А, м. Долинська, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 28500) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (код ЄДР 43877118, вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, 50103) завдані державі збитки в розмірі 207 786,57 грн, з яких:

198 511,21 грн на рахунок ГУК у Кіровоградській області/тг Компаніївка, UА458999980333139331000011485, ККДБ 24062100 - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, ЄДРПОУ 37918230;

9 275,36 грн на рахунок ГУК у Кіровоградській області./тг с.Аджамка, UА988999980333119331000011531, ККДБ 24062100 - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, ЄДРПОУ 37918230.

Стягнути з Державного підприємства "Долинське лісове господарство" (код ЄДР 00992177, вул. Центральна, 1-А, м. Долинська, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 28500) на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (код ЄДР 43877118, вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, 50103) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 116,80 грн за наступними реквізитами: ЄДРПОУ 43877118, номер рахунку IBAN UA 038201720343190001000101953, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 27.02.2024.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.