Рішення

від 15.02.2024 по справі 914/1992/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024 Справа № 914/1992/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм», місто Львів

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №914/1992/23

за позовом ОСОБА_1 , місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм», місто Львів

про стягнення 425 869,24 грн заборгованості.

За участю представників:

від заявника (відповідача): не з`явився;

від стягувача (позивача): не з`явився.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм» про стягнення 425 869,24 грн заборгованості, з яких 278 270,00 грн основний борг, 22 707,27 грн три проценти річних, 124 891,97 грн інфляційні нарахування.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/1992/23 від 24.01.2024 в частині позовних вимог по актах приймання передачі послуг №01/2020 від 31.01.2020 на загальну суму 39 391,00 грн, №02/2020 від 29.02.2020 на загальну суму 62 043,00 грн, №04/2020 від 30.04.2020 на загальну суму 77 758,00 грн (борг заявлено в сумі 44 936,00 грн) провадження у справі закрито, а в решті позовних вимог позов залишено без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2024 заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, витрат за судову експертизу та подання відповідних доказів у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

29.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм» надійшла заява б/н (вх.№401/24) про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1992/23 та витрат на проведення експертизи. У поданій заяві представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм» понесені витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 48 500,00 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 6 883,20 грн.

Ухвалою суду від 01.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм» про стягнення судових витрат прийнято до розгляду. Призначено судове засідання для розгляду заяви на 15.02.2024.

15.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх.№4478/24 від 15.02.2024), позивач посилається на їх необґрунтованість та не співмірність. Просить частково задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу визначивши її у розмірі 3 000,00 грн.

Позивач (боржник) в судове засідання 15.02.2024 не з`явився, проте, 15.02.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі б/н (вх.№4529/24 від 15.02.2024).

Відповідач (заявник) в судове засідання 15.02.2024 не з`явився, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Слід зазначити, що явка сторін в судове засідання 15.02.2024 не визнавалась судом обов`язковою.

Суд, враховуючи строки розгляду заяви, належне повідомлення учасників справи про дату та час судового засідання, враховуючи, що явка представників в засідання обов`язковою не визнавалась, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності сторін.

Відводів судді та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 15.02.2024 ухвалено додаткове рішення, вступну та резолютивну частини додаткового рішення долучено до матеріалів справи.

Обставини встановлені судом.

28.06.2023 на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм» заборгованості у розмірі 425 869,24 грн за договором про надання послуг № 02/10/2017 від 02.10.2017, у зв`язку з неоплатою за надані послуги згідно актів приймання наданих послуг №01/2020 від 31.01.2020, №02/2020 від 29.02.2020, №04/2020 від 30.04.2020, №01/2021 від 31.01.2021, №02/2021 від 28.02.2021, №03/2021 від 31.03.2021, №04/2021 від 30.04.2021, №05/2021 від 31.05.2021, №06/2021 від 30.06.2021.

Як встановлено судом, актом звірки взаємних розрахунків від 09.11.2022, що підписаний позивачем, підтверджено відсутність заборгованості у відповідача по актах приймання передачі послуг №01/2020 від 31.01.2020 на суму 39 391,00 грн, №02/2020 від 29.02.2020 на суму 62 043,00 грн та №04/2020 від 30.04.2020 на суму 77 758,00 грн.

В ході розгляду справи в суді, за результатами проведення експертизи (висновок експерта від 13.12.2023 № СЕ-19/114-23/21807-ПЧ) встановлено, що підписи на актах №01/2021 від 31.01.2021, №02/2021 від 28.02.2021, №03/2021 від 31.03.2021, №04/2021 від 30.04.2021, №05/2021 від 31.05.2021, №06/2021 від 30.06.2021 виконані іншою особою, а не директором відповідача.

Після ознайомлення з результатами проведеної експертизи в судовому засіданні 24.01.2024 представник позивача подав до суду заяву про залишення позову без розгляду в частині стягнення з відповідача заборгованості на підставі актів наданих послуг №01/2021 від 31.01.2021, №02/2021 від 28.02.2021, №03/2021 від 31.03.2021, №04/2021 від 30.04.2021, №05/2021 від 31.05.2021, №06/2021 від 30.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/1992/23 від 24.01.2024 в частині позовних вимог по актах приймання передачі послуг №01/2020 від 31.01.2020 на загальну суму 39 391,00 грн, №02/2020 від 29.02.2020 на загальну суму 62 043,00 грн, №04/2020 від 30.04.2020 на загальну суму 77 758,00 грн провадження закрито, а в решті позовних вимог позов залишено без розгляду.

Відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 48 500,00 грн та витрати на проведення експертизи в сумі 6 883,20 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

07.07.2023 між Адвокатським об`єднанням «КРАВЧУК І ПАРТНЕРИ» (далі Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм» (далі Клієнт) укладено Договір про правову допомогу в суді та виконавчому проваджені №07-07/23 (далі Договір), за п. 1.1. якого, об`єднання зобов`язується надавати клієнту послуги у галузі права (правничу допомогу), а клієнт зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх.

Згідно ордеру про надання правової (правничої) допомоги серії ВС №1217454 від 18.07.2023, адвокатом Кавчук Андрієм Вікторовичем надається правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм» на підставі вищевказаного договору. За даним ордером повноваження адвоката не обмежуються.

Відповідно до п. 1.2. договору, за договором надаються послуги щодо представництва та захисту інтересів клієнта у справі №914/1992/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм» про стягнення 425 869,24 грн заборгованості, зокрема, але не виключно:

-представництво законних інтересів та захист прав Клієнта:

в судах усіх інстанцій та юрисдикцій з правами (повноваженнями), які надані представнику

учасника провадження (позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику тощо);

у виконавчому провадженні, з усіма правами, які надані стороні у виконавчому провадженні відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в т.ч. пред`явлення, відкликання виконавчих документів, подання і отримання будь-яких заяв, клопотань, інших документів, що необхідні для здійснення виконавчого провадження;

у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування,

підприємствами, установами та організаціях незалежно від форми власності та

підпорядкування, фізичними особами.

-підготовка і подання звернень, адвокатських запитів в інтересах Клієнта;

-збір, аналіз, подання доказів (відомостей, даних, документів тощо) в інтересах Клієнта;

-надання Клієнту усних та письмових консультацій, висновків, довідок з правових питань;

-правовий аналіз документів для Клієнта та перевірка їх відповідності вимогам

законодавства;

-інші юридичні послуги (правнича допомога) в інтересах Клієнта за цим договором.

Відповідно до п. 3.1. договору, гонорар є формою винагороди Об`єднання за надання послуг правової допомоги Клієнту.

Сторони досягли згоди, що Клієнт сплачує Об`єднанню: гонорар у фіксованому розмірі в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок, за надання послуг, вказаних в п 3.3. договору; гонорар успіху (додаткова винагорода) у розмірі 4% від ціни позову - у разі отримання Клієнтом позитивного результату надання послуг (наприклад, прийняття рішення суду по суті спору на користь Клієнта, примирення сторін спору в інтересах Клієнта тощо).

Гонорар, вказаний в п. 3.2. договору, сплачується Клієнтом за надання послуг правової допомоги з представництва інтересів та захисту прав Клієнта в суді першої інстанції, а саме:

вивчення наданих Клієнтом документів, що стосуються спору, та їх правова оцінка;

правовий аналіз судової практики в подібних спорах;

визначення правової позиції у спорі в інтересах Клієнта та стратегії представництва в суді;

збір, формування і підготовка доказів для подання до суду;

ознайомлення з матеріалами справи (при необхідності, одна дія);

участь в судових засіданнях (до п`яти засідань);

складання і подання заяв по суті справи та інших процесуальних документів (заяви, клопотання) у справі (при необхідності, до 3 (трьох) документів);

опрацювання і підготовка відповідей (заперечень) на процесуальні документа інших учасників справи (при необхідності, до 3 (трьох) документів);

ознайомлення з судовими рішеннями (ухвалами) під час провадження у справі;

вчинення процесуальних дій щодо стягнення судових витрат в користь Клієнта.

Вказаний в п. 3.2. договору гонорар визначено сторонами у фіксованому розмірі залежить від фактичної кількості наданих Об`єднанням послуг з переліку, зазначеного у п. 3.3. договору, та отриманого клієнтом результату з розгляду справи в суді відповідної інстанції.

Відповідно до п. 4.7. договору, Об`єднання складає і надає Клієнту Акт наданих послуг (їх частини).

На момент подання відзиву попередній (орієнтовний) розрахунок витрат становив 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 коп за надання послуг професійної правничої допомоги відповідно до договору про правову допомогу в суді та виконавчому провадженні № 07-07/23 від 07.07.2023. В процесі судового розгляду справи між відповідачем та АО «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ» було узгоджено надання додаткових послуг правничої допомоги за підготовку та подання адвокатських запитів в інтересах відповідача (3 500,00 грн) та надання правової допомоги у процесі проведення експертизи судом (5 000,00 грн).

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджується такими доказами:

рахунок АО «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ» на оплату послуг від 07.07.2023 № 07/07;

платіжна інструкція від 13.07.2023 № 2444;

рахунок АО «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ» на оплату послуг від 26.09.2023 № 26/09-1

платіжна інструкція від 28.09.2023 № 2545;

рахунок АО «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ» на оплату послуг від 03.10.2023 № 03/10;

платіжна інструкція від 03.10.2023 № 2555;

рахунок АО «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ» на оплату послуг від 24.01.2024 № 24/01-2;

платіжна інструкція від 24.01.2024 № 2750;

акт наданих послуг від 02.10.2023 № 02/10-1, підписаний відповідачем та Адвокатським об`єднанням «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ»;

акт наданих послуг від 03.10.2023 № 03/10-1, підписаний відповідачем та Адвокатським об`єднанням «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ»;

акт наданих послуг від 25.01.2024 № 25/01, підписаний відповідачем та Адвокатським об`єднанням «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ».

25.01.2024 між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ» підписаний Детальний опис наданих послуг, згідно якого надано наступні послуги:

вивчення наданих Клієнтом документів, що стосуються спору, їх правова оцінка;

ознайомлення з позовною заявою та додатками, опрацювання доводів та аргументів позивача у справі;

правовий аналіз судової практики в подібних спорах;

визначення правової позиції у спорі в інтересах Клієнта, стратегії представництва в суді, узгодження правової позиції з Клієнтом;

збір, формування і підготовка доказів для подання до суду;

складання і подання до суду відзиву на позовну заяву (в т.ч. надсилання іншій стороні);

складання і подання до суду клопотання про витребування доказів та призначення експертизи (в т.ч. надсилання іншій стороні);

складання і подання до суду заперечень на додаткові пояснення (заперечення) позивача;

складання і подання адвокатських запитів в інтересах Клієнта з метою отримання доказів для підтвердження правової позиції щодо заперечень відповідача у справі;

складання і подання до суду заяви про виконання вимог ухвали про призначення експертизи;

складання і подання до експертної установи та до суду листів про підтвердження оплати за експертизу та заперечення щодо помилкових суджень експерта;

ознайомлення з матеріалами справи 12.01.2024;

підготовка до участі та участь у судових засіданнях 21.08.2023, 14.09.2023, 03.10.2023, 24.01.2024;

складання та подання заяви про компенсацію судових витрат та ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат;

підготовка до участі та участь у судовому засіданні щодо розподілу судових витрат.

Попередньо узгоджена вартість послуг 40 000,00 грн.

Додатково узгоджена вартість послуг за складання та подання адвокатських запитів 3 500,00 грн.

Додатково узгоджена вартість послуг правової допомоги щодо призначення експертизи судом, підготовка і подання документів до суду 5 000,00 грн.

Загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 48 500,00 грн, які відповідач просить стягнути з позивача.

Щодо витрат на проведення експертизи.

Експертиза проводилась згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 03.10.2023 з метою встановлення фактичних обставин справи щодо виконання підпису на актах приймання наданих послуг та їх приналежності директору ТОВ «Кріо-Терм» Турок Оксані Павлівні чи іншій особі.

За проведення судової почеркознавчої експертизи відповідач оплатив 6 883,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.11.2023 № 2632.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на проведення експертизи в сумі 6 883,20 грн.

При ухваленні додаткового рішення суд керувався наступним.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України разом витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Великою Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Суд встановив, що відповідачем в межах цієї справи було отримано правову допомогу від Адвокатського об`єднанням "КРАВЧУК І ПАРТНЕРИ" за договором №07-07/23 від 07.07.2023 про правову допомогу в суді та виконавчому проваджені.

Так, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

25.01.2024 між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ» підписаний Детальний опис наданих послуг, згідно якого вартість наданих адвокатом послуг складає 48 500,00 грн, які відповідач просить стягнути з позивача.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Судом під час оцінки обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу враховано характер спірних правовідносин щодо виконання договору, предмет заявлених позовних вимог, а також обсяг та зміст підготовлених адвокатом документів.

Суд враховує клопотання позивача (вх.№335/24 від 24.01.2024) у якому останній просив суд в частині позовних закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, а в решті позовних вимог просив залишити без розгляду, що в свою чергу значно спрощує процес розгляду справи в цілому.

Зважаючи на час, необхідний для дослідження наведеної кількості доказів, нескладний характер спору та сталу судову практику з даного питання, враховуючи незначну кількість доказів та відсутність складних арифметичних розрахунків позову суд приходить до висновку про те, що розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу відповідачем значно завищено.

В контексті понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.

Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для покладення судом витрат на професійну правничу допомогу на позивача саме в розмірі 48 500,00 грн, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.

Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Дослідивши надані представником відповідача докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, виходячи з конкретних обставин справи, об`єму вчинених представниками відповідача дій, враховуючи заперечення позивача, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також враховуючи заяву позивача про закриття провадження та залишення позову без розгляду, суд приходить до висновку про часткове стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. У задоволенні решти вимог в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу слід відмовити.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 6 883,20 грн.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

У якості доказів понесення відповідачем витрат на проведення експертизи до матеріалів справи надано копію платіжної інструкції №2632 від 24.11.2023 на суму 6 883,20 грн.

Суд зазначає, що заявлений відповідачем розмір витрат на проведення експертизи доведений, документально обґрунтований, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на проведення експертизи покладаються на позивача в сумі 6 883,20 грн.

Керуючись статтями 2, 15, 16, 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм» про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Терм» (79015, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1; ідентифікаційний код 40717955) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 6 883,20 грн витрат на проведення експертизи.

3.У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4.Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Додаткове рішення набирає законної відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в статтях 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне додаткове рішення складено та підписано 26.02.2024.

Суддя Сухович Ю.О.