Рішення

від 21.02.2024 по справі 914/3597/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2024 Справа № 914/3597/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Антимонопольного комітету України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕИ БРОВАРИ»

про: стягнення штрафу у розмірі 339 999 грн. та 339 999 грн. пені,

представники:

позивача: Прохоров Є.І.,

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕИ БРОВАРИ» про стягнення штрафу у розмірі 339 999 грн. та 339 999 грн. пені.

13.12.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 10.01.2024р.; викликати представників сторін у підготовче засідання.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 31.01.2024р., суд постановив протокольну ухвалу відповідно до якої ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 21.02.2024р.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Позиція позивача:

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем не сплачено штраф у розмірі 339 999 грн, накладений рішенням адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 03.11.2023р. №237-р, за результатами розгляду справи №145-26.13/176-21, у зв`язку з чим відповідачу, окрім штрафу, нарахована пеня в розмірі 339 999 грн. В якості правових підстав позову вказує на норми статей 16, 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та статтю 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Позиція відповідача:

Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи пояснень не подав.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, вимог ухвал Господарського суду Львівської області у даній справі не виконав.

За результатами дослідження поданих доказів та матеріалів справи, пояснень представника позивача, суд встановив наступне:

Антимонопольний комітет України (далі - Комітет, Позивач), розглянувши матеріали справи №145-26.13/176-21 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «РЕИ БРОВАРИ» (ідентифікаційний код 39817807) (далі - ТзОВ «РЕИ БРОВАРИ», Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 03.11.2022 № 237-р (далі - Рішення № 237-р), яким визнано, що ТОВ «РЕИ БРОВАРИ» вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів відкритих торгів « 2011-034 - 90520000-8 - Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами (лот №1-ДК 021:2015 90520000-8 Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами (Послуги зі збирання, розділення (на рідку та тверду фази), завантаження та вивозу відходів буріння з об`єктів Замовника з подальшою утилізацією або остаточного розміщення на відведених місцях чи об`єктах з використанням матеріалів, спеціального транспорту і технологічного обладнання Виконавця) лот №2-ДК 021:2015 90520000-8 Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами (Послуги зі збирання, розділення (на рідку та тверду фази), завантаження та вивозу відходів буріння з об`єктів Замовника з подальшою утилізацією або остаточного розміщення на відведених місцях чи об`єктах з використанням матеріалів, спеціального транспорту і технологічного обладнання Виконавця) лот №3--ДК 021:2015 90520000-8 Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами (Послуги зі збирання, розділення (на рідку та тверду фази), завантаження та вивозу відходів буріння з об`єктів Замовника з подальшою утилізацією або остаточного розміщення на відведених місцях чи об`єктах з використанням матеріалів, спеціального транспорту і технологічного обладнання Виконавця) лот №4-ДК 021:2015 90520000-8 Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами (Послуги зі збирання, розділення (на рідку та тверду фази), завантаження та вивозу відходів буріння з об`єктів Замовника з подальшою утилізацією або остаточного розміщення на відведених місцях чи об`єктах з використанням матеріалів, спеціального транспорту і технологічного обладнання Виконавця) лот №5-ДК 021:2015 90520000-8 Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами (Послуги зі збирання, розділення (на рідку та тверду фази), завантаження та вивозу відходів буріння з об`єктів Замовника з подальшою утилізацією або остаточного розміщення на відведених місцях чи об`єктах з використанням матеріалів, спеціального транспорту і технологічного обладнання Виконавця)», проведених акціонерним товариством «Укргазвидобування» (ідентифікатор процедури закупівлі № UA-2020-07- 23-007175-b).

За вказане порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 339 999 грн.

Відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день прийняття Рішення № 237-р, юридична адреса Відповідача була: вул. Олега Оникієнка, буд. 61, м.Бровари, Київська обл., 07400 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань долучено до матеріалів справи).

Копія Рішення № 237-р була надіслана Комітетом Відповідачу разом із супровідним листом від 15.11.2022р. № 145-26.13/03-5160, який був повернутий із відділення Укрпошти, як не вручений.

Інформація про прийняте Рішення №237-р була оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур`єр» від 14.01.2023р. № 10 (7408).

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Комітету вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Таким чином, Рішення № 237-р вважається врученим Відповідачу 24.01.2023р. Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 237-р, закінчився 24.03.2023р.

Відповідач оскаржив Рішення №237-р до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва (далі - Суд першої інстанції) від 25.01.2023р. у справі № 910/1006/23 позов ТзОВ «РЕИ БРОВАРИ» до Комітету про визнання недійсним Рішення № 237-р залишено без руху. Ухвалою Суду першої інстанції від 07.02.2023р. відкрито провадження у справі №910/1006/23 за позовом ТзОВ «РЕИ БРОВАРИ» до Комітету про визнання недійсним Рішення №237-р.

Рішенням Суду першої інстанції від 15.06.2023р. у справі № 910/1006/23 ТзОВ «РЕИ БРОВАРИ» в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. В Єдиному державному реєстрі судових рішень та в єдиній судовій інформаційнотелекомунікаційній системі «електронний суд» відсутня інформація щодо подальшого оскарження ТзОВ «РЕИ БРОВАРИ» Рішення №237-р. Відповідна інформація відсутня також в Комітеті. Отже, Рішення №237-р набрало законної сили та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст.22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов`язковим до виконання.

Станом на теперішній час, відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Відповідач змінив місцезнаходження та знаходиться за адресою: вул. Петлюри С., буд. 2Б, офіс 11, м. Львів, 79000 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань долучено до матеріалів справи). Станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № 237-р.

Нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №237-р, зупинялось з 25.01.2023р. до 15.06.2023р. (розгляд справи №910/1006/23 Судом першої інстанції).

Відтак, позивач зазначає, що відповідач у встановлений законом строк штраф у розмірі 339 999 грн не сплатив, у зв`язку з чим останньому було нараховано пеню за 155 днів, яку було обмежено розміром штрафу на підставі ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Отже, за розрахунком позивача, загальна сума заборгованості становить 679 998 грн, в тому числі штраф у розмірі 339 999 грн та пеня в розмірі 339 999 грн.

Позивач зазначає, що відповідач у добровільному порядку вказаний штраф не сплатив, що і стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

За змістом статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч.1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Статтею 51 Закону визначено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У відповідності до ч.2-3 ст.56 Закону, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 7 статті 56 Закону передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно з ч. ч. 8-9 ст. 56 Закону, протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Отже, відповідно до вищевказаних норм, Позивач має право приймати рішення про визнання вчинення Відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений Відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу Відповідач зобов`язаний надіслати Позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення Позивача є обов`язковим для виконання.

Суд встановив, що Відповідач, станом на час розгляду справи, штраф, накладений Рішенням, не сплатив.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 339 999 грн обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на те, що штраф, накладений згідно з Рішенням, Відповідачем не сплачений, зазначене рішення Антимонопольного комітету України Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕИ БРОВАРИ» не виконано, при цьому Рішення є чинним та обов`язковим до виконання, господарський суд, перевіривши правильність нарахування Позивачем розміру пені (з урахуванням законодавчого обмеження її максимального розміру, за вирахуванням періоду оскарження спірного рішення Антимонопольного комітету України), дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з Відповідача також пені в розмірі 339 999 грн.

Накладений Рішенням на Відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані АМК на підставі Закону та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів.

Щодо застосування абзаців третього - п`ятого частини п`ятої статті 56 Закону, у спорах про стягнення пені у зв`язку з невиконанням рішень органів АМК, існує стала судова практика, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.06.2019р. №910/9272/18, від 04.07.2019р. у справі № 910/14288/18, від 22.01.2019р. у справі № 915/304/18, від 19.03.2019р. у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018р. у справі № 910/4081/18, від 16.06.2022р. у справі №917/530/21, від 10.10.2019р. у справі №910/14537/18, від 13.02.2018р. у справі №910/20661/16.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем по сплаті штрафу в розмірі 339999 грн належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №1265 від 04.12.2023р. на суму 8 159,98 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕИ БРОВАРИ» (адреса: вул. Петлюри С., буд. 2Б, офіс 11, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 39817807) штраф у розмірі 339 999 (триста тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень та пеню у розмірі 339 999 (триста тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕИ БРОВАРИ» (адреса: вул. Петлюри С., буд. 2Б, офіс 11, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 39817807) на користь Антимонопольного комітету України (адреса: вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 8 159,98 гривень (вісім тисяч сто п`ятдесят дев`ять грн 98 коп.).

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 27.02.2024 р.

Суддя Король М.Р.