Рішення

від 13.02.2024 по справі 916/803/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/803/23(916/2849/23)Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,

при секретарі судового засідання Дурович А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №916/803/23(916/2849/23)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю БУТАР ТРЕЙД (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 72, код ЄДРПОУ 39707294)

до відповідача: Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

про стягнення 1 400 000грн.

в межах справи про банкрутство №916/803/23

за заявою: Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю БУТАР ТРЕЙД (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 72, код ЄДРПОУ 39707294)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Представники сторін:

Арбітражний керуючий - Слостін Андрій Геннадійович (поза межами приміщення суду) - посвідчення

Представник кредитора - ІВАНОВА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА (поза межами приміщення суду) - від АТ КБ "ПриватБанк", довіреність

Представник боржника - Лапін К.А. (в залі суду)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 року, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Бутар Трейд (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 72, код ЄДРПОУ 39707294), визнано вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до Товариства з обмеженою відповідальністю Бутар Трейд (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 72, код ЄДРПОУ 39707294) на суму 18021291,37 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Бутар Трейд (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 72, код ЄДРПОУ 39707294) строком на 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Бутар Трейд (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 72, код ЄДРПОУ 39707294) арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №2042 від 10.11.2021р.).

06.07.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю БУТАР ТРЕЙД звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про стягнення лізингових платежів у розмірі 1 400 000,00 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2023р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БУТАР ТРЕЙД (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 72, код ЄДРПОУ 39707294) до відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) про стягнення 1 400 000грн. до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в межах справи №916/803/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БУТАР ТРЕЙД та присвоєно справі №916/803/23(916/2849/23).

30.10.2023р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність у позивача права вимагати повернення частини сплачених лізингових платежів.

Позивачем 11.12.2023р. надано до суду відповідь на відзив, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю БУТАР ТРЕЙД не погоджується із висновками Банку, що викладені у відзиві на позовну заяву, вважає їх необґрунтованими.

Учасники справи повідомлялись належним чином про дату та час проведення слухання справи.

У судовому засіданні 13.02.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши обґрунтованість заявлених вимог позовної заяви, господарський суд з`ясував наступне.

01.07.2016 року між ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений договір фінансового лізингу № 4Б16053ЛИ, відповідно до якого Банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу.

01.07.2016р. на виконання умов договору сторонами складено акт № 1 прийому-передачі майна, згідно якого банк передав, а лізингоодержувач прийняв в платне володіння та користування майно.

Згідно пункту 3 частини 2 статі 11 Закону України Про фінансовий лізинг лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п. 6.2.11. Договору, в редакції від 29.07.2016 року, Лізингоодержувач зобов`язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку Фінансовий лізинг (оренда); лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банка, безпосередньо пов`язані з цим договором.

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2 (п. 2.1. Договору).

Графіком лізингових платежів, в редакції від 05.08.2016 року, передбачена сплата лізингових платежів 25.07.2016, 25.08.2016, в подальшому щомісяця з 25.07.2017 до 25.06.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено й у ч. 1 ст. 188 ГК України.

За змістом пунктів 8.2., 8.2.3. Договору цей договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою банку шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за три дні у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу Лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 днів, а також у випадку порушення строків сплати винагород за Договором.

Згідно п. 6.2.4 договору, лізингоодержувач зобов`язаний повернути майно банку у випадку розірвання договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодування заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору.

У зв`язку з тим, що ТОВ БУТАР ТРЕЙД прострочив сплату лізингових платежів більше ніж на 30 днів, а також порушив строки сплати винагороди, АТ КБ «ПриватБанк» було направлено ТОВ БУТАР ТРЕЙД повідомлення від 31.05.2017р. про розірвання договору фінансового лізингу, яке було вручене йому 01.06.2017 року.

Цим повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» проінформував ТОВ БУТАР ТРЕЙД про розірвання договору з 15.06.2017 року, а також запропонував сплатити наявну заборгованість та передати майно по акту прийому-передачі.

15.06.2017 року АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ БУТАР ТРЕЙД підписали акт прийому-передачі майна, відповідно до якого лізингоодержувач передав, а банк прийняв майно, яке було предметом договору фінансового лізингу №4Б16053ЛИ від 01.07.2016 року, однак ТОВ "Бутар Трейд" борг не повернуло, тому АК КБ "Приватбанк" з метою захисту порушених прав звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості у загальній сумі 22622914,92 грн.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 03.12.2018 відкрито провадження у справі №916/2652/18.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2019 у справі №916/2652/18 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутар Трейд" на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованість за договором фінансового лізингу №4Б16053ЛИ від 01.07.2016 у розмірі 22622914,92 грн, з яких: заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном - 21812811,91 грн, пеня - 810103,01 грн та судовий збір у розмірі 339343,72 грн.

26.06.2019 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2019 у справі №916/2652/18 судом першої інстанції було видано наказ про його примусове виконання.

24.03.2023 до місцевого господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутар Трейд" №04 від 24.03.2023 (вх.№2-400/23 від 24.03.2023), в якій останнє просило визнати наказ Господарського суду Одеської області від 26.06.2019 у справі №916/2652/18 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном за договором фінансового лізингу №4Б16053ЛИ від 01.07.2016 на суму 4940967,27 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2023 у справі №916/2652/18 (суддя Смелянець Г.Є.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутар Трейд" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню №04 від 24.03.2023 (вх.№2-400/23 від 24.03.2023) відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бутар Трейд" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2023 у справі №916/2652/18 скасувати та ухвалити постанову, якою заяву відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню №04 від 24.03.2023 (вх.№2-400/23 від 24.03.2023) задовольнити повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутар Трейд" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2023 у справі №916/2652/18 скасовано, справу №916/2652/18 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутар Трейд" №04 від 24.03.2023 (вх.№2-400/23 від 24.03.2023) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, направлено до Господарського суду Одеської області на розгляд в межах справи №916/803/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутар Трейд".

На підтвердження своїх вимог ТОВ «Бутар Трейд» надало заяву про залік зустрічних однорідних вимог від 21.03.2023 № 3, що адресована АТ КБ «Приватбанк», в якій зазначено, що на дату цієї заяви, взаємні зобов`язання за договором фінансового лізингу № 4Б16053ЛИ від 01.07.2016 між ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» та АТ КБ «ПриватБанк» на суму 4 940 967, 27 вважаються припиненими, а також докази направлення цієї заяви Банку.

Однак, суд прийшов до висновку, що умови застосування зустрічних однорідних вимог відсутні, оскільки відмови лізингоодержувача від договору не відбулося, що свідчить про відсутність обов`язку банку по поверненню коштів, а відтак, і про відсутність грошових зобов`язань перед заявником, які могли б бути зустрічним та однорідним зобов`язанням. Тому ухвалою суду від 31.10.2023р. Товариству з обмеженою відповідальністю Бутар Трейд у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню 07.09.2023 по справі №916/2652/18 було відмовлено.

У позовній заяві ТОВ «Бутар Трейд» обгрунтовує свої вимоги, посилаючись на положення частини другої статті 693 ЦК України, відповідно до якої, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач вважає, що лізингові платежі на загальну суму 4 940 967, 27 грн., сплачені ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» як частина вартості об`єкту лізингу за Договором фінансового лізингу № 4Б16053ЛИ від 01.07.2016 року, є за своєю суттю оплатою предмету купівлі-продажу. У свою чергу розірвання Договору фінансового лізингу № 4Б16053ЛИ від 01.07.2016 року та повернення об`єкту лізингу, призводить до одночасного розірвання договору купівлі-продажу, як складової частини договору лізингу, та надає ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» право, на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України, на повернення сплачених лізингових платежів у рахунок сплати вартості об`єкту лізингу, як попередньої оплати.

На обгрунтування своєї позиціїї у справі позивач зазначив, що Постановою Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 15.01.2021р. передбачено, що відповідно до ст.2 Закону Ураїни «Про фінансовий лізинг» та ст. 628 ЦК України, договір фінансового лізингу є змішаним, що поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

У зв`язку з неможливістю оплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення всієї суми сплачених лізингових платежів, ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» заявлено позов про стягнення частини сплачених лізингових платежів - на суму 1 400 000,00 грн.

Відповідач у відзиві спростовує позицію позивача, обгрунтовуючи свої доводи тим, що посилання ТОВ «Бутар Трейд» на ст. 693 Цивільного кодексу України є неправомірним, виходячи з наступного: враховуючи те, що умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, остання не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки Банк свої зобов`язання виконав належним чином та у повному обсязі.

Також, відповідач акцентує увагу на тому, що диспозиція частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є альтернативною (надає суб`єкту декілька можливих варіантів поведінки: - вимагати передання оплаченого товару від продавця; - вимагати повернення суми попередньої оплати) та не може застосовуватись як безальтернативна на прикладі вимоги ТОВ БУТАР ТРЕЙД (тільки право вимагати повернення коштів без можливості вимагати повернення товару). Крім того, відповідач додатково підтверджує, що інший альтернативний спосіб захисту прав покупця, а саме: вимагати передання оплаченого товару від продавця ТОВ БУТАР ТРЕЙД застосовувати не може, оскільки своє первісне зобов`язання із здійснення попередньої оплати позивач не виконав, що підтверджується рішенням суду по справі №916/2652/18 від 17.04.2019р.

Для підтвердження зазначеної позиції відповідач посилається на правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відносно правозастосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, зокрема, на постанову від 26.10.2018р. по справі № 910/1775/18, постанову від 07.02.2018р. по справі № 910/5444/17, постанову від 09.03.2023р. по справі № 910/5041/22, в яких вказано, що у разі настання умови щодо неналежного виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця, яке має бути вчинене ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Крім того, АТ КБ "Приватбанк" зауважує, що Законом „Про фінансовий лізинг не передбачене право лізингоодержувача вимагати повернення лізингових платежів у випадку розірвання договору лізингу за ініціативою лізингодавця. Тому, відповідач вважає, що ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» не надано доказів, які підтверджують виникнення заборгованості у АТ КБ «ПриватБанк» з повернення сплачених лізингових платежів, як сплати частини вартості об`єкта лізингу за договором лізингу, оскільки немає ні правових підстав, ні фактичних обставин виконання сторонами договору фінансового лізингу, які б давали позивачу право вимагати повернення сплачених лізингових платежів та, відповідно, покладати на банк зобов`язання повернути дані платежі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що практика Верховного Суду, на яку посилається позивач, не є релевантною до даних правовідносин, оскільки положення ст. 693 Цивільного кодексу України регулює наслідки невиконання продавцем свого зустрічного обов`язку із передачі товару у власність покупця, у зв`язку з чим покупець отримує дві альтернативні дії вимагати повернення товару або вимагати повернення попередньої оплати, а Банк свої зобов`язання виконав належним чином, що було також підтверджено попередніми судовими рішеннями в даних правовідносинах, а тому посилання відповідача стосовно того, що у ТОВ БУТАР ТРЕЙД відсутні підстави, які б надавали право вимагати повернення сплачених лізингових платежів, та відповідно, покладали на Банк зобов`язання повернути ці платежі, є обгрунтованими.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Питання про прийняття доказів спершу повинно вирішуватися під час їх представлення суду. Однак остаточно може з`ясуватися неналежність доказу і на подальших стадіях, під час їх оцінки судом, аж до проголошення рішення.

Належність доказів по суті це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Отже, враховуючи вищевикладене, що відмови ТОВ "Бутар Трейд" від договору не відбулося, а заборгованість в сумі 4 940 967,27 грн. входить до складу заборгованості позивача за договором фінансового лізингу №4Б16053ЛИ від 01.07.2016 в розмірі 22 622 914, 92 грн., яка стягнута судовим рішенням від 17.04.2019 у справі №916/2652/18, а також те, що зі сторони АТ КБ "Приватбанк" судом не встановлено неналежне виконання договору, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ "Бутар Трейд".

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю БУТАР ТРЕЙД (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 72, код ЄДРПОУ 39707294) до відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) про стягнення 1 400 000, 00 грн. відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повний текст рішення складено та підписано 26 лютого 2024 р. у зв`язку з перебуванням судді Найфлейша В.Д. у щорічній відпустці.

Суддя В.Д. Найфлейш