Рішення

від 12.02.2024 по справі 916/4245/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4245/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 38727770) до Товариства з обмеженою відповідальністю СТС Шиппінг (67562, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 26, корпус А, код ЄДРПОУ 37894214)

про стягнення заборгованості за Договором про взаємодію під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 № 367-П-АМПУ-18 в розмірі 60 887,34 грн., з якої 46 672,64 грн. сума основного боргу, 1 077,95 грн. 3 % річних, 1 500,56 грн. інфляційні втрати, 11 636,19 грн. пеня

Представники:

Від позивача Одинцова Я.В. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від відповідача не з`явився.

Суть спору:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі Позивач, ДП «АМПУ») звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС ШИППІНГ» (далі Відповідач, ТОВ «СТС ШИППІНГ») про стягнення заборгованості за Договором про взаємодію під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 № 367-П-АМПУ-18 в розмірі 60 887,34 грн., з якої 46 672,64 грн. сума основного боргу, 1 077,95 грн. 3 % річних, 1 500,56 грн. інфляційні втрати, 11 636,19 грн. пеня.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.11.2023.

У судовому засіданні оголошувались перерви протокольними ухвалами від 06.11.2023 до 27.11.2023, від 27.11.2023 до 13.12.2023.

Засідання суду призначене на 13.12.2023 не відбулось у зв`язку із подоланням наслідків хакерської атаки, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 12.12.2023 призначено судове засідання на 27.12.2023.

Засідання суду призначене на 27.12.2023 не відбулось у зв`язку із повітряною тривогою, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 31.01.2024 призначено судове засідання на 12.02.2024.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги із посиланням на статті 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статті 78, 90, 91, 131, 132 Кодексу торговельного мореплавства України, частину першу статті 1, частину першу статті 18, статтю 22 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI, Конвенцію про полегшення міжнародного морського судноплавства від 09.04.1965, пункти 1.1, 1.3, 3.2, 3.3, 3.5, Додатки 3, 4 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов Договору про взаємодію під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 № 367-П-АМПУ-18 щодо оплати канального збору.

Позивач зазначає, що ТОВ «СТС ШИППІНГ» є морським агентом вантажних суден (буксири з баржами), що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4 метри, які у вересні-листопаді 2021 року, а також у лютому 2022 року під державним прапором України здійснювали вантажні перевезення між портами України, знаходячись у закордонному плаванні для виконання вантажних операцій зайшли в морський термінал Дніпро-Бузький морський порт Миколаївського Глиноземного заводу, у зв`язку з чим проходили підхідним каналом (ГТС-157) до цього терміналу.

Паспортом акваторії Дніпро-Бузького морського порту визначено, що підхід до акваторії відбувається по Бузько Дніпровсько Лиманському каналу (скорочено БДЛК) та каналу акваторії порту Миколаїв. Підхідний канал Дніпро-Бузького морського порту є портовою гідротехнічною спорудою, що підтверджується довідкою № 104-4-192-13 від 14.10.2013 про включення ГТС до бази даних гідротехнічних споруд. Власником зазначеної гідротехнічної споруди є Міністерство інфраструктури України, користувачем ДП «АМПУ», зазначене підтверджується відомістю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку з проходженням суднами ТОВ «СТС ШИППІНГ» підхідним каналом ДП «АМПУ» нарахувало Відповідачеві канальний збір в сумі 46 672,64 грн., оскільки виконання вантажних операцій судами (буксирами, баржами) у період з 23.09.2021 по 15.02.2022 було здійснено 34 проходження підхідним каналом БДЛК.

Вказана сума не сплачена Відповідачем, а тому Позивачем нараховано за прострочення заборгованості пеню за період з 14.12.2022 по 20.05.2023 у розмірі 11 636,19 грн., 3% річних за період з 14.12.2022 по 20.09.2023 в сумі 1 077,95 грн., а також 1 500,56 грн. інфляційних втрат за період з 14.12.2022 по 31.08.2023.

Окремо Позивач звертає увагу на те, що спірним питанням між ним та Відповідачем є нарахування канального збору у період дії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі № 640/3513/20, яким визнано протиправним та нечинним з моменту прийняття наказ Мінінфраструктури від 25.06.2019 № 459 в частині підпункту 2 пункту 1, яким абзац 2 пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори», викладено в новій редакції.

При цьому, ДП «АМПУ» наголошує, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 скасовано постановою Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 640/3513/20.

Позивач вважає, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020, дія абзацу 2 пункту 3.5 Порядку справляння в редакції наказу Міністерства інфраструктури № 281 від 24.07.2015 не поновила свою дію. Адже, на думку ДП «АМПУ», визнання нормативно-правового акта нечинним в судовому порядку, не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність.

Отже, за твердженням Позивача, пункт 3.5 Порядку № 316, в редакції із змінами затвердженими наказом Мінінфраструктури від 24.07.2015 № 281, втратив чинність з моменту прийняття наказу Мінінфраструктури від 25.06.2019 № 459, внаслідок внесення змін до цього пункту Порядку, які скасовували звільнення від сплати канального збору суден, що здійснюють плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені до суден змішаного плавання.

А, оскільки, станом на дату проходу суден не існувало чинної норми, яка б звільняла Відповідача від сплати канального збору, Позивач нарахував канальний збір на загальних підставах з урахуванням норм, що діяли на той час.

У Відповіді на відзив від 26.10.2023 (вхід. № 38931/23) ДП «АМПУ» додатково зазначає, що ним не нараховувався канальний збір у зв`язку з тим, що тлумачення норми абзацу 2 пункту 3.5 Порядку № 316, після внесення наказом Мінінфраструктури України від 25.06.2019 № 459 змін, було предметом розгляду у справі № 640/3513/20. Таким чином, рахунки на оплату канального збору Позивачем були виставлені 31.10.2022, після викладення правового висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 640/3513/20.

Відповідач явку свого повноважного представника до судового засідання не забезпечив. Надав клопотання від 03.11.2023 (вхід. № 39760/23), в якому просив розглядати справу без повідомлення учасників та винести рішення за наявними у матеріалах справи доказами та письмовими поясненнями, що були надані сторонами.

У Відзиві від 23.10.2023 (вхід. від 24.10.2023 № 37838/23) ТОВ «СТС ШИППІНГ» посилається на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 640/3513/20, яким визнано протиправним та нечинним з моменту прийняття наказ Мінінфраструктури від 25.06.2019 № 459 в частині підпункту 2 пункту 1, яким абзац 2 пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори», викладено в новій редакції.

Відповідач вказує, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021 у справі № 640/3513/20, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 було роз`яснено, що дія абзацу 2 пункту 3.5. Розділу ІІІ Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року № 316 «Про портові збори» в редакції наказу Міністерства інфраструктури № 281 від 24.07.2015 року відновлюється з моменту визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства інфраструктури України від 25.06.2019 року № 459 в частині підпункту 2 пункту 1 , а саме з 25.06.2019.

ТОВ «СТС ШИППІНГ» звертає увагу, що у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі № 640/3513/20, колегія суддів не погодилась із доводами апелянта (ДП «АМПУ») про те, що абзац 2 пункту 3.5 Порядку справляння в редакції наказу Міністерства інфраструктури № 281 від 24.07.2015 фактично втратив чинність, оскільки зазначена норма викладена в новій редакції, наказом Міністерства інфраструктури № 459 від 25.06.2019. А після набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2020, дія абзацу 2 п. 3.5 Порядку не поновила свою дію.

При цьому, колегія суддів вважала вказані доводи необґрунтованими, оскільки наказом Міністерства інфраструктури України від 25.06.2019 № 459 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства інфраструктури України» абзац 2 пункту 3.5 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів не було визнано нечинним чи скасовано, а фактично було внесено зміни шляхом викладення вказаного абзацу у новій редакції.

ТОВ «СТС ШИППІНГ» вважає, що на момент проходження буксирів з несамохідними баржами діяла норма, яка звільняла Відповідача від сплати канальних зборів. При цьому зазначає, що ДП «АМПУ» було самостійно припинено нарахування канального збору для суден Відповідача в період вересень листопад 2021 року та лютий 2022 року. А рахунки за ці судозаходи були виставлені Позивачем лише у листопаді 2022 року та надіслані на адресу Відповідача 11.11.2022.

Відповідач посилається на частину першу статті 58 Конституції України, згідно із якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

А також звертає увагу на висновки у пункті 2 мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99, згідно із яким, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідач вважає, що до 05.10.2022, дня набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі № 640/3513/20, діяв наказ Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори» в редакції чинного наказу Міністерства інфраструктури від 24.07.2015 № 281, яким ТОВ «СТС ШИППІНГ» звільняється від сплати канального збору, оскільки судна, які воно агентувало підпадали під категорію «судна внутрішнього або змішаного плавання у закордонному плаванні з максимальною осадкою до 4 м». А відтак, на думку Відповідача, нарахування канального збору поширюється лише на правовідносини починаючи з 05.10.2022.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

19.12.2018 ТОВ «СТС ШИППІНГ» підписано Декларацію про приєднання № 23 до Договору № 367-П-АПМУ про взаємодію сторін під час агентування у морських портах України від « 03» грудня 2018 року (далі Договір від 03.12.2018). /т. ІІ а.с. 105/.

27.11.2019 Договір від 03.12.2018 викладено у новій редакції. /т. ІІ а.с. 96-101/.

Пунктом 1.1 Договору від 03.12.2018 визначено, що він є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, який встановлює рівні умови для всіх суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у морських портах України, та може бути укладений лише шляхом приєднання Морського агента до всіх його умов в цілому шляхом надання Адміністрації Декларації про приєднання до Договору (Додаток № 1 до цього Договору), розміщеної на офіційному веб-сайті Адміністрації за адресою http://uspa.gov.ua/ru/morskie-agenty/dogovor-ргisoedineniya, в порядку передбаченому цим Договором.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору від 03.12.2018, всі права та обов`язки Адміністрації (в тому числі, прийняття, узгодження та виконання заявок Морського агента, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, тощо), які передбачені цим Договором (крім Розділу 9 цього Договору), виконуються відповідною філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», перелік яких визначений у Додатку № 3 до цього Договору. При виконанні даного Договору Сторони керуються та зобов`язані виконувати вимоги чинного законодавства України. Правил, режимних документів Адміністрації, у тому числі, Положення, які діють у відповідному морському порту.

Згідно із пунктом 2.1 та преамбулою Договору від 03.12.2018, він врегульовує взаємовідносини Адміністрації та Морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками Морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті Адміністрації за адресою http://uspa.gQv.ua/ru/morskie-agenty/perechen-uslug-v-marskikh-portakh-ukrainy (надалі - Послуги). Портові збори - чинні портові збори, ставки яких визначаються відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури У країни від 27.05.2013 № 316.

У разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, тарифи. Сторони, під час розрахунків, застосовують зазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності таких змін та (або) доповнень (пункт 4.3 Договору від 03.12.2018).

Відповідно до пункту 4.5 Договору від 03.12.2018, остаточні рахунки по суднозаходу, а також по інших Послугах, наданих Адміністрацією, оплачуються Морським агентом відповідно до затверджених вільних цін (тарифів) Адміністрації протягом 20-ти банківських днів з дати своєчасного виставлення рахунку-шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації, згідно з Актом наданих послуг, або інших документів, які підтверджують надання Послуг. Нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України.

Пунктом 4.6 Договору від 03.12.2018 визначено, що Адміністрація надає остаточні рахунки на оплату Послуг протягом 5 робочих днів з моменту виконання Морським агентом підпунктами 3.2.7 та 3.2.9 цього Договору та передає їх Морському агенту наступним чином:

- направляються за адресою електронної пошти/факсом, а у випадку відсутності такої адреси в умовах Договору на дату його підписання - па адресу електронної пошти/факс, повідомлену Морським агентом за запитом Адміністрації; та/або

- передаються безпосередньо уповноваженому представнику Морського агента під підпис у реєстрі пред`явлених рахунків; та/або

- направляються Морському агенту іншим загальноприйнятим способом (поштою, кур`єрською поштою тощо).

Адміністрація може застосувати будь-який з описаних у цьому пункті Договору способів передачі рахунку або кілька способів. Застосування одного з описаних способів передачі рахунку визнається Сторонами достатнім з боку Адміністрації для забезпечення оплати Морським агентом такого рахунку. У випадку виникнення спорів щодо одержання Морським агентом рахунку на оплату Послуг, наданих Адміністрацією, рахунок вважається переданим та одержаним Морським агентом у разі своєчасного виставлення його Адміністрацією Морському агенту.

Згідно із пунктом 4.8 Договору від 03.12.2018, Морський агент, незалежно від отримання рахунку на оплату Послуг Адміністрації засобами електронної пошти/факсом, зобов`язаний вжити заходів для отримання рахунків на оплату Послуг Адміністрації безпосередньо у відповідному структурному підрозділі Адміністрації протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту фактичного надання Послуг. Неотримання Морським агентом рахунків на оплату Послуг не звільняє Морського агента від обов`язку здійснити їх оплату, не дає підстав для відстрочення оплати, не дозволяє посилатись на неотримання рахунку, як на причин) несплати (або несвоєчасної оплати) Послуг, своєчасно виставлених Адміністрацією.

У пункті 4.9 Договору від 03.12.2018 встановлено, що Морський агент зобов`язаний протягом 5-ти банківських днів після отримання Акту наданих послуг, за відсутності вмотивованих заперечень, оформити та повернути Адміністрації підписаний та скріплений власною печаткою, якщо така використовується у відповідності до чинного законодавства України, належний Адміністрації примірник Акту та здійснити розрахунок згідно з умовами Договору.

Пунктом 5.2 Договору від 03.12.2018 передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати Послуг, Адміністрація має право вимагати від Морського агента сплати на користь Адміністрації пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення. У випадку затримання сплата рахунків в іноземній валюті більш ніж на строк, передбачений чинним законодавством України з моменту надання послуги, Адміністрація має право вимагати від Морського агента компенсації штрафних санкцій, сплачених Адміністрацією. Санкції, передбачені даним пунктом, можуть застосовуватись незалежно від інших заходів відповідальності і заходів забезпечення виконання зобов`язань, які підлягають застосуванню на підставі цього Договору або чинного законодавства.

Згідно із пунктами 8.1, 8.2 Договору від 03.12.2018, він набуває чинності з моменту реєстрації Адміністрацією оригіналу Декларації про приєднання (Додаток № 1 до цього Договору, який є його невід ємною частиною), але в будь-якому разі не раніше 01.01.2019, та діє до 30 червня 2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, взятих на себе під час дії цього Договору. Дія Договору вважається продовженою на кожний рік, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до останнього дня терміну дії Договору жодна з Сторін письмово не повідомила іншу Сторону про припинення даного Договору.

Судом Встановлено, що Позивачем були виставлені рахунки на загальну суму 46 672,64 грн., а саме:

- № 38902998 від 31.10.2022 на суму 689,62 грн та № 38912998 від 31.10.2022 на суму 4 705,36 грн за прохід 23.09.2021 буксиру «ЦИКЛОН-1» та несамохідної баржи «СПС-18»

23.09.2021 буксир «ЦИКЛОН-1» та несамохідна баржа «СПС-18» для розвантаження вантажу здійснили прохід підхідним каналом з міжнародних вод до МТ МГЗ, та вихід, що підтверджується генеральною декларацією, коносаментом, маніфестом, генеральним актом, стейтментом.

- № 38922998 від 31.10.2022 на суму 706,02 грн. та № 38932998 від 31.10.2022 на суму4 506,54 грн. за прохід 23.09.2021 буксиру «ДОБРОСЛАВ» та несамохідної баржи «СПС-4».

23.09.2021 буксир «ДОБРОСЛАВ» та несамохідна баржа «СПС-4» для розвантаження вантажу здійснили прохід підхідним каналом з міжнародних вод до МТ МГЗ, та вихід, що підтверджується генеральною декларацією, коносаментом, маніфестом, генеральним актом, стейтментом.

- № 38942998 від 31.10.2022 на суму 472,38 грн. та №38952998 від 31.10.2022 на суму 4 694,52 грн. за прохід 04.10.2021 буксиру «РЕФОЛА» та несамохідної баржи«СПС-18».

04.10.2021 буксир «РЕФОЛА» та несамохідна баржа для розвантаження вантажу здійснили прохід підхідним каналом з міжнародних вод до МТ МГЗ, та вихід, що підтверджується генеральною декларацією, коносаментом, маніфестом, генеральним актом, стейтментом.

- № 38962998 від 31.10.2022 на суму 708,22 грн. та №38972998 від 31.10.2022 на суму 4 520,60 грн. за прохід 03.10.2021 буксиру «ДОБРОСЛАВ» та несамохідної баржи «СПС-4».

03.10.2021 буксир «ДОБРОСЛАВ» та несамохідна баржа СПС-4 для розвантаження вантажу здійснили прохід підхідним каналом з міжнародних вод до МТ МГЗ, що підтверджується генеральною декларацією, коносаментом, маніфестом, генеральним актом, стейтментом.

- № 38982998 від 31.10.2022 на суму 665,84 грн та №38992998 від 31.10.2022 суму 4 660,84 грн за прохід 26.10.2021 буксир «АДЖИГОЛ» та несамохідна баржа «СПС-18».

26.10.2021 буксир «АДЖИГОЛ» та несамохідна баржа «СПС-18» для розвантаження вантажу здійснили прохід підхідним каналом з міжнародних вод до МТ МГЗ, та вихід що підтверджується генеральною декларацією, коносаментом, маніфестом, генеральним актом, стейтментом.

- № 39002998 від 31.10.2022 на суму 466,76 грн та №39012998 від 31.10.2022 суму 4 466,80 грн. за прохід 02.11.2021 буксир «РЕФОЛА» та несамохідна баржа «ББК-1».

02.11.2021 буксир «РЕФОЛА» та несамохідна баржа «ББК-1» для розвантаження вантажу здійснили прохід підхідним каналом з міжнародних вод до МТ МГЗ, та вихід, що підтверджується генеральною декларацією, коносаментом, маніфестом, генеральним актом, стейтментом.

- № 39022998 від 31.10.2022 на суму 660,06 грн. №39032998 від 31.10.2022 на суму 4 620,44 грн. за прохід 05.11.2021 буксир «АДЖИГОЛ» та несамохідна баржа «СПС-18».

05.11.2021 буксир «АДЖИГОЛ» та несамохідна баржа «СПС-18» для розвантаження вантажу здійснили прохід підхідним каналом з міжнародних вод до МТ МГЗ, та вихід, що підтверджується генеральною декларацією, коносаментом, маніфестом, генеральним актом, стейтментом.

- № 39042998 від 31.10.2022 на суму 4 434,34 грн. за прохід 11.11.2021 баржі на буксирі «ББК-2».

11.11.2021 баржа на буксирі «ББК-2» здійснила прохід підхідним каналом зміжнародних вод до МТ МГЗ, та вихід, що підтверджується генеральною декларацією, коносаментом, маніфестом, генеральним актом, стейтментом.

- № 39142998 від 31.10.2022 на суму 711,78 грн. та № 39152998 від 31.10.2022 на суму 4 982,52 грн. за прохід 15.02.2022 буксир «РАДОМИР» та несамохідна баржа «СПС-18».

15.02.2022 буксир «РАДОМИР» та несамохідна баржа «СПС-18» для розвантаження вантажу здійснили прохід підхідним каналом з міжнародних вод до МТ МГЗ, та вихід, що підтверджується генеральною декларацією, коносаментом, маніфестом, генеральним актом, стейтментом.

Відповідачем не заперечуються обставини здійснення судозаходів щодо яких виставлені вищенаведені рахунки, зокрема, клас і характеристики суден, а також прохід ними підхідним каналом.

Вищевказані рахунки були надіслані на адресу Відповідача супровідним листом Миколаївської філії ДП «АМПУ» від 11.11.2022 № 852/18-03-07/Вих, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення з відбитком календарного штемпеля відділення поштового оператора Укрпошта з датою 19.11.2022, поштовою накладною від 19.11.2022 № 5402003067768 /т. ІІ а.с. 69-70, 110-111/.

Окрім того, отримання вищевказаних рахунків 19.11.2022 представником ТОВ «СТС ШИППІНГ» підтверджується наданим Позивачем Журналом реєстрації рахунків (гривня) 2022 рік. /т. ІІ а.с. 52-564/.

У матеріалах справи відсутні докази оплати Відповідачем вказаних рахунків на загальну суму 46 672,64 грн.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.

Частинами першою, другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно із частинами першою, другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 131 «Каботажні перевезення» Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що перевезення між портами України здійснюються суднами, що плавають під Державним прапором України, а також суднами, що плавають під іноземним прапором (крім суден під прапором держави-агресора та суден, власником чи судновласником яких чи учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами власників або судновласників яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, юридичні особи, які зареєстровані на території держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, держава, визнана Україною державою-агресором або державою-окупантом, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції").

Статтею 132 «Міжнародні перевезення» Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що перевезення між портами України й іноземними портами можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

Адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту), (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI).

Частиною першою статті 18 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI визначено, що господарська діяльність у морському порту провадиться відповідно до законодавства, обов`язкових постанов по порту та зводу звичаїв морського порту.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI, у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний з урахуванням особливостей справляння, встановлених Законом України «Про внутрішній водний транспорт». Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об`ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI визначено, що канальний збір справляється на користь власника каналу.

Пунктами 1.3, 1.4 Розділу I Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, передбачено, що портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку. Сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.

Згідно із пунктами 3.2, 3.3 Розділу ІІІ Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об`єму судна (за 1 куб. м об`єму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до цього Порядку. Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об`єму судна за ставками, наведеними в додатку 4 до цього Порядку.

Пунктом 3.5 Розділу ІІІ Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 24.07.2015 № 281, було передбачено, що для суден, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,5 метра, ставки канального збору застосовуються з коефіцієнтом 0,38, крім морського порту Білгород-Дністровський та каналу Прорва.

Судна, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,0 метри, здійснюють плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору.

Наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства інфраструктури України» від 25.06.2019 № 459 викладено у нові редакції абзац другий пункту 3.5 розділу III Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, а саме: «Судна, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4 метри, здійснюють каботажне плавання та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору.».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі № 640/3513/20, визнано протиправним та нечинним з моменту прийняття наказу Мінінфраструктури від 25.06.2019 № 459 в частині підпункту 2 пункту 1, яким абзац 2 пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори», викладено в новій редакції.

Постановою Верховного Суду від 05.10.2022 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі № 640/3513/20.

Предметом спору у цій справі, № 916/4245/23, є матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості за Договору про взаємодію під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 № 367-П-АМПУ-18 щодо оплати канального збору.

Підставою позову є, зокрема, те, що ТОВ «СТС ШИППІНГ» є морським агентом вантажних суден (буксири з баржами), що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4 метри, які у вересні-листопаді 2021 року, а також у лютому 2022 року під державним прапором України здійснювали вантажні перевезення між портами України, знаходячись у закордонному плаванні для виконання вантажних операцій зайшли в морський термінал Дніпро-Бузький морський порт Миколаївського Глиноземного заводу, у зв`язку з чим проходили підхідним каналом (ГТС-157) до цього терміналу.

Відповідачем не заперечуються обставини здійснення вказаних судозаходів, клас і характеристики суден, а також прохід ними підхідним каналом.

Фактично спір між сторонами стосується правомірності нарахування канального збору у період з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 640/3513/20 і до його скасування постановою Верховного Суду від 05.10.2022.

Суд не приймає довід Відповідача про відсутність в нього обов`язку зі сплати канального збору до 05.10.2022, дня набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі № 640/3513/20, з огляду на наступне.

По-перше, скасовані постановою Верховного Суду від 05.10.2022 рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі № 640/3513/20 не створюють жодних юридичних наслідків. Зокрема, не впливають на чинність наказу Мінінфраструктури від 25.06.2019 № 459 в частині підпункту 2 пункту 1, яким абзац 2 пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори», викладено в новій редакції.

При цьому, роз`яснення надані ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021 у справі № 640/3513/20, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021, щодо дії абзацу 2 пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2020, не повинні враховуватись, оскільки зроблені на підставі скасованих (не чинних) судових актів

По-друге, у постанові від 05.10.2022 у справі № 640/3513/20 Верховний Суд зазначив, що наказом від 25.06.2019 № 459 запроваджено звільнення від сплати канального збору для суден, «які здійснюють каботажне плавання». Вимоги щодо осадки та класу суден для можливості звільнення від сплати канального збору змін не зазнали.

У порівнянні з попередньою, нова редакція абзацу 2 пункту 3.5 розділу III Порядку № 316 запровадила звільнення від сплати канального збору для усіх суден, які здійснюють каботажне плавання, незалежно під прапором якої держави вони плавають (за умови відповідності їх вимогам щодо осадки та класу).

Таким чином, для усіх суден, які відповідають вимогам щодо осадки та класу і які здійснюють каботажне плавання запроваджено звільнення від сплати канального збору. З іншого боку, передбачений законом обов`язок зі сплати канального збору зберігся для усіх суден, які здійснюють міжнародні перевезення.

Отже, оскільки судна ТОВ «СТС ШИППІНГ» не здійснювали плавання внутрішніми водними шляхами в межах території України (каботажне плавання) вони не звільнялись від сплати канального збору нормами пункту 3.5 розділу III Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, ані в редакції що діяла до внесення змін наказом Мінінфраструктури від 25.06.2019 № 459, ані після цього.

ДП «АМПУ» нараховано канальний збір для суден ТОВ «СТС ШИППІНГ» саме як до таких, що знаходились у закордонному плаванні, тобто здійснювали міжнародні перевезення. Відповідачем ці обставини не спростовані.

Суд не приймає довід Відповідача про порушення у даному випадку принципу, закріпленого у частині першій статті 58 Конституції України, згідно із яким, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Оскільки, як вже зазначалось, скасовані постановою Верховного Суду від 05.10.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі № 640/3513/20 не створюють жодних юридичних наслідків. Тобто, норми пункту 3.5 розділу III Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 25.06.2019 № 459, регулювали відносини між сторонами у спірний період.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат на суму заборгованості за Договором від 03.12.2018 за період з 14.12.2022 по 31.08.2023 становить 1 500,56 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

Судом встановлено, що сума 3 % річних на суму заборгованості за Договором від 03.12.2018 за період з 14.12.2022 по 20.09.2023 становить 1 077,95 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначалось, пунктом 5.2 Договору від 03.12.2018 передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати Послуг, Адміністрація має право вимагати від Морського агента сплати на користь Адміністрації пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 03.12.2021 за періоди з 14.12.2022 по 20.05.2023 становить 11 636,19 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, частиною першою статті 6, частинами першою, другою статті 11, частинами першою, другою статті 14, частиною першою статті 202, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною першою статті 599, частиною другою статті 625, частиною першою статті 627, статтею 629 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 131, 132 Кодексу торговельного мореплавства України, пунктом 1 частини першої статті 1, частиною першою статті 18, частинами першою, четвертою статті 22 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI, пунктами 1.3, 1.4 Розділу I, пунктами 3.2, 3.3, 3.5 Розділу ІІІ Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТС Шиппінг (67562, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 26, корпус А, код ЄДРПОУ 37894214) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 38727770) 46 672,64 грн. (сорок шість тисяч шістсот сімдесят дві гривні 64 коп.) суми основного боргу, 1 077,95 грн. (одна тисяча сімдесят сім гривень 95 коп.) 3 % річних, 1 500,56 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 56 коп.) інфляційних втрат, 11 636,19 грн. (одинадцять тисяч шістсот тридцять шість гривень 19 коп.) пені та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2024 р.

Суддя Ю.А. Шаратов