Рішення

від 26.02.2024 по справі 922/5414/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5414/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВОМІД» (Україна, 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Івана Ступака, будинок 23, ідентифікаційний код особи 37439025) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Оил» (Україна, 61106, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 273, ідентифікаційний код особи 44350538) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СВОМІД» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Оил» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 128353,89 грн за договором № 21/07/23 від 21.07.2023. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 12300,00 грн та 4000,00 грн відшкодування гонорару успіху.

Ухвалою від 26.12.2023 було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Ухвала суду про відкриття провадження була направлена за юридичною адресою відповідача - Україна, 61106, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 273, відправлення було вручено за довіреністю 22.01.2024 (номер поштового відправлення 0600240362853).

Враховуючи викладене, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву в установлені строки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21 липня 2023 р. між експедитором, що виступив замовником перевезення - ТОВ «ГЕФЕСТ ОИЛ», та перевізником ТОВ «СВОМІД» був укладений Договір № 21/07/23 на транспортне обслуговування у міжнародному автомобільному сполученні.

Згідно п.1.1. Договору, перевізник зобов`язується від свого імені, за винагороду і за рахунок замовника укласти один або декілька договорів перевезень в міжнародному автомобільному сполученні, тим самим організувавши та забезпечивши транспорту замовника (або його контрагентів) відповідно до його письмових доручень, а також виконати або організувати виконання додаткових послуг/робіт, які будуть замовлені замовником та будуть пов`язані з перевезенням вантажу.

Відповідно до п.1.2. Договору, письмові доручення замовника перевізнику можуть оформлюватися у вигляді листів, заявок, замовлень та інших водних документів, які в цьому договорі матимуть загальне визначення як Заявка. Згідно підпункту 3.1.4. Договору, замовник зобов`язався - оплачувати перевізнику вартість послуги згідно з умовами цього договору та заявки, а також, відшкодовувати додаткові витрати перевізника, що були пов`язані з виконанням заявки. За змістом пункту 2.7. Договору, - взаємовідносини замовника та перевізника ґрунтуються, зокрема, на положеннях Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ).

Статтею 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що істотними умовами договору перевезення є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення: місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

21 вересня 2023 р. на адресу перевізника, електронною поштою, надійшла Заявка № 1, за змістом, на міжнародне перевезення вантажу за маршрутом: м. Кропивницький (Кіровоградська обл.) - м. Лондон (Великобританія). На підтвердження укладення договору перевезення, у відповідності до ч.З ст.909 ЦК України та ст.4 КДПВ складена міжнародна товаротранспортна накладна типу CMR А№ 69778.

Транспортування вантажу було виконане Товариством «СВОМІД» без зауважень та застережень з боку вантажоодержувача. Вказану обставину підтверджує відсутність будь-яких приміток у накладній CMR та наявність підпису уповноваженої особи і відтиску штампу вантажоодержувача в графі 24 CMR.

Відповідно до пункту 9 Заявки, вартість перевезення складає 3450,00 євро. За змістом цього ж пункту Заявки, кошти сплачуються у гривнях за курсом НБУ, встановленим на день вивантаження. День вивантаження, відображений в графі 24 CMR - 09 жовтня 2023 р. Курс НБУ на вказану дату становив 38,6533 грн. за 1 євро, що передбачає оплату перевезення у сумі 133353,89 грн.

Згідно пункту 10 Заявки, повна оплата перевезення здійснюється протягом 10-14 днів після розвантаження (без будь-яких додаткових умов). В Договорі передбачені інші умови оплати, однак, за змістом п.1.3. Договору, у випадку наявності протиріч між умовами Заявки та Договору, умови Заявки мають перевагу перед умовами Договору. Це положення Договору стосується і погодженого сторонами в Заявці способу оплати, який є спрощеним у порівнянні з умовами загального Договору.

На виконання умови п.4.3. Договору, 17 жовтня 2023 р. на адресу ТОВ «ГЕФЕСТ ОИЛ», поштовим перевізником ТОВ «НОВА ПОШТА», за експрес-накладною № 59001039155125 були направлені документи, передбачені цим пунктом Договору.

Однак, в погоджені строки оплата перевезення проведена не була. З наступного дня - 24 жовтня 2023 р. ТОВ «ГЕФЕСТ ОИЛ» виступило боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 133353,89 грн.

24 листопада 2023 р. боржником, за Платіжною інструкцією № 131 на користь ТОВ «СВОМІД» було сплачено 5000,00 грн, в призначені платежу зазначено: «Часткова оплата за міжнародні транспортні послуги, згідно рахунку № 832 від 09 жовтня 2023 р., без ПДВ». Таким чином, вказаною частковою оплатою відповідачем підтверджено отримання послуг та рахунку № 832 від 09 жовтня 2023 р., згідно якого позивачем були надані послуги міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом по маршруту: м, Кролівницький (Кіровоградська обл., Україна) - London (Велика Британія) а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на суму 133353,89 грн.

Враховуючи часткову оплату, розмір заборгованості складає 128353.89 грн.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1ст. 628 вказаного Кодексузміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Відповідно дост. 525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 193 Господарського кодексу України таст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов`язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Однак, всупереч викладеним приписам процесуального законодавства, відповідачем не було надано до суду доказів на спростування доводів позивача відносно наявної заборгованості за укладеним сторонами Договором, а тому суд приймає як обґрунтовані доводи позивача про наявність заборгованості в розмірі 128353.89 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннямист.126 ГПК Українивстановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач просив суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 12300,00 грн та 4000,00 грн. у якості відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про правову допомогу від 15.12.2023, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 18.12.2023 на суму 12300,00 грн, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 18.12.2023 на суму 12300,00 грн.

З наданих документів судом встановлено, що з метою ознайомлення з матеріалами справи, досудового врегулювання спору, підготовки позовної заяви та юридичного супроводу справи в суді та забезпечення примусового виконання судового рішення, позивачем понесені попередні витрати на правову допомогу адвоката у сумі 12300,00 грн. Розрахунок витрат проведений, шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначних Договором про правову допомогу: 2900,00 грн. - за огляд, вивчення, аналіз та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням, 100,00 грн. - за проведення переговорів на предмет повернення боргу, 400,00 грн. - за аналіз судової практики вищих судів, 400,00 грн. - за проведення арифметичних розрахунків, 5700,00 грн. - за підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду, 2800,00 грн. - за вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (в т.ч. підготовка пояснень, заяв на виконання ухвал та заяв по суті, клопотань, тощо), в тому числі, забезпечення виконання судового рішення. У Договорі про правову допомогу сторони домовилися про премію (гонорар успіху) який повинен бути сплачений адвокату у випадку вирішення спору на користь клієнта. Гонорар успіху складає 4000,00 грн.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійнуправничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Доказів неспівмірності заявлених витрат до суду не було надано, тому суд приймає докази позивача та покладає на відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 12300,00 грн та гонорар успіху в розмірі 4000,00 грн.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВОМІД».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Оил» (Україна, 61106, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 273, ідентифікаційний код особи 44350538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВОМІД» (Україна, 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Івана Ступака, будинок 23, ідентифікаційний код особи 37439025) заборгованість в розмірі 128 353,89 грн, витрати на правничу допомогу - 16 300,00 грн та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяЛ.С. Лаврова