Рішення

від 23.02.2024 по справі 120/15259/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 лютого 2024 р. Справа № 120/15259/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Сумській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг, який виник з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів на загальну суму 1500000 грн (штрафні санкції). Незважаючи на те, що відповідачу була надіслана податкова вимога, спірна заборгованість залишається непогашеною. Відтак, позивач звертається до суду з адміністративним позовом про примусове стягнення коштів з платника податку на суму податкового боргу.

Ухвалою від 09.10.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження суд двічі направляв відповідачу на адресу місця його перебування, що зазначена у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ). Однак, до суду повернулися не вручені конверти зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв`язку: "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 1 статті 130 КАС України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

Тому, з метою інформування відповідача про надходження позовної заяви до суду, а також про його право на подання заяв по суті справи, оголошення про цю справу опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України.

Водночас, відповідачем не подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.

Як свідчать матеріали справи, станом на день звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг, який виник за порушення вимог податкового законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів на загальну суму 1500000 грн (штрафні санкції).

Заборгованість підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями №420818280901 від 06.12.2022 року на суму 500000 грн, №420518280901 від 06.12.2022 на суму 1000000 грн, актом фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів від 03.11.2022 року №3654/А-18-28-09-01/43761298 та карткою особового рахунку.

Податкові повідомлення-рішення були направлені за зареєстрованим місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" та отримані відповідачем.

Зазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені у судовому порядку.

Разом з тим судом встановлено, що відповідні суми грошових зобов`язань у визначений законом строк відповідачем не сплачено, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.

Обов`язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Як зазначено в пункті 295.3 статті 295 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Як наголошувалось судом вище, станом на день звернення до суду грошове зобов`язання відповідача в сумі 1500000 грн за порушення вимог податкового законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів узгоджене у встановленому законом порядку, а отже визнається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу №0000059-1302-1828 від 27.03.2023.

Проте судом встановлено, що вказана податкова вимога наразі залишилась без виконання.

Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку існуючої заборгованості на суму 1500000 грн.

Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що відповідач у встановлений законом строк не сплатив податковий борг, суд приходить до переконання про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим адміністративним позовом, з рахунків у банках, що обслуговують відповідача. Отже, в цій частині заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо наявності підстав для зупинення видаткових операцій та рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, суд зазначає таке.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма пункту 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пункту 20.1.33 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пункт 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача вживались заходи щодо виявлення майна відповідача, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

На виконання вимог статті 89 ПК України Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято рішення про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" в податкову заставу.

Головним управлінням ДПС у Сумській області було надіслано запит до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" із зобов?язанням надати в триденний термін від дня отримання листа необхідні для проведення опису в податкову заставу документи, а саме: баланс, розшифровки оборотно-сальдових відомостей по рахунках включно - 10-12, 14, 15, 16, 18, 20, 21, 25-28, виписки з систем реєстру цінних паперів, договори купівлі-продажу, видаткові накладні тощо та забезпечити безперешкодний допуск податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу.

Відповідь від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" не надійшла.

Згідно інформаційної довідки №327146989 від 28.03.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д", у товариства відсутнє майно за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Відповідно до відомостей Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області станом на 09.05.2023 року спецтехніка за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" не зареєстрована.

Відповідно до відомостей МВС у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" не зареєстровані транспортні засоби.

Згідно з інформації зазначеної в додатку 2 Фінансова звітність мікропідприємства поданої до контролюючого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д", станом на 31.12.2022 на балансі підприємства обліковуються основні засоби на 40000,00 грн, на балансі запасів не обліковується.

Отже, заходами проведеними позивачем встановлено відсутність майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє інше майно, крім грошових коштів на рахунках у банках, для погашення податкового боргу в сумі 1500000 грн.

Крім цього, суд зазначає, що Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 372/8976).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 9.3 Інструкції).

Пунктом абзацу 1 п. 9.10 гл. 9 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.

Враховуючи положення абзацу 3 та 4 п. 9.10 гл. 9 Інструкції, до арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги / інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог / інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою / інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 1500000 грн, є правомірною та обґрунтованою.

Відтак, оскільки відповідач не надав податковому керуючому необхідних документів, контролюючий орган правомірно звертається до суду з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності.

Перевіривши обґрунтованість доводів суб`єкта владних повноважень та оцінивши надані ним докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити повністю.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" податковий борг в сумі 1500000 грн (один мільйон п`ятсот тисяч гривень).

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Д" (код ЄДРПОУ 43761298) в загальній сумі 1500000 грн, які знаходяться на відкритих рахунках у банку:

МФО банку - 300346, АТ "Сенс Банк" номер рахунку - НОМЕР_1 , валюта рахунку - 980 - українська гривня.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 43995469)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ -Д" (просп. Юності, 44, кв. (офіс) 23, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43761298)

СуддяМультян Марина Бондівна