Рішення

від 26.02.2024 по справі 140/35696/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/35696/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ СПЕЙС Україна» до Волинської митниці про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМ СПЕЙС Україна» (далі ТзОВ «ХІМ СПЕЙС Україна») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2023 №UA205050/2023/000687/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.10.2023 №UA205050/2023/033624.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з метою декларування товару подав митну декларацію №23UA205050066056U2 на товар: Карбонат калію (Калій вуглекислий, поташ, К2СОЗ) 12000 кг (480 мішків/25 кг), світло-сіра кристалічна речовина, із вмістом основної речовини 99,5-99,9%. Номер САS: 584-08-7. Номер поставки: 23-10381. Дата виробництва: 12.2022/01.2023 р.; термін придатності: 12.2024/01.2025 р. Застосовується в склоробному виробництві для виготовлення спеціальних сортів скла, в миловарному виробництві для виготовлення спеціальних сортів мила. Всього 12000 кг. Торговельна марка: UNID. Виробник: UNID. Країна виробництва: KR.

При цьому, для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: видаткова накладна №112 від 10.07.2023; видаткова накладна №131 від 29.08.2023; експортна декларація 23PL301010Е1362885; довідка про транспортні витрати №28/09 від 28.09.2023; договір про перевезення вантажів №02/09-22 від 02.09.2022; контракт №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; додаток №11 від 13.09.2023 до контракту №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; рахунок фактура №23С00847 від 28.09.2023; калькуляція витрат б/н від 27.09.2023; контракт №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; лист щодо третіх осіб №27/09 від 27.09.2023; пакувальний лист від 28.09.2023; платіжна інструкція №15 від 19.09.2023; податкова накладна №2 від 10.07.2023; податкова накладна №5 від 29.08.2023; комерційна пропозиція (прайс-лист) від 11.09.2023; фактура-проформа №23С130923 від 13.09.2023; рахунок на оплату №233 від 26.09.2023; сертифікат якості від 28.09.2023.

Крім того, разом з супровідним листом вих. №03.10/23_1 від 03.10.2023 було надано: додаткова угода №1 від 31.10.2022 до контракту №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; додаток №11/1 від 13 09.2023 до контракту №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; замовлення на перевезення (заявка) №26/09 від 26.09.2023; рахунок №233 від 26.09.2023.

Однак, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2023 №UA205050/2023/000687/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.10.2023 №UA205050/2023/033624.

З оскаржуваними рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки умови договору сторонами дотримано в повній мірі, платіжні операції були здійснені в порядку, в строки та на погоджених сторонами умовах, усі документи, що надано до митного оформлення та в подальшому на вимогу Волинської митниці, в повній мірі підтверджують заявлену митну вартість ввезеного товару.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову обґрунтовуючи тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

- вартість товару згідно інвойсу від 28.09.2023 №23C00847 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення;

- пунктом 5.1. контракту від 16.09.2022 №PL/DHC160922/E-183 передбачено, що оплата здійснюється через 10 днів після завантаження. Проформою від 13.09.2023 №23C130923 передбачені умови оплати - 100% передоплата;

- сума оплати згідно платіжної інструкції від 19.09.2023 №15 не відповідає сумі проформи;

- пунктом 3 Договору від 01.09.2022 №01/09-22 передбачено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в Замовленнях на перевезення. Замовлення не було надано;

- в рахунку на оплату від 26.09.2023 №233 вказано, що перевезення здійснюється до с.Нове, а в графі 3 CMR - до м. Київ;

- номер договору, вказаний в рахунку про оплату від 26.09.2023 №233, не відповідає номеру договору, вказаному декларантом в графі 44 МД;

- висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1615 не містить конкретних посилань, де можна було б перевірити твердження, що заявлений рівень ціни відповідає поточній кон`юнктурі ринку;

- надано прайс - лист від 11.09.2023 б/н від продавця, а не від виробника товару.

Представник відповідача вважає, що вищевказані розбіжності слугувала беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Декларантом на вимогу було надано: додаток №11/1 від 13.09.2023 до Контракту, додаткову угоду №1 від 31.10.2022 до Контракту, замовлення на перевезення від 26.09.2023 №26/09 та повторно комплект документів, які вже були надані разом з митною декларацією.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 03.10.2023 №03.10/23_1.

Щодо розбіжності, що вартість товару згідно інвойсу від 28.09.2023 №23C00847 (далі- Інвойс) не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення.

Представник відповідача зауважив, що експортна митна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення.

Зважаючи на самостійне подання декларантом декларації країни відправлення, що підтверджується гр. 44 митної декларації, митниця згідно положень митного законодавства повинна здійснити перевірку таких документів.

Статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, та до неї можуть також включати лише допоміжні витрати (вартість доставки, навантаження, перевантаження, страхування та інше). Наголошує, що фактурна вартість не може бути більшою за статистичну, адже статистична вартість базується на фактурній.

Щодо розбіжності, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1615 не містить конкретних посилань, де можна було б перевірити твердження, що заявлений рівень ціни відповідає поточній кон`юнктурі ринку.

Позивач в позовній заяві вказує, що «Так, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1615 вважається законним документом, який підтверджує належним чином, що цінова пропозиція компанії STANCHEM Sp Z O.O. PRZEDSIEBIORSTWO CHEMICZNE Згідно проформи - інвойсу №23C130923 від 13.09.2023 до контракту №PL/DNC160922/E - 183 від 16.09.2022 - відповідає поточній кон`юктурі ринку».

Митний орган у виявлених розбіжностях вказав, що даний висновок не містить конкретних посилань, де можна було б перевірити твердження, що заявлений рівень ціни відповідає поточній кон`юнктурі ринку, тим паче, що у даному висновку вказано, що він носить консультаційний характер.

Щодо розбіжності, що надано прайс - лист від 11.09.2023 б/н від продавця, а не від виробника товару.

Прайс-лист був самостійно поданий декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до положень ч. 6 ст. 53 МК України. Цей документ необхідній не для безпосереднього підтвердження здійснення господарської операції, а задля можливості, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, здійснення перевірки числового розрахунку митної вартості товару.

Крім того, згідно МД від 02.10.2023 №23UA205050066056U2, за якою було відмовлено в митному оформленні у графі 44 МД під номером 4301 (Договір (контракт) про перевезення), вказаний номер 01/09-22 від 01.09.2022, а у рахунку на оплату №233 від 26.09.2023 видане ТзОВ «ЕНЕРДЖІ ЄВРОТРЕЙД», вказаний договір №01/07-21 від 01.07.2021, дані документи є долучені до відзиву, що легко перевірити.

Щодо розбіжності, що в рахунку на оплату від 26.09.2023 №233 вказано, що перевезення здійснюється до с. Нове, а в графі 3 CMR- до м. Київ.

Позивач в позовній заяві вказує, що «Зазначена розбіжність викликана технічною помилкою компанією постачальника STANCHEM Sp Z O.O. PRZEDSIEBIORSTWO CHEMICZNE, до якої ТОВ «ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА» не має жодного відношення».

Звертає увагу суду, що дана розбіжність, як і інші розбіжності окрім слів позивача ні чим не спростовані.

Представника відповідача вважає, що перевіркою документів, наданих декларантом встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави вважати, що подані позивачем документи є неповними і такими, що не підтверджують правильність обчисленої митної вартості оцінюваних товарів.

У відповіді на відзив представник позивача вказала, що розбіжність вартості товару згідно інвойсу від 28.09.2023 №23С00847 та вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення, викликана тим, що вартість товару в інвойсі від 28.09.2023 №23C00847 визначена в доларах США, натомість при митному оформленні товару в режим експорт в країні відправника (Польща), вартість товару була визначена національній валюті - польських злотих. Оскільки товар відправлявся та замитнювався у Польщі, то відповідно у експортній митній декларації вартість було конвертовано у національну валюту - злоті, що відповідає положенням митного законодавства. Зазначена обставина при проведенні митного оформлення не повинна братися Волинською митницею до уваги, оскільки у експортних митних деклараціях зазначається статистична вартість у польських злотих. Загальна сума експортної декларації відправника відрізняється від загальної суми фактури на суму статистичної вартості перевезення товару згідно з митними правилами ЄС. Разом з тим, митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, адже митна декларація країни відправлення - це оформлена в країні експорту товару митна декларація в митному режимі «експорт», яка містить, зокрема, показник «статистичної вартості».

Сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 31.10.2022 до контракту №PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022, якою було змінено умови оплати товару на 100% передплату, крім того сторонами було підписано також Додаток №11/1 від 13.09.2023 до контракту №PL/DHC160922/-183 від 16.09.2022, на поставку 15т калію карбонату, в якому зафіксовано умови оплати 100% передоплата. Здійснення платіжної операції підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №15 від 19.09.2023.

Представник позивача зауважила, що Державне підприємство «Укрпромзовнішекспертиза» є належним і уповноваженим органом, що здійснює аналіз даних цінових умов договорів (контрактів) поточній кон?юнктурі ринку. Державне підприємство «Укрпромзовнішекспертиза» є провідною компанією України в галузі маркетингу та експертних оцінок зовнішньоекономічних контрактів, діяльність якої розпочалася у 1993 р. і успішно триває в поточний час. До компетенції підприємства належить промисловий консалтинг, аналітичні дослідження, написання бізнес-планів, ТЕО, інвестиційних меморандумів, кон?юнктурно-цінові дослідження і т.д. Причому частина робіт випускається на регулярній основі, що дозволяє забезпечити клієнтів актуальною інформацією про зміни у ринковому середовищі. Всі методичні розробки проходять обговорення та затвердження на науково-методичній раді підприємства. Накопичений архів цінової інформації дозволяє аналізувати не тільки поточний період, а й проводити аналіз цін в попередні періоди.

Стверджує, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1615 вважається законним документом, який підтверджує належним чином, що цінова пропозиція компанії STANCHEM Sp. Z 0.0. PRZEDSIEBIORSTWO CHEMICZNE згідно проформи - інвойсу №23C130923 від 13.09.2023 до контракту №PL/DHC160922/ Е -183 від 16.09.2022 року, - відповідає поточній кон?юнктурі ринку. Даний висновок був здійснений на підставі аналізу даних торгівельних площадок, мережі інтернет, цінових пропозицій виробників постачальників відповідної продукції.

Представник позивача просила адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору №PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022 укладеного між компанією STANCHEM Sp Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE та ТОВ «ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА» здійснило з території Польщі імпорт товару, а саме: «Карбонат калію (Калій вуглекислий, поташ, К2СОЗ) 12000 кг (480 мішків/25 кг), світло-сіра кристалічна речовина, із вмістом основної речовини 99,5-99,9%. Номер САS: 584-08-7. Номер поставки: 23-10381. Дата виробництва: 12.2022/01.2023 р.; термін придатності: 12.2024/01.2025 р. Застосовується в склоробному виробництві для виготовлення спеціальних сортів скла, в миловарному виробництві для виготовлення спеціальних сортів мила. Всього 12000 кг. Торговельна марка: UNID. Виробник: UNID. Країна виробництва: KR». Митна вартість товару становить 16 200,00 дол. США, яку визначено за першим методом.

До митної декларації додано: видаткова накладна №112 від 10.07.2023; видаткова накладна №131 від 29.08.2023; експортна декларація 23PL301010Е1362885; довідка про транспортні витрати №28/09 від 28.09.2023; договір про перевезення вантажів №02/09-22 від 02.09.2022; контракт №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; додаток №11 від 13.09.2023 до контракту №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; рахунок фактура №23С00847 від 28.09.2023; калькуляція витрат б/н від 27.09.2023; контракт №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; лист щодо третіх осіб №27/09 від 27.09.2023; пакувальний лист від 28.09.2023; платіжна інструкція №15 від 19.09.2023; податкова накладна №2 від 10.07.2023; податкова накладна №5 від 29.08.2023; комерційна пропозиція (прайс-лист) від 11.09.2023; фактура-проформа №23С130923 від 13.09.2023; рахунок на оплату №233 від 26.09.2023; сертифікат якості від 28.09.2023.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2023 №UA205050/2023/000687/2, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) від 03.10.2023 №UA205050/2023/033624.

Як зазначено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив:

- вартість товару згідно інвойсу від 28.09.2023 №23С00847 (далі Інвойс) не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення;

- п. 5.1 Контракту від 16.09.2022 №PL/DHC 160922/Е-183 передбачено, що оплата здійснюється через 10 днів після завантаження. Проформою від 13.09 2023 №23С130923 передбачені умови оплати 100% передоплата;

- сума оплати згідно платіжної інструкції від 19.09.2023 №15 не відповідає сумі проформи;

- п. 3 Договору від 01.09.2022 №01/09-22 передбачено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в Замовленнях на перевезення. Замовлення не було надано;

- в рахунку на оплату від 26.09.2023 №233 вказано, що перевезення здійснюється до с.Нове, а в графі 3 CMR- до м. Київ;

- номер договору, вказаний в рахунку не оплату від 26.09.2023 №233, не відповідає номеру договору вказаному декларантом в графі 44 МД;

- висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1615 не містить конкретних посилань, де можна було б перевірити твердження, що заявлений рівень ціни відповідає поточній кон`юнктурі ринку;

- надано прайс-лист від 11.09.2023 б/н від продавця, а не від виробника товару.

Крім того, разом з супровідним листом вих. №03.10/23_1 від 03.10.2023 позивачем було надано: додаткова угода №1 від 31.10.2022 до контракту №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; додаток №11/1 від 13 09.2023 до контракту №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; замовлення на перевезення (заявка) №26/09 від 26.09.2023; рахунок №233 від 26.09.2023.

У спірних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД №UA100180/2023/513312 від 23.08.2023 на рівні 2,34 дол.США за кг.

Позивач, не погоджуючись із даними рішеннями митного органу, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, з огляду на таке.

Як встановлено судом, під час митного оформлення товару до митної декларації №23UA205050066056U2 було подано наступні документи: видаткова накладна №112 від 10.07.2023; видаткова накладна №131 від 29.08.2023; експортна декларація 23PL301010Е1362885; довідка про транспортні витрати №28/09 від 28.09.2023; договір про перевезення вантажів №02/09-22 від 02.09.2022; контракт №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; додаток №11 від 13.09.2023 до контракту №PL/DHC160922/Е-183 від 16.09.2022; рахунок фактура №23С00847 від 28.09.2023; калькуляція витрат б/н від 27.09.2023; лист щодо третіх осіб №27/09 від 27.09.2023; пакувальний лист від 28.09.2023; платіжна інструкція №15 від 19.09.2023; податкова накладна №2 від 10.07.2023; податкова накладна №5 від 29.08.2023; комерційна пропозиція (прайс-лист) від 11.09.2023; фактура-проформа №23С130923 від 13.09.2023; рахунок на оплату №233 від 26.09.2023; сертифікат якості від 28.09.2023.

Суд зауважує, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №808/9123/15, від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу на те, що лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість.

Згідно рахунку-фактури №23С00847 від 28.09.2023 вартість товару Карбонат калію становить 16200,00 дол.США. В той час, як в декларації країни відправлення 23PL301010Е1362885 вартість товару зазначена в іншому розмірі.

Позивач стверджує, що вартість товару в інвойсі від 28.09.2023 № 23С00847 визначена в доларах США, натомість при митному оформленні товару в режим експорт в країні відправника (Польща), вартість товару була визначена в національній валюті - польських злотих. Оскільки товар відправлявся та замитнювався у Польщі, то відповідно у експортній митній декларації вартість було конвертовано у національну валюту - злоті, що відповідає положенням митного законодавства.

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення відповідно до частини 3 статті 53 МК України є документом, який митний орган вправі додатково витребувати з метою усунення розбіжностей, підробки чи неточності виявлених у документах, які підтверджують митну вартість та вказані у частині 1 статті 53 МК України. Митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, тому митний орган не міг посилатися на виявлені у ній розбіжності.

Таким чином, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Щодо розбіжностей зазначених відповідачем «п 5.1 контракту від 16.09.2022 №PL/DHC160922/E-183 передбачено, що оплата здійснюється через 10 днів після завантаження. Проформою від 13.09.2023 №23С130923 передбачені умови оплати 100% передоплата. Сума оплати згідно платіжної інструкції №15 від 19.09.2023 не відповідає сумі проформи».

Сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 31.10.2022 до контракту №PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022, якою було змінено умови оплати товару на 100% передплату, крім того сторонами було підписано також Додаток №11/1 від 13.09.2023 до контракту №PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022, на поставку 15т калію карбонату, в якому зафіксовано умови оплати 100% передоплата. Здійснення платіжної операції підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №15 від 19.09.2023 за поставку 12 096 кг калію карбонату згідно з рахунком-фактурою від 28.09.2023 №23С00847.

Стосовно зауважень відповідача «пункт 3 Договору від 01.09.2022 №01/09-22 передбачено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в Замовленнях на перевезення. Замовлення не було надано».

Позивачем було надано суду та відповідачу договір про перевезення вантажів від 02.09.2022 №02/09-22 укладеного з ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЄВРОТРЕЙД».

Суд враховує доводи позивача щодо невірного зазначення відповідачем реквізитів договору.

З приводу твердження відповідача «в рахунку на оплату від 26.09.2023 №233 вказано що перевезення здійснюється до села Нове, а в графі 3 СМR - до м. Києва».

Позивачем надано митному органу пояснення, що зазначена розбіжність викликана технічною помилкою компанією постачальника STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE, до якої ТОВ «ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА» не має жодного відношення. Незважаючи на це було вказано, що фактично адресу для поставки визначено - Київська область, село Нове, вул. Промислова, 19.

Щодо твердження відповідача «Номер договору, вказаний в рахунку на оплату від 26.09.2023 №233, не відповідає номеру договору, вказаному декларантом в графі 44 МД.»

Дане твердження спростовується тим, що ТзОВ «ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА» та ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЄВРОТРЕЙД» було укладено договір про перевезення вантажів від 02.09.2022 №02/09-22, який і вказаний у графі 44 МД, інших договорів, зокрема, договору №01/07- 21 від 01.07.2021 не укладалось. На цій підставі, ТзОВ «ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА» надавав відповідачу виправлений рахунок ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЄВРОТРЕЙД» від 26.09.2023 №233 на суму 36000,00 грн.

Щодо наведеного відповідачем «надано прайс-лист №б/н від 11.09.2023 від продавця, а не від виробника».

Позивачем зауважено, що ТзОВ «ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА» уклало договір №PL/DHC160922/E-183 від 16.09.2022 з польською компанією STANCHEM Sp Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE, який не є виробником продукції, що поставляється за даним договором. В свою чергу, STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIEBIORSTWO CHEMICZNE здійснює закупівлю товару у виробника, а саме корейської компанії CARBONATE (UNID KOREA), виключно яка має повноваження видавати прайс-листи своїм покупцям за укладеним з ними контрактами.

Таким чином, STANCHEM Sp. Z О.О. PRZEDSIЕBIORSTWO CHEMICZNE не будучи виробником, при постачанні товару за укладеними контрактами надає власні прайс-листи, зокрема, на користь ТзОВ «ХІМ СПЕЙС УКРАЇНА» було надано прайс-лист №б/н від 11.09.2023, який був наданий митному органу.

При цьому, розбіжності щодо власника товару в наданих позивачем документах не впливають на визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною договору), оскільки вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Також суд щодо висновків відповідача про відсутність у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1615 конкретних посилань, де можна було б перевірити твердження, що заявлений рівень ціни відповідає поточній кон`юнктурі ринку, вважає, що такі висновки надаються якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у частині другій статті 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України, є безпідставним.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Суд констатує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів лише зазначено, що за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів взята цінова інформація наявна в митного органу за митною декларацією №UA100180/2023/513312 від 23.08.2023 на рівні 2,34 дол.США за кг, жодних пояснень щодо зроблених коригувань, ідентичності товару, який оформлявся на підставі вказаної МД не наведено.

Крім того, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому, подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваних рішеннях, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Таким чином, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.10.2023 №UA205050/2023/033624 і рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2023 №UA205050/2023/000687/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 9 075,31 грн, сплачений відповідно до квитанцій від 26.12.2023 №563 та №562.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.10.2023 №UA205050/2023/000687/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.10.2023 №UA205050/2023/033624.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ СПЕЙС Україна» (01103, місто Київ, вулиця Дружби народів, 22/32, код ЄДРПОУ 39387550) судовий збір у розмірі 9 075 (дев`ять тисяч сімдесят п`ять) гривень 31 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук