Рішення

від 26.02.2024 по справі 140/35708/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/35708/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОПРІМ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОПРІМ» (далі ТзОВ «БІОПРІМ», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000389/2 від 13.06.2023, №UA205140/2023/000390/2 від 13.06.2023, та №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023; визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002176 від 13.06.2023, №UA205140/2023/000002177 від 13.06.2023 та №UA205140/2023/000002341 від 20.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці митні декларації (далі МД), однак службовими особами Волинської митниці було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000389/2 від 13.06.2023, №UA205140/2023/000390/2 від 13.06.2023, №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002176 від 13.06.2023, №UA205140/2023/002177 від 13.06.2023 та №UA205140/2023/002341 від 20.06.2023.

При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із такими рішеннями й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Подані документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

Щодо тверджень митного органу про відсутність у деклараціях країни відправлення числових значень вартості товарів, то позивач вказує про відсутність норми, яка б вимагала вносити до митної декларації країни відправлення та транзитної декларації Т1 цифрові значення фактурної/митної/статистичної вартості товару, який переміщується на експорт із відповідної країни.

Також позивач не погоджується з доводами відповідача про розбіжності в частині того, що прайс-лист містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу, оскільки в жодному нормативному документі не вказано, що прайс-лист повинен видаватися виробником, зокрема і в статті VII ГАТТ (Генеральної угоди про тарифи й торгівлю) жодним чином не встановлено будь-яких вимог до прайс-листа, а тому вимога відповідача до даного документу є необґрунтованою законодавчо, а отже незаконною. Крім того, товар продавався не виробником товарів, а тому логічно, що прайс-лист наданий саме продавцем. Більше того, прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, оскільки здійснення оплати за придбаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями та інвойсом.

Недоречним позивач вважає також зауваження відповідача в оскаржуваному рішенні № UA205140/2023/000389/2, що країна відправлення товару Німеччина, проте країна походження товару Китай, однак декларантом в графі 44 МД вказано контракт під кодом 4104 (зовнішньоекономічний договір, стороною якого є виробник товарів), оскільки країна походження Китай стосується лише товару №1, а товар №2 виготовлений у Німеччині. Крім того, згідно товаросупровідних документів та даних, заявлених на підставі цих документів у митній декларації №23UA205140046208U2, товар №1 виготовляється на виробничій базі Shandong компанії NHU EUROPE GmbH в Китаї, торгівельна марка товару - NHU, виробником товару є Shandong NHU Amino Acid Co. LTD, продавцем товару є NHU EUROPE GmbH, яка відповідає за виробництво та маркетинг продукції по всьому світу. Остання є дочірньою (афілійованою) компанією Zhejiang NHU Co., Ltd. Отже, товар №1 виготовляється та надходить з Китаю до Німеччини та продається далі, зокрема в Україну, і все це не заборонено жодним законодавством. Товар №2 виготовляється в Німеччині і виробником його є NHU EUROPE GmbH. Декларантом подано один контракт на обидва товари, оскільки вони постачалися саме за одним контрактом, тому вказано код 4104.

Щодо тверджень відповідача, що довідка про транспортно-експедиційні витрати №12/06/2023/04-01 від 12.06.2023 видана ТзОВ «Давлекс», а відповідно до графи 23 CMR №20230608 від 08.06.2023 перевезення вантажу здійснив ФОП ОСОБА_1 , то позивач звертає увагу, що між позивачем та ТзОВ «Давлекс» був укладений договір транспортного експедирування вантажу, за умовами якого виконавець має право залучати до виконання своїх обов`язків інших осіб, що він і зробив, залучивши до перевезення товару ФОП ОСОБА_1 .

Також безпідставними є зауваження митного органу про те, що згідно графи 23 автотранспортної накладної від 15.06.2023 № 20230615 підпис та штамп перевізника зазначений ОСОБА_2 , що суперечить перевізнику, вказаному в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.06.2023 №14 - ПП «АСТРА ТРАНСЛАЙН», оскільки відповідно до договору надання транспортно-експедиційних та митно-брокерських послуг №01/02/2023 від 01.02.2023 ПП «АСТРА ТРАНС ЛАЙН» не являється безпосереднім перевізником, а є експедитором, який від імені замовника (позивача) та за його дорученням зобов`язується організувати виконання міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом та транспортно-експедиційних послуг, митних послуг. Відтак, ПП «АСТРА ТРАНС ЛАЙН» як експедитор для організації виконання договору має право залучати третіх осіб, зокрема перевізників, що він і зробив, залучивши ФОП ОСОБА_2 .

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Законодавство не визначає конкретно, які саме транспортні документи це мають бути. Відповідно до даної норми позивачем було подано до митного оформлення договір надання транспортно-експедиційних та митно-брокерських послуг №01/02/2023 від 01.02.2023, довідку про транспортні витрати №14 від 19.06.2023, міжнародну товаро-транспортну накладну CMR №20230615 від 15.06.2023. В цих документах вказана вся необхідна для визначення митної вартості інформація. При цьому, відповідач, висловивши вищевказане зауваження у повідомленні про витребування документів №2575008 від 20.06.2023 не вимагав у позивача подання додатково вказаних заявки та рахунку, проте позивач їх все одно надав, але вони безпідставно не були взяті до уваги відповідачем.

Щодо тверджень про непропорційність розподілення транспортних витрат, то позивач зауважує, що вартість транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу визначена згідно договірних відносин між позивачем та ПП «АСТРА ТРАНС ЛАЙН». Більше того, транспортно-експедиційні послуги не відносяться до сфери державного регулювання і ціни на них встановлюються вільні.

Щодо витрат на вантажно-розвантажувальні роботи, то позивач вказує, що в довідці про транспортні витрати №14 від 19.06.2023 чітко вказано вартість транспортно-експедиційних витрат до кордону (до м/п Ягодин) та після перетину кордону - з ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , а також чітко зазначено, що вантажно-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товарів, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.131-140). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товарів які ввозяться по вищевказаним митним деклараціям на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: по МД №23UA205140046208U2 від 12.06.2023 в деклараціях країни відправлення №23DE523007932417E2 від 02.06.2023 та №23DE631070585009M5 від 07.06.2023 відсутні числові значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в рахунках-фактурах; прайс-лист №б/н від 06.06.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; країна відправлення товару Німеччина, проте країна походження товару ОСОБА_5 , однак декларантом в графі 44 МД вказано контракт під кодом 4104 (зовнішньоекономічний договір, стороною якого є виробник товарів).

По МД №23UA205140046083U9 від 12.06.2023 в декларації країни відправлення №23DE485108451885E9 від 08.06.2023 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в інвойсі № RE23073 від 07.06.2023. Довідка про транспортно-експедиційні витрати № 12/06/2023/04-01 від 12.06.2023 видана ТзОВ «Давлекс». Відповідно графи 23 CMR 20230608 від 08.06.2023 перевезення вантажу здійснив ФОП ОСОБА_1 . Договір про перевезення, зазначений в графі 44 МД, не поданий до митного оформлення. Прайс-лист №б/н від 05.06.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

По МД № 23UA205140048126U3 від 19.06.2023 згідно графи 23 автотранспортної накладної від 15.06.2023 № 20230615 підпис та штамп перевізника зазначений ОСОБА_2 , що суперечить перевізнику, вказаному в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.06.2023 № 14 - ПП «АСТРА ТРАНСЛАЙН»; відповідно до пункту 3.1 договору (контракту) про перевезення від 01.02.2023 № 0U0212023 замовник сповіщає експедитора письмовою заявкою у вигляді додатку до цього договору, однак заявка не подана до митного оформлення. Також, відповідно до пункту 5.1 вищезазначеного документа розмір плати фіксується в рахунку, який є невід`ємною частиною договору, однак рахунок не поданий до митного оформлення; в копії митної декларації країни відправлення від 15.06.2023 №23DE485170692187M8 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в рахунку-фактурі від 14.06.2023 №RE23075- 36050 євро; згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.06.2023 № 14 вартість транспортно-експедиційних витрат по маршруту HAMBURG - м/п Ягодин становить 70000 грн. Відстань між даним маршрутом орієнтовно 1129 км, що становить 62 грн/км (70000/1129), в той час, як відповідно до вищезазначеного документа вартість транспортно-експедиційних витрат від м/п Ягодин - м. Луцьк становить 10 162 грн або 75,83 грн/км (відстань між даним маршрутом орієнтовно 134 км (10162/134); транспортні витрати розподілено непропорційно. Також в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.06.2023 №14 зазначено, що одними зі складових витрат на транспортування є вантажно-розвантажувальні роботи, які входять у вартість перевезення, однак транспортні витрати не розподілені за статтями витрат.

Так, як наданні документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган мав право на витребування додаткових документів, та підстав для сумніву щодо достовірності заявленій митній вартості за першим методом.

Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи. По рішенню №UA205140/2023/000389/2 від 13.06.2023 декларантом на вимогу митниці надано: видаткові накладні від 19.04.2023 №995 та від 16.05.2023№1300, а також лист від 13.06.2023 № 13/06/2023-2. При цьому, надані видаткові накладні від 19.04.2023 №995 та від 16.05.2023 №1300 не стосуються даного митного оформлення. Інші додаткові документи відсутні, про що повідомлено листом від 13.06.2023 №2860. По рішенню №UA205140/2023/000390/2 від 13.06.2023 декларант надав додаткові документи: договір про перевезення №К/02/21 від 16.02.2021 між ТзОВ «БІОПРІМ» та ТОВ «Давлекс»; видаткові накладні, однак вони не стосуються товару поданого до митного оформлення; лист ТзОВ «БІОПРІМ» щодо поданих документів № 13/06/2023-1 від 13.06.2023. Декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом № 2871 від 13.06.2023. По рішенню №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023 додатково декларантом на вимогу митниці надано: видаткові накладні від 16.05.2023 та 19.04.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.06.2023 №10; заявка на перевезення вантажу від 14.06.2023 №6; договір (контракт) про перевезення від 01.02.2023 №01/02/2023; лист від 20.06.2023 №20/06/2023-1. При цьому, видаткові накладні від 16.05.2023 та 19.04.2023 не стосуються даного митного оформлення. Також вартість транспортування, згідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.06.2023 №10 становить 80162 грн, що суперечить вартості, зазначеній в заявці на перевезення від 14.06.2023 №6 - 2000 євро. Листом від 20.06.2023 №20/06/2023-1 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

За результатами аналізу додатково наданих документів та з врахуванням вище викладеного, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000389/2 від 13.06.2023 та визначено товар 1 на рівні - 2,085 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/034125 від 01.05.2023, товар 2 на рівні 5,11 дол.США/кг за МД № UA205140/2023/023545 від 27.03.2023. По рішенню №UA205140/2023/000390/2 від 13.06.2023 товар 2 визначено на рівні - 22,38 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/023545 від 27.03.2023, товар 5 - на рівні 2,175 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/028641 від 10.04.2023. По рішенню №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023 ціну товару 2 визначено на рівні 2,175 дол.США/кг за МД № UA205140/2023/028641 від 10.04.2023.

Крім того, відповідач вказує, що вищенаведене слугувало беззаперечною підставою для складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002176 від 13.06.2023, №UA205140/2023/002177 від 13.06.2023, № UA205140/2023/002341 від 20.06.2023.

З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що оскаржувані рішення та картки відмови є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.219-224). Крім того зазначив, що та обставина, що в поданих до митниці митних деклараціях країни відправлення (експортних супровідних документах) не вказано вартість товарів, не доводить, що визначена позивачем митна вартість не відповідає дійсності, оскільки всі інші подані на її підтвердження документи є достовірними, містять всі відомості та не містять розбіжностей між собою. Доводи позивача про незаконність зауваження відповідача щодо прайс-листа останній не спростовував у відзиві, оскільки не навів прямих норм права, які б визначали вимоги до прайс-листа, озвучені відповідачем, та не надав жодних доказів на підтвердження законності своїх зауважень.

Щодо пояснень відповідача у відзиві на позов про висловлені в рішенні №UA205140/2023/000413/2 зауваження до транспортних документів, то позивач зауважує, що в транспортній довідці чи в додатково поданих документах - заявці на перевезення №6 від 14.06.2023 та рахунку-фактурі №10 від 19.06.2023 не вказано відстань, за яку стягується плата як від Гамбурга до м/п Ягодин, так і від м/п Ягодин до м. Луцьк. Зазначені відповідачем відстані ним самим є надуманими і у рішенні №UA205140/2023/000413/2 вони вказувалися як «орієнтовні» Тому всі розрахунки вартості перевезення товару в грн./км є нічим не підтвердженими припущеннями відповідача. Більше того, відповідач не вимагав від позивача подання додаткових документів стосовно підтвердження транспортних витрат.

Стосовно зауважень щодо виробника товару, то відповідач озвучив у рішенні №UA205140/2023/000389/2 претензії до країни походження, а у відзиві на позовну заяву вказує, що декларант надав не достовірні відомості про виробника товару. Крім того, визначаючи рівень митної вартості, відповідач робив вибірку по оформленню подібних товарів лише за два дні, а не більш тривалого періоду, що б дало змогу бачити інші митні оформлення такого ж товару за іншою митною вартістю. Митний орган не надає жодних доказів того, що відсутні інші митні декларації, які були оформлені в той же час або в максимально наближений час до митного оформлення оцінюваних товарів, з ціною, меншою або такою ж, як заявлена позивачем. Митний орган не використав всієї інформації з бази даних ЄАІС Держмитслужби про інші визначені або визнані митним органом митні вартості товарів, зокрема менші від вказаних в оскаржуваних рішеннях.

На зауваження митного органу щодо ненадання декларантом на запит митного органу всіх документів позивач зауважує, що ним було надано всі документи, які були наявні у нього, в тому числі додатково надано транспортні документи на запит митниці. Більше того, додатково витребувані у позивача документи у більшості своїй взагалі не стосувалися вказаних вище зауважень, тому не зрозуміло, що ці додаткові документи мали підтвердити чи спростувати виходячи із змісту претензій відповідача до поданих позивачем разом з митною декларацією товаросупровідних документів.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

01.02.2023 між ТзОВ «БІОПРІМ» (покупець) та NHU EUROPE GmbH (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01-02/23, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує на умовах цього договору товар згідно специфікацій. Кількість, ціна і вантажовідправник товару вказані в специфікаціях до цього договору. Умови оплати 100% протягом 30 днів з дня інвойсу, якщо інше не передбачено в специфікації. Валюта платежу євро, якщо інше не вказано в специфікації. Умови поставки визначаються в специфікаціях до цього договору (а.с.28-29).

Відповідно до специфікації від 26.05.2023 №15 сторони погодили про поставку на умовах DAP Луцьк продукції на загальну суму 44782,20 євро (а.с.30).

12.06.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «Товар 1: сполуки сіркоорганічні, метіонів кормовий: DL-Methionine 99% Feed Grade /ДЛ-Метіонін 99% Кормовий 19250 кг, що являє собою DL-Methionine (99,6%) у вигляді білого кристалічного порошку та відноситься до сіркоорганічної сполуки, у молекулах якої є атом сірки, безпосередньо зв`язаний з атомами вуглецю; 770 мішків по 25 кг на 16 палетах; використовується для виготовлення комбікормів для тварин та птиці. Товар 2: порошкоподібна форма вітаміну H (D-біотин) на носії карбонаті кальцію та кремнієвої кислоти - Biotin 2% Feed Grade/Біотин 2% кормовий 2000 кг. Вміст діючої речовини - 2 %. 1кг продукту містить: 20 гр. вітаміну H, без додавання змішаних компонентів (цукрів, глюкози, мальтодекстрину, крохмалю, молочних продуктів), 975 г карбоау калію, 5 г кремнієвої кислоти; використовується для збагачення кормів та преміксів для свійських тварин вітаміном Н» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205140046208U2. Фактурна вартість товару становить 44782,50 євро (еквівалентно 1764797,72 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 1764797,72 грн. До митної декларації додано: зовнішньоекономічний контракт № 01-02/23 від 01.02.2023 (а.с.28-29); специфікацію №15 від 26.05.2023 (а.с.30); інвойси №609121 та №609123 від 06.06.2023 (а.с.31-32, 37-39); міжнародні товаро-транспортні накладні від 31.05.2023 та 05.06.2023 (а.с.33-36); прайс-лист від 06.06.2023 (а.с.40-41); експортна митна декларація країни відправлення №23DE523007932417E2 (а.с.42-44); транзитна декларація Т1 № 23DE631070585009M5 від 07.06.2023 (а.с.51-53); інформаційний лист компанії NHU EUROPE GmbH від 14.04.2023 (а.с.47-48); лист - підтвердження продажу №513356 від 26.05.2023 (а.с.54-56).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями,та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с.46).

На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав видаткові накладні від 19.04.2023 №995 та від 16.05.2023 №1300 (а.с.49 зворот-50), а також лист від 13.06.2023 №13/06/2023-2 (а.с.49).

13.06.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000389/2 (а.с.21) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002176 (а.с.26).

У графі 33 оскаржуваного рішення від 13.06.2023 №UA205140/2023/000389/2 зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: «в деклараціях країни відправлення № 23DE523007932417E2 від 02.06.2023 та №23DE631070585009M5 від 07.06.2023 відсутні числові значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в рахунках-фактурах; прайс-лист №б/н від 06.06.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; країна відправлення товару Німеччина, проте країна походження товару Китай, однак декларантом в графі 44 МД вказано контракт під кодом 4104 (зовнішньоекономічний договір, стороною якого є виробник товарів). Додатково надані видаткові накладні від 19.04.2023 №995 та від 16.05.2023 №1300 не стосуються даного митного оформлення».

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості товару 1 становить 2,085 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/034125 від 01.05.2023, рівень митної вартості товару 2 становить 5,11 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/023545 від 27.03.2023.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140046545U5 від 13.06.2023 (а.с.24-25).

Також, 13.04.2023 між ТзОВ «БІОПРІМ» (покупець) та Misma GmbH (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №13-04/23, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує на умовах цього договору товар згідно специфікацій. Кількість, ціна і вантажовідправник товару вказані в специфікаціях до цього договору. Умови оплати 100% протягом 30 днів з дня інвойсу, якщо інше не передбачено в специфікації. Валюта платежу євро, якщо інше не вказано в специфікації. Умови поставки визначаються в специфікаціях до цього договору (а.с.66-67).

Відповідно до специфікації від 05.06.2023 №5 сторони погодили про поставку на умовах FCA Гамбург продукції на загальну суму 84460,00 євро (а.с.57).

12.06.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «Товар 1: продукт, що отримується процесом синтезу, похідні кетонів та хінонів: Vitamin K3 MNB 44% / Вітамін К3 МНБ 44% (менадіон нікотинаміду бісульфід, вміст 96%, Вміст бета-менадіону 44,3%, нікотинаміду 31,2%) 300 кг, у вигляді жовтуватого кольору кристалічного порошку; Товар 2: Продукт, що отримується процесом синтезу, похідні кетонів та хінонів: Vitamin K3 MNB (KAVIST) / Вітамін К3 МНБ (KAVIST) (менадіон нікотинаміду бісульфід, вміст мін 96,66% 97,02%, вміст бета-менадіону 44,32, 44,38%, нікотинаміду 31,45% 31,52%) 650 кг, у вигляді кристалічного білого кристалічного порошку; Товар 3: Порошкоподібна форма вітаміну В1: Vitamin B1 Food Grade/Вітамін В1 харчовий 2000 кг. Діюча речовина: вітамін В1 (Thiamine Hydrochloride) 99,6%; Товар 4: сполуки з амінною функціональною групою: Taurine /Таурін/ - 8000 кг, у формі білого кристалічного порошку. Вміст діючої речовини - 99,9%; Товар 5: солі четвертинні, визначеного хімічного складу: Betaine EAST /Бетаїн Іст/у формі порошку 10000 кг» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205140046083U9. Фактурна вартість товару становить 84460,00 євро (еквівалентно 3328416,57 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 3396277,50 грн з урахуванням транспортних витрат у сумі 67860,92 грн. До митної декларації додано: зовнішньоекономічний контракт № 13-04/23 від 13.04.2023 (а.с.66-67); специфікацію №5 від 05.06.2023 (а.с.57); інвойс №RE23073 (а.с.77-79); прайс-лист від 05.06.2023 (а.с.69-70); товарно-транспортну накладну №20230608 (а.с.87-88); експортну митну декларацію країни відправлення №23DE485108451885E9 (а.с.74-76); транзитна декларація Т1 №23DE485170598235M5 (а.с.80-82); договір від 16.02.2021 №К 16/02/21 (а.с.71-73); довідку про транспортно-експедиційні витрати від 12.06.2023 №12/06/2023/04-01 (а.с.68).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено (а.с.84).

На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав: договір про перевезення №К/02/21 від 16.02.2021; видаткові накладні (а.с.89 зворот 91); лист №13/06/2023-1 від 13.06.2023 (а.с.89).

13.06.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000390/2 (а.с.65) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002177 (а.с.64).

У графі 33 оскаржуваного рішення від 13.06.2023 №UA205140/2023/000390/2 зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: «в декларації країни відправлення № 23DE485108451885E9 від 08.06.2023 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в інвойсі № RE23073 від 07.06.2023. Довідка про транспортно-експедиційні витрати № 12/06/2023/04-01 від 12.06.2023 видана ТзОВ «Давлекс». Відповідно до графи 23CMR 20230608 від 08.06.2023 перевезення вантажу здійснив ФОП ОСОБА_1 . Договір про перевезення, зазначений в графі 44 МД, не поданий до митного оформлення. Прайс-лист №б/н від 05.06.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу».

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості товару 2 становить 22,38 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/023545 від 27.03.2023, рівень митної вартості товару 5 становить 2,175 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/028641 від 10.04.2023.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140046555U05 від 13.06.2023 (а.с.58-60).

Також, відповідно до специфікації від 14.06.2023 №6 до контракту №13-04/23 від 13.04.2023 сторони погодили про поставку на умовах FCA Гамбург продукції на загальну суму 36050,00 євро (а.с.100).

19.06.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «Товар 1: сполуки з амінною функціональною групою: Taurine /Таурін/ - 7000 кг, у формі білого кристалічного порошку. Вміст діючої речовини - 99,9%.CAS № 107-35-7; Товар 2: солі четвертинні, визначеного хімічного складу: Betaine EAST /Бетаїн Іст/у формі порошку 14000 кг. Склад: 1 кг містить бетаіну гідрохлориду- 97,5% - 97,6%» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205140048126U3. Фактурна вартість товару становить 36050,00 євро (еквівалентно 1444920,05 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 1514920,05 грн з урахуванням транспортних витрат у сумі 70000,00 грн. До митної декларації додано: зовнішньоекономічний контракт № 13-04/23 від 13.04.2023 (а.с.66-67); специфікацію №6 від 14.06.2023 (а.с.100); інвойс №RE23075 (а.с.104-106); прайс-лист від 14.06.2023 (а.с.96-97); товарно-транспортну накладну №20230615 (а.с.117-118); транзитну декларацію Т1 №23DE485170692187M8 (а.с.101-103); договір від 01.02.2023 №01/02/2023 (а.с.107-108); довідку про транспортні витрати від 19.06.2023 №14 (а.с.119).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с.110).

На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав: видаткові накладні від 16.05.2023 та 19.04.2023 (а.с.120 зворот-121); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.06.2023 №10 (а.с.123 зворот); заявку на перевезення вантажу від 14.06.2023 №6 (а.с.121 зворот); договір (контракт) про перевезення від 01.02.2023 №01/02/2023 (а.с.122-123); лист від 20.06.2023 №20/06/2023-1 (а.с.120).

20.06.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000413/2 (а.с.86) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002341 (а.с.85).

У графі 33 оскаржуваного рішення від 20.06.2023 №UA205140/2023/000413/2 зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: «згідно графи 23 автотранспортної накладної від 15.06.2023 № 20230615 підпис та штамп перевізника зазначений ОСОБА_2 , що суперечить перевізнику, вказаному в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.06.2023 № 14 - ПП «АСТРА ТРАНС ЛАЙН»; відповідно до пункту 3.1 договору (контракту) про перевезення від 01.02.2023 № 0U0212023 Замовник сповіщає Експедитора письмовою Заявкою у вигляді Додатку до цього договору, однак Заявка не подана до митного оформлення. Також, відповідно до пункту 5.1 вищезазначеного документа розмір плати фіксується в рахунку, який є невід`ємною частиною договору, однак рахунок не поданий до митного оформлення; в копії митної декларації країни відправлення від 15.06.2023 №23DE485170692187M8 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в рахунку-фактурі від 14.06.2023 №RE23075 36050 євро; згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.06.2023 № 14 вартість транспортно-експедиційних витрат по маршруту HAMBURG - м/п Ягодин становить 70000 грн. Відстань між даним маршрутом орієнтовно 1129 км, що становить 62 грн/км (70000/1129), в той час, як відповідно до вищезазначеного документа вартість транспортно-експедиційних витрат від м/п Ягодин - м. Луцьк становить 10 162 грн або 75,83 грн/км (відстань між даним маршрутом орієнтовно 134 км (10162/134); транспортні витрати розподілено непропорційно. Також в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.06.2023 №14 зазначено, що одними зі складових витрат на транспортування є вантажно-розвантажувальні роботи, які входять у вартість перевезення, однак транспортні витрати не розподілені за статтями витрат. Вартість транспортування, згідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.06.2023 №10 становить 80162 грн, що суперечить вартості, зазначеній в заявці на перевезення від 14.06.2023 №6 - 2000 євро».

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості товару 2 становить 2,175 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/028641 від 10.04.2023.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140048693U4 від 20.06.2023 (а.с.94-95).

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару та карткам відмови, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема: 1) за МД №23UA205140046208U2 декларантом позивача було подано: зовнішньоекономічний контракт № 01-02/23 від 01.02.2023 (а.с.28-29); специфікацію №15 від 26.05.2023 (а.с.30); інвойси №609121 та №609123 від 06.06.2023 (а.с.31-32, 37-39); міжнародні товаро-транспортні накладні від 31.05.2023 та 05.06.2023 (а.с.33-36); прайс-лист від 06.06.2023 (а.с.40-41); експортна митна декларація країни відправлення №23DE523007932417E2 (а.с.42-44); транзитна декларація Т1 № 23DE631070585009M5 від 07.06.2023 (а.с.51-53); інформаційний лист компанії NHU EUROPE GmbH від 14.04.2023 (а.с.47-48); лист - підтвердження продажу №513356 від 26.05.2023 (а.с.54-56); 2) за МД №23UA205140046083U9: зовнішньоекономічний контракт № 13-04/23 від 13.04.2023 (а.с.66-67); специфікацію №5 від 05.06.2023 (а.с.57); інвойс №RE23073 (а.с.77-79); прайс-лист від 05.06.2023 (а.с.69-70); товарно-транспортну накладну №20230608 (а.с.87-88); експортну митну декларацію країни відправлення №23DE485108451885E9 (а.с.74-76); транзитна декларація Т1 №23DE485170598235M5 (а.с.80-82); договір від 16.02.2021 №К 16/02/21 (а.с.71-73); довідку про транспортно-експедиційні витрати від 12.06.2023 №12/06/2023/04-01 (а.с.68); 3) за МД №23UA205140048126U3: зовнішньоекономічний контракт № 13-04/23 від 13.04.2023 (а.с.66-67); специфікацію №6 від 14.06.2023 (а.с.100); інвойс №RE23075 (а.с.104-106); прайс-лист від 14.06.2023 (а.с.96-97); товарно-транспортну накладну №20230615 (а.с.117-118); транзитну декларацію Т1 №23DE485170692187M8 (а.с.101-103); договір від 01.02.2023 №01/02/2023 (а.с.107-108); довідку про транспортні витрати від 19.06.2023 №14 (а.с.119).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Щодо виявлених митним органом у спірних рішеннях №UA205140/2023/000389/2 від 13.06.2023, №UA205140/2023/000390/2 від 13.06.2023, №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023 зауважень, щодо відсутності у деклараціях країни відправлення числових значень вартості товарів, суд зазначає наступне.

Так, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів. Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Відтак, саме рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів в оскаржуваних рішеннях №UA205140/2023/000389/2 від 13.06.2023 та №UA205140/2023/000390/2 від 13.06.2023 стало те, що подані прайс-листи містять інформацію не виробника товару, а відправника.

З цього приводу суд зазначає, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, такий документ як прайс-лист не значиться у частині другій статті 53 МК України як такий, що підтверджує митну вартість товарів.

У свою чергу, до митного оформлення щодо кожної поставки надавався документ з назвою прайс-лист. Подані прайс-листи оформлені на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Прайс-листи оформлені для широкого кола осіб, адже не містять конкретного адресата, усі подані прейскуранти (прайс-листи) скріплені печатками та підписами посадових осіб компанії, тому не повинні викликати будь-яких сумнівів у їх належності.

Відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах.

Більше того, нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, тому такі документи можуть оформлюватися продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі №420/2850/19.

З огляду на вище викладене, сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача в оскаржуваному рішенні №UA205140/2023/000389/2 від 13.06.2023 на ту обставину, що «країна відправлення товару Німеччина, проте країна походження товару Китай, проте декларантом в графі 44 МД вказано контракт під кодом 4104 (зовнішньоекономічний договір, стороною якого є виробник товарів)», оскільки країна походження Китай стосується лише товару №1, а товар №2 виготовлений у Німеччині, водночас зауваження відповідача стосувалося всіх товарів, що є безпідставним. Більше того, відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, під кодом 4104 у митній декларації зазначається зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Згідно товаросупровідних документів та даних заявлених на підставі документів у митній декларації №23UA205140046208U2 товар №1 виготовляється на виробничій базі Shandong компанії NHU EUROPE GmbH в Китаї, торгівельна марка товару - NHU, виробником товару є Shandong NHU Amino Acid Co. LTD, продавцем товару є NHU EUROPE GmbH, яка відповідає за виробництво та маркетинг продукції по всьому світу. Остання є дочірньою (афілійованою) компанією Zhejiang NHU Co., Ltd. Це підтверджено інформаційним листом компанії NHU EUROPE GmbH від 14.04.2023 (а.с.47-48). Отже, товар №1 виготовляється та надходить з Китаю до Німеччини та продається далі, зокрема в Україну. Товар №2 виготовляється в Німеччині і його виробником є NHU EUROPE GmbH. Декларантом подано один контракт на обидва товари, оскільки вони постачалися саме за одним контрактом, тому вказано код 4104.

Суд відхиляє аргументи відповідача в оскаржуваному рішенні №UA205140/2023/000390/2 від 13.06.2023 про наявність розбіжностей у поданих документах щодо перевізника, зазначених у автотранспортній накладній та довідці про транспортні витрати, з огляду на наступне.

Так, між ТзОВ «БІОПРІМ» (замовник) та ТзОВ «Давлекс» (виконавець) 16.02.2021 було укладено договір №К 16/02/21/ (а.с.71-73), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу замовника до місця призначення, а також організувати видачу вантажу вантажоодержувачу (уповноваженій особі вантажоодержувача) у відповідності до заявки замовника, яка є невід`ємною частиною цього договору. При цьому, замовник має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб (пункти 1.2, 2.25 договору). Тобто, ТзОВ «Давлекс» за умовами договору не маючи власних транспортних засобів залучає для виконання своїх зобов`язань перед ТзОВ «БІОПРІМ» третіх осіб, у даному випадку ФОП ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що до МД №23UA205140046083U9 від 12.06.2023 було долучено довідку про транспортні витрати від 12.06.2023 №12/06/2023/04-01 (а.с.68), в якій зазначено маршрут та понесені транспортні витрати (в тому числі до кордону Україна).

У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вказаний документ підтверджує числове значення транспортної складової митної вартості товарів.

Більше того, суд звертає увагу, що не зважаючи на дані зауваження митного органу, відповідач ні у повідомленні декларанту, ні у спірному рішенні про коригування митної вартості товару не висловив будь-яких зауважень до повноти витрат на транспортування, як і не витребував додаткових документів на підтвердження понесення позивачем транспортних витрат.

Отже, зазначення в автотранспортній накладній перевізником підприємства, яке не є стороною договору, не вважається порушенням договірних зобов`язань чи митного законодавства і не може бути підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування.

За аналогічних підстав суд відхиляє твердження відповідача в оскаржуваному рішенні №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023 про наявність розбіжностей у поданих документах щодо перевізника, зазначених у автотранспортній накладній та довідці про транспортні витрати, оскільки між ТзОВ «БІОПРІМ» (замовник) та ПП «АСТРА ТРАНС ЛАЙН» (експедитор) 01.02.2023 було укладено договір №01/02/2023 надання транспортно-експедиційних та митно-брокерських послуг (а.с.107-108), за умовами якого експедитор діючи від імені замовника та за його дорученням, зобов`язується організувати виконання міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом та транспортно-експедиційних послуг, митних послуг, а замовник, у свою чергу, зобов`язується оплатити надані експедитором послуги.

Згідно з статтею 929 Цивільного кодексу України (аналогічні приписи зазначені в статті 316 Господарського кодексу України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Відповідно до частини першої статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто, так і іншими, залученими експедитором особами - перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, зазначення в автотранспортних накладних перевізником підприємства, яке не є стороною договору на транспортно-експедиторське обслуговування, не вважається порушенням договірних зобов`язань чи митного законодавства, і не може бути підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування.

У свою чергу, до МД №23UA205140048126U3 від 19.06.2023 було долучено довідку про транспортні витрати від 19.06.2023 №14 (а.с.14), в якій зазначено маршрут, понесені транспортні витрати (в тому числі до кордону Україна), а тому, на думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами.

Щодо зауважень митного органу в оскаржуваному рішенні №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023 про ненадання декларантом позивача під час митного оформлення письмової заявки експедитора та рахунку на підтвердження понесених витрат на транспортування, то суд зауважує, що враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 довідка про транспортні витрати від 19.06.2023 №14, яка подавалась під час митного оформлення, є допустимим доказом на підтвердження понесених витрат на перевезення товарів. У свою чергу, на думку суду, не може бути підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару ненадання заявки та рахунку на перевезення. Відсутність цих документів не впливає на можливість відповідача з`ясувати вартість транспортних витрат, оскільки позивач до митного оформлення подав документи, які дозволяли це зробити. Більше того, зважаючи на дані зауваження, витребуючи у декларанта додаткові документи, митний орган не вказав на необхідність надання заявки та рахунку на перевезення. Разом з тим, декларант позивача, з метою розвіювання будь-яких сумнівів митного органу в достовірності заявленої митної вартості, разом з листом від 20.06.2023 №20/06/2023-1 самостійно надав митному органу заявку на перевезення вантажу від 14.06.2023 №6 (а.с.121 зворот) та рахунок-фактуру від 19.06.2023 №10 (а.с.123 зворот).

У свою чергу, висновки відповідача в оскаржуваному рішенні №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023 щодо непропорційності понесених витрат на транспортування товару є лише суб`єктивними припущеннями митного органу. Суд звертає увагу, що у довідці про транспортні витрати саме перевізником, як надавачем послуг, визначено їх вартість з розподілом до митного кордону та по території України. Позивач не може володіти інформацією, які саме чинники вплинули на розподіл перевізником вартості послуг перевезення у такий спосіб. Поряд з тим в матеріалах справи відсутні докази того, що роблячи висновки про непропорційність понесених позивачем витрат на транспортне перевезення, відповідачем враховувались такі фактори, що впливають на вартість послуг перевезення, як вартість пального, дороги тощо.

Також, на думку суду, не заслуговують на увагу зауваження відповідача в оскаржуваному рішенні №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023 про те, що в довідці про транспортні витрати від 19.06.2023 №14 зазначено одним зі складових витрат на транспортування вантажно-розвантажувальні роботи, які входять у вартість перевезення, однак транспортні витрати не розподілені за статтями витрат, оскільки не зрозуміло, яким чином дана обставина впливає на правильність/неправильність визначення декларантом позивача митної вартості товару, враховуючи те, що дані витрати так чи інакше включені у суму витрат по доставці вантажу.

Крім того, безпідставними є твердження митного органу в оскаржуваному рішенні №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023 про невідповідність вартості транспортування, яка міститься у рахунку-фактурі від 19.06.2023 №10 (80162 грн), тій вартості, що міститься в заявці не перевезення від 14.06.2023 №6 (2000 євро), оскільки 2000 х 40,081 (курс євро до гривні на дату митного оформлення) = 80162,00 грн, відтак будь-які розбіжності у поданих декларантом позивача документах, що стосуються вартості транспортних витрат, відсутні.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості як самого товару, так і витрат понесених на його транспортування та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Теж саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Також ненадання додаткових документів (каталоги, специфікації, прайс-листи) не свідчить про недобросовісність позивача та не може позбавляти його можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару. Більше того, декларантом позивача до кожного митного оформлення подавалися прайс-листи.

З урахуванням наведеного висновок у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000389/2 від 13.06.2023, №UA205140/2023/000390/2 від 13.06.2023, №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень належить задовольнити.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002176 від 13.06.2023, №UA205140/2023/002177 від 13.06.2023 та №UA205140/2023/002341 від 20.06.2023 винесені з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000389/2 від 13.06.2023, №UA205140/2023/000390/2 від 13.06.2023, №UA205140/2023/000413/2 від 20.06.2023, які судом визнано протиправними та скасовано, тому, виходячи з наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, вказані картки відмови також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 9098,87 грн., сплачений згідно платіжної інструкції від 11.12.2023 №478644539.1.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.06.2023 №UA205140/2023/000389/2, від 13.06.2023 №UA205140/2023/000390/2, від 20.06.2023 №UA205140/2023/000413/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.06.2023 №UA205140/2023/002176, від 13.06.2023 №UA205140/2023/002177, від 20.06.2023 №UA205140/2023/002341.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОПРІМ» судовий збір у розмірі 9098,87 грн. (дев`ять тисяч дев`яносто вісім грн. 87 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОПРІМ» (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 13, секція 1, офіс 1, ідентифікаційний код 40521376).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя О. О. Андрусенко