Рішення

від 13.09.2010 по справі 2-1251-10

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-1251/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13 вересня 2010 року            м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Плечищевої О.В., при секретарі Лазько В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про зобов’язання вчинити певні дії та визнання бездіяльності неправомірною, -

                   ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Оріхівського районного суду Запорізької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області, в якому вказує, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмір пенсії підвищується на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р., яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

          Просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області, що призвела до порушення її права на 30%  підвищення її пенсії з  09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по  час розгляду справи.

          Зобов’язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 та з 22.05.2008 року по час розгляду справи з урахуванням підвищення її на 30 %  від мінімальної пенсії за віком як дитині війни зобов’язавши сплатити недоплачену суму за строк з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та  з 22.05.2008 року до часу розгляду справи з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення.

           Позивачка у судове засідання не з’явилася, згідно поданої заяви прохає суд розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує  в повному обсязі.  

          Представник відповідача в   судовому засідання просить суд в задоволенні позову відмовити. Також в обґрунтування своїх доводів зазначив, що позивачка у відповідності до вимог Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни. У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання з 01 січня 2006 р. щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          Що стосується надбавки дітям війни на 2008 -2010 роки: відповідно ч.1ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія  Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

           Відповідно п. 20 ч.1 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, починаючи з січня 2008 року по теперішній час позивачка отримує всі належні їй як дитині війни надбавки до пенсії, а саме 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому  задоволенню за таких обставин:

Позивачка має статус «Дитини війни», підтвердженням чого є посвідчення, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6   Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Із заперечень представника УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області, встановлено, що відповідач не здійснює позивачці зазначених виплат, посилаючись на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за №6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч, 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст., 73, ст., ст., 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення    п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 вказаного Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність,

Виходячи з приписів ч. 2 ст., 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6   Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2008 рік, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та. про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 14, 6-22. 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та Змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до   пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції; яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в  редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги, щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 рок    у по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Законом України „Про державний бюджет на 2009 рік” дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не зупинялася, тому у 2009 році підвищення пенсії на 30 % „дітям війни” повинно нараховуватися з 01.01.2009 р.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахування компенсації втрати частини доходів, однак доплата до пенсії УПФУ не була нарахована, а тому і не підлягає індексації, тим більш що законодавчо нарахування індексу інфляції передбачено по грошовому зобов’язанню, а не соціальним виплатам.

Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ в  Оріхівському районі Запорізької області, за місцем проживання позивачки.

  На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3 , б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.15 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

                                                    ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про зобов’язання вчинити певні дії та визнання бездіяльності неправомірною - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Оріхівському  районі Запорізької області.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік - з 09.07.07 р. по 31.12.07 р., за 2008 рік - з 22.05.08 р. по 31.12.2008 р., за 2009 рік - з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 рік, за 2010 рік – з 01.01.2010 року по 13.09.2010 рік.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

                Суддя Оріхівського районного суду:                                             Плечищева О.В.