Рішення
від 12.02.2024 по справі 160/32048/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 рокуСправа №160/32048/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № № 160/32048/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21 серпня 2023 року № 0235530412 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 88 913, 02 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на адресу позивача надійшов акт камеральної перевірки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та податкове повідомлення рішення, винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області за результатами задокументованої актом перевірки. Податковим повідомленням рішенням застосовано штрафні санкцій за порушення визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем оскаржено до Державної податкової служби України податкове повідомлення рішення від 21.08.2023 року № 0235530412, однак рішенням Державної податкової служби України залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області № 0235530412 від 21.08.2023 року, а скарга позивача без задоволення. Зазначає, що відправка податкових накладних на реєстрацію до ЄРПН 15 серпня 2022 року не є порушенням платником податків граничного терміну реєстрації для податкових накладних, виписаних в період з 16 по 31 липня 2022 року навіть при тому, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області протягом операційного дня не відправило платнику податків квитанцію про прийняття податкової накладної. Вищезазначені податкові накладні були відправлені на реєстрацію у ЄРПН засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" в 13 год. 05 хв., тобто в межах тривалості операційного дня, а тому позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26.12.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201. За результатами перевірки, відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу Україні складено акт камеральної перевірки від 13.07.2023 року №26268/04-36-04-12/33873782 щодо порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, який направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу господарства рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який отриманий підприємством 02.08.2023 року. Так, перевіркою даних ЄРПН встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Відповідно інформації наведеній у матеріалах перевірки було встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН 16-ти податкових накладних, затримка реєстрації 1 день. Факт порушення терміну реєстрації вказаних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних підтверджено даними ЄРПН. За результатами розгляду акта перевірки Головним управлінням ДПС відповідно до норм чинного законодавства, зокрема пункту 120№.1, статті 120№ ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2023 року № 0235530412 про застосування штрафних санкцій у загальній сумі 88 913, 02 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Реквізити (№. дата виписки) податкових накладних, розшифровка по кількості днів затримки реєстрації в ЄРГІН та розрахунок сум штрафних санкцій наведені в акті перевірки та в додатку до податкового повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2023 року № 0235530412 направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу підприємства. З огляду на дію зазначених норм Податкового кодексу України та те, що позивачем не здійснено (не забезпечено) своєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, за наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДПC правомірно застосовано до підприємства штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» ЄДРПОУ 33873782 зареєстроване 24.11.2005 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

На підставі підпункту 20.1.4, підпункту 20.1 ст. 20 розділу І та підпункту 75.1.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Кривбаспромобладнання», код 33873782.

Перевіркою встановлено порушення строків реєстрації 16-ти податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених 18.07.2022 року, 20.07.2022 року, 25.07.2022 року та зареєстрованих 16.08.2022 року відповідно. Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу (чинного на момент здійснення порушення) визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків для податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки від 13.07.2023 року №26268/04-36-04-12/33873782 який направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу позивача.

21.08.2023 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0235530412, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 120№.1, статті 120№ Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 88 913, 02 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, 30.08.2023 року позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення рішення від 21.08.2023 року № 0235530412.

Рішенням Державної податкової служби України від 20.10.2023 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області № 0235530412 від 21.08.2023 року, а скаргу позивача без задоволення.

Незгода позивача із зазначеним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України за порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу.

Отже позивач був зобов`язаний своєчасно зареєструвати податкові накладі, перелік який наведено в акті камеральної перевірки від 13.07.2023 року та нести відповідальність за несвоєчасну їх реєстрацію у разі наявності такого факту.

Так, в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення наведено перелік податкових накладних, реєстрацію яких здійснено з порушенням строків такої реєстрації та встановлено, що податкові накладні від 18.07.2022 року зареєстровані 16.08.2022 року з пропуском строку на 1 день, податкові накладні від 20.07.2022 року зареєстровані 16.08.2022 року з пропуском строку на 1 день, податкові накладні від 25.07.2022 року зареєстровані 16.08.2022 року з пропуском строку на 1 день.

В свою чергу, з акту камеральної перевірки вбачається, що зазначені в ньому податкові накладні складені на операції, які є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються не за нульовою ставкою.

На час виникнення спірних правовідносин, складання та подання на реєстрацію податкових накладних, чинною була редакція підпункту 69.18, яким було доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року.

Так, підпунктом 69.18 встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної норми Податкового кодексу України у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 року у справі № 420/10367/20.

Однак, Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876-ІХ), який опубліковано у газеті «Голос України» від 07.02.2023 року № 26.

Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120№. 1 статті 120№ Кодексу.

Пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, визначено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Конституційним Судом України у Рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 зазначено, що Конституція України в частині першій статті 58 закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічна права позиція наведена у постанові КАС ВС від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23.

Враховуючи наведене, судом не приймаються посилання позивача, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпними та не включають застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця в якому завершується карантин.

В свою чергу, відповідно до наявного в матеріалах справи додатку до податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2023 року № 0235530412 - розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач застосував штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних: №7 від 18.07.2022 року, №8 від 18.07.2022 року, №9 від 18.07.2022 року, №10 від 18.07.2022 року, №11 від 18.07.2022 року, №12 від 20.07.2022 року, №13 від 20.07.2022 року, №14 від 20.07.2022 року, №15 від 20.07.2022 року, №16 від 20.07.2022 року, №17 від 20.07.2022 року, №18 від 20.07.2022 року, №19 від 20.07.2022 року, №20 від 20.07.2022 року, №21 від 25.07.2022 року, №22 від 25.07.2022 року з порушенням строків, визначених пунктом 201.1 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Позивачем заперечується факт несвоєчасного направлення на реєстрацію податкових накладних, та стверджується про їх направлення 15.08.2022 року в межах встановлених податковим законодавством строків.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних безпосередньо регламентовано «Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246.

Згідно пункту 5 вказаного Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у т.ч. і ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У відповідності до пунктів 11-15 Порядку №1246, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

Далі, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Ця квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У цій квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абз.10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

При цьому, у відповідності до вимог пункту 3 даного Порядку, «операційний день» триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно пункту 14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом «операційного дня» та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1246, у такій квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абз.10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З аналізу вищевикладеного слідує, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом «операційного дня» зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом в постанові по справі №820/6330/16 від 17.04.2018 року.

Вищевикладені положення чинного законодавства України дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН фактично є 2 (дві) окремі стадії:

1) надання платником ПДВ податкової накладної (розрахунку коригування);

2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить безпосередньо від платника ПДВ і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється безпосередньо ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має жодного впливу.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.04.2020 року по справі №160/5380/19.

У цьому контексті установлена нормою пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника ПДВ за порушення граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися лише в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.06.2019 року по справі №802/1825/16-а.

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі за №620/817/19.

Як вбачається з матеріалів справи, під час камеральної перевірки податковий орган дійшов висновків, що податкові накладні від 18.07.2022 року зареєстровані 16.08.2022 року з пропуском строку на 1 день, податкові накладні від 20.07.2022 року зареєстровані 16.08.2022 року з пропуском строку на 1 день, податкові накладні від 25.07.2022 року зареєстровані 16.08.2022 року з пропуском строку на 1 день.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні №7 від 18.07.2022 року, №8 від 18.07.2022 року, №9 від 18.07.2022 року, №10 від 18.07.2022 року, №11 від 18.07.2022 року, №13 від 20.07.2022 року, №14 від 20.07.2022 року, №15 від 20.07.2022 року, №16 від 20.07.2022 року, №17 від 20.07.2022 року, №18 від 20.07.2022 року, №19 від 20.07.2022 року, №20 від 20.07.2022 року, №21 від 25.07.2022 року, №22 від 25.07.2022 року направлені позивачем на реєстрацію своєчасно, а саме 15 серпня 2022 року о 13:05 та податкова накладна №12 від 20.07.2022 року о 13:06 відповідно, що підтверджується протоколами руху документу/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, сформованих через програму M.E.Doc та скріншотами програми M.E.Doc.

В свою чергу, лише 16 серпня 2022 року позивачем отримані квитанції, що податкові накладні №7 від 18.07.2022 року, №8 від 18.07.2022 року, №9 від 18.07.2022 року, №10 від 18.07.2022 року, №11 від 18.07.2022 року, №12 від 20.07.2022 року, №13 від 20.07.2022 року, №14 від 20.07.2022 року, №15 від 20.07.2022 року, №16 від 20.07.2022 року, №17 від 20.07.2022 року, №18 від 20.07.2022 року, №19 від 20.07.2022 року, №20 від 20.07.2022 року, №21 від 25.07.2022 року, №22 від 25.07.2022 року прийняті та зареєстровані в ЄРПН 16.08.2022 року.

Проте, всупереч вимогам Податкового кодексу України, в день направлення на реєстрацію податкових накладних, позивачу не надійшло ані квитанції про реєстрацію податкових накладних, ані квитанції про відмову у такій реєстрації.

Суд звертає увагу, що у постанові від 22.11.2021 року по справі №160/10558/19 Верховний Суд дійшов таких висновків:

«При розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми M.E.Doc є належним засобом доказування.

Згідно із «Інструкцією про застосування комп`ютерної програми "М.Е.Dос"» (модуль "Звітність"), податкові накладні створюються в комп`ютерній програми "1С бухгалтерія" і імпортуються в програму "М.Е.Dос" для їх перевірки, підписання та відправки на електронну адресу державної податкової служби.

В стовпці «Створено» вказується час та дата початку роботи над документом для його відправки на реєстрацію. Після цього ставиться печатка юридичної особи. Для проставлення печатки застосовується сертифікат печатки, після чого натискається команда «Відправити» і звіт надсилається на поштову адресу Центрів обробки електронних звітів.

Пунктом 7.2.6 вказаної Інструкції передбачено наявність «Протоколу роботи з документом», який містить усі записи про всі операції і події з документом із вказанням дати та часу їх здійснення.

Функція ж цього протоколу «Очікується доставка» фактично свідчить про те, що «податкові накладні відправлені, очікується доставка до податкового органу», про факт якої буде свідчити квитанції №1, яка надсилається платнику податків не пізніше наступного дня.»

Ураховуючи наведені висновки, на переконання суду, долученими позивачем протоколами руху документу/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, сформованих через програму M.E.Doc та скріншотами програми M.E.Doc підтверджується, що позивач, надіславши вказані вище податкові накладні 15 серпня 2022 року, вчинив всі необхідні від нього дії для їх реєстрації саме до граничного строку реєстрації - 15 серпня 2022 року.

У зв`язку з недотриманням саме контролюючим органом встановленого Податкового кодексу України обов`язку із надіслання платнику податку квитанції про прийняття податкових накладних або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації таких накладних, такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

За таких обставин, суд вважає, що податкові накладні були зареєстровані 15.08.2022 року, тобто в межах строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21 серпня 2023 року № 0235530412 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на суму 2684,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №591 від 22.11.2023 року.

Враховуючи викладене, судовий збір у розмірі 2684,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки рішеннями саме цього суб`єкта владних повноважень порушено права та інтереси позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем у клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявлено 8 200,00 грн.

Згідно частин 1, 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.

Разом з цим, частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено, чи вони тільки підлягають сплаті, що підтверджується послідовною практикою Касаційного адміністративного суду (наприклад, постанова від 16.02.2023 року по справі №520/562/19).

З матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» та адвокатом Горіним Олексієм Олександровичем було укладено договір про надання правової допомоги №3/11-23 від 12.11.2023 року.

Предметом договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у спорі з ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2023 року № 0235530412 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 88 913, 02 грн.

Згідно пункту 3.2 договору вбачається, що гонорар складається з суми вартості послуг з розрахунку 800 ( вісімсот ) грн. 00 коп. за одну годину роботи адвоката.

Пунктами 3.5.-3.6. цього договору встановлено, що факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг. Цей акт є підставою для сплати гонорару адвокату. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвоката. У разі проведення розрахунку готівкою адвокат видає довідку, зразок якої є додатком 4 до цього договору.

Згідно акту № 1/03/11-23 наданих послуг від 28.11.2023 року за договором про надання правової допомоги №3/11-23 від 12.11.2023 року сторони підтвердили надання адвокатом наступних послуг, вартістю 8200,00 грн.:

4 години на правовий аналіз документації щодо спірних правовідносин- 3200 грн;

1,5 години на зустріч , консультацію, узгодження правової позиції-1200 грн;

4,75 години на збір доказів, підготовку адміністративного позову до Окружного адміністративного суду Дніпропетровської області- 3800 грн.

Довідкою від 28.11.2023 року адвокатом Горіним Олексієм Олександровичем отримано гонорар від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» за комплекс послуг за договором про надання правової допомоги №3/11-23 від 12.11.2023 року (акту наданих послуг № 1/03/11-23 від 28.11.2023 року) у сумі 8200 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №160/7922/20 та додаткових постановах від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 та від 08.02.2022 у справі №160/6762/21, від 03.12.2023 у справі № 420/329/21.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21. Цей правовий висновок є релевантним до обставин цієї справи, оскільки стосується правового застосування норми права, яка є ідентичною ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За обставин цієї справи акт № 1/03/11-23 наданих послуг від 28.11.2023 року відповідає вимогам опису робіт, оскільки з їх змісту можна прийти до висновку про обсяг наданої правової допомоги.

Проаналізувавши докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, приймаючи до уваги незначну складність даної справи, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Надані послуги з правового аналізу документації щодо спірних правовідносин, зустріч, консультація, узгодження правової позиції, збір доказів, підготовка адміністративного позову фактично є складовими послуги з підготовки адміністративного позову.

Відтак, витрати на правничу допомогу понесені позивачем підлягають відшкодуванню в розмірі 3 800 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» (50079, м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, 32, ЄДРПОУ 33873782) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21 серпня 2023 року № 0235530412 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 88 913, 02 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 3800,00 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення12.02.2024
Оприлюднено29.02.2024
Номер документу117277888
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —160/32048/23

Ухвала від 04.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 17.10.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Баранник Н.П.

Ухвала від 20.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Баранник Н.П.

Ухвала від 24.04.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Ухвала від 09.04.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Ухвала від 14.03.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Рішення від 12.02.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні