Рішення

від 22.02.2024 по справі 160/33427/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 рокуСправа №160/33427/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій № 4 Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві о/р № 047250016536 від 16.06.2023 р.;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 16) щодо не зарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періодів навчання з 01.09.1980 р. по 18.08.1984 р. в Ворошиловградському державному медичному інституті, з 10.09.1984 р. по 26.06.1987 р. в Дніпропетровському ордена Трудового Червоного Прапора медичного інституту до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди навчання з 01.09.1980 р. по 18.08.1984 р. в Ворошиловградському державному медичному інституті; з 10.09.1984 р. по 26.06.1987 р. в Дніпропетровському ордена Трудового Червоного Прапора медичного інституту, до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 16) щодо не зарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періодів роботи в Нікопольському прядильно-нитковому комбінату (з 02.04.1993 р. Орендне підприємство «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат», з 31.08.1998 р. ВАТ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат») на посаді цехового лікаря- терапевта з 02.12.1992 р. по 15.06.1994 р., на посаді виконуючої обов`язки завідувачки медпунктом з 16.06.1994 р. по 24.03.1997 р., на посаді цехового лікаря- терапевта з 25.03.1997 по 06.11.2000 р.; періодів роботи в ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод» з 08.11.2000 р. по 30.04.2003 р. на посаді лікаря терапевта терапевтичного кабінету «АЦМД» (автоматизованого центра медичної діагностики») до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи в Нікопольському прядильно-нитковому комбінаті (з 02.04.1993 р. Орендне підприємство «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат», з 31.08.1998 р. ВАТ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат») на посаді цехового лікаря- терапевта з 02.12.1992 р. по 15.06.1994 р., на посаді виконуючої обов`язки завідувачки медпунктом з 16.06.1994 р. по 24.03.1997 р., на посаді цехового лікаря- терапевта з 25.03.1997 по 06.11.2000 р.; періоди роботи в ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод» з 08.11.2000 р. по 30.04.2003 р. на посаді лікаря терапевта терапевтичного кабінету «АЦМД» (автоматизованого центра медичної діагностики») до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 16) щодо не зарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи в Обласному комунальному закладі «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» (з 01.07.2014 р. Комунальний заклад «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради») на посаді лікаря-фтизіатра першого відділення з 01.02.2006 р. по 02.01.2007 р., на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерного відділення з 03.01.2007 р. по 07.08.2017 р.; періоди роботи у Територіальному медичному об`єднанні «Фтизіатрія у м. Києві» (з 03.02.2020 р. Комунальне некомерційне підприємство «Фтизіатрія» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) на посаді лікаря- фтизіатра дільничного диспансерно-поліклінічного відділення з 09.08.2017 р. по 01.04.2021 р.; на посаді в.о. завідувачки Оболонського підрозділу КМП «Фтизіатрія» 01.04.2021 р. по 04.04.2022 р.; на посаді лікаря-фтизіатра диспансерно-поліклінічного відділення з 04.04.2022 р. по 06.02.2023 р. (дату призначення пенсії);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи в Обласному комунальному закладі «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» (з 01.07.2014 р. Комунальний заклад «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради») на посаді лікаря-фтизіатра першого відділення з 01.02.2006 р. по 02.01.2007 р., на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерного відділення з 03.01.2007 р. по 07.08.2017 р.; періоди роботи у Територіальному медичному об`єднанні «Фтизіатрія у м. Києві» (з 03.02.2020 р. Комунальне некомерційне підприємство «Фтизіатрія» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерно-поліклінічного відділення з 09.08.2017 р. по 01.04.2021 р.; на посаді в.о. завідувачки Оболонського підрозділу КМП «Фтизіатрія» з 01.04.2021 р. по 04.04.2022 р.; на посаді лікаря-фтизіатра диспансерно-поліклінічного відділення з 04.04.2022 р. по 06.02.2023 р. (дату призначення пенсії);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з дати її призначення, зарахувавши до її стажу періоди роботи в Обласному комунальному закладі «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» (з 01.07.2014 р. Комунальний заклад «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради») на посаді лікаря-фтизіатра першого відділення з 01.02.2006 р. по 02.01.2007 р., на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерного відділення з 03.01.2007 р. по 07.08.2017 р.; періоди роботи у Територіальному медичному об`єднанні «Фтизіатрія у м. Києві» (з 03.02.2020 р. Комунальне некомерційне підприємство «Фтизіатрія» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерно-поліклінічного відділення з 09.08.2017 р. по 01.04.2021 р.; на посаді в.о. завідувачки Оболонського підрозділу КМП «Фтизіатрія» з 01.04.2021 р. по 04.04.2022 р.; на посаді лікаря-фтизіатра диспансерно-поліклінічного відділення з 04.04.2022 р. по 06.02.2023 р. (дату призначення пенсії) у подвійному розмірі, відповідно до положень ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV« Прикінцевих положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 06.02.2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

При поданні заяви про призначення пенсії позивачем також була подана заява про виплату одноразової грошової допомоги, як працівнику охорони здоров`я зі стажем роботи більше 30 років відповідно п. 7.1. розділу XV ЗУ «Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В подальшому, а саме 26.04.2023 р. та 24.05.2023 р. позивач зверталась до сервісних центрів Пенсійного фонду із заявами про перерахунок пенсії та копіями документів, які підтверджують факти роботи та навчання позивача.

Крім того, 13.06.2023 року позивачем було повторно подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги, як працівнику охорони здоров`я зі стажем роботи більше 30 років відповідно до п. 7.1. розділу XV ЗУ «Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головним управлінням ПФУ в м. Києві 16.06.2023 р. було прийнято рішення № 18959/03-16 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги як працівнику охорони здоров`я на підставі відсутності страхового стажу, який дає право на виплату такої грошової допомоги (30 років), із зазначенням, що страховий стаж позивача для такої виплати становить 28 років 01 місяць 18 днів.

Вказано, що представником позивача адвокатом Оснач Оксаною Павлівною 16.07.2023 року було направлено адвокатський запит до ГУ ПФУ в м. Києві, в якому представник просив вказати, які періоди роботи та навчання позивача не були враховані до страхового стажу.

Листом № 2600-0202-8/145852 від 27.07.2023 року, Головним управлінням ПФУ в м. Києві повідомлено представника позивача про те, що адвокатський запит було направлено за належністю, оскільки зазначений в запиті пенсіонер перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Зазначено, що 21.09.2023 року представником позивача отримано відповідь на адвокатський запит від Головного управління ПФУ в Дніпропетровської області № 0400-010304-8/146618 від 20.09.2023 року, з якої вбачається, що позивачу не зараховано періоди навчання до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги як працівнику охорони здоров`я; позивачу не зараховано у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи у протитуберкульозних відділеннях після 01.01.2004р.; позивачу не зараховано до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 періоди роботи позивача з 02.12.1992 по 06.11.2000 р. на посаді цехового лікаря-терапевта, виконуючої обов`язки завідуючої медпунктом в Нікопольському прядильно-нитковому комбінаті, з 08.11.2000 р. по 30.04.2003 р. на посаді лікаря терапевта терапевтичного кабінету «АЦМД» в ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод».

Позивачем вказано, що дані періоди роботи позивача були зараховані відповідачем до загального страхового стажу, а не до спеціального, як працівника охорони здоров`я.

Позивач не погоджується з діями відповідача - 2 щодо незарахування зазначених спірних періодів його роботи до спеціального стажу роботи та вважає, що такі дії порушують його право на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

22.01.2024 року на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач-2просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 06.02.2023 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

13.06.2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявою №3528 про допризначення пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами - виплата одноразової грошової допомоги як працівнику охорони здоров`я до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві винесено рішення від 16.06.2023 за № 047250016536 про відмову у допризначенні пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами - виплата одноразової грошової допомоги як працівнику охорони здоров`я, згідно заяви від 13.06.2023 року №3528, з огляду на те, що згідно долучених документів, страховий стаж, що дає право на призначення грошової допомоги ОСОБА_1 становить 28 років 01 місяць 18 днів.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 відмовлено у допризначенні пенсії у зв`язку з наданими додатковими документам - виплата одноразової грошової допомопі як працівнику охорони здоров`я, згідно заяви від 13.06.2023 року №3528, у зв`язку з відсутністю страхового стажу, який дає право па виплату грошової допомоги (30 років).

Відтак, відповідач-2 вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України є правомірними, у спірних правовідносинах Головне управління діяло відповідно до чинного законодавства та в межах своєї компетенції.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву у встановлений строк не подано, тому суд керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 06.02.2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - «Закон № 1058»).

При поданні заяви про призначення пенсії позивачем також була подана заява про виплату одноразової грошової допомоги, як працівнику охорони здоров`я зі стажем роботи більше 30 років відповідно п. 7.1. розділу XV ЗУ «Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В подальшому, 26.04.2023 року та 24.05.2023 року позивач зверталась до сервісних центрів Пенсійного фонду із заявами про перерахунок пенсії та копіями документів, які підтверджують факти роботи та навчання позивача.

Крім того, 13.06.2023 року позивачем було повторно подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги, як працівнику охорони здоров`я зі стажем роботи більше 30 років відповідно до п. 7.1. розділу XV ЗУ «Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 16.06.2023 р. № 18959/03-16 позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги як працівнику охорони здоров`я на підставі відсутності страхового стажу, який дає право на виплату такої грошової допомоги (30 років) та зазначено, що страховий стаж позивача для такої виплати становить 28 років 01 місяць 18 днів.

16.07.2023 року представником позивача було направлено адвокатський запит до Головного управління ПФУ в м. Києві, в якому він просив:

- вказати, які періоди роботи та навчання позивача були та не були враховані до страхового стажу, що визначає право на виплату одноразової грошової допомоги із зазначенням того, які періоди роботи позивача у туберкульозних відділеннях (диспансерах) були зараховані у подвійному розмірі до вказаного страхового стажу;

- вказати, чи зараховано у подвійному розмірі до страхового стажу позивача період роботи з 01.02.2006 р. по 02.01.2007 р. на посаді лікаря-фтизіатра першого відділення, з 03.01.2007 р. по 07.08.2017 р. на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерного відділення у Обласному комунальному закладі «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» (з 01.07.2014 р. Комунальний заклад «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради»);

- вказати, чи зараховано у подвійному розмірі до страхового стажу позивача період роботи з 09.08.2017 р. по 01.04.2021 р. на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерно - поліклінічного відділення, з 01.04.2021 р. по 04.04.2022 р. на посаді в.о. завідувачки Оболонського підрозділу КМП «Фтизіатрія», з 04.04.2022 р. по дату призначення пенсії на посаді лікаря-фтизіатра диспансерно-поліклінічного відділення у Територіальному медичному об`єднанні «Фтизіатрія у м. Києві».

Листом Головного управління ПФУ в м. Києві від 27.07.2023 р. № 2600-0202-8/145852 представника позивача повідомлено, що адвокатський запит було направлено за належністю, оскільки зазначений в запиті пенсіонер перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Листом Головного управління ПФУ в Дніпропетровської області № 0400-010304-8/146618 від 20.09.2023 року позивача повідомлено про те, з 06.02.2023 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Згідно пункту 7.1 розділу XV Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь - яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із змінами).

Згідно пункту 4 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, страховий стаж, що дає право на призначення грошової допомоги враховується в календарному обчисленні.

Зарахування до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги періодів навчання, зазначеним Порядком не передбачено.

Статтею 24 Закону № 1058 передбачено, страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 60 Закону № Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788) передбачено, що робота, зокрема, в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно статті 24 Закону № 1058, пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Враховуючи зазначене, страховий стаж ОСОБА_1 , що дає право на призначення грошової допомоги складає 28 років 21 день, у тому числі наступні періоди роботи:

з 16.11.1984 по 31.05.1985;

3 01.08.1987 по 24.07.1988;

3 01.08.1988 по 25.11.1992;

з 05.05.2003 по 06.02.2023.

Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 44 роки 8 місяців 23 дні (зарахований по 31.01.2023), у тому числі періоди роботи з 01.08.1987 по 24.07.1988, з 01.08.1988 по 25.09.1989 та з 01.08.1992 по 25.11.1992 зараховано у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону № 1788.

З огляду на зазначене, заява ОСОБА_1 від 13.06.2023 про виплату грошової допомоги була розглянута та прийнято рішення про відмову, через відсутність необхідного страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги.

Позивач не погоджується з діями відповідача - 2 щодо незарахування зазначених спірних періодів його роботи до спеціального стажу роботи та вважає, що такі дії порушують його право на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Щодо незарахування періоду навчання позивача до страхового стажу, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги як працівнику охорони здоров`я, суд зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач з 01.09.1980р. по 18.08.1984р. проходила навчання у Ворошиловградському державному медичному інституті на лікувальному факультеті за спеціальністю «Лікувальна справа» за денною формою навчання (наказ № 4/2293 від 22.08.1980 р.).

Згідно із наказом № 4/268 від 18.08.1984р. позивач була відрахована із Ворошиловградського державного медичного інституту до Дніпропетровського медичного інституту, що підтверджується архівною довідкою Дніпровського медичного університету від 14.03.2023 р. № 56.

З 10.09.1984р. по 26.06.1987р. після переведення із Ворошиловградського державного медичного інституту, позивач навчалась у Дніпропетровському ордена Трудового Червоного Прапора медичному інституті (з 16.03.2021 р. перейменований на Дніпровський державний медичний інститут) на денному відділенні лікувального факультету за спеціальністю «Лікувальна справа» та отримала кваліфікацію «лікар» що підтверджується записом в трудовій книжці під номером « 3» та архівною довідкою Дніпровського медичного університету від 14.03.2023р. № 56. Позивач була зарахована 4 курс замість 5-го курсу у зв`язку із виявленою різницею в навчальних планах ДМІ та ВДМІ. Тому загальний курс навчання склав 7 років замість 6-ти років.

01.08.1987р. позивач була призначена на посаду лікаря-інтерна в Дніпропетровський обласний протитуберкульозний диспансер, що підтверджується записом під номером « 5, 6» в трудовій книжці позивача.

Відповідно до ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров`я, медичні працівники мають право на пільгові умови пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності і інші періоди, які враховувалися в стаж роботи для призначення пенсії до вступу в дію цього Закону, зараховуються в страховий стаж у порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше, окрім випадків, передбачених цим Законом.

У п. 2 прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи положення абзацу другого частини 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при визначенні права на пенсію за вислугу років стаж як до, так і після 1 січня 2004 року обчислюється за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 - за даними трудової книжки, а у разі необхідності - уточнюючих довідок.

Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких приводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

Відповідно до ст. 52 Закону «Про пенсійне забезпечення» право па пенсію по вислузі років мають працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55 цього Закону.

Відповідно до ст. 55 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: е) працівники освіти, охорони здоров 'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, пенсія за вислугу років призначається відповідно до законодавства, яке діяло до вступу в дію ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і продовжує діяти до введення пенсійного забезпечення через професійні і корпоративні фонди.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з трудової книжки позивача, архівної довідки виданої Дніпровським державним медичним університетом від 14.03.2023 р. № 56 та диплому позивача в період з 01.09.1980 р. по 18.08.1984, з 10.09.1984 р. по 26.06.1987 р. або 6 років 9 місяців 5 днів позивач навчалася в Ворошиловградському державному медичному інституті та Дніпропетровському ордена Трудового Червоного Прапора медичному інституті за спеціальністю «лікувальна справа» та отримала кваліфікацію «лікаря».

01.08.1987 р. позивач була призначена на посаду лікаря-інтерна в Дніпропетровський обласний протитуберкульозний диспансер.

При цьому перерва між закінченням навчання та працевлаштуванням позивача не перевищувала трьох місяців.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно- технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховуються до трудового стажу здобувана освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в стаж роботи зараховується також: д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 «Про пенсійне забезпечення» провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Правлінням Пенсійного фонду України 01.12.2006 року затверджений і з 1 січня 2007 року введений в дію «Порядок зарахування в стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, періодів проходження термінової військової служби, навчання і перебування на виборних посадах засобами АСОПД/КОМТЕХ-W».

Відповідно до ч. 2 вказаного Порядку (категорія стажу «навчання, яке включається в пільговий стаж»), період навчання в медичному училищі зараховується в стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах (категорія стажу СП. 1 (ст.100), СП.2 (ст.100) в межах стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, якщо за днем закінчення учбового закладу слідувала пільгова робота. Період навчання прирівнюється до роботи, яка слідувала за періодом навчання.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що період навчання позивача у вищих навчальних закладах входить до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років та на виплату одноразової грошової допомоги.

Вказаний висновок відповідає позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 442/4963/17 та від 18.06.2020 у справі №676/3013/17.

Відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 у справі № К/9991/64997/12 (у ЄДРСР за № 39034828), навчання в медичному училищі включається в пільговий трудовий стаж для пенсії по вислузі років в одинарному розмірі.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не зарахував до спеціального стражу у сфері охорони здоров`я відповідно до постанови КМУ № 909, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги 6 років 9 місяців та 5 днів.

Щодо незарахування періодів роботи позивача з 02.12.1992 р. по 06.11.2000 р. та з 08.11.2000 р. до 30.04.2003 р. до спеціального стажу у сфері охорони здоров`я, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач з 02.12.1992 р. по 06.11.2000 р. була прийнята за переводом та працювала на посаді цехового лікаря - терапевта в Нікопольському прядильно-нитковому комбінату (з 02.04.1993 р. Орендне підприємство «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат», з 31.08.1998 р. ВАТ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат») (надалі іменується - «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат»), що підтверджується записами в трудовій книжці позивача під номерами « 11, 12, 13, 14, 15» та копією архівної довідки, виданою Архівним відділом Нікопольської міської Ради від 04.05.2023 р. № 697.

З 16.06.1994 р. по 24.03.1997 р. на вказаному Нікопольському прядильно-нитковому комбінаті позивач працювала на посаді виконуючої обов`язки завідувачки медпунктом.

Позивач з 08.11.2000 р. по 30.04.2003 р. працювала на посаді лікаря терапевта терапевтичного кабінету «АЦМД» (автоматизованого центра медичної діагностики») у ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод», що підтверджується записами в трудовій книжці позивача під номерами « 16, 17» та архівною довідкою, виданою Архівним відділом Нікопольської міської Ради від 04.05.2023 р. № 698.

За час роботи позивача, ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод» (код ЄДРПОУ 05393108) належав до державної власності, що підтверджується архівною довідкою, наданою Архівним відділом Нікопольської міської Ради від 04.05.2023 р. № 698, додатково підтверджується Розпорядженням КМУ від 26.12.2005 р. № 570-р «Про затвердження переліків господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підлягають продажу, державних підприємств і відкритих акціонерних товариств, які підлягають підготовці до продажу в 2006 році» відповідно до якого, ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод» станом на 2005 рік мав державну частку статутного фонду в розмірі 96,67 %.

Відповідно до підпункту «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. З Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 № 2801-ХІІ (у редакції, чинній на час роботи позивача у 2003 - 2007 роках), заклади охорони здоров`я - це підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров`я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Як було визначено у ч. 1, 2 ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 № 2801-XII (у редакції, чинній на час роботи позивача у 2003 - 2007 роках), безпосередню охорону здоров`я населення забезпечують санітарно - профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров`я. Заклади охорони здоров`я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально - технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров`я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України.

Розділом 2 «Охорона здоров`я» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 визначено, шо робота на посадах: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), дає право на пенсію за вислугу років. При цьому серед найменувань закладів і установ зазначені лікарняні заклади, лікувально- профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно- поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Крім того, у примітці 2 до Переліку № 909 установлено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком дає право на пенсію за вислугу років, незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно зі ст. 62 Закону від 05.11.1991 № 1788-Х1І основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, законодавець встановив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у випадку відсутності останньої або відповідних записів у ній. трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих, зокрема, за місцем роботи.

Згідно записів № 11-17 трудової книжки позивача з 02.12.1992 р. по 06.11.2000 р. працювала цеховим лікарем - терапевтом, виконуючою обов`язки завідуючою медпункту в Нікопольському прядильно-нитковому комбінату та з 08.11.2000 р. до 30.04.2003 р. лікарем терапевтом терапевтичного кабінету «АЦМД» (автоматизованого центра медичної діагностики») у ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано вказані періоди роботи позивача до стажу вислуги років, що надає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Щодо незарахування у подвійному розмірі періодів роботи позивача після 01.01.2004 р., суд зазначає наступне.

З 01.02.2006 р. по 02.01.2007 р. позивач працювала на посаді лікаря-фтизіатра першого відділення, з 03.01.2007 р. по 07.08.2017 р. на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерного відділення у Обласному комунальному закладі «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» (з 01.07.2014 р. Комунальний заклад «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради»), що підтверджується записами в трудовій книжці під № « 22, 23, 24, 25».

Відповідно до ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» робота в туберкульозних відділеннях зараховуються до стажу роботи в подвійному розмірі.

Як вбачається з адміністративного позову, відповідачем зараховано одинарний розмір вказаного періоду роботи, який складає 11 років 9 місяців.

З 09.08.2017 р. по 06.02.2023 р. (дату призначення пенсії) позивач працювала у Територіальному медичному об`єднанні «Фтизіатрія у м. Києві» (з 03.02.2020 р. Територіальне медичне об`єднання «Фтизіатрія у місті Києві реорганізовано в Комунальне некомерційне підприємство «Фтизіатрія» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) на наступних посадах:

- з 09.08.2017 р. по 01.04.2021 р. на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерно- поліклінічного відділення;

- з 01.04.2021 р. по 04.04.2022 р. на посаді в.о. завідувачки Оболонського підрозділу КМП «Фтизіатрія»;

- з 04.04.2022 р. по 06.02.2023 р. (дату призначення пенсії) на посаді лікаря-фтизіатра диспансерно-поліклінічного відділення.

Згідно із Законом України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» комунальне некомерційне підприємство «Київський фтизіопульмонологічний центр» є спеціалізованим закладом охорони здоров`я, що здійснює діагностику та надає лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 01.01.2004, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.

Статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За змістом п. 2 розділу XV прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п.З ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на системний аналіз зазначених норм, можна дійти до висновку, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час.

Стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також не скасовує та не зупиняє дію статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові по справі № 689/872/17 від 04 грудня 2019 року.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, в патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також в закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Згідно зі спи 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» інфекційні хвороби це розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

За приписами ст. 7 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" туберкульоз визначено як соціально небезпечну інфекційну хворобу, що викликається мікобактеріями туберкульозу, а протитуберкульозні заклади - це лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз.

Згідно з ч. 1 ст. 10 цього статті 1 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз " медична допомога хворим на туберкульоз надається амбулаторно або в умовах стаціонару протитуберкульозного закладу відповідно до галузевих стандартів надання медичної допомоги та стандарту інфекційного контролю за захворюванням на туберкульоз.

Спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Пенсійного фонду України від 29.12.2005 № 625/0/1505/0396, № 10.01.09/2606, № 16918/0220 роз`яснено, що робота у протитуберкульозних кабінетах, психіатричних кабінетах та кабінетах інфекційних захворювань зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до Переліку туберкульозних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 16.07.2009 року № 514, до переліку туберкульозних закладів належить, зокрема, протитуберкульозний диспансер.

Таким чином, з наведених вище положень вбачається, що протитуберкульозний диспансер належить до закладу охорони здоров`я, в якому надається медична допомога хворим на туберкульоз, що є інфекційною хворобою, а тому робота у такому медичному закладі має бути зарахована до стажу роботи у подвійному розмірі.

Частиною першою статті 22 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" встановлено, що працівникам протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі хворі, встановлюються підвищені посадові оклади у зв`язку із шкідливими і важкими умовами праці, надбавка за вислугу років та інші надбавки і доплати. Перелік робіт, професій і посад, зайняття яких дає право на підвищені посадові оклади, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Умови та розміри оплати праці працівників протитуберкульозних закладів визначаються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 22 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" працівники протитуберкульозних закладів мають право на: щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів; щорічне безоплатне одержання путівки для санаторно-курортного лікування; пенсію за віком на пільгових умовах у порядку, встановленому пенсійним законодавством.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що визначальним питанням для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у подвійному розмірі, є саме робота в протитуберкульозному закладі, яку виконував позивач.

Отже, Обласний комунальний заклад «Нікопольський протитуберкульозний диспансер», в якому працювала позивач у період з 01.02.2006 року по 07.08.2017 року, Комунальне некомерційне підприємство «Фтизіатрія» в якому працювала позивач з 09.08.2017 р. по 06.02.2023 р. (дату призначення пенсії) є інфекційними закладами охорони здоров`я, які належать до медичних закладів, робота в яких у відповідності до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказані вище періоди роботи позивача підлягають пільговому обчисленні та зарахуванню до його страхового стажу у подвійному розмірі. Це додатково підтверджує дотримання ОСОБА_1 умов для нарахування та виплати їй одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Щодо вимоги позивача про зобов`язанння Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-»ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-ІV, станом на день її призначення.

Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

З аналізу наведених норм права можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.

Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій висловив Верховний Суд у справі №234/13835/17 від 13 березня 2018 року в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 02 березня 2020 року по справі №175/4086/16-а, від 28 квітня 2020 року по справі №678/941/17, від 12 березня 2019 року по справі №127/9277/17 та іншим.

Суд зазначає, що позивачу призначена пенсія за віком, станом на день досягнення пенсійного віку позивач працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а її стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років.

Крім того, позивачу до моменту призначення пенсії за віком, пенсія з інших підстав не призначалась, одноразова грошова допомога не виплачувалась.

З огляду на зазначене, суд вважає, що у спірних відносинах дотримано всіх умов, визначених пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, для виплати позивачці грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Щодо підстав зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати спірні періди роботи та навчання, призначити позивачу разову грошову допомогу, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З аналізу наведених норм слідує, що рішення про призначення пенсії (доплати, допомоги) або про відмову у її призначенні приймається пенсійним органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності, а в подальшому, у разі прийняття таким органом рішення про призначення пенсії (доплати, допомоги), це рішення разом з електронною пенсійною справою засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Зважаючи на те, що у даному випадку органом, що призначає разову грошову допомогу у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення», який визначений за принципом екстериторіальності за заявою позивача було саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, то саме на нього, як на належного відповідача, і слід покласти обов`язок щодо зарахування спірних періодів роботи та гавчання, призначення позивачу разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 16) щодо незарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періодів навчання з 01.09.1980 р. по 18.08.1984 р. в Ворошиловградському державному медичному інституті, з 10.09.1984 р. по 26.06.1987 р. в Дніпропетровському ордена Трудового Червоного Прапора медичному інституті до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди навчання з 01.09.1980 р. по 18.08.1984 р. в Ворошиловградському державному медичному інституті; з 10.09.1984 р. по 26.06.1987 р. в Дніпропетровському ордена Трудового Червоного Прапора медичному інституті, до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 16) щодо не зарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періодів роботи в Нікопольському прядильно-нитковому комбінату (з 02.04.1993 р. Орендне підприємство «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат», з 31.08.1998 р. ВАТ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат») на посаді цехового лікаря-терапевта з 02.12.1992 р. по 15.06.1994 р., на посаді виконуючої обов`язки завідувачки медпунктом з 16.06.1994 р. по 24.03.1997 р., на посаді цехового лікаря- терапевта з 25.03.1997 по 06.11.2000 р.; періодів роботи в ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод» з 08.11.2000 р. по 30.04.2003 р. на посаді лікаря терапевта терапевтичного кабінету «АЦМД» (автоматизованого центра медичної діагностики») до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи в Нікопольському прядильно-нитковому комбінаті (з 02.04.1993 р. Орендне підприємство «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат», з 31.08.1998 р. ВАТ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат») на посаді цехового лікаря- терапевта з 02.12.1992 р. по 15.06.1994 р., на посаді виконуючої обов`язки завідувачки медпунктом з 16.06.1994 р. по 24.03.1997 р., на посаді цехового лікаря-терапевта з 25.03.1997 по 06.11.2000 р.; періоди роботи в ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод» з 08.11.2000 р. по 30.04.2003 р. на посаді лікаря терапевта терапевтичного кабінету «АЦМД» (автоматизованого центра медичної діагностики») до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 16) щодо незарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи в Обласному комунальному закладі «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» (з 01.07.2014 р. Комунальний заклад «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради») на посаді лікаря-фтизіатра першого відділення з 01.02.2006 р. по 02.01.2007 р., на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерного відділення з 03.01.2007 р. по 07.08.2017 р.; періоди роботи у Територіальному медичному об`єднанні «Фтизіатрія у м. Києві» (з 03.02.2020 р. Комунальне некомерційне підприємство «Фтизіатрія» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) на посаді лікаря- фтизіатра дільничного диспансерно-поліклінічного відділення з 09.08.2017 р. по 01.04.2021 р.; на посаді в.о. завідувачки Оболонського підрозділу КМП «Фтизіатрія» 01.04.2021 р. по 04.04.2022 р.; на посаді лікаря-фтизіатра диспансерно-поліклінічного відділення з 04.04.2022 р. по 06.02.2023 р. (дату призначення пенсії).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи в Обласному комунальному закладі «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» (з 01.07.2014 р. Комунальний заклад «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради») на посаді лікаря-фтизіатра першого відділення з 01.02.2006 р. по 02.01.2007 р., на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерного відділення з 03.01.2007 р. по 07.08.2017 р.; періоди роботи у Територіальному медичному об`єднанні «Фтизіатрія у м. Києві» (з 03.02.2020 р. Комунальне некомерційне підприємство «Фтизіатрія» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерно-поліклінічного відділення з 09.08.2017 р. по 01.04.2021 р.; на посаді в.о. завідувачки Оболонського підрозділу КМП «Фтизіатрія» з 01.04.2021 р. по 04.04.2022 р.; на посаді лікаря-фтизіатра диспансерно-поліклінічного відділення з 04.04.2022 р. по 06.02.2023 р. (дату призначення пенсії).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з дати її призначення, зарахувавши до її стажу періоди роботи в Обласному комунальному закладі «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» (з 01.07.2014 р. Комунальний заклад «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради») на посаді лікаря-фтизіатра першого відділення з 01.02.2006 р. по 02.01.2007 р., на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерного відділення з 03.01.2007 р. по 07.08.2017 р.; періоди роботи у Територіальному медичному об`єднанні «Фтизіатрія у м. Києві» (з 03.02.2020 р. Комунальне некомерційне підприємство «Фтизіатрія» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) на посаді лікаря-фтизіатра дільничного диспансерно-поліклінічного відділення з 09.08.2017 р. по 01.04.2021 р.; на посаді в.о. завідувачки Оболонського підрозділу КМП «Фтизіатрія» з 01.04.2021 р. по 04.04.2022 р.; на посаді лікаря-фтизіатра диспансерно-поліклінічного відділення з 04.04.2022 р. по 06.02.2023 р. (дату призначення пенсії) у подвійному розмірі, відповідно до положень ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV« Прикінцевих положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник